Постанова

від 27.08.2018 по справі 916/38/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/38/18 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Богатиря К.В.

Суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

Секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від Сергіївської сільради - адвокат ОСОБА_1, за довіреністю;

від ТОВ КОММОДОР-ТУР - адвокат ОСОБА_2, за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3; дата складання повного тексту: 04.05.2018 року; час і місце оголошення рішення: 24.04.2018 року о 16:17 год.; 65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29; Господарський суд Одеської області, зала судових засідань № 16)

по справі № 916/38/18

за позовом Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю КОММОДОР-ТУР

про розірвання договору купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (далі - Сергіївська сільрада, Позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОММОДОР-ТУР (далі - ТОВ КОММОДОР-ТУР , Відповідач), в якому просив суд розірвати Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27 жовтня 2003 року, укладеного між Сергіївською селищною радою та ТОВ КОММОДОР-ТУР , предметом якого є об'єкт незавершеного будівництва - спальний корпус санаторію на 250 місць, розташований на земельній ділянці площею 2,3563 га, за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 6, 11, 509, 526, 628, 651 Цивільного кодексу України та мотивовані істотним порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27.10.2003 року, зокрема, п.п. 4.3.3. - 4.3.8. та п.п. 4.3.11. Договору, що є підставою для розірвання цього Договору.

У відзиві на позовну заяву Відповідач просив суд застосувати позовну давність.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року по справі № 916/38/18 (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3В.) відмовлено у задоволенні позову.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27.10.2003 року через порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, так і порушення умов Договору, проте суд відмовив у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування усіх обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року по справі № 916/38/18 та постановите нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дійшов до помилкового та невірного висновку про те, що строк позовної давності для звернення Позивача до суду за розірванням спірного Договору в судовому порядку, внаслідок нездійснення Відповідачем свого зобов'язання із завершення будівництва об'єкта, слід відраховувати, саме починаючи з 27.10.2006 року. Правового обґрунтування того, чому саме до вимоги про розірвання діючого Договору має бути застосована позовна давність судом при винесенні рішення надано не було. Водночас, право особи розірвати Договір є його особистим волевиявленням і може бути реалізоване у будь-який момент дії Договору. Крім того, положення Договору прямо вказують на таке право Сторони: відповідно до п. 8.3. Договору у випадку невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний за вимогою другої Сторони на підставі рішення суду. При цьому, таке право на розірвання Договору жодним чином не обмежено у часі. Договір є чинним, не припинив свою дію ані своїм виконанням, ані спливом часу на який його було укладено, а тому його положення поширюються на сторін, які його уклали.

Крім того, апелянт зауважує, що у правовому сенсі слід розмежовувати виникле у спірних договірних правовідносинах зобов'язання виконати певну умову Договору та право особи розірвати договірні відносини у судовому порядку на підставі діючого порушення. Позивачем не було заявлено вимогу про зобов'язання виконати умову Договору, право на що, дійсно, виникло у Позивача вже 27.10.2006 року. Тобто саме зобов'язання завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію протягом 3-х років з моменту підписання сторонами Договору у даних правовідносинах є зобов'язанням з визначеним строком виконання. Право особи на розірвання Договору такого строку не має. Натомість Позивачем заявлено саме вимогу про розірвання спірного Договору, який не має терміну дії та не має якогось певного визначеного законом строку.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ КОММОДОР-ТУР заперечує проти доводів Сергіївської сільради та просить рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року по справі № 916/38/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 червня 2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г., апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (вх. № 1567/18 від 07.06.2018 року) на рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року по справі № 916/38/18 залишено без руху; встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 2 400 грн.; роз'яснено апелянту, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21 червня 2018 року у вищезазначеному складі колегії суддів відкрито апеляційне провадження у справі № 916/38/18 за апеляційною скаргою Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та роз'яснено учасникам справи про їх право не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_4 з 02 липня 2018 року, по справі № 916/38/18 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Мишкіна М.А..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 липня 2018 року справу № 916/38/18 прийнято до провадження у зміненому складі суддів та призначено до розгляду на 08 серпня 2018 року о 12:00 год..

В зв'язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 06 серпня 2018 року до 07 вересня 2018 року та судді Мишкіної М.А. з 06 серпня 2018 року до 02 вересня 2018 року, по справі № 916/38/18 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Філінюк І.Г., Таран С.В..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2018 року справу № 916/38/18, з призначеним розглядом на 08 серпня 2018 року о 12:00 год., прийнято до провадження у зміненому складі суддів.

В судовому засіданні від 08 серпня 2018 року апеляційним господарським судом протокольно проголошено перерву щодо розгляду апеляційної скарги до 27 серпня 2018 року о 12:00 год., про що під розписку повідомлено учасників справи, а саме: від Сергіївської сільради - адвокат ОСОБА_1, від ТОВ КОММОДОР-ТУР - адвокат ОСОБА_2.

В судове засідання 27 серпня 2018 року до Одеського апеляційного господарського суду з'явився представник Сергіївської сільради - адвокат ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав та просив суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року по справі № 916/38/18 - скасувати та постановите нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Представник ТОВ КОММОДОР-ТУР - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив колегію суддів залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Заяви та клопотання до суду учасниками справи не заявлялись.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, рішенням Сергіївської селищної ради № 189 від 17 жовтня 2003 року затверджено рішення Виконкому Сергіївської сільради № 303 від 01.10.2003 року Про затвердження звіту оцінки вартості незавершеного будівництвом 9-ти поверхового спального корпусу на 250 місць , а також затверджено протокол № 2 від 03 жовтня 2003 року засідання конкурсної комісії Про розгляд заяв і пропозицій щодо умов забудови та експлуатації - об'єкта незавершеного будівництва Спальний корпус на 250 місць , що знаходиться за адресою: смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26 за умовами, зокрема:

- доручено голові Сергіївської сільради укласти договір купівлі-продажу з переможцем конкурсу - ТОВ КОММОДОР-ТУР ;

- доручено Виконкому Сергіївської сільради, в 5-ти денний термін після оплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва, підписати Акт прийому-передачі приватизованого об'єкта;

- покупцеві оформити земельні правовідносини з Сергіївської селищної радою;

- встановити строк закінчення будівництва об'єкта незавершеного будівництва спального корпусу на 250 місць, що знаходиться за адресою: смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26 - три роки з моменту підписання Договору купівлі-продажу ;

- передбачити в договорі купівлі-продажу заборону відчуження третім особам об'єкта незавершеного будівництва спального корпусу на 250 місць, розташованого за адресою: смт Сергіївка, вул. Гагаріна 26, та земельної ділянки, на якій розташований даний об'єкт до закінчення будівництва і введення його в експлуатацію;

- покупцеві, ТОВ КОММОДОР-ТУР , забезпечити вимоги екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища;

- покупцеві, в разі неможливості закінчення будівництва у встановлені терміни, при наявності відповідних обґрунтувань, звернутися в Сергіївський сільради для укладення додаткового Договору щодо продовження термінів закінчення будівництва;

- передбачити в договорі купівлі-продажу умови участі покупця в розвитку соціально-побутової інфраструктури смт. Сергіївка за взаємною згодою сторін;

- та інші.

Крім того, вказаним рішенням контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань планування, бюджету і фінансів, соціально-економічної політики і розвитку ринкових відносин.

27 жовтня 2003 року між Сергіївською селищною радою (Продавець) та ТОВ КОММОДОР-ТУР (Покупець), на виконання рішення Сергіївської селищної ради № 189 від 17 жовтня 2003 року, укладено Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 (далі - Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця об'єкт незавершеного будівництва спального корпусу санаторію на 250 місць, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, загальною вартістю об'єкта 206 500 грн., а Покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва та сплатити за нього ціну відповідно до умов Договору. Зазначений об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці площею 2,3563 га, у тому числі площа забудови під будівлею 0,08837 га (а.с. 10-11, 12-14).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з моменту передачі об'єкта приватизації.

За умовами розділу 3 Договору визначено, що передача об'єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в 5-денний термін після повної оплати вартості набутого об'єкта незавершеного будівництва, передача об'єкта засвідчується Актом приймання-передачі, який складається між Сторонами.

Пунктом 4.3 Договору визначені зобов'язання Покупця за цим Договором, зокрема:

- пунктом 4.3.3. Покупець зобов'язався завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію протягом 3-х років з моменту підписання сторонами Договору ;

- пунктом 4.3.4. забезпечити на об'єкті та земельній ділянці протипожежні та санітарні правила, норми екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища;

- пунктом 4.3.5 у випадку неможливості завершення будівництва у встановлені строки, при наявності відповідних обґрунтувань, звернутися до Сергіївської селищної ради з метою укладання додаткової угоди для продовження строків з метою завершення будівництва;

- пунктом 4.3.6 в процесі будівництва створити нові робочі місця для населення смт. Сергіївка в кількості 25 робочих місць, а також 20 робочих місць у введеному в експлуатацію об'єкті;

- пунктом 4.3.7 виконати роботи щодо благоустрою території, відповідно до генерального плану, містобудівного обґрунтування та проекту;

- пунктом 4.3.8 виконати ремонтні роботи доріг та пішохідних доріжок, розташованих поблизу з об'єктом, а також здійснити відновлення проїжджої частини доріг, пошкоджених будівельною технікою, яка застосована у заходах щодо завершення будівельних робіт по об'єкту;

- пунктом 4.3.11 узгодити та отримати технічні умови для підключення до інженерних мереж і будівель та території об'єкту в комунальній службі смт. Сергіївка.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що у випадку невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний за вимогою другої сторони на підставі рішення суду.

На виконання умов Договору Сергіївська селищна рада передала, а ТОВ КОММОДОР-ТУР прийняло за Актом приймання-передачі об'єкта приватизації № 2 від 01.12.2003 року об'єкт незавершеного будівництва 9-ти поверхового спального корпусу санаторію на 250 місць, на земельній ділянці орієнтовною площею 2,0 га, у тому числі площею під будівлею 0,08837 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, загальною вартістю 206 500 грн. (а.с. 15-16).

Крім того, на виконання п. 4.3 2 Договору, 27 липня 2004 року між Сергіївською селищною радою та ТОВ КОММОДОР-ТУР укладено Договір оренди земельної ділянки для розміщення та експлуатації санаторію ПАРАДИЗ , згідно якого ТОВ КОММОДОР-ТУР надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,3570 га, на якій знаходиться незавершений об'єкт будівництва - спальний корпус санаторію ПАРАДИЗ (а.с. 87-94).

Позивач в якості обґрунтування підстав розірвання Договору посилається на положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом, а також на умови п. 8.3 Договору, відповідно до якого у випадку невиконання однією із Сторін умов цього Договору він може бути розірваний за вимогою другої Сторони на підставі рішення суду.

Невиконання Відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 4.3.3. - 4.3.8 та п.п. 4.3.11 Договору, Позивач вважає істотним порушенням стороною Договору та зазначає, що такі порушення є підставою для розірвання Договору, зазначене стало підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з вказаним позовом.

Розглянувши справу по суті, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27.10.2003 року через порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, так і порушення умов Договору, проте суд відмовив у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

Щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання спірного Договору, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 173 ГК України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України).

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва визначено, що обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації.

У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності з боку Відповідача (Покупця) порушень в частині строку виконання зобов'язань за Договором, передбачених п.п. 4.3.4., 4.3.5., 4.3.6., 4.3.7., 4.3.8., 4.3.11., оскільки перелічені пункти Договору не містять строку, встановленого за згодою Сторін для виконання Покупцем прийнятих на себе зобов'язань.

Більш того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо звернення Позивача до Відповідача (Покупця) з вимогами про виконання останнім визначених вищевказаними пунктами Договору зобов'язань.

Єдиним пунктом, який містить узгоджений між Сторонами строк для виконання зобов'язання Покупцем є пункт 4.3.3., відповідно до якого Покупець зобов'язався завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію протягом 3-х років з моменту підписання сторонами Договору.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Відповідач, в порушення пункту 4.3.3. Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27 жовтня 2003 року - спальний корпус санаторію на 250 місць, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, у встановлений 3-х річних строк не добудував та не ввів його в експлуатацію, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, відповідною фотофіксацією, відсутністю Акту про введення об'єкту будівництва в експлуатацію тощо.

Відповідач проти вказаного не заперечує, проте зазначає, що рішенням Виконкому Сергіївської сільради від 24.12.2003 року за № 708 затверджено містобудівне обґрунтування розміщення санаторію ПАРАДИЗ по вул. Гагаріна, 26 в смт. Сергіївка, виконані ПП ОСОБА_5, а у лютому 2004 року Відповідачем замовлено технічні умови електропостачання та водопостачання санаторію ПАРАДИЗ . Але, розробку документації щодо завершення будівництва об'єкту Відповідачем було призупинено у зв'язку із необхідністю додаткового отримання в оренду земельної ділянки, адже, відповідно до ДБН-360-93**, для розміщення санаторію на 250 місць необхідно мати земельну ділянку площею 4,25 га. Рішенням Сергіївської сільради від 25.01.2005 року № 439 Про надання ТОВ КОММОДОР-ТУР в оренду земельної ділянки площею 1,9 га для експлуатації санаторію ПАРАДИЗ , надано дозвіл на попередній вибір земельної ділянки площею 1,9 га для розширення території санаторію. Не зважаючи на численні звернення КОММОДОР-ТУР , рішень щодо надання зазначеної земельної ділянки в оренду Відповідачу не приймалося, що унеможливило виготовлення переліку документів, необхідних для закінчення будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію. З метою виконання своїх обов'язків за Договором, Відповідач листом від 24.05.2007 року за № 24 звертався до Сергіївської сільради щодо внесення змін до Договору № 43 від 27.10.2003 року та просив викласти п. 4.3.3. Договору у такій редакції: Завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію протягом 6 років з моменту підписання цього Договору . Але, відповіді на зазначений лист отримано не було.

Як встановлено судовою колегією, Сторонами спірного Договору зміни до останнього не вносилися, зокрема, щодо зміни строків завершення будівництва 9-ти поверхового спального корпусу санаторію на 250 місць, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, відтак умови Договору, зокрема, пункт 4.3.3., що стосується обов'язку Покупця завершити будівництво та ввести об'єкт в експлуатацію протягом трьох років, є обов'язковими до виконання Сторонами в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про істотне порушення з боку Відповідача умов Договору у зв'язку з не введенням в експлуатацію протягом трьох років з моменту підписання спірного Договору 9-ти поверхового спального корпусу санаторію ПАРАДИЗ на 250 місць, що розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 2,0 га, у тому числі площею під будівлею 0,08837 га та знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, оскільки Сергіївська сільрада, укладаючи спірний Договір, розраховувала на завершення будівництва спального корпусу санаторію, наслідком чого мало бути створена певна інфраструктура, що дало б розвиток курорту Сергіївка та повинно було приносити прибуток місцевому бюджету.

Враховуючи вищевказане, місцевий суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовної вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27 жовтня 2003 року, укладеного між Сергіївською селищною радою та ТОВ КОММОДОР-ТУР , предметом якого є об'єкт незавершеного будівництва - спальний корпус санаторію на 250 місць, розташований на земельній ділянці площею 2,3563 га, за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки має місце як порушення умов Договору, так і порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.

Проте, в ході розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, згідно якої останній просив суд застосувати до позовної вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на конкурентній основі № 43 від 27 жовтня 2003 року, укладеного між Сергіївською селищною радою та ТОВ КОММОДОР-ТУР , предметом якого є об'єкт незавершеного будівництва - спальний корпус санаторію на 250 місць, розташований на земельній ділянці площею 2,3563 га, за адресою: Одеська обл., м. Білгород- Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, позовну давність та відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Щодо пропуску Позивачем строку позовної давності, судова колегія виходить з наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі Відкрите акціонерне товариство Нафтова компанія Юкос проти ОСОБА_3 ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

За приписами ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 Цивільного кодексу України, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.ч. 2-5 ст. 267 ЦК України).

Пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів роз'яснено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Пунктом 4.3.3. Договору встановлено конкретний строк виконання Відповідачем зобов'язання щодо завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію, а саме - протягом 3-х років з моменту підписання сторонами Договору, тобто Відповідач зобов'язався завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію в строк до 27.10.2006 року включно , а Позивач був обізнаний про порушення Відповідачем строків завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію.

Тим більше, судова колегія зауважує на тому, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходилась справа за позовом ТОВ КОММОДОР-ТУР до Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва - спальний корпус санаторію на 250 місць, готовністю 44%, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород- Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2007 року по справі № 2-5964/2007 позов задоволено у повному обсязі. При цьому, зі змісту вказаного рішення вбачається, що Сергіївській селищній раді було відомо про вказану справу і вона проти позову не заперечувала згідно наданої до суду заяви (а.с. 53-54).

Тобто, станом на дату винесення Білгород-Дністровський міськрайонним судом Одеської області рішення по справі № 2-5964/2007, а саме на 23.11.2007 року, вже існувало більш року порушення умов Договору з боку Відповідача. На підставі зазначеного рішення право власності ТОВ КОММОДОР-ТУР було зареєстроване в електронному Реєстрі право власності на нерухоме майно.

З рішення Сергіївської селищної ради № 189 від 17 жовтня 2003 року вбачається, що контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань планування, бюджету і фінансів, соціально-економічної політики і розвитку ринкових відносин.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Сергіївська сільрада не здійснювала своєчасно контроль за виконанням Покупцем умов Договору, своєчасно протягом трьох років з дати, коли почало виникати прострочення для Покупця щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію, не зверталася до суду з позовом про розірвання спірного Договору.

З врахуванням чого та з огляду на встановлення судом невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором, тобто має місце порушення прав Позивача, судова колегія дійшла висновку про пропуск Позивачем строку позовної давності за вимогою про розірвання спірного Договору, так як позовну заяву Позивачем направлено до суду службою кур'єрської доставки - 29 грудня 2017 року, тоді як строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав сплив - 31 жовтня 2009 року , у зв'язку з чим, враховуючи заяву Відповідача, господарський суд правильно застосував до позовних вимог Позивача наслідки спливу строку позовної давності, відповідно до чого у їх задоволенні відмовив.

Поважних причин пропуску строку позовної давності Позивач не навів, судом таких причин встановлено не було. З таким висновком погоджується колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, проте останнім пропущено строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та не доведено поважності причин його пропущення, а Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відмови в позові у зв'язку з спливом строку позовної давності.

Отже, на думку судової колегії, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Аналогічний висновок зроблений ВГСУ у постанові від 16 серпня 2017 року по справі № 911/1616/15.

Посилання скаржника на триваюче порушення з боку Відповідача умов Договору, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на істотне порушення з боку Відповідача своїх зобов'язань за Договором, зокрема, п.п. 4.3.3. - 4.3.8. та п.п. 4.3.11. Договору, що є підставою для розірвання цього Договору.

Як вже зазначалось судовою колегією вище, під час перегляду даної справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження доводи Позивача щодо порушення Відповідачем умов Договору, зокрема, передбачених п.п. 4.3.4., 4.3.5., 4.3.6., 4.3.7., 4.3.8., 4.3.11., оскільки перелічені пункти Договору не містять строку, встановленого за згодою Сторін для виконання Покупцем прийнятих на себе зобов'язань, а матеріали справи не містять доказів щодо звернення Позивача до Відповідача (Покупця) з вимогою про виконання останнім визначених вищевказаними пунктами Договору зобов'язань.

До того ж, судовою колегією встановлено порушення Відповідачем пункту 4.3.3. Договору, оскільки останній у встановлений 3-х річних строк не добудував спальний корпус санаторію на 250 місць, який розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, та не ввів його в експлуатацію, тобто єдиною правовою підставою для розірвання спірного Договору є порушення з боку Відповідача пункту 4.3.3. Договору, що є істотною умовою Договору.

Пунктом 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів роз'яснено, що позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України). Якщо відносини, які виникають між юридичними або фізичними особами з одного боку і державними та іншими органами - з іншого, мають цивільно-правовий або господарсько-правовий характер, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів), то у вирішенні відповідних спорів також застосовується позовна давність - загальна або спеціальна, у залежності від змісту позовних вимог.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України (пункт 1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів також роз'яснено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане . Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

В даному конкретному випадку, пунктом 4.3.3. Договору визначено конкретний строк, на протязі якого Відповідач зобов'язався завершити будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію, а саме на протязі 3-х років з моменту підписання сторонами Договору та вказане зобов'язання мало бути виконане останнім в строк до 30.10.2006 року.

Проте, Відповідачем у визначений строк вказане зобов'язання не виконано, у зв'язку з чим з наступного дня розпочався перебіг позовної давності, який сплив 31 жовтня 2009 року.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, фактично повторюють доводи викладені у позові, яким місцевий суд дав належну оцінку та на переконання колегії суддів не доводять помилковість прийнятого місцевим господарським судом рішення, а тому не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.

Результати розгляду апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

За змістом ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24 квітня 2018 року по справі № 916/38/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано судом 30.08.2018р.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Суддя С.В. Таран

Суддя І.Г. Філінюк