Рішення

від 16.08.2018 по справі 908/1616/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/65/16-5/94/16-17/36/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

16.08.2018 Справа № 908/1616/16

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи № 908/1616/16

за позовом: публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вул. Щорса, буд. 36"Б", м. Київ, Київська область, 01133; адреса для листування: бул. Дружби Народів, буд. 38, м. Київ, Київська область, 01014)

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" (вул. Гоголя, буд. 101, смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, 72001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: публічне акціонерне товариства "УкрСиббанк" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача: Толкачов О.І., довіреність від 24.07.18 № б/н

від відповідача: не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

09.06.16 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі ПАТ "Дельта Банк", позивач) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" (надалі СТОВ "Ерко-Восток", відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.06.

А саме, позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд в рахунок погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ Дельта Банк за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 в розмірі 183 036,69 грн., з яких: 50 836,25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 114 783,68 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами, 5 114,57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 302,19 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 7000,00 грн. прострочена комісія за кредитом, 5 000,00 грн. - сума штрафу відповідно до п.7.6. за порушення п. 4.3.КД, 94 179,89 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів нарахованих за порушення п. 1.1.2, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.06.06 №11011121000-З-2, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., а саме шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, що належить на праві власності СТОВ Ерко-Восток , а саме на: зерносховище, яке знаходиться у АДРЕСА_3; вісову, яка знаходиться у АДРЕСА_2; комплекс будівель, який знаходиться у АДРЕСА_4, що є власністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток".

Позовна заява обґрунтована невиконання зобов'язань з погашення кредиту за договором №11011121000 від 19.06.06, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за виконання яких надав майнову поруку відповідач у справі відповідно до договору іпотеки №11011121000-З-2 від 16.06.06 та з посиланням на відступлення майнових прав за зазначеними договорами ПАТ "Дельта Банк" 08.12.11.

13.06.16 ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ФОП ОСОБА_1; ухвалою суду від 10.08.16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ПАТ "УкрСиббанк".

Враховуючи проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 відповідно до повідомлення від 19.01.15 № 2.080.001193.52, судом, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача зазначено фізичну особу ОСОБА_1

28.12.16 рішенням господарського суду Запорізької області у задоволенні позовних вимог по справі № 908/1616/16 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.17 по справі № 908/1616/16 рішення господарського суду Запорізької області від 28.12.16 у справі № 908/1616/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №11011121000 від 19.06.06 в розмірі 131 725, 17 грн., з яких: 50836,25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 74 246,17 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами, 2 962,52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 180,23 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 3 500 грн. прострочена комісія за управління кредитом, - на предмет іпотеки за Договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.06, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г. (…).; в іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 28.12.16 у справі № 908/1616/16 залишено без змін; присуджено стягнути з СТОВ "Ерко-Восток" на користь ПАТ "Дельта Банк" витрати зі сплати судового збору на суму 1 328,57 грн. за звернення до суду з позовом та витрати зі сплати судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції на суму 1 461,43 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.18 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.17 та рішення господарського суду Запорізької області від 28.12.16 у справі № 908/1616/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу господарського суду Запорізької області від 25.04.18 справа № 908/1616/16 передана для розгляду судді Корсуну В.Л.

15.12.17 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України в редакції чинній з 15.12.17), внесені Законом України № 2147 VIII від 13.10.17.

Згідно з підпунктом 9 п. 1 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з викладеного, ухвалою від 27.04.18 суддею Корсун В.Л. прийнято справу № 908/1616/16 до свого провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.05.18.

Крім того, вказаною ухвалою учасникам справи було встановлено строк на подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 23.05.18 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 26.07.18 включно, підготовче судове засідання у справі відкладено на 14.06.18.

05.06.18 на адресу суду надійшов відзив від 01.06.18 за підписом представника СТОВ "Ерко-Восток" ОСОБА_4, за змістом якого відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Вказує, що позивачем до матеріалів справи не надано документи та їх оригінали на підтвердження заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ "УкрСиббанк". В той же час, представник відповідача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 надано документи на підтвердження форм-мажорних обставин, через які він не може надати оригінали письмових доказів того, що в нього відсутня заборгованість за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000. У зв'язку з понесенням відповідачем судових витрат на подання касаційної скарги у справі та на правову допомогу, відповідач просить стягнути з позивача судові витрати у розмірі 79 294,66 грн.

08.06.18 на адресу суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшла відповідь на відзив від 07.06.18, в якій представником позивача зазначено про відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження погашення кредиту та наявність всієї первинної документації щодо наявності та розміру заборгованості. Також на думку позивач, в особі представника, відповідачем не надано суду належних доказів надання правової допомоги в заявленому обсязі та вартістю саме у справі № 908/1616/16, а також доказів понесення таких витрат саме відповідачем.

Ухвалою суду від 14.06.18 відкладено підготовче засідання у справі № 908/1616/16 на 16.07.18.

03.07.18 на електронну пошту та 06.07.18 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання від 03.07.18 № 02.3-2565 за підписом представника позивача ОСОБА_5 про участь у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.07.18 відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Дельта Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.07.18 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1616/16 та призначено господарську справу до судового розгляду по суті на 14.08.18.

23.07.18 на електронну пошту та 26.07.18 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання за вих. від 23.07.18 № 02.3-2579 за підписом представника позивача про участь у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 07.08.18 судом задоволено клопотання ПАТ "Дельта Банк" за вих. від 23.07.18 № 02.3-2579 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Оболонському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/1616/16 по суті призначеного на 14.08.18 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду із дотримання вимог ч. 9 ст. 197 ГПК України.

Судове засідання 14.08.18 здійснювалось в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.08.18 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті, судове засідання призначено на 16.08.18.

15.08.18, судом з огляду на терміновість повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання у справі № 908/1616/16, окрім направлення на адресу всіх учасників справи копії ухвали від 14.08.18, на офіційному сайті господарського суду Запорізької області в розділі всі новини (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/pres-centr/news/538152/) було розмішено оголошення До УВАГИ СТОВ Ерко-Восток , ПАТ УкрСиббанк , ОСОБА_1, розгляд справи № 908/1616/16 по суті відбудеться 16.08.18 об 11 год. 00 хв.!!! .

Окрім того, про дату, місце та час судового засідання призначеного у цій справі на 16.08.18 об 11 год. 00 хв. судом було повідомлено представника СТОВ Ерко-Восток ОСОБА_4 та ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку, про що відповідальними особами господарського суду Запорізької області 15.08.18 до журналу реєстрації телефонограм та факсограм внесено відповідні записи (витяги з журналу долучено до справи).

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.18 підтримав заявлені вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.06 з підстав викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив та у поясненнях. Крім того, представник позивача надав пояснення щодо дійсного розміру ціни позову, зазначивши, що ціна позову складає 183 036,69 грн. та відповідає вимогам банку викладеним у позовній заяві, а пеню у розмірі 94 179,89 грн. було помилково зазначено у тексті позову (та у прохальній частині), у зв'язку з чим просив суд вважати зазначену суму пені опискою (помилкою).

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.18 своїм підписом засвідчив поясненнях від 15.08.18 № 02.3-2633, які надійшли на електрону пошту суду від представника АТ "Дельта Банк" за довіреністю ОСОБА_5

Третя особа - ОСОБА_1 у судовому засіданні 16.08.18 проти позову заперечив повністю. Крім того, надав усні пояснення, відповідно до яких ним сплачено ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором у повному обсязі. Проте, докази у нього відсутні, оскільки всі документи було втрачено внаслідок пожежі, про що суду надано довідку від 21.02.13 №34/31 Василівського районного відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Запорізькій області.

Представник відповідача та представник ПАТ УкрСиббанк (третьої особи) у судове засідання 16.08.18 не з'явились.

Крім того, представником позивача в судовому засідання 16.08.18 заявлено усне клопотання про продовження терміну розгляду справи та відкладення судового засідання на декілька днів для надання можливості надати суду оригінали доказів по справі.

Враховуючи, що приписами ст. 195 ГПК України не передбачено можливості за клопотанням учасника судового процесу або за ініціативою суду продовжувати строки розгляду справи (на стадії розгляду справи по суті), а також враховуючи те, що останнім днем розгляду справи по суті по даній справі є 16.08.18 судом, через необґрунтованість і безпідставність, у задоволенні клопотання представника про продовження строку розгляду справи по суті відмовлено.

У засіданні суду 16.08.18, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Учасникам судового процесу присутнім в засіданні повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи пояснення учасників по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.06 між акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (Банк) відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.08 змінив своє повне іменування на публічне акціонерне товариство УкрСиббанк (далі - АТ УкрСиббанк ) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі Позичальник) укладено кредитний договір № 11011121000 (далі кредитний договір, т. 1, арк.с. 16-26) з додатком № 1 (Графік погашення кредиту, т.1, арк. с. 26а-27), відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в ліміті кредиту в сумі 500 000,00 грн. у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Кредитні кошти надаються траншами в ліміті кредиту. Сума першого траншу становить 350 000,00 грн. Наступний транш надасться по мірі оформлення додаткового забезпечення майном, що оформлюється додатковою угодою до кредитного договору. Сума наданих траншів не повинна перевищувати ліміт кредиту в сумі 500 000,00 грн.

Додатковими угодами від 21.06.06 та від 14.02.07 сторонами вносились зміни до кредитного договору (т.1, арк. с. 28-33), зокрема до Графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору).

Пунктами 1.2.1, 1.21. кредитного договору визначено: надання кредиту здійснюється у наступний термін з 19.06.06 по 18.06.13; позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по наданому кредиту згідно з графіком погашення заборгованості (додаток № 1). Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у певному обсязі - в термін, не пізніше 18.06.13, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5., 5.6, 5.9.,5.10, 5.11., 7.4. договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок в АКІБ УкрСиббанк . Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у кредитному договорі рахунок Банку.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору, плата за кредит (під терміном плата за кредит в цьому Договорі розуміються як проценти, так і комісії): за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 18 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору (п.п. 1.3.); за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 27 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором. Нараховування та облік процентів Банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативний актів НБУ; сторони домовились, що за умови цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин. Передбачених підпунктом А , та/або Б п. 9.2. договору (п.п. 1.3.3.); нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3.,9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2. та/або пп. 1.3.3., 9.2. Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п.п. 1.3.4.); Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.п. 1.3.5); позичальник сплачує Банку комісію за надання кредиту у розмірі 0, 7 процентів від суми кредиту за договором. Комісія нараховується у гривні і сплачується на протязі трьох днів згідно умов договору (п.п. 1.3.6); Позичальник сплачує Банку комісію за управління кредитом в розмірі 0,7% від суми кредиту. Дана комісія сплачується щорічно, починаючи з 20.06.07. Комісія нараховується у гривні і сплачується згідно умов договору (п.п. 1.3.7).

Пунктом 1.4. кредитного договору визначено, що цільове призначення (мета) кредиту: забезпечення поточної діяльності.

За умовами п. 1.5. кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.

У п. 1.6. кредитного договору сторонами узгоджено черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором.

Розділом 4 кредитного договору передбачено обов'язки Позичальника.

Так, зокрема, Позичальник за кредитним договором зобов'язався: використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором (п. 4.1. розділу 4); самостійно надавати Банку, протягом дії цього договору щоквартально до 30 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом, баланс позичальника …, звіт про прибутки та збитки Позичальника, банківську довідку про рух грошових коштів за поточними рахунками Позичальника в інших банках за звітній період; довідку про відсутність/наявність заборгованості Позичальника за кредитами в інших банках, де у позичальник відкриті поточні рахунки; довідку з інформацією про реквізити усіх рахунків, відкритих Позичальником в інших банках (п. 4.3 розділу 4).

У відповідності з п. 7.1. кредитного договору, за порушення Позичальником термінів повернення та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 17 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 , але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

У п. 7.6. кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 611 ЦК України, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в т. ч. й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених пп. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 цього договору. Розмір цієї неустойки встановлюється рівним 5 000 грн.

Пунктом 9.1. кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, відшкодування заборгованості перед Банком за Договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) та/або шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним Договором та/або активи (кошти і майно) Позичальника на вибір Банку.

Строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування (п.9.5 кредитного договору).

Вбачається, що для забезпечення вимог акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000, між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Ерко-Восток (Іпотекодавець) та акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 11011121000-3-2 від 19.06.06 (далі - договір іпотеки , т. 1, арк.с. 42-49), який 19.06.06 посвідчено приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області та зареєстровано у реєстрі за № 836.

За умовами п. 1.1. договору іпотеки, Іпотекодавець з метою забезпечення зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (Боржник) передав в Іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно (надалі предмет іпотеки), а саме: зерносховище , яке знаходиться у АДРЕСА_3 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області; вісова, яка знаходиться у АДРЕСА_2 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області; комплекс будівель , який знаходиться у АДРЕСА_4 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області. Предмет Іпотеки є власністю Іпотекодавця. За домовленістю сторін загальна вартість предмету іпотеки складає 217 150,00 грн.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Лугівською сільською радою Василівського району Запорізької області 02.07.2004р., зареєстрованого Державним комунальним підприємством Василівське районне бюро технічної інвентаризації Василівської районної ради 03.07.2004р., реєстраційний номер 6467046. За домовленістю сторін загальна вартість Предмету іпотеки, складає 217 150,00грн. Предмет іпотеки, залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця.

У відповідності з п. 1.2 договору іпотеки, іпотека майна (п.1.1. Договору) розповсюджується на всі його складові частини та додатки. Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору № 11011121000 від 19.06.06.

Пунктом 1.4. договору іпотеки визначено, що у випадку невиконання Боржником положень кредитного договору Іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відсотки за користуванням кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також видатки, по зверненню стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію.

Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна: поліпшення складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього договору та виникнуть в майбутньому (1.8. договору іпотеки).

Іпотекодержатель має право (п.2.1.1. договору іпотеки): у разі невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої вимоги у порядку зазначеному в розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання Предмету іпотеки, та його реалізацію (п.2.1.1); … передати права кредитора за цим договором третім особам (п. 2.1.8.).

Іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.п.3.1 договору іпотеки).

Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором …, яке виникає у Іпотекодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) Боржником та/або Іпотекодавцем своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, в т.ч. при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п.п.5.2., 5.4. договору іпотеки, задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється: шляхом добровільної передачі Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя; шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса після не виконання боржником та/чи іпотекодавцем у 30-денний строк вимоги згідно з повідомленням надісланим в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку

Реалізація Предмету іпотеки, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде встановлено договором (п. 5.4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п. 8.1. договору).

08.12.11 між публічним акціонерним товариством Дельта Банк (Покупець) та публічним акціонерним товариством Укрсиббанк (Продавець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (т. 1, арк. с. 50-68).

Умовами вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами визначено, що: право вимоги за кредитами означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Сторони домовилися, що ринкова вартість прав вимоги за кредитами, які є предметом купівлі-продажу за цим договором, дорівнює ціні купівлі; Акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами означає акт у письмовій формі, який документально підтверджує фактичну передачу прав вимоги за кредитами від Продавця до покупця, який буде підписаний між Продавцем та Покупцем, в цілому за формою, наведеною в Додатку ІІІ (Форма Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами) до цього Договору; Акт приймання-передачі документів стосовно кредиту означає акт у письмовій формі, який повинен бути укладений між Продавцем та Покупцем після передачі Покупцю Основний документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів відповідно до умов цього договору в цілому за формою наведеною у Додатку IV (Форма Акту приймання передачі документів стосовно кредитів) до цього Договору (п. 1); з урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі (пп. (а) п. 2.1.); права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця (далі - передача), та з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття (пп. (а) п. 2.3); кожне право вимоги за кредитами підтверджується Основними документами стосовно кредитів та, за наявності, іншими документами стосовно кредитів (пп. (а) п. 4.2.); продавець зобов'язується передати покупцеві основні документи стосовно кредитів та інші документи стосовно кредитів відповідно до та протягом періоду зазначено у додатку 5 до цього договору. Одночасно з врученням покупцеві основних документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів, продавець і покупець підписують акт приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами. Покупець має право відмовити у підписанні акту приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами лише тоді, якщо покупцеві не було надано будь-яких основних документів стосовно кредитів щодо таких прав вимоги за кредитами (пп. (b) п. 4.2); з урахуванням положень параграфу вказаного нижче, покупець зобов'язується: протягом 30 календарних днів з дати закриття, надіслати кожному позичальнику повідомлення про передачу, підписане сторонами, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник рекомендованим листом з повідомленням про отримання та протягом 30 календарних днів (якщо інший строк не передбачено українським законодавством), з дати закриття, надіслати кожній особі, яка надає забезпечення, повідомлення про передачу, підписане сторонами, рекомендованим листом з повідомленням про отримання (пп. (а) п. 4.6.); цей договір набирає чинність негайно після того, як цей договір буде підписаний уповноваженими представниками Сторін, скріплений корпоративними печатками сторін та нотаріально посвідчений, та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.11).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, позичальник не виконав належним чином взяті не себе зобов'язання за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000, у зв'язку з чим у позивача, як кредитора за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 та договором іпотеки від 19.06.06 №11011121000-З-2 (згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11 та ст. 512 ЦК України) виникло право на відшкодування заборгованості шляхом звернення стягнення на майно відповідача, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 19.06.06 №11011121000-З-2.

Вирішуючи справу по суті спору суд виходив з наступних норм права.

Частини 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України): суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 ст. 1049 ЦК України: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 572 ЦК України: в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ч.ч 1, 2 статті 577 ЦК України)

Пункт 1 частина 1 статті 512 ЦК України: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

Стаття 514 ЦК України: до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 513 ЦК України: правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 ст. 516 ЦК України: заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також судом прийнято до уваги, що Верховний суд направляючи справу № 908/1616/16 на новий розгляд до господарського суду Запорізької області у свої постанові від 27.02.18 зазначив наступне:

24. За змістом постанови апеляційного суду вбачається, що встановлюючи факт наявності заборгованості позичальника ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 на суму 50 836, 25 грн. апеляційний суд в загальному зазначив на те, що він "підтверджується матеріалами справи" (т. 4 а.с. 20).

Однак, встановлюючи даний факт апеляційним судом не зазначено конкретно які саме докази приймаються до уваги в обґрунтування наявності заборгованості ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором, в той час як у матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку НОМЕР_4, відкритому ФОП ОСОБА_1 новим кредитором ПАТ "Дельта Банк", з яких вбачається погашення заборгованості за кредитом на суму 50 836, 25 грн. за період 19.12.2011 - 19.06.2013 вже перед новим кредитором, якому були відступлені права вимоги (т. 3, а.с. 13 - 16). Зазначеним доказам апеляційним судом не дано жодної оцінки, що свідчить про порушення правил статей 34, 43, 101 ГПК України на предмет повноти оцінки доказів у справі.

25. За змістом постанови апеляційного суду вбачається встановлення фактичних обставин відступлення ПАТ "УкрСиббанк" позивачу в порядку статті 512 ЦК України прав вимоги за рядом кредитних договорів та встановлення відступлення прав вимоги до ФОП ОСОБА_1 (третьої особи у справі, одержувача кредиту) та відповідача (як майнового поручителя) відповідно до Додатка №1 до Договору від 08.12.2011 та акта приймання-передачі документів (т. 4 а.с. 20) .

Разом з тим, приймаючи до уваги Додаток №1 та акт прийому-передачі документації від 19.08.2015, апеляційний суд не дослідив їх на предмет належності (чи посвідчений Додаток №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами нотаріально, оскільки основний договір від 08.12.2011 посвідчувався нотаріально). З матеріалів справи вбачається подання фотокопії документа "Додаток 1 Перелік прав вимоги за кредитами", однак дані про те, що це саме додаток 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 в матеріалах справи відсутні, в порушення вимог статей 512-513 ЦК України (т. 3, а.с. 2-10).

26. Суд зазначає, що належне дослідження доказів та встановлення обставин дійсності заборгованості за спірним кредитним договором має першочергове значення для вирішення питання про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. З огляду на порушення норм процесуального права при встановленні обставин розміру заборгованості за кредитним договором ФОП ОСОБА_1 №11011121000 від 19.06.2006, всі подальші висновки апеляційного суду про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, належний відповідачу, за такою кредитною заборгованістю не можуть бути обґрунтованими. Судом за наслідком касаційного перегляду не здійснюється оцінка висновків апеляційного суду на предмет законності процедури звернення на іпотечне майно у відповідності до норм матеріального права (статей 572, 577 ЦК України), оскільки Суд вважає прийнятою з порушенням норм процесуального права постанову апеляційного суду в частині встановлення розміру заборгованості за кредитним договором, яка обґрунтовувала звернення стягнення на предмет іпотеки.

27. Суд вважає прийнятими з порушенням вимог статей 34, 43 ГПК України висновки суду першої інстанції про неможливість встановлення розміру заборгованості за кредитним договором з посиланням на виписку за кредитним договором, надану ФОП ОСОБА_1 попередником позивача ПАТ "УкрСиббанк", як таку, копія якої неналежно засвідчена, оскільки ухвалою суду від 10.08.2016 ПАТ "УкрСиббанк" був залучений до участі у справі третьою особою на стороні позивача та його представник міг засвідчити подані раніше докази або надати належно засвідчені докази відповідно до вимог зазначеної ухвали (т. 1, а.с. 151-152, т. 2 а.с. 15).

28. Суд зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя. У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.

Аналогічно, у даній справі ненадання судом жодної оцінки наявним у матеріалах справи документам (випискам за особовим рахунком боржника) про погашення кредиторської заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед новим кредитором (позивачем у справі) за період 19.12.2011 - 19.06.2013 на суму 50 836, 25 грн., колегія суддів касаційного суду вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні ст. 6 Конвенції .

Приписами ч. 1 ст. 316 ГПК України унормовано, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В ході нового розгляду справи по суті спору судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору від 19.06.06 № 11011121000 ПАТ УкрСиббанк на відповідний рахунок ФОП ОСОБА_1 20.06.06 та 23.06.06 були перераховані кошти у сумі 350 000,00 грн. та у сумі 150 000,00 грн. відповідно, що підтверджується меморіальними ордерами від 20.06.16 № 0600057684 та від 23.06.06 № 0600061673 (т. 2, арк. с. 37), а також випискою ПАТ УкрСиббанк по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором 0011011121000 з 19.06.06 по 26.12.11 (т.2, арк. с. 18-36).

Вказане не заперечувалось ОСОБА_1 (позичальником за кредитним договором) в судовому засіданні 16.08.18. Поряд з цим, ОСОБА_1 заперечив наявність боргу перед позивачем за спірним кредитним договором посилаючись на погашення ПАТ УкрСиббанк кредитної заборгованості (дати погашення ОСОБА_1 не пам'ятає за спливом часу). Крім того, ОСОБА_1 вказав, що платіжні документи на підтвердження повної або часткової сплати суми боргу за кредитом ОСОБА_1 не може надати через їх втрату у пожежі, яка згідно довідкою Василівського районного відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Запорізькій області від 21.02.13 за вих. №34/31 відбулась 04.01.13 в господарчій споруді, що належить ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_5 (довідка міститься в матеріалах справи).

Як свідчить зміст виписки ПАТ УкрСиббанк по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором 0011011121000 з 19.06.06 по 26.12.11 (т.2, арк. с. 18-36) в якій відображено суми і дати погашення ОСОБА_1 кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, комісій, винесення на прострочку сум, що не сплачені у строк позичальником, тощо, останній платіж з погашення кредиту ОСОБА_1 здійснено - 16.05.08, останній платіж по відсоткам - 05.01.10, загальна сума погашеного кредиту становить 449 163,75 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що станом на час укладення між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк (Покупець) вказаного вище договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11, сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за простроченим кредитом за кредитним договором від 19.06.06. № 1101121000 становила суму 50 836,25 грн.

Поряд з цим, судом прийняті до уваги поясненнями позивача, які викладені у відзиві на позовну заяву (т.5, арк. с. 28-30) про те, що виписка по особовому рахунку № НОМЕР_5 з 19.12.11 по 16.03.17, який відкритий ПАТ Дельта Банк , як новим кредитором за спірним кредитним договором, ФОП ОСОБА_1 (т. 3, арк. с. 13 - 16) не підтверджує погашення ФОП ОСОБА_1 кредитної заборгованості 50 836,25 грн., так як у виписці відсутнє призначення платежу - погашення заборгованості за кредитом.

Також позивач у відповіді на відзив вказав, що у виписках можна зустріти суму 50 836,25 грн. лише у день прийняття заборгованості за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 на баланс АТ Дельта Банк після укладення договору купівлі-продажу права вимоги за кредитом.

Вказані доводи позивача узгоджуються з тією обставиною, що саме у день підписання між ПАТ Дельта Банк та ПАТ Укрсиббанк Акту приймання-передачі від 19.12.11 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.11, реєстровий № 2949) АТ Дельта Банк , як новий Кредитор, прийняло на свій баланс заборгованість ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 в сумі 50 836,25 грн.

Належних доказів погашення заборгованості за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 в сумі 50 836,25 грн. матеріали справи № 908/1616/16 не містять.

З підстав викладених вище, суд дійшов висновку, що дійсна заборгованість за простроченим кредитом за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 станом на час ухвалення рішення у цій справі по суті спору складає 50 836,25 грн.

Щодо встановлення фактичних обставин відступлення ПАТ УкрСиббанк позивачу в порядку ст. 512 ЦК України прав вимоги за рядом кредитних договорів та встановлення відступлення прав вимоги до ФОП ОСОБА_1 (третьої особи у справі, одержувача кредиту) та відповідача (як майнового поручителя) відповідно до Додатка № 1 до договору від 08.12.11 та акта приймання-передачі документів суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як зазначалось вище, 08.12.11 між ПАТ Дельта Банк (Покупець) та ПАТ Укрсиббанк (Продавець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (т. 1, арк. с. 50-68).

Із змісту договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами вбачається, що він складається з 13 розділів, які разом з титульною сторінкою договору викладено на 37 сторінках, та з додатків I, II, III, IV, V, VI, VII, VII, IX, X .

Як свідчить зворотна сторона аркуша справи 68, тому 1, договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який складається з титульної сторінки договору та з 13 розділів (всього 37 сторінок), посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.11 за реєстровим № 2949 2950. Вказаний договір прошито та пронумеровано на 19 аркушах та скріплено підписом та печаткою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Копія вказаного договору також міститься на арк. 97-133 тому № 2 цієї справи.

У матеріалів справи є наявними фотокопії документа з назвою вказаною від руки Додаток 1 Перелік прав вимоги за кредитами (т3, арк. с. 2-10). Однак, дані про те, що це саме Додаток № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11 в матеріалах цієї господарської справи відсутні.

Крім того, з наданої фотокопії документа з назвою здійсненою від руки Додаток 1 Перелік прав вимоги за кредитами не вбачається ким він складений, що його підписано уповноваженими представниками сторін за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11, а також з зазначеного документу не можливо встановити його нотаріальне засвідчення (що є порушенням вимог статей 512-513 ЦК України).

Також судом під час нового розгляду справи встановлено, що ПАТ Дельта Банк (Покупець) та ПАТ Укрсиббанк (Продавець) на виконання договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між Продавцем та Покупцем та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.11, реєстровий № 2949 підписано та засвідчено печатками Акт приймання-передачі від 19.12.11 (т.2, арк. с. 149), згідно з яким Продавець передав (відступив) Права вимоги за кредитами Покупцю (зазначені в додатку 1 до Договору та деталізовані в додатку 1 до цього Акту) , а Покупець прийняв права вимоги за кредитами.

Пунктом 3 вказаного Акту приймання-передачі від 19.12.11 визначено, що Продавець та Покупець визнають, що передача прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акту, як передбачено ст. 2.2. (передача прав вимоги за кредитами та закриття) Договору.

В судому засіданні 16.08.18 на стадії розгляду справи по суті судом в ході дослідження доказів у справі було запропоновано представнику позивача надати суду для огляду оригінали документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Зокрема, суд запропонував представнику ПАТ Дельта Банк надати йому (головуючому у справі) оригінал договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11 з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього (за наявності), а також Акт приймання-передачі від 19.12.11 з додатком № 1 до цього Акту.

Однак, представник позивача в судовому засіданні 16.08.18 повідомив про відсутність в нього оригіналів документів, а також про те, що оригінали документів знаходяться у м. Києві.

Крім того, представник позивача повідомив суду, що оригінали документів по справі досліджувались Донецьким апеляційним господарським суду в ході розгляду апеляційної скарги позивача по справі.

Місцевим господарським судом під час розгляду цієї справи, яка була повернута на новий розгляд, враховано, що ст. 129 Конституції України закріплює принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 7, 13 ГПК України (нова редакція).

Принцип рівності в господарському процесі полягає в тому, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст. 7 ГПК України).

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) в господарському процесі полягає в наступному.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні доказів може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин виконання сторонами своїх договірних зобов'язань можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вимогами ст. 86 ГПК України закріплено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного вище, судом, через надуманість та безпідставність, залишено поза увагою посилання представника позивача про те, що дослідження в ході нового розгляду справи оригіналів доказів є не обов'язковим через їх дослідження Донецьким апеляційним господарським судом під час апеляційного перегляду рішення по справі № 908/1616/16 від 28.12.16.

Враховуючи той факт, що позивачем під час нового розгляду справи господарським судом Запорізької області не надано оригіналів додатків I, II, III, IV, V, VI, VII, VII, IX, X до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.11 за реєстровим № 2949 2950) та Додатку І до Акту приймання-передачі від 19.12.11 до вказаного договору, для їх огляду та дослідження судом, а також те, що долучені до матеріалів справи копії документів на підтвердження передання позивачу права вимоги за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 та іпотечним договором від 19.06.06 №11011121000-З-2, в силу вимог ст. 76 ГПК України не можуть бути визнані судом належними доказами (а саме мова йде про документ з назвою вказаною від руки Додаток 1 Перелік прав вимоги за кредитами (т3, арк. с. 2-10), тобто доказами на підставі яких суд може встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування), суд дійшов висновку про те, що ПАТ Дельта Банк не доведено суду в холді розгляду справи (належними та допустимими доказами) відступлення ПАТ УкрСиббанк позивачу в порядку ст. 512 ЦК України прав вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. за спірним кредитним договором та встановлення відступлення прав вимоги до ФОП ОСОБА_1 (третьої особи у справі, позичальника) та відповідача (як майнового поручителя).

З огляду на викладене вище у тексті цього рішення, у суду відсутні правові підстави вважати позивача у цій справі новим Кредитором за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 та за договором іпотеки від 19.06.06 №11011121000-З-2.

Як наслідок, позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.06, який належить СТОВ "Ерко-Восток", за кредитною заборгованістю за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 судом залишаються без задоволення через недоведеність.

Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір за звернення з позовом до суду, за звернення до суду апеляційної інстанції, а також витрати відповідача по сплаті судового збору за звернення до суду касаційної інстанції покладаються на позивача.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу (про це вказано в абзаці 2 прохальної частини відзиву відповідача від 01.06.18, том 5, аркуш справи 3 ) суд зазначає наступне.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем до відзиву на позовну заяву надані копії угод на надання послуг представника та надання правової допомоги від 24.06.16, від 04.09.17, від 17.09.16 (т.5, арк.с. 12-14) та платіжні доручення на загальну суму 76 000,00 грн. (т.5, арк.с. 15-21), акт виконаних робіт від 19.03.18 (т.5, арк.с. 22).

Приймаючи до уваги той факт, що:

- платником за платіжними дорученнями на загальну суму 76 000,00 грн. (т.5, арк. справи 15-21) є ВСК Нива (а не СТОВ "Ерко-Восток", відповідач у цій справі), а отримувачем є ОСОБА_4;

- що вказана сума 76 000 грн. сплачена ВСК Нива ОСОБА_4 відповідно до угоди від 17.06.16 за послуги (про що вказує зміст платіжних доручень із зазначенням на кожній з них відомостей про призначення платежу у вигляді: згідно угоди від 17.06.16 за послуги );

- що представником СТОВ "Ерко-Восток" у справі № 908/1616/16 є адвокат ОСОБА_4, який діє від імені вказаного СТОВ на підставі 3 угод, а саме: угоди про надання послуг представника та надання правової допомоги від 24.06.16, угоди про надання послуг представника та надання правової допомоги від 04.09.17 та угоди про надання послуг представника та надання правової допомоги від 17.09.16;

- що до справи № 908/1616/16 адвокатом ОСОБА_4 не надано угоди від 17.06.16, на яку є посилання у платіжних дорученнях, які містяться в томі № 5, аркушах справи 15-21,

суд дійшов висновку про те, що надані представником відповідача у цій справі докази не свідчать про здійснення саме відповідачем (у даному випадку СТОВ "Ерко-Восток") витрат на професійну правничу допомогу (оплату послуг адвоката по даній справі).

А тому, як наслідок, через не доведеність, судом, відмовляється у задоволенні клопотання відповідача (том № 5 аркуш справи 3) про стягнення з ПАТ Дельта Банк на користь СТОВ Ерко-Восток понесені судові витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 908/1616/16 у розмірі 79 294,66 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 316, главою 5, розділом XI ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ( 01133, Київська область, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020 ) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" ( 72001, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Гоголя, буд. 101, код ЄДРПОУ 30887347 ) - 3 294 (три тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору за звернення із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України .

Повне рішення складено 27.08.2018.

Суддя В.Л. Корсун