Рішення

від 14.08.2018 по справі 808/1879/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2018 року 17 год. 07 хв.Справа № 808/1879/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Мхитарян К.М.,

за участю:

представника позивача - Шонії М.В., Шекуна І.В.,

представника відповідача - Хижняка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР (далі - позивач) звернулось до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004641401 та № 0004631401 від 06.04.2018.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, суті здійснених господарських операцій та діяльності підприємства взагалі. Зазначає, що актом перевірки встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ Буд-Енерго-Стандарт , з ТОВ Константа Лідер , ТОВ Абба Груп . Згідно доводів акту перевірки вказані суб'єкти господарювання не могли фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР , оскільки не мали достатньо персоналу для виконання робіт та послуг. Також посилається на наявну інформацію щодо причетності контрагентів позивача до кримінальних проваджень і відповідно робить висновки, що операції ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР із зазначеними контрагентами не мали реального характеру. Позивач надав відповідачу всі первинні документи, які стосуються господарських операцій із контрагентами, на момент здійснення спірних правочинів всі згадані підприємства були зареєстровані, мали свідоцтво платника ПДВ, а отже мали належну господарську та податкову правосуб'єктність. Зазначає, що факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту. З огляду на таке, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 25.05.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №808/1879/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Призначено підготовче судове засідання на 12 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 05.06.2018 відкладено розгляд адміністративної справи №808/1879/18 та призначити наступне підготовче судове засідання на 16 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 16.07.2018 закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25 липня 2018 року.

У судовому засіданні 25.07.2018 оголошено перерву до 14.08.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2018 просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 11.06.2017 вх. №17891 вказав на те, що перевіркою встановлено господарські відносини позивача з ТОВ Буд-Енерго-Стандарт , з ТОВ Константа Лідер , ТОВ Абба Груп . Вказує також, що неможливо встановити факт реального продажу та передачі товару за операціями позивача з його контрагентами у перевіряємий період, у зв'язку з відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності від постачальників, які лише здійснювали документальне оформлення на ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР . Стверджує, що фактично мала місце реалізація товарів, робіт, джерело походження яких не встановлене. Наявність факту реалізації ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР є свідченням набуття останнього у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Зазначає, що надані до перевірки документи складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання прибув представник відповідача та підтримав заперечення з підстав викладених вище. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 243 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 14.08.2018.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР зареєстровано 28.07.2009 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради за адресою: 69071, Запорізька область, Шевченківський район, вул. Пархоменка, 12, кв. 14.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, результатом якої став акт від 01.03.2018 № 128/08-01-14-01/36604854.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

п.п.44.1. ст. 44, п.п. 134.1.1, п. 134.1, п.135.1, п. 135.1, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 440 635 грн. у тому числі:

2014 рік - 152 351,00 грн.

За 2015 рік - 13 716,00 грн.

За 2016 рік - 274 568,00 грн.

п. 187.1 ст. 187 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 489 595 грн. по періодам:

січень 2014 року - 16 490,00 грн.

лютий 2014 року - 14 974,00 грн.

березень 2014 року - 59 749,00 грн.

квітень 2014 року - 2 676,00 грн.

травень 2014 року - 4 467, 00 грн.

червень 2014 року - 1 582,00 грн.

липень 2014 року - 9 462,00 грн.

серпень 2014 року - 6 389,00 грн.

вересень 2014 року - 12 048,00 грн.

жовтень 2014 року - 4 512,00 грн.

листопад 2014 року - 20 855,00 грн.

грудень 2014 року - 16 074,00 грн.

березень 2015 року - 706,00 грн.

квітень 2015 року - 12 674,00 грн.

червень 2015 року - 1 860,00 грн.

червень 2016 року - 2 458,00 грн.

липень 2016 року - 1 884,00 грн.

серпень 2016 року - 64 534,00 грн.

жовтень 2016 року - 13 734,00 грн.

листопад 2016 року - 129 014,00 грн.

грудень 2016 року - 93 452, 00 грн.

завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за 2015 рік) за березень 2015 року у сумі 12 674,00 грн., травень 2015 року - 1 860,00 грн.

На підставі Акту перевірки №128/08-01-14-01/36604854 від 19.02.2018, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення

№ 0004631401 від 06.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 356 926,00 грн., з яких 288 284,00 грн. - за основним платежем, 68 642,00 грн. - за штрафними санкціями;

№0004641401 від 06.04.2018 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 420 487,50 грн., з яких 336 390,00 грн. - за основним платежем та 84 097,00 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0004651401 від 06.04.2018, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 860,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини, зокрема, з ТОВ Буд-Енерго-Стандарт , ТОВ Константа Лідер , ТОВ Абба Груп .

Так, між ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР (замовник) та ТОВ Буд-Енерго-Стандарт (підрядник) укладено договір № 0503/2015 від 05.03.2015 (а.с. 109 т.1), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов договору роботи на об'єктах, зазначених у додатках, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано кошторисні розрахунки (а.с.87-116 т. 1), акт здачі-прийняття робіт (а.с. 108-111, т. 1), податкові накладні (а.с.112-114) тощо.

Розрахунки між сторонами підтверджуються виписками банку (а.с.115, т. 1).

Крім того, у перевіряємий період ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР мало господарські відносини з ТОВ Константа Лідер (код за ЄДРПОУ 40713070).

Так, між ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР (замовник) та ТОВ Константа Лідер (підрядник) укладено договір підряду № 0211/16-1 від 03.02.2015 (а.с. 170-171, т.1), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єктах згідно додатків, а замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано акти приймання виконаних робіт (а.с.174-227, т. 1), податкові накладні (а.с. 15-19, т. 2). Розрахунки між сторонами підтверджуються банківськими виписками (а.с.20, т. 2).

Так, судом встановлено, що ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР мало господарські взаємовідносини з ТОВ АББА ГРУП .

Зокрема, між ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР (замовник) та ТОВ АББА ГРУП (підрядник) укладено договір субпідряду № 20/06-1 від 20.06.2016, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник на себе зобов'язання по виконанню робіт, які зазначені в договірній ціні, відповідно до умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти роботу й оплатити її. (а.с. 50-51, т. 2).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надана договірна ціна на будівництво, акти приймання виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні. Розрахунки між сторонами підтверджуються банківськими виписками (а.с. 65-226, т. 2, а.с.1-222, т. 3).

Крім того, між ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР (замовник) та ТОВ АББА ГРУП (підрядник) укладено договір № 03/10-1 від 03.10.2016 про надання послуг техніки (а.с.160), відповідно до якого замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги по перевезенню техніки (фрези) та послуги фрези BOMAG BM 1300/30 та фрези Wirtgen.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні. Розрахунки між сторонами підтверджуються банківськими виписками (а.с. 161-215, т. 4).

Договором оренди транспортних засобів від 20.06.2016 підтверджується також наявність техніки у підрядника ТОВ АББА ГРУП .

Надані за договорами послуги були використані позивачем під час будівництва доріг.

Встановлені під час розгляду справи обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Так, в акті перевірки контролюючий орган посилається на нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого не підтверджується фактом реального походження цих товарів, будівельних ремонтних робіт у попередніх ланках ланцюга їх продажу. А також зазначає, що у контрагентів позивача відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, складські приміщення, необхідна кількість працюючих, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання діяльності.

Суд зазначає, що відсутність необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, оскільки нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Суд звертає увагу на те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Окрім того, в акті перевірки податковий орган посилається на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від Запоріжжя від 05.10.2017 по кримінальному провадженню №1-кп/331/490/2017 за обвинуваченням ОСОБА_4, директора ТОВ Константа Лідер у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час взаємовідносин між ТОВ Константа Лідер та ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР у перевіряємий період директором ТОВ Константа Лідер був ОСОБА_5, який і приймав участь у досліджуваних при перевірці господарських операціях.

Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено про наявність кримінальних проваджень № 4201704264000003 та № 12015040000001073 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст.366, ч.5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 364 Кримінального Кодексу України.

Суд зазначає, що наявність порушених кримінальних проваджень щодо осіб, пов'язаних з діяльністю контрагентів позивача, не є незаперечним аргументом для визнання господарських операцій між ними та ТОВ СТРОЙ ЛІДЕР такими, що вчинені без мети настання реальних наслідків. Крім того, у рамках кримінального провадження встановлюється, чи було скоєно конкретною фізичною особою кримінальне правопорушення, передбачене Кримінальним кодексом України, а не встановлюється дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою - контрагентом за господарським правовідносинами.

Щодо посилань контролюючого органу на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.09.2016 у справі № 335/2409/16-к 1-кп/335/217/2016, то даний вирок стосується посадових осіб ТОВ Євростіль ЛТД , який не є контрагентом позивача, а також взаємовідносин ТОВ Євростіль ЛТД з ТОВ Буд-Енерго-Стандарт у період з 29.12.2012 по 14.05.2014, тоді як в акті перевірки досліджені взаємовідносини позивача з ТОВ Буд-Енерго-Стандарт за 2015 рік.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Тобто, для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вищевказані рішення суду. Інші судові рішення, зокрема, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагенти позивача були зареєстрованими уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами не відповідає фактичним обставинам та спростовується наданими до матеріалів справи документами.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, адміністративний позов суд задовольняє.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 243, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР (69071, м. Запоріжжя, вул. Пархоменка, буд. 12, кв. 14 , код ЄДРПОУ 36604854) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 06.04.2018 №0004641401 та №0004631401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ ЛІДЕР судовий збір в розмірі 11689,11 грн. (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять гривень 11 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.08.2018

Суддя М.С. Лазаренко