Постанова

від 29.09.2011 по справі 2а-10338/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2011 року &lв; Час проголошення &g ; № 2а-10338/11/2670

м. Київ

29 вересня 2011 року № 2а-10338/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качур І.А., при секретарі Хрімлі К.О. за участю представників сторін:

від позивача: Фетісов Р.В. (дов.14.07.2011р. №1919)

від відповідача: Бондаренко Ю.В. (дов.27.04.2011р. №884/9/10-130)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Комерційний банк ,,Хрещатик,, (надалі -позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі -відповідач) про визнання протиправним рішення № 0000014320 від 04.02.2011 року.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.09.2011 року в 11год. 12 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000014320 від 04.02.2011 року.

Позовні вимоги вцілому мотивовані тим, що позивач вважає, що висновки відповідача не відповідають вимогам законодавства України, а саме Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Цивільного кодексу України, Постанов Правління Національного банку України від 28.12.2001 р. № 368 та від 03.12.2003 р. № 516, Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.09.2006 р. № 6261 та інших актів законодавства. Тому на думку позивача, оспорюванні податкові повідомлення-рішення є неправомірними і прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту Позивач) безпідставно.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами,,.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про відмову у задоволені позову, з огляду про наступне.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією у м . Києві по роботі з великими платниками податків у жовтні -листопаді 2010р. було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово -господарської діяльності з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки відповідно до акту від 04.11.2010р. № 572/43-20/19364259 відповідач виніс податкове повідомлення -рішення від 04.02.2011р.№0000014320 застосувавши фінансові санкції та дійшов висновку про порушення позивачем норм чинного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.4.1.1., 4.1.2., п.4 ст. 4 Закону України ,, Про оподаткування прибутку підприємств ,, в частині не включення до складу валового доходу комісії за резервування кретидної лінії за договором №105 -08 від 29.08.2008р., укладеного між позивачем та Товариством ,,Львівські автобусні заводи,, в загальній сумі 149 317, 32 грн, що призвело до заниження податку на прибуток.

Відповідач дізнався про зазначені порушення із листа від 29.10.2010 № 17506/22-014 від ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом договору є надання кредиту у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 30 000 000 грн. терміном повернення по 15.12.08 відповідно до умов договору кредитної лінії позичальник (ТзОВ Львівській автобусні заводи ) сплачує банку комісійні: у розмірі 0,5% від суми ліміту кредитної лінії; за внесення змін до умов договору з ініціативи позичальника 0,1% від ліміту кредитної лінії; за резервування кредитної лінії, у розмірі ЗО % від діючої процентної ставки, яка розраховується пропорційно часу основі протягом строку дії зобов'язання. За користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 25% річних.

Відповідно до даних виписки по балансовому рахунку №3578.1.40.01.3256 останній раз нарахування комісії за резервування кредитної лінії було 31.10.08 за період з 01 по 12 жовтня 2008 року у сумі 20 790, 65 грн.

Відповідно до представлених до перевірки документів встановлено, що 28.11.08 між ЛФ ПАТ КБ Хрещатик та ТзОВ Львівській автобусні заводи укладено додаткову угоду №1 до договору кредитної лінії №105-08 від 29.08.08. Даною угодою було внесено зміни, зокрема пункт 1.1 викладено в наступній редакції: п.1.1. Банк надає Позичальнику в порядку, передбаченим цим договором, кредит у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 14 445 136 (Чотирнадцять мільйонів чотириста сорок п'ять тисяч сто тридцять шість) гривень 00 копійок, терміном повернення по 27 лютого 2009 року . (Зазначена сума станом на 28.11.2008 року була вже надана банком позичальнику.)

Згідно з даними обліку, а саме виписки по рахунку №3578.1.40.01.3256, відсутні нарахування комісії за резервування кредитної лінії за період з 13 жовтня по 28 листопада 2008 року.

Відповідно до виписки по рахунку №2062.9.40.02.3256 станом на 13 жовтня 2008 року заборгованість за виданим кредитом становила 15545136 грн. відповідно залишок невикористаної кредитної лінії становить 14454864 грн. Станом на 17 жовтня 2008 року заборгованість за виданим кредитом становила 14445136 грн. відповідно залишок невикористаної кредитної лінії становить 15554864 грн.

За період з 13 по 16 жовтня 2008 року ЛФ ПАТ КБ Хрещатик не нараховано комісії за резервування кредитної лінії у сумі 11880,72 грн., та за період з 17жовтня по 28 листопада 2008 року в сумі 137436,6 грн..

Відповідно до п.п 4.1.1., 4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 валовий доход включає:

- загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону); - доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

СДШ у м. Києві по роботі з ВПП отримано (лист від 28.10.2010 №15701/7/08-07) акт СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 28.10.2010 № 33/08-07/35592540 за період з 10.12.2007 по 30.06.2010.

Перевіркою встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" Запорізькою філією ПАТ КБ Хрещатик зайво віднесено до валових витрат суми коштів, сплачених фізичній особі-підприємцю за послуги по залученню клієнтів.

Як свідчать фактичні обставини справи, Запорізька філія ПАТ КБ Хрещатик і фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_2), уклали агентський договір №1/08 від 01.02.08, згідно якого "агент зобов'язується: здійснювати заходи по залученню клієнтів - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до розміщення депозитних вкладів у Банку (та відділеннях ) на його балансі".

В день складання вищенаведеного Додатку до агентського договору було складено та підписано Договір №10-07/08ДЮ від 25.04.08 про розміщення коштів юридичних осіб на Поточний депозит банку, згідно якого Головне фінансове управління Запорізької обласної державної адміністрації (Вкладник) розмістило в банку депозит в сумі 15 100 000,00 грн., на термін з 25.04.08 по 22.12.08.

По даному агентському договору, крім залучення вищенаведеного Вкладника, більше не здійснювалось залучення жодного клієнта, тобто операція мала єдиноразовий характер.

Таким чином, ОСОБА_3 отримував винагороду за весь термін фактичного перебування коштів Вкладника на депозитному рахунку і загальна сума виплат склала 140 987,91 грн. Слід зазначити, що предметом агентського договору (п.1.1.1) є залучення клієнтів - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до розміщення депозитних вкладів у Банку, а не втримання їх на певний строк, в якості Вкладника відповідного банку, про що сказано в самому агентському договорі з ОСОБА_3, а саме п.4.2. п.4 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН : 4.2. Агент не несе відповідальності за операції по рахунках клієнта та наслідки цих операцій. .

Окрім цього, до перевірки не було надано будь-які документи, які б підтверджували, що саме ОСОБА_3 було залучено Головне фінансове управління Запорізької обласної державної адміністрації. В актах виконаних робіт не зазначено, які саме дії виконувались агентом для залучення клієнта на депозитний рахунок, та яким чином строк розміщення коштів на депозиті залежить від агента.

Відповідно до вимог п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) "валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваютъся (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності .

Отже, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. №334/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями) Запорізькою філією ПАТ КБ Хрещатик завищено валові витрати за 2008 рік на загальну суму 140 987,91 грн.

В порушення пп.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3 ст.8 №334 Запорізькою філією ПАТ КБ Хрещатик завищено амортизаційні відрахування внаслідок завищення балансової вартості об'єкта 1 групи основних фондів у загальній сумі 3 368,04 грн.

В ході проведення перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі встановлено взаємовідносини Запорізької філії ПАТ КБ Хрещатик з ТОВ "Таврія Будпостач" (код за ЄДРПОУ 35421550), а саме отримання послуг з реконструкції та модернізації основних фондів 1 групи за Договорами, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а саме по договору підряду №1 від 25.12.2008 року.

На підставі наведеного договору ТОВ Таврія Будпостач було надано Запорізькій філії ПАТ КБ Хрещатик Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року від 20.03.2009 року. Вартість робіт по акту склала 55 252,80 грн.

Згідно наданих до перевірки розрахунків амортизаційних відрахувань та на підставі додатка К1/1 внутрішньої Декларації податку на прибуток за 2009 рік Запорізька філія ПАТ КБ Хрещатик в податковому обліку відповідно актів виконаних робіт збільшила балансову вартість об'єкта основних фондів 1 групи за адресою Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 6.59-6 на вартість ремонтних робіт 55 252,80 грн.

Від ДШ у Жовтневому районі було отримано акт від 28.05.2010 року № 84/23-02/35421550 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Таврія Будпостач" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. Перевіркою ДШ у Жовтневому районі ТОВ Таврія Будпостач встановлено порушення:

1. ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених

статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Таврія Будпостач при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в

порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у березні 2008-грудні 2009 років, які підпадають під визначення ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями).

З огляду на відомості відображені в актах невиїзних документальних перевірках ТОВ "Таврія Будпостач" встановлено, що можливість виконання послуг з ремонту та реконструкції приміщень не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які є економічно необхідними для виконання робіт та постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів. В зв'язку з цим ТОВ "Таврія Будпостач" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій.

Враховуючи викладене в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ "Таврія Будпостач", договір №1 від 25.12.2008 укладений між Запорізькою філією ПАТ КБ Хрещатик та ТОВ "Таврія Будпостач" суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Даний договір не спричиняє реального настання правових наслідків.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур