ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 серпня 2018 року м. Київ № 826/13683/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сані Україна, важке устаткування" до Головного управління Держпраці у Київській області Товариства з обмеженою відповідальністю "САНІ" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю Сані Україна, важке устаткування звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю Сані , в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Держапраці у Київській області щодо видачі Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року та скасувати Дозвіл № 2604.17.32 від 19 грудня 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпраці Київській області про видачу Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року;
- зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Сані не вчиняти певну діяльність відповідно до Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як свідчить зміст позовної заяви, серед іншого позивач висуває позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Сані щодо не вчинення певної діяльності відповідно до Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає суб'єкта владних повноважень як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень, окрім органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадової чи службової особи, може бути також інший суб'єкт у разі виконання ним делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сані не є суб'єктом владних повноважень, тому що не виконує публічно-владні управлінські функції, а спір у цій частині виник у сфері надання дозволів.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Сані щодо не вчинення певної діяльності відповідно до Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не мають публічно-правового змісту. Ці правовідносини мають цивільно-правовий характер, оскільки засновані на юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників, жоден з яких не уповноважений здійснювати управлінські адміністративні функції стосовно іншого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва,-
у х в а л и в:
У відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сані Україна, важке устаткування в частині позовної вимог про зобов'язання відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Сані не вчиняти певну діяльність відповідно до Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року - відмовити.
Ухвала може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2018 |
Оприлюднено | 30.08.2018 |
Номер документу | 76112148 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шейко Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні