Рішення

від 28.08.2018 по справі 903/162/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 серпня 2018 р. Справа № 903/162/18

Господарський суд Волинської області у складі: головуючої судді - Костюк С.В., суддів - Дем'як В. М., ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання Чорного С.О., розглянувши матеріали по справі №903/162/18

за позовом Приватного підприємства "Фасад"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Луцьк"

про стягнення 373 413,01 грн.

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.3 ст. 222 ГПК України.

Суть спору: Позивач ставив вимогу стягнути з відповідача 397 386,57грн., з них: 374 240, 08грн. заборгованості, 5 613, 60грн. інфляційних витрат, 1568,73грн. - 3% річних, 15 964,16грн. пені.

Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що 12.05.2016р. між позивачем (субпідрядник) і відповідачем (замовник) було укладено додаткову угоду до договору №01-SL-Л генерального підряду від 30.07.2015р., згідно п.1.1 даної Угоди позивач зобов'язався виконати роботи по улаштуванню фасадних конструкцій, вікон, алюмінієвих, метало пластикових та скляних дверей, а також скляних перегородок на об'єкті »Нове будівництво фізкультурно-оздоровчого центру на проспекті Грушевського, 7-А, в м. Луцьку» .

По п.2.1 додаткової угоди вартість робіт склала 2 953 685,90грн.; в розділі 3 додатку №1 до угоди передбачено виготовлення та монтаж білих ПВХ дверей, площею 114, 56 кв.м., загальною вартістю 308 375грн.

25.05.2016р. відповідач сплатив аванс в сумі 2 755 685,90грн. для закупівлі будівельних матеріалів (п.2.2), позивач закупив будматеріалів на суму 2 753 016, 84грн., в тому числі ПВХ двері, які доставлялись на будмайданчик відповідача, однак не були прийняті; 28.12.2016р. сторони склали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акт №1 прийняття виконаних будівельних робіт на загальну суму 2713730,63 грн., з якої вартість робіт 236 672,33грн. неоплачена.

26.09.2016р. укладено додаткову угоду №1 до додаткової угоди №13 від 12.05.2016р. на суму 137 567,75грн.; 28.12.2016р. сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та акт №1 прийняття виконаних робіт на суму 137 567,75грн., яка відповідачем не оплачена. Всього заборгованість по двох актах виконаних робіт склала 374 240,08грн. (236 672,33+137 567,75грн.), на яку по п.5.4 угоди нараховано пеню в сумі 15 964,16грн. та на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні та відсотки річних, відповідно в сумі 5 613,60грн. та 1 568,73грн.

05.04.2018р. відповідач подав відзив на позов, в якому вимогу позивача повністю заперечує, вказуючи, що дійсно 12.05.2016р. та 26.09.2016р. між сторонами було укладено додаткові угоди до договору генерального підряду від 30.07.2015р.; за даними угодами виконано робіт на загальну суму 2 851 298,38грн. (2 713 730,13+137 567,75), що підтверджується двома актами прийняття виконаних робіт від 19.12.2016р. та довідками, тому відповідачем визнається заборгованість лише в сумі 54 944,42грн.. Зазначає, що відповідачем 25.05.2016р. здійснено попередню оплату за будматеріали в сумі 275 685,90грн., однак було передано матеріалів на суму 2 083 399,23грн., що менше на 41 955,26грн. від оплати, а тому вся сума за актом на суму 2 713 730,63грн. оплачена; щодо акту на суму 137 567,75грн., то даний акт оплачений різницею між сумою оплачених та отриманих будматеріалів (41 955,26грн.), на суму 40 668,66грн. відповідачу завдано збитків в результаті прихованих недоліків, що підтверджується дефектним актом від 20.10.2017р., висновком експертного дослідження №49 від 09.05.2017р., дана сума підлягає зарахуванню за ст.601 ЦК України; сума боргу 54 944,42грн. визнається і буде погашена найближчим часом.

В додатковому поясненні від 11.04.2018р. вказує, що заборгованість в сумі 54 944,42 грн.. оплачена відповідачем 10.04.2018р., в підтвердження долучає платіжне доручення від 10.04.2018р. №1331636950; збитки в сумі 40 668,06грн. підлягають зарахуванню за заявою відповідача; позивач у своїх поясненнях до дефектного акту від 20.10.2017р. не заперечує наявні дефекти, стверджуючи про відсутність своєї вини; сума 40 668,06грн. становить вартість робіт виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «КТБ-Груп» по усуненню недоліків, допущених позивачем, що підтверджується актами надання послуг №№342,344 від 12.12.2017р. та видатковими накладними №№341,343 від 12.12.2017р.

Позивач 18.04.2018р. подав відповідь на відзив відповідача, в якій уточнив суму позову та просить стягнути 373 413,01грн., з них 319 295,66грн. заборгованості, 13 248,28грн. інфляційних, 3 475,82грн. - 3% річних та 37 393,25грн. пені, вказуючи, що оскільки дана сума не перевищує первісно заявлену (397 386,57грн.), то відповідно охоплюється судовим збором, сплаченим на момент подання позову.

У відповіді на відзив посилається п.п. 1.1, 1.5 додаткової угоди, розділ №3 «ПВХ двері» додатку №1 до угоди, якими було зобов'язано позивача забезпечити поставку та монтаж 65 ПВХ дверей білого кольору різних розмірів та конфігурацій, тому вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо не поставки даних дверей.

Наголошує на порушення відповідачем норм статей 188, 193 Господарського кодексу України, ст.525 Цивільного кодексу України, п. 7.1 додаткової угоди, якими не допускається одностороння зміна та розірвання договору та одностороння відмова від виконання зобов'язань, а також пункт 1.1.5 додаткової угоди, яким передбачено при зміні погодженої робочої документації вносити доповнення, попередньо погодивши їх із Субпідрядником та Генеральним підрядником, а тому відповідач не вправі був зарахувати вартість замовлених і поставлених позивачем ПВХ дверей в рахунок оплати вартості робіт; також вважає незаконним зарахування зустрічних вимог в сумі 40 668,06грн. за заявою від 11.04.2018р., оскільки у відповідача не існувало жодних дійсних грошових вимог до позивача; статтею 601 Цивільного кодексу України чітко передбачено механізм зарахування зустрічних однорідних вимог, а поданий відповідачем висновок експертного дослідження №О-49 від 17.05.2017р. не відповідає ч.7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, а тому є недопустимим в силу ст.77 ГПК України.

Відповідно до уточнених позовних вимог, сума позову зменшилась, що не суперечить ст. 46 ГПК України, а тому суд розглядає спір з врахуванням даного уточнення на суму 373413,01 грн.

22.05.2018р. відповідачем подано заперечення щодо відповіді позивача на відзив Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Луцьк" (а. с. 203-211), в якому підтримує викладене у відзиві на позов та додатковому поясненні від 11.04.2018р.

Ухвалою суду від 20.08.2018р. провадження у справі було зупинено до розгляду заяви представника відповідача про відвід колегії суддів, ухвалою від 22.08.2018р. провадження поновлено, розгляд справи по суті призначено на 28.08.2018р. на 11:30год.

27.08.2018р. від директора Приватного підприємства "Фасад" подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку повноваженого представника.

28.08.2018р. в 11:29год. на адресу суду по електронному зв'язку від представника відповідача поступила заява про відкладення розгляду справи, підставою для відкладення розгляду справи є отримання ухвали 27.08.2018р..

Клопотання позивача та заява відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилені, оскільки як вбачається з реєстру відправки службової кореспонденції №1, ухвала від 22.08.2018р. про поновлення провадження у справі та призначення її до розгляду 28.08.2018р. була направлена 23.08.2018р. сторонам за юридичними адресами зазначеними в позовній заяві та за результатами пошуку поштових відправлень вручена 27.08.2018р., дана ухвала розміщена на сайті ЄДР судових рішень і сторони не були позбавлені права з нею ознайомитися.

Господарський процесуальний кодекс зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Суд вважає за можливим вирішення спору по суті в даному судовому засіданні та враховуючи обмеження строку розгляду справи відхиляє клопотання, як безпідставні.

При розгляді матеріалів справи, судом встановлено наступне.

12.05.2018р. між відповідачем (Замовник), позивачем (Субпідрядник) та Генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Моноліт» було укладено додаткову угоду №13 до договору №01-SL-Л генерального підряду від 30.07.2015р., згідно п.1.1 (а.с.11) предметом додаткової угоди є улаштуванню фасадних конструкцій, вікон, алюмінієвих, металопластикових та скляних дверей, а також скляних перегородок на об'єкті »Нове будівництво фізкультурно-оздоровчого центру на проспекті Грушевського, 7-А, в м. Луцьку» (а.с.11-15 т.1).

По п.2.1 загальна вартість робіт складає 2 953 685,90грн.

По п.2.2 Засновник здійснює авансування для забезпечення придбання Субпідрядником необхідного обладнання із матеріалів, згідно графіка фінансування та виконання робіт: додаткової угоди №280.

Додатком №1 до додаткової угоди сторони узгодили договірну ціну будматеріалів в сумі 2 953 685,90грн.(а.с.16 т.1).

Розділом 3 даного додатку передбачено виготовлення та монтаж ПВХ дверей площею 114,56 кв.м. на суму 308 375,00грн.; додаток, специфікація конструкцій погоджені та підписані Замовником (Приватне акціонерне товариство "Універмаг "Луцьк"), Генеральним підрядником (Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-Моноліт» ) та Субпідрядником (Приватне підприємством «Фасад» ) та скріплено їх печатками (а. с. 16-42 т.1).

Додатком №2 до додаткової угоди сторони узгодили графік виконання та фінансування робіт, згідно якого розмір авансу за будматеріали складає 2 755 685,90грн. (з них по розділу 1 алюмінієві: вікна, вітражі 587,91 кв.м. - 1650000грн.; по розділу 2 алюмінієві двері 18,00 кв.м. - 293 375,00грн., розділ 3 ПВХ двері 114,56 кв.м. - 293 375,00грн., розділ 4 скляні перегородки 252,52 кв.м. - 346 310,90грн., розділ 5 алюмінієві перегородки басейну 197,12 кв.м. - 466 000грн.), що співпадає з додатком №1 до додаткової угоди.

25.05.2016р. Замовником було перераховано Субпідряднику кошти в сумі 2755685,90 грн., авансовий платіж за роботи по улаштуванню фасадних конструкцій, вікон, скляних дверей згідно додаткової угоди №13 від 12.05.2015р.(а.с.44 т.1).

Тобто, як слідує з матеріалів справи авансовий платіж відповідачем проведено саме за будматеріали зазначені в додатках №№1,2 додаткової угоди №13 від 12.05.2016р..

З матеріалів справи вбачається, що металопластикові конструкції позивач придбав у ТзОВ Термопласт плюс згідно видаткових накладних №130606 від 13.06.2016р., №140604 від 14.06.2016р., №220604 від 22.06.2016р. (а.с. 45 - 53 т.1).

19.12.2016р. між Замовником, Генпідрядником та Субпідрядником підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ - 3) та акт прийому виконаних будівельних робіт (форма №КБ - 2в) на суму 2713730,63 грн (а.с. 54-69 т.1).

Вартість робіт (без врахування матеріалів) згідно даного акту складає 239341,39 грн. (а.с. 70-76 т.1 ).

26.09.2016р. між Замовником, Генпідрядником та Підрядником укладено додаткову угоду №1 до додаткової угоди №13 від 12.05.2016р. на суму 137567,75 грн., додатком №1 до угоди узгоджено договірну ціну та кошторис на будівельні роботи (а.с. 77-86, т.1).

Факт виконання додаткової угоди №1 від 26.09.2016р. на суму 137567,75 грн. підтверджено довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (форма КБ-2в) на зазначену суму, дані датовано 19.12.2016р. (а.с. 87-101 т.1).

Предметом спору у справі, з врахуванням уточненої вимоги, є стягнення заборгованості сумі 319295,66 грн. за виконані будівельні роботи по актах від 19.12.2016р. та нараховані на дану суму інфляційні 13248,28 грн., 3475,82 грн. - 3% річних та 37393,25 грн. пені.

Відповідач заперечує наявність заборгованості за будівельні роботи, вважає що дані оплачено авансовим платежем 25.06.2016р. в сумі 2755685,90 грн., ПВХ двері визначені розділом 3 додатку №1 до додаткової угоди №13 від 12.05.2018р. на об'єкті будівництва не використовувались, на суму збитків 40668,06 грн. (згідно дефектного акту від 20.10.2017р.) проведено взаємозалік, решта боргу в сумі 54944,42 грн. перераховано позивачу 10.04.2018р..

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості в сумі 319 295,66 грн., 13248,28 грн. інфляційних, 3475,82 грн. - 3% річних, в частині стягнення пені в сумі 37 393,25 грн. слід відмовити із-за пропуску строку позовної давності за заявою відповідача.

Даний висновок зроблено з врахуванням наступного.

З матеріалів справи слідує, що зобов'язання між сторонами по справі виникло з договору підряду.

Відповідно до ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, а ч. 2 даної статті передбачено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ч.1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Ст.854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктом 2.2 додаткової угоди №13 від 12.05.2016р. передбачено, що Замовник здійснює авансування для забезпечення придбання субпідрядником необхідного обладнання та матеріалів, згідно графіка фінансування та виконання робіт: додаток №2.

Додатком 2 до угоди від 12.05.2016р. сторони визначили вартість будматеріалів в сумі 2755685,90 грн. і саме ця сума була перерахована відповідачем, як аванс 25.05.2016р. (а.с.43, 44 т.1), а тому суд вважає неправомірним зарахування відповідачем частини авансу за будматеріали в рахунок виконаних робіт по актах від 19.12.2016р..

Також на думку суду помилковою є позиція відповідача про зарахування витрат пов'язаних з усуненням прихованих недоліків в сумі 40668,06 грн. за заявою від 11.04.2018р. на підставі ст.601 ЦК України (зустрічні вимоги), оскільки порядок відшкодовування збитків сторони визначили пунктом 5.9 додаткової угоди №13 від 12.05.2016р..

Згідно даного пункту у випадку, якщо внаслідок недоліків у роботах Субпідрядника, як виявлених, так і прихованих або інших причин, не виявлених Сторонами під час приймання робіт або протягом гарантійного строку,замовник понесе збитки, Субпідрядник та Генеральний підрядник зобов'язані відшкодувати замовникові такі збитки у повному обсязі, якщо не доведуть, що такі недоліки виникли не з їх вини та без їх відома спільно або окремо. Для уникнення сумнівів та з метою тлумачення умов цього пункту під "збитками" Сторони розуміють, як (1) втрати Замовника, яких він зазнав у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна чи втратою майнових прав, (2) витрати Замовника, які він зробив або мусить зробити для відновлення порушеного права, так і (3) штрафні санкції або іншу відповідальність, яку Замовник понесе перед третіми особами внаслідок допущених Субпідрядником недоліків у роботах, (4) упущену вигоду, яку замовник реально міг би одержати за договорами оренди з контрагентами Замовника, з якими укладені попередні договори оренди майна, що будується. Підписанням цієї Угоди Субпідрядник підтверджує свою обізнаність з тим, що він несе відповідальність також перед третіми особами - контрагентами Замовника, з якими укладені попередні договори оренди майна, що будується, за суворе дотримання вимог до результатів Робіт, які передбачені п. 1.1 цієї Додаткової угоди і додатками до неї, а також погоджується із тим, що він нестиме перед замовником відповідальність за порушення таких вимог відповідно до цієї Угоди. Генеральний підрядник несе відповідальність перед Замовником також відповідно до Договору генерального підряду (а.с 14 п.5.9).

Крім того ст.858 ЦК України визначено відповідальність підрядника за неналежну якість робіт.

Виходячи з зазначеного вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за виконанні роботи по актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. в сумі 319295,66 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо строків розрахунків, то як слідує з п.2.4 додаткової угоди №13 від 12.05.2016р. кінцевий розрахунок із субпідрядником замовник здійснює після виконання робіт за цією Додатковою угодою, що підтверджується підписаними всіма сторонами Акту (актів)приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та наданням субпідрядником та генеральним підрядником замовнику довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, а згідно п.2.8 даної додаткової угоди остаточний розрахунок за виконанні роботи замовник здійснює на рахунок субпідрядника протягом 5 ти банківських днів після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт, отримання повного комплекту виконавчої документації залежно від того, яка з цих обставин настане пізніше.

Згідно пункту 2.2 додаткової угоди №1 від 26.09.2016р. розрахунок із Субпідрядником Замовник здійснює після виконання робіт за цією Додатковою угодою, що підтверджується підписаними всіма сторонами акту (актів) приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та наданням субпідрядником та генеральним підрядником замовнику довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, а в п.4.1 зазначено, що інші умови цієї Додаткової угоди згідно умов додаткової угоди №13 від 12.05.2016р. до Договору №01-SL-Л від 30.07.2015р..

З чого слідує, що остаточний розрахунок за виконані роботи по угоді від 26.09.2016р. Замовник також здійснює протягом 5-ти банківських днів після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, а враховуючи, що акти підписано 19.12.2016р., строк їх оплати настав 26.12.2016р.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача по уточненій вимозі інфляційні в сумі 13248,28 грн. нараховано за період з 01.01.2018р. по квітень 2018р., 3% річних в сумі 3475,82 грн. за період з 01.01.2018р. по 23.04.2018р. (а.с. 178 т.1), суд перевірив дані нарахування, вважає їх правильними, а тому стягує з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення 37393,25 грн. пені, яка нарахована за період з 01.01.2018р. по 23.04.2018р. на суму боргу 374240,08 грн., то суд вважає, що в її стягненні слід відмовити із-за пропуску строку позовної давності, про застосування якого відповідачем заявлено в додатковому поясненні від 20.07.2018р..

Так, пунктом 5.4 додаткової угоди №13 від 12.05.2016р. передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ч.1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи, що акти приймання виконаних будівельних робіт підписано 19.12.2018р., по п.2.8. угоди №13 від 12.05.2016р. остаточний строк розрахунків 26.12.2016р., шість місяців завершується 26.06.2017р.

Згідно з ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, в даному випадку з 26.12.2016р..

За ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо вирішення розподілу судових витрат, які складаються з витрат на професійну правову допомогу адвоката та судового збору, то суд виходить з наступного.

Так, витрати на професійну допомогу адвоката в сумі 20 000 грн. підтверджено: договором від 12.02.2018р., описом робіт по послугах наданих адвокатом, квитанцією серія ЯБ №88 від 18.04.2018р., свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю №471 від 16.02.2016р., а тому в силу положень ст.129 ГПК України дані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеній сумі позову.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 74, 86, 123, 126, 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Луцьк" (43025, Волинська обл., місто Луцьк, просп. Волі, будинок 1, код ЄДРПОУ 01557325) в користь Приватного підприємства "Фасад" (43020, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Рівненська, будинок 145, код ЄДРПОУ 30733478) 336019,76 грн., з них 319295,66 грн. заборгованості, 13248,28 грн. інфляційних, 3475,82 грн. - 3% річних, а також 5040,30 грн. витрат по судовому збору та 20000 грн. витрат по правовій допомозі.

3. Відмовити в частині стягнення пені на суму 37393,25 грн..

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено

31.08.2018

Головуючий суддя С.В. Костюк

Суддя В. М. Дем'як

Суддя І. О. Якушева