Ухвала

від 26.03.2019 по справі 826/13683/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 березня 2019 року м. Київ№ 826/13683/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

у відкритому судовому засіданні в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сані Україна, важке устаткування доГоловного управління Держпраці у Київській області провизнання дій протиправними, скасування рішень Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:

- Національний інститут промислової безпеки та охорони праці;

за участі представників:

- від позивача - Іваницький С.С.;

- від відповідача - Чичкань С.Д.;

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сані Україна, важке устаткування звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило, з урахуванням уточнень позовної заяви:

- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Держпраці у Київській області щодо видачі Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року та скасувати Дозвіл №2604.17.13 від 19 грудня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпраці в Київській області про видачу Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 26 березня 2019 року прибули представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

В судовому засіданні суд ставив на обговорення питання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача заперечував про закриття провадження.

Представник відповідача підтримав позицію суду щодо закриття провадження у справі, зазначивши, що відносини при прийнятті оскаржуваного рішення та видачі оскаржуваного дозволу мали місце між Головним управлінням Держпраці у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Сані , тобто іншим господарюючим суб'єктом, а не позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Сані Україна, важке устаткування .

Дослідивши матеріали справи №826/13683/18, з урахуванням думок представників учасників справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, що діяла на час розгляду справи) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною першою статті 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законами України.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, позов мотивовано тим, що дозвіл №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року, наданий відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю САНІ , виданий на підставі викраденої, на думку позивача, документації, а тому порушує інтелектуальні права позивача.

Позивач посилається на протиправність рішення відповідача, яке перешкоджає йому вільно здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати дохід.

Дозвіл на застосування устаткування підвищеної небезпеки - гірничошахтного устаткування виданий Товариству з обмеженою відповідальністю САНІ .

Таким чином, фактично предметом спору у даній справі є порушення оспорюваним дозволом відповідача майнових прав позивача на відповідні об'єкти інтелектуальної власності, а тому спір не є публічно-правовим, а випливає з господарських відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, даний позов не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, натомість, може бути розглянутий в порядку господарського судочинства.

Аналогічного висновку дійшла Велика палата Верховного Суду у постановах від 04 квітня 2018 року у справі №826/11640/16 та від 27 червня 2018 року у справі №804/629/16.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, які є обов'язковими для врахування усіма судами, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На переконання суду у справі, що розглядається, оскаржуються дії відповідача в сфері захисту приватного права, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Більше того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи заявлений предмет та підстави позову - заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративної юрисдикції, оскільки предметно віднесені до господарської юрисдикції, а тому суд закриває провадження у справі.

Керуючись статтями 2, пунктом 1 частини першої статті 238, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

у х в а л и в:

Закрити провадження у справі №826/13683/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сані Україна, важке устаткування до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними дій щодо видачі Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю Сані та скасування Дозволу №2604.17.13 від 19 грудня 2017 року та щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпраці в Київській області про видачу Дозволу №2604.17.32 від 19 грудня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст ухвали складено 29 березня 2019 року.