Постанова

від 28.08.2018 по справі 826/22469/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №826/22469/15

адміністративне провадження №К/9901/31895/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016 (суддя - Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі №826/22469/15 за позовом Приватного підприємства Фок-Пром АМЗ до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Приватне підприємство Фок-Пром АМЗ (далі - ПП Фок-Пром АМЗ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті податкової декларації ПП Фок-Пром АМЗ з податку на додану вартість за серпень 2015 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д.5) за серпень 2015 року, що подавалася 16.09.2015. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д.5) за серпень 2015 року поданою ПП Фок-Пром АМЗ 16.09.2015.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що між ПП Фок-Пром АМЗ та ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів. Однак, 18.08.2015 та 24.09.2015 позивачем надсилалися договори про визнання електронних документів, які не було прийнято контролюючим органом, про що було повідомлено позивача.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПП Фок-Пром АМЗ (код ЄДРПОУ 39683682) як платник податків перебуває на податковому обліку у ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

ПП Фок-Пром АМЗ направлено до контролюючого органу Договір №110520151 про визнання електронних документів від 11.05.2015. Відповідно до квитанції №2 зазначений Договір був прийнятий контролюючим органом за реєстраційним номером 9091938951.

16.09.2015 позивачем подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д.5) за серпень 2015 року.

Однак, відповідно до квитанції №1 зазначений документ не прийнято контролюючим органом, оскільки з ПП Фок-Пром АМЗ не укладено Договір про визнання електронної звітності.

За приписами статті 48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

В силу вимог пункту 49.11 статті 49 Кодексу, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статі 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У той же час, матеріали справи не містять доказів того, що контролюючим органом було надіслано письмову відмову у прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д.5) за серпень 2015 року ПП Фок-Пром АМЗ .

Єдиною підставою для неприйняття спірної податкової звітності стало неукладення Договору про визнання електронної звітності.

Проте, як з'ясовано судами, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.201 у справі №826/24210/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 11.05.2015 №110520151.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Інших підстав для розірвання договору про визнання електронних документів з урахуванням вимог законодавства та умов укладеного договору відповідачем не наведено.

Посилання відповідача на те, що ПП Фок-Пром АМЗ 18.08.2015 та 24.09.2015 було надіслано договори про визнання електронних документів, які не були прийняті контролюючим органом, обґрунтовано не взято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказані договори подавалися позивачем до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/24210/15 для запобіганню виникненню фактів не прийняття відповідачем електронної звітності від позивача.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття поданої позивачем податкової звітності, а відтак рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду