Ухвала

від 02.07.2018 по справі 755/2270/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2270/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, яка подала скаргу адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ДБК Лінарс» на бездіяльність слідчого третього слідчого відділу прокуратури м.Києва та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м.Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ДБК Лінарс» на бездіяльність слідчого третього слідчого відділу прокуратури м.Києва та зобов`язання вчинити певні дії.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ній.

Уповноважена особа третього слідчого відділу прокуратури м.Києва, будучи повідомленою про день, час і місце судового розгляду була повідомлена неодноразово належним чином, в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не відомі.

Слідчий суддя з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, вважає за можливе розгляд скарги у відсутність слідчого.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва, перебуває кримінальне провадження №42017100000001042 від 14 серпня 2017 року.

В межах проведення досудового розслідування даного кримінального провадження 22 лютого 2018 року, було проведено обшук за адресою: м.Київ, вул. Олени Теліги, 4, оф.206, під час якого було вилучено комп`ютерну техніку, а саме: вінчестер Toshiba s/n 7523dpzfswk7 та вінчестер ADATASSDSU800.

26 березня 2018 року, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ДБК Лінарс», звернувся до старшого слідчого третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_4 із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, а саме: вінчестера Toshiba s/n 7523dpzfswk7 та вінчестера ADATASSDSU800.

Відомості про розгляд вказаного клопотання станом на момент звернення з даною скаргою до суду слідчим третього слідчого відділу прокуратури м.Києва не надано.

Вивченням матеріалів кримінального провадження №42017100000001042 від 14.08.2017 року, в рамках якого вилучено вищевказані речі, встановлено, що постановою слідчого від 23.02.2018 визнано речовими доказом, вінчестер Toshiba s/n 7523dpzfswk7.

Рішення слідчим про визнання вінчестеру ADATASSDSU800 речовим доказом не приймалось.

Крім того, на час подання скарги, вилучене майно не було повернуто володільцю майна.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказують на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене, також, обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов`язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чистягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч.5 ст.9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Наведене свідчить про те, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

А тому, виходячи з викладеного, у зв`язку з тим, що вінчестер ADATASSDSU800 не визнався в ході досудового розслідування речовим доказом та за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю, у зв`язку з чим скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.3,98,100,168,169,171,173,303,305,307,309,372,376,532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ДБК Лінарс», на бездіяльність слідчого третього слідчого відділу прокуратури м.Києва та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017100000001042 від 14 серпня 2017 року, повернути вилучене майно володільцю майна, а саме: жорсткий диск ADANA Model № ASU80059-128 GT, який був вилучений під час проведення обшуку 22.02.2018 року, за адресою: м.Київ, вул. Олени Теліги, 4, оф.206.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено: 05 липня 2018 року о 13 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1