Постанова

від 27.08.2018 по справі 912/2773/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2018 року м. Дніпро Справа № 912/2773/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

секретар: Манчік О.О.

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шишацької Наталії Миколаївни

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року (суддя - Тимошевська В.В., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено та підписано 02.05.2018 року)

у справі № 912/2773/17

за позовом Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі"

до Фізичної особи - підприємця Шишацької Наталії Миколаївни

про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення місцевого господарського суду:

Кіровоградське приватне мале підприємство по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Шишацької Наталії Миколаївни про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2018 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Шишацьку Наталію Миколаївну усунути перешкоди в користуванні Кіровоградським приватним малим підприємством по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" всією земельною ділянкою загальною площею 5 499,30 кв. м, розташованою по вул. Героїв України, 26а, в м. Кропивницькому, шляхом повернення останньому частини самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1 205,3 кв. м. Відмовлено в задоволенні позову в іншій частині. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Шишацької Наталії Миколаївни на користь Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" 1 600,00 грн. судового збору.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що:

- беручи до уваги Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року у справі № 5-рп/2005 та відсутність в матеріалах справи доказів припинення позивачем права постійного користування земельною ділянкою в порядку, визначеному Земельним кодексом України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право користування на законних підставах земельною ділянкою, загальною площею 0,5499 га, яка розташована в м. Кропивницький по вул. Героїв України (змінене найменування вул. Героїв Сталінграда), 26а, наданою йому в постійне користування згідно Державного акту КР № 00000575 від 06.12.1995 року із внесеними змінами згідно рішення сесії Кіровоградської міської ради № 344 від 17.09.1999 року;

- в матеріалах справи відсутні докази фактичного звільнення відповідачем земельної ділянки, отриманої в оренду за договорами № 632 від 20.10.2015 року та № 5 від 20.10.2014 року після визнання таких договорів недійсними. Не повідомляється про вказане і відповідачем, а також виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради в листі від 07.11.2017 року № 5735/11-05-24, в якому зазначено, що відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинено право оренди земельної ділянки по вул. Героїв України кадастровий номер 3510100000:37:335:0018;

- відповідач на час розгляду даної справи продовжує фактично займати земельну ділянку, отриману ним за договорами оренди землі, в тому числі частину земельної ділянки, яка належить позивачеві на праві постійного користування. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності користування відповідачем зазначеною земельною ділянкою;

- згідно висновку експерта № 1431 судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2014 року площа земельної ділянки, щодо якої встановлено накладення, становить 1 205,30 кв. м.;

- суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем всією земельною ділянкою загальною площею 5 449,30 кв. м, розташованою по вул. Героїв України, 26а в м. Кропивницькому шляхом повернення останньому частини самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1 205,3 кв. м;

- позовні вимоги про зобов'язання відповідача знести металеву огорожу, приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення багаторічних кущів та прибирання побутового сміття, а також демонтування та прибирання із земельної ділянки корпусу автобуса, який використовується відповідачем як адміністративне приміщення задоволенню не підлягають. Позивачем не доведено наявність на земельній ділянці позивача, яку займає відповідач, металевої огорожі, багаторічних кущів, сміття, корпусу автобуса та іншого майна відповідача.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення :

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Шишацька Наталія Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що:

- рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України;

- місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд неправильно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору;

- твердження позивача, що він начебто не має змоги користуватися належною йому земельною ділянкою, оскільки відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача не відповідає дійсності, оскільки на даний час між фактичним землекористуванням позивача та земельною ділянкою, що була надана в оренду відповідачу по паркану, наявна територія площею 2 036,65 кв. м, яка не використовується позивачем за цільовим призначенням, необлаштована, заросла чагарниковою та іншою деревинною рослинністю, що може спричинити засмічення та забруднення землі, а отже створення екологічної та санітарної небезпеки. Межі фактичного землекористування позивача в натурі (на місцевості) окреслені капітальним бетонним парканом, що огороджує його територію. Інших ознак дійсних меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивача, у тому числі межові знаки встановленого зразка за відсутності жорстких контурів ситуації відсутні. Позивач своїми діями (бездіяльністю) навіть не намагається освоювати частину території між його сьогоднішнім землекористуванням по капітальному бетонному паркану та земельною ділянкою, кадастровий номер 3510100000:37:335:0018, що була раніше надана у користування на умовах оренди відповідачу;

- відповідач по суті не має правової підстави та можливості повернути позивачу частину земельної ділянки площею 0,3001 кв. м, кадастровий номер 3510100000:37:335:0018, оскільки вона сформована як об'єкт цивільних прав шляхом їх відведення за проектом землеустрою відповідно до чинного, у тому числі земельного законодавства (статті 79, 79-1, 123, 124 Земельного кодексу України), має свої межі, що не співпадають з межами землекористування позивача, зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та є об'єктом права комунальної власності;

- на думку відповідача, реальним шляхом відновлення прав позивача та захисту прав відповідача, враховуючи ту обставину, що відповідач в свій час повноцінно здійснив відведення земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:37:335:0018 у відповідності до чинного законодавства та за власні кошти, облаштував земельну ділянку мережами електропостачання (освітлення), був би поділ зазначеної земельної ділянки відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України та статті 56 Закону України "Про землеустрій" та формування окремих її частин, з яких частина відійде до позивача, а решта, що не входить у його землекористування у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серія КР № 00000575 від 06.12.1995 року залишиться у користуванні відповідача шляхом укладання з Кіровоградською міською радою відповідного договору оренди земельної ділянки в межах та розмірі, які виключають обставини накладання земельних ділянок. Для законного врегулювання даного питання відповідачем було подано до Кіровоградської міської ради відповідну заяву про поділ земельної ділянки, яка наразі перебуває на розгляді. Таким чином відповідач не перешкоджає у користуванні земельною ділянкою позивачу, а навпаки сприяє у вирішенні даної ситуації, зокрема шляхом формування нової земельної ділянки з врахуванням меж землекористування позивача, що може бути йому повернуто, але в порядку, передбаченому чинним законодавством;

- позивач не довів належними та допустимими доказами присутність в натурі (на місцевості) відповідача в межах частини земельної ділянки, що належить позивачу на праві користування, оскільки не надав суду відповідної затвердженої документації із землеустрою та не виніс межі належної йому земельної ділянки в натуру (на місцевість) відповідно до чинного законодавства. Тобто не тільки відповідач, а й будь-хто не може ідентифікувати в натурі (на місцевості) земельну ділянку позивача, таким чином відповідачем у даній справі може бути гіпотетично будь-хто, якщо проходить або проїжджає по ймовірній території позивача, оскільки вважатиме її землями загального користування територіальної громади міста;

- висновок експерта № 1431 судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2014 року на сьогоднішній день не встановлює обставин перебування відповідної частини земельної ділянки у володінні чи користуванні відповідача, оскільки відповідні договори оренди визнані судом недійсними, а земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Узагальнені доводи інших учасників справи :

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржуване рішення залишити без змін. Посилається на те, що факт неправомірного продовження користування земельною ділянкою відповідачем після припинення договору оренди від 20.01.2014 року підтверджується наданими до суду доказами, зокрема, долученою до матеріалів справи копією листа-відповіді на повідомлення позивача про порушення, адресоване Кіровоградській міській раді від 02.06.2017 року. Так, 14.07.2017 року заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Грабенко повідомив позивача, що за результатами позапланової перевірки встановлено, що на суміжній з позивачем земельній ділянці знаходиться декілька тимчасових споруд, виготовлених з полегшених конструкцій без влаштування фундаменту. Також, факт продовження незаконного користування відповідачем земельною ділянкою підтверджується фототаблицями, які долучені до матеріалів справи. На фото видно, що земельна ділянка, якою продовжує користуватись відповідач, огороджена металевою сіткою, на земельній ділянці розташована капітально збудована вбиральня та розміщений на тимчасовому фундаменті корпус автобусу, який використовується як адміністративне приміщення, на території знаходяться автомобілі, власниками яких є сторонні особи і які, з дозволу відповідача, використовують дану територію як автостоянку. Земельна ділянка, якою правомірно користується підприємство позивача огороджена частково бетонним парканом та стінами будівель, розташованих на так званій , червоній лінії. Зі сторони земельної ділянки, якою незаконно користується відповідач бетонні плити, які огороджували земельну ділянку позивача були самовільно демонтовані відповідачем в 2008 році, по межах орендованої земельної ділянки відповідачем було встановлено металеву огорожу. Пропозиція відповідача про проведення поділу не ґрунтується на чинному законодавстві, оскільки відповідач втратив право оренди на підставі рішення суду, а продовження користування ним земельною ділянкою спричинене невиконанням посадовими особами Кіровоградської міської ради своїх обов'язків уповноваженого органу міської територіальної громади. Позивач протягом 2008 - 2018 років не має можливості зареєструвати земельну ділянку із присвоєнням їй кадастрового номеру із-за судових спорів з відповідачем, який зайнявши частину земельної ділянки позивача систематично ініціює розгляд цих питань в судових установах України. Із-за незаконного зайняття відповідачем частини земельної ділянки позивач не має можливості використовувати всю земельну ділянку, яка з 1999 року перебуває в правомірному користуванні позивача.

Процедура апеляційного провадження в апеляційній інстанції :

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 14.08.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.08.2018 року.

14.08.2018 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи і дослідження в судовому засіданні фотокопій позовної заяви керівника Кіровоградської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міської ради м. Кропивницький до ПП "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,3067 га, постанови про накладення адміністративного стягнення, розрахунку розміру шкоди та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповіді на відзив у справі № 912/729/18.

Надані відповідачем докази не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що до клопотання не додано доказів неможливості подання до суду першої інстанції доказів з причин, що об'єктивно не залежали від відповідача, апеляційний господарський суд не може взяти надані докази до уваги. Крім цього, якість наданих суду фотокопій доказів не дозволяє з'ясувати їх зміст.

Представники сторін наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що інформацію про дату, час та місце проведення судового засідання 27.08.2018 року було розміщено за веб-адресою https://dpa.arbitr.gov.ua/ sud5029/gromadyanam/csz/, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 року відправлено до єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75871429).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду врахувавши рівень складності та обставини справи, строк розгляду апеляційної скарги, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції :

Як вбачається із матеріалів справи та відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року, Приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" (надалі - позивач) на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 14.11.1995 року № 716 надано у постійне користування земельну ділянку по вул. Героїв Сталінграду у м. Кіровограді площею 0,095 га для розміщення будинку по виготовленню та ремонту меблів (т. 1, а. с. 14-17).

Згідно рішення сесії Кіровоградської міської ради № 334 від 17.09.1999 року позивачу надано земельну ділянку в постійне користування площею 0,4549 га, про що до Державного акту серії КР № 00000575 внесено відповідні зміни (т. 1, а. с. 16, зворотній бік).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.10.2005 року № 866 позивач є власником цілого комплексу нерухомого майна, розташованого в м. Кіровограді по вул. Героїв Сталінграда, 26а (т.1, а. с. 18-19).

Згідно із планом зовнішніх меж землекористування точна площа земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача становить 5 499,30 кв. м (2 221,80 кв. м + 2 327,50 кв. м + 950,00 кв. м) (т. 1, а. с. 16).

15.08.2007 року між Кіровоградською міською радою (надалі - орендодавець) та ФОП Шишацькою Н.М. (надалі - орендар) укладено договір оренди землі № 632, за умовами якого в оренду орендарю передано земельну ділянку площею 3 000,54 кв. м для розміщення автостоянки власного транспорту, яка знаходиться по вул. Героїв Сталінграду в місті Кіровограді (т. 1, а. с. 21-23).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 року у справі № 14/262 договір оренди землі № 632 від 15.08.2007 року визнано недійсним (т. 1, а. с. 24-27).

Вказане рішення за результатами апеляційного та касаційного перегляду залишено без змін.

20.01.2014 року між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та ФОП Шишацькою Н.М. (орендар) знову укладено договір оренди землі № 5, за умовами якого в оренду орендарю передавалась земельна ділянка площею 0,3001 га за кадастровим номером 3510100000:37:335:0018 для розміщення автостоянки власного транспорту, яка знаходиться по вул. Героїв Сталінграду в місті Кіровограді (т. 1, а. с. 28-30).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2015 року у справі №912/3675/14 договір оренди землі № 5 від 20.10.2014 визнано недійсним (т. 1, а. с. 31-35).

Вищезазначеними рішеннями встановлено накладення земельної ділянки, наданої позивачу в постійне користування, та наданої відповідачу в оренду за договорами оренди № 632 від 20.10.2015 року і № 5 від 20.10.2014 року.

Факт накладання земельної ділянки підтверджується також висновком експерта № 1431 судової земельно-технічної експертизи, яка проводилась згідно з ухвалою Господарського суду Кіровоградської області у справі № 14/262.

Таким чином, місцевий господарський суд у справах № 14/262 та № 912/3675/14 дійшов висновку про порушення прав Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" на користування земельною ділянкою по вул. Героїв Сталінграду у м. Кіровограді загальною площею 5 499,3 кв. м, у зв'язку з чим визнав недійсними договори оренди землі між Кіровоградською міською радою та ФОП Шишацькою Н.М. № 632 від 20.10.2015 року та № 5 від 20.10.2014 року.

Матеріали справи свідчать, що 11.08.2017 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загальною площею 5499,30 кв. м відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року шляхом вивільнення суміжної земельної ділянки за кадастровим номером 35101000006:37:335:0018 та демонтажу огорожі, будівлі і споруд, які розміщенні на вказаній земельній ділянці (т. 1, а. с. 10-12).

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача з позовом у даній справі з метою захисту своїх прав землекористувача.

Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції:

Власникові на підставі частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога особи, яка володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або користування належним йому майном.

Отже, в розумінні наведених норм власник (титульний володілець) вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Конституція України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Водночас, наведена норма не обмежує і не скасовує права постійного користування земельними ділянками, набутого іншими способами у встановлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 року (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005).

Зміст правомочностей із володіння і користування земельною ділянкою як складових права постійного користування полягає у можливості фізичного доступу користувача до земельної ділянки, можливості використання земельної ділянки для своїх потреб (з урахуванням її цільового призначення). Зміст прав та обов'язків землекористувачів викладено також у статтях 95, 96 Земельного кодексу України.

Порядок та підстави припинення прав на землю врегульовано главою 22 Земельного кодексу України. Підстави припинення права користування земельною ділянкою викладено в статті 141 Земельного кодексу України.

Припинення правовідношення щодо права на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії такого титулу як підстави виникнення цього права, яким у зазначеному випадку, за відсутності інших передбачених законодавчо підстав, є державний акт. Саме із чинністю державного акта позивач пов'язує правомірність свого землекористування.

В обґрунтування доводів позовної заяви позивач посилався на те, що в 2007 році частину земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача на підставі вищезазначеного Державного акту, незаконно було передано в оренду відповідачу, в результаті чого порушено права позивача на користування земельною ділянкою. В подальшому, на орендованій земельній ділянці під виглядом стоянки власного автотранспорту відповідач обладнав не зареєстровану стоянку для надання послуг із зберігання автотранспорту юридичних і фізичних осіб, яка діє до цього часу. З метою поновлення порушеного права позивач, починаючи з 2008 року був вимушений доводити в судовому порядку незаконність вилучення частини земельної ділянки та звертатися з відповідними позовами до суду. Зокрема, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 року у справі № 14/262 за позовом ПП "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" визнано недійсним договір оренди № 632 від 15.08.2007 року, укладений між ФОП Шишацькою Н.М. та Кіровоградською міською радою. Вказане рішення суду за результатами апеляційного і касаційного перегляду залишено без змін, а отже набрало законної сили. Укладений між ФОП Шишацькою Н.М. і Кіровоградською міською радою в подальшому договір оренди № 5 від 20.01.2014 року рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2015 року у справі № 912/3675/14, яке набрало законної сили, також визнано недійсним за позовом ПП "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі". За твердженням позивача, відповідач протягом всього строку судових спорів користується захопленою земельною ділянкою та після визнання договорів оренди недійсними відповідну земельну ділянку не звільнив.

Судом першої інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи доказів припинення позивачем права постійного користування земельною ділянкою в порядку, визначеному Земельним кодексом України. В зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позивач має право користування на законних підставах земельною ділянкою загальною площею 0,5499 га, яка розташована в м. Кропивницький (змінене найменування міста Кіровоград) по вул. Героїв України (змінене найменування вулиці Героїв Сталінграда), 26 а, наданою йому в постійне користування згідно Державного акта серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року.

Місцевим господарським судом обґрунтовано враховано, що рішеннями господарського суду Кіровоградської області від 17.03.2009 року у справі № 14/280 та від 13.02.2015 року у справі № 912/4547/14 між тими ж сторонами, які набрали законної сили, встановлено правомірність внесення змін щодо розміру земельної ділянки позивача та її збільшення на 0,4549 га.

Обставини накладання земельної ділянки, наданої позивачу в постійне користування, із земельною ділянкою, наданою в оренду відповідачу за договорами оренди № 632 від 20.10.2015 року і № 5 від 20.10.2014 року є встановленими рішеннями Господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2015 року у справі № 14/262 та від 04.09.2015 року у справі № 912/3675/14, а також висновком експерта судової земельно-технічної експертизи.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначено статтею 152 Земельного кодексу України, зокрема, частиною 2, якою передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, позивач, як землекористувач земельної ділянки розміром 5 499,30 кв. м, яка розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, 26а, має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідною земельною ділянкою.

В матеріалах справи відсутні докази фактичного звільнення відповідачем земельної ділянки, отриманої в оренду за договорами № 632 від 20.10.2015 року та № 5 від 20.10.2014 року після визнання таких договорів недійсними.

Таким чином, відповідач продовжує фактично займати земельну ділянку, отриману ним за договорами оренди землі, у тому числі частину земельної ділянки, яка належить позивачеві на праві постійного користування.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності користування відповідачем відповідною земельною ділянкою.

Згідно листа виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 07.11.2017 року № 5735/11-05-24 відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинено право оренди земельної ділянки по вул. Героїв України кадастровий номер 3510100000:37:335:0018, дата державної реєстрації 05.03.2017 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що ним огороджено земельну ділянку дротяним парканом за власні кошти (т. 1, а. с. 52). Крім того, в обґрунтуванні необхідності поділу земельної ділянки, адресованому Кіровоградській міській раді (т. 1, а. с. 58, зворотній бік) відповідач вказав, що ним облаштовано паркан по периметру земельної ділянки. Таким чином, відповідачем не заперечується факт облаштування ним та наявності на час розгляду справи металевої огорожі на земельній ділянці площею 0,3001 га, частина якої, а саме 1 205,30 кв. м належить позивачу на праві постійного користування.

В зв'язку із наведеним, існують перешкоди у фізичному доступі та користуванні позивачем частиною земельної ділянки, яка йому належить на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року.

Господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання ФОП Шишацької Н.М. усунути перешкоди в користуванні позивачем всією земельною ділянкою загальною площею 5 499,30 кв. м, розташованою по вул. Героїв України, 26а в м. Кропивницькому шляхом повернення позивачу частини самовільно зайнятої земельної ділянки площею 1 205,3 кв. м. Інші вимоги позивача суд першої інстанції відхилив.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що матеріалами справи підтверджується факт неправомірного облаштування відповідачем металевої огорожі на частині земельної ділянки, яка належить позивачу. За таких обставин, місцевим господарським судом було необґрунтовано відхилено позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача знести металеву огорожу, зведену на земельній ділянці позивача.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 1 205,30 кв. м, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 5 499,30 кв. м, розташованої по вул. Героїв України, 26а в м. Кропивницькому та належить позивачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року шляхом знесення металевої огорожі та повернення (звільнення) самовільно зайнятої частини земельної ділянки позивачу.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача щодо приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення багаторічних кущів та прибирання побутового сміття, а також демонтування та прибирання із земельної ділянки корпусу автобуса, який використовується відповідачем як адміністративне приміщення колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність на земельній ділянці, яка належить позивачеві, але самовільно зайнята відповідачем, металевої огорожі, багаторічних кущів, сміття, корпусу автобуса та будь-якого іншого майна відповідача. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що надані позивачем фотокартки вказаного не підтверджують, оскільки не надають змоги ідентифікувати земельну ділянку. Висновок експерта № 1431 судової земельно-технічної експертизи від 25.06.2014 року не встановлює обставини знаходження на відповідній земельній ділянці відповідного майна, побутового сміття тощо. Судова експертиза, яка призначалась у даній справі для встановлення у тому числі наявності на земельній ділянці будь-якого майна, не проведена у зв'язку з ненаданням сторонами за клопотанням експерта необхідних для проведення експертизи документів та відсутністю попередньої оплати експертизи. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив наявність майна на відповідній земельній ділянці. При цьому судом враховано, що позивач згідно поданого позову може вимагати здійснення відповідачем дій по усуненню перешкод в користуванні земельною ділянкою лише в частині, належній позивачу на праві постійного користування. Правові підстави вимагати позивачем звільнення відповідачем від свого майна всієї земельної ділянки, яка отримана ФОП Шишацькою Н.М. за договорами оренди землі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення в новій редакції, згідно з якою позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 1 205,30 кв. м, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 5 499,30 кв. м, розташованої по вул. Героїв України, 26а в м. Кропивницькому та належить позивачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року шляхом знесення металевої огорожі та повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки позивачу.

За правилами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача незалежно від результатів розгляду апеляційної скарги.

Керуючись статтями 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Шишацької Наталії Миколаївни відмовити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року у справі № 912/2773/17 - змінити.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Шишацьку Наталію Миколаївну (25031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року) усунути перешкоди в користуванні Кіровоградським приватним малим підприємством по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромтогмеблі" (25031, м. Кропивницький, вул. Героїв України, 26а, ідентифікаційний код 13761769) земельною ділянкою площею 1 205,30 кв. м, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 5 499,30 кв. м, розташованої по вул. Героїв України, 26а в м. Кропивницькому та належить Кіровоградському приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромтогмеблі" на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР № 00000575 від 06.12.1995 року шляхом знесення металевої огорожі та повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки Кіровоградському приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромтогмеблі".

В іншій частині рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року у справі № 912/2773/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.08.2018 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

О.В. Березкіна

Суддя

---

В.О. Кузнецов