Ухвала

від 30.08.2018 по справі 925/164/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/164/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднаного городницького кооперативу "Соснівка"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду у складі Чорної Л.В. - головуючого, Разіної Т.І., Яковлєва Т.І. від 26 квітня 2018 року

за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури

до Черкаської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Об'єднаного городницького кооперативу "Соснівка"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Об'єднаний городницький кооператив "Соснівка" 22 серпня 2018 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2018 року у даній справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) Суд зазначає таке.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.

В тексті поданої касаційної скарги скаржник цитує положення статей 55, 124, 129 Конституції України, частини 1 статті 119, частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак не зазначає про те, що такі норми були якимось чином порушені апеляційним господарським судом.

Далі, вириваючи із контексту рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) пункт 26, вказує, що відхилення доводів апелянта призведе до порушення принципу рівності сторін, але ж знову таки не зазначає про те, який висновок з цього має зробити Верховний Суд.

В подальшому у касаційні скарзі описуються обставини щодо руху судової кореспонденції з посиланням на окремі статті Земельного кодексу України.

Оцінивши доводи поданої касаційної скарги, Суд не вважає їх такими, що відповідають вимогам наведеного вище пункту 5 частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), оскільки по суті такі доводи зводяться до висловлення незгоди з оскаржуваною ухвалою апеляційного господарського суду та до спроби переконати Суд у необхідності втрутитись у фактичну складову судового рішення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними , особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

За приписами пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) такими підставами є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до поданої касаційної скарги наслідків, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) у вигляді повернення скарги без розгляду.

Керуючись статтями 287, 290, пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Об'єднаного городницького кооперативу "Соснівка" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2018 року у справі № 925/164/16 разом з доданими матеріалами (в тому числі оригіналом квитанції № 0.0.1116187503.1 від 22 серпня 2018 року про сплату судового збору) повернути скаржникові без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.