Постанова

від 14.10.2010 по справі 2а-9936/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2010 року 13:27 № 2а-9936/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Савіно Дель Бене" до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва про скасування повідомлення - рішення № 0000572309/0, № 0000582309/0 від 01.12.2009року. за участю представників сторін:

від позивача: Аманжолов Д.Ю. (дов.від 02.08.10 №840

від відповідача Сметанюк І.М. (дов.від 21.12.09 №7646/9/10-008)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САВІНО ДЕЛЬ БЕНЕ до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень форми Р .

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.10.2010 року в 13 год. 27 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р від 01.12.09 №0000572309/0, №0000582309/0 (від 05.02.10 №0000572309/1, №0000582309/1, від 28.04.10 №0000572309/2, №0000582309/2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва форми Р від 01.12.09 №0000572309/0, №0000582309/0 (від 05.02.10 №0000572309/1, №0000582309/1, від 28.04.10 №0000572309/2, №0000582309/2), прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

На думку позивача, він не порушував норми Законів України Про оподаткування прибутку підприємств , Про податок на додану вартість , Про податок з доходів фізичних осіб .

Взаємовідносини з контрагентами, підтверджені доказами, що є в матеріалах справи, тому виявлені порушення в акті перевірки від 25.11.2009 №693-23-9-313221875 та прийняті податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, обґрунтовуючи тим, що позивачем порушено вимоги Законів України Про оподаткування прибутку підприємств , Про податок на додану вартість , Про податок з доходів фізичних осіб .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши аналогічні пояснення та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Державної податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено виїзду планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю САВІНО ДЕЛЬ БЕНЕ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.07.06 по 30.06.09р.

За результатами проведеної перевірки виявлено порушення:

- п.1.32ст.1, п.5.1. ст.5 , п.п.5.2.1. ст.5, пп..5.3.9. п.5.3. ст.5, пп..5.4.2 п.5.4. ст.5, п.5.4.6. п.5.4. ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 19122,00 грн, у тому числі за 2006 рік - в сумі 6249,0 грн. (IV квартал 2006р.), за 2007р. - в сумі 396,00 грн. (за ІІІ квартал 2007р.) за 2008р. - в сумі 2827,00 грн. (за ІІ квартал 2008р. -в сумі 529,00 грн., за ІІІ квартал 2008 р. - сумі 2298,0 грн), за 2009 рік - в сумі 9650,0 грн. (за ІІ квартал 2009р).

- пп..7.2.3. п.7.2. ст.7, пп..7.2.6. п.7.2. ст.7 , п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7, п.7.5. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість в результаті чого встановлено завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 12377,00грн.; заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахування до сплати в бюджет в сумі 72837,0 грн.

- пп..4.2.9 г , п.4.2 ст.4 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , в результаті встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за перевіряє мий період у розмірі 551,25 грн.

- п.13.1. п.13.2 ст.13 та п.16.13 ст.16 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств ТОВ Савіно Дель Бене донараховано податок на прибуток нерезидента, отриманий ним з джерелом його походження з України в розмірі 3740,01 грн.

До вищезазначених порушень, відповідально до п.п.17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами підлягають застосуванню штрафні санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

За виявлені порушення відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення форми "Р" № 0000572309/0 (визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 28686,00 грн.), 0000592309/0 (визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 11220,00 грн.), 0001501702/0 (визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 1653,75 грн.), 0000582309/0 (визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 109256,00 грн.).

Вимогами пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже для включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою відображеного показника за III квартал та IV квартал 2006 року, за І- ІV 2007 року, І- IV квартали 2008 року, І квартал та II квартал 2009 року сумі 20490629,00 грн. на підставі таких документів та договорів про надання транспортно-експедиторських послуг, договорів купівлі - продажу товарів (робі накладних (прибуткових), актів виконаних робіт (наданих послуг), рахунків фактур, банківських документів з додатками, інших платіжних документів, карток бухгалтерських рахунків, оборотно-сальдових балансів - встановлено завищення задекларованих позивачем у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), всього у сумі 76487,0 грн.

В ході проведення перевірки позивачем надані ксерокопії товарно - транспортних накладних, а саме: БЗС № 003992 від 18.05.2009 року, БЗС № 003994 від 29.05.2009 року. 26.05.2009 року, номер якої відсутній , ТТН від 20.05.2009 року номер якої відсутній, ТТН від 22.05.2009р. відсутній, 22.05.2009 року, номер якої відсутній, які не завірені належним чином.

Крім того, в порушення п.1.32 ст.1, п. 5.1 п.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п п 5,3.9 п.5.3, п.п 5.4.2 п.5.4 ст.5, п.п 5.4.6 п.5.4 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств позивачем віднесено до складу валових витрат витрати по отриманим послугам зі страхування транспортування продукції в розмірі 24997,5 грн., які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто з веденням господарської діяльності позивача, про що свідчить, акт виконаних робіт від 03.10.2006 р. та рахунок № 268106 ТОВ Інтертехсервіс Україна надало ТОВ Кросс Трейд (в подальшому ТОВ Савіно Дель Бене ) послуги з ...організації та проведення у Лос- Анджелісі (США) розслідування по факту крадіжки вантажу, який відвантажується в адресу ПП Армада (м.Київ) . Дата події 20.07.2006 р. на суму 24997,5 грн, без ПДВ.

Взаємовідносини позивача з компаніями Sonora Snvestments Ltd (покупець), та Kingston Tehnology (продавець) зазначено, що Sonora Snvestments Ltd здійснила оплату за товар (карти пам'яті, в кількості 4 коробки по 1200 шт. в середині, вагою 98,0 кг. вартість 47350,0 дол. США) по контракту з Kingston Tehnology . Згідно із даними, які зазначені у Страховому полюсі № 09215 від 20.07.2006 р., страхувальником було ТОВ Кросс Трейд , а вигодонабувачем було ПП Армада , відповідно отримувачем товару на території України даного товару (вантажу), по даному контракту було ПП Армада .

Вигодонабувачем (отримувачем відшкодування), по крадежі, яка сталась 20.07.2006 р. в США (згідно заявки про крадіжку від ТОВ Кросс Трейд вих. № 355 від 21.07.2006 р.), є Компанія Sonora Snvestments Ltd .

Документами перевірки встановлено, що договори між ТОВ Кросс Трейд та ПП Армаді не укладалось, ніякого страхового відшкодування ТОВ Кросс Трейд не отримувало. ТОВ Кросс Трейд з метою обгрунтування отриманих інформаційно - консультаційних послуг перевірки надало звіт про надані інформаційні - консультативні послуги за 2008 рік, згідно Договору № 87-03/08. Наданий позивачем звіт про надані інформаційно-консультаційні послуги до договору № 87-03/08 стосується загального обгрунтування понесених послуг в господарській діяльності підприємства протягом 2008 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Кросс Трейд (ТОВ САВІНО ДЕЛЬ БЕНЕ ) не доведено факт підтвердження витрат, що призвело до порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.п.5.4.2 п. 5.4. ст. 5. Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 283/97-ВР від 22.05.97 р. позивачем включено до складу валових витрат віднесено витрати по отриманим послугам з інформаційно - консультаційного обслуговування на загальну суму 9490,0 грн., крім того ПДВ 1898,0 грн., які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто з веденням господарської діяльності підприємства.

Також, за результатами перевірки встановлено, що в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5, п.п.5.4.2 п. 5.-ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем у складі валових витрат відображено витрати пов'язані з вантажним перевезеннями, транспортними послугами в розмірі 42000,0 грн., які не підтвердженні належним чином оформленими первинними документами (товаро-транспортними накладними, далі -ТТН), які пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто не доведено факт пов'язання понесених витрат веденням господарської діяльності підприємства.

Відповідно до Договору № 01/06 від 01.06.2009 року ТОВ Транс Логістика Сервіс (код за ЄДРПОУ 33488587) у перевіреному періоді надало позивачу послуги з вантажного перевезення бурового обладнання. Загальна сума наданих послуг становить 11600,0 грн., крім ПДВ - 2320,0 грн.

Відповідно до договору перевезення № 17 від 05.01.2009 року та договору на транспортно - експедиційного обслуговування № 01/06 від 01.08.2009 року у перевіреному періоді СПД ОСОБА_4 надав позивачу послуги з вантажного перевезення на загальну суму 27000,0 грн., без ПДВ.

Виконані послуги підтверджуються актами здачі - приймання робіт, товарно - транспортними накладними. Однак, в ході проведення перевірки позивачем надані ксерокопії товарно - транспортних накладних, які не завірені належним чином.

Крім того, встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за березень - грудень 2008 року та січень - червень 2009 році на суму67482,00грн. внаслідок відображення у складі податкового кредиту ПДВ по отриманим податкових накладних, які були виписані контрагентами позивачу у минулих податкових періодів.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.2.4 п.7.2., п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні від контрагента, який не зареєстрований як платник податку на додану вартість (анульовано свідоцтво платника ПДВ) в розмірі 1137,0 грн.

Договором № 031/01/06 від 18.01.2006 року ТОВ Південьавтотранс надані транспортні послуги на митній території України. Зазначений контрагент відповідно до інформаційної бази, ТОВ Південьавтотранс перебував на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси та мав стан основний платник, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 25.10.2005

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість" позивач відніс складу податкового кредиту послуги по отриманим послугам з інформаційно - консультаційного обслуговування на суму ПДВ 1898,0 грн., які не підтвердженні належним чином оформленими документами, та не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) тобто з веденням господарської діяльності підприємства.

В порушення пп..7.4.1 п.7.4, пп..7.2.4. п.7.2., пп..7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 5355,0 грн. за отримані інформаційно-консультаційні послуги та витрати пов'язані з вантажними перевезеннями, транспортними послугами, які не підтверджені належним чином оформленими відповідними первинними документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, тобто не доведено факт пов'язання понесених витрат з веденням господарської діяльності позивача.

Крім того, не погоджуючись із податковими повідомленнями -рішенням позивач подав скаргу до ДПІ у Оболонському районі м Києва. Однак рішенням від 04.02.10р. скаргу залишено без задоволення, а податкові -повідомлення рішення без змін.

12.02.10р. позивач знов подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у м Києві. Рішенням від 12.04.10р. №198610/25-114 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

22.04.10р. позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень. Однак, рішенням від 21.06.10р. № 5825/6/25-0115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м Києва та рішення ДПА у м Києві від 12.04.10р. №1986/10/25-114 прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки Законів України Про оподаткування прибутку підприємств , Про податок на додану вартість , Про податок з доходів фізичних осіб , тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтування заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур