Постанова

від 29.08.2018 по справі 186/1053/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1281/18 Справа № 186/1053/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати дії начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області В.В, ОСОБА_3 - неправомірними, та зобов'язати начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3 з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07 лютого 2010 року з ОСОБА_2 при виконанні громадських обов'язків члена дільничної виборчої комісії №100 територіального виборчого округу з виборів Президента України при повторному голосуванні призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що органи та посадові особи Держпраці наділені саме правом, а не обов'язком вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування.

Отже, відповідач не призначає і не здійснює повторне розслідування нещасного випадку, а лише має право вимагати такого проведення від роботодавця.

При цьому суд також вважав за необхідним зазначити, що право вимагати від роботодавця проведення повторного розслідування нещасного випадку шляхом видачі відповідного припису є дискреційними повноваженнями Держпраці, тобто повноваженнями, які надають адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним, і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено фактичні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до трудової книжки БТ-ІІ №1621707 від 06 червня 1986 року при виконанні громадських обов'язків члена дільничної виборчої комісії №100 територіального виборчого округу з виборів Президента України при повторному голосуванні позивач, який офіційно працював підземним гірничим майстром відділку по монтажу, демонтажу гірничого обладнання шахта ім. М.І. Сташкова Павлоградвугілля , отримав травму.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №2-206/11 від 06 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 до ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , ВВД ФСС від НВВ і ПЗ України в м. Першотравенську, третя особа ТУ Держгіпромнагляду про скасування актів розслідування нещасного випадку форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов'язання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок задоволено частково, скасовано Акти розслідування нещасного випадку, який стався 07 лютого 2010 року з членом дільничної виборчої дільниці № 100 територіального виборчого округу № 36 ОСОБА_2, форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом від 19 липня 2010 року, виготовлений виробничим структурним підрозділом шахта ім. М.І.Сташкова ВАТ «Павлоградвугілля» , правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» , встановлено факт нещасного випадку який стався 07 лютого 2010 року близько 16 годин перед входом до будівлі, де знаходилась виборча дільниця № 100 в будинку № 15-а по вулиці Карла Маркса міста Першотравенська Дніпропетровської області, 52800 з ОСОБА_2 при виконанні громадських обов'язків члена дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 з виборів Президента України при повторному голосуванні при слідуючих обставинах: 07 лютого 2010 року ОСОБА_2 приймав участь у другому турі виборів Президента України у роботі дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 у місті Павлограді в якості члена виборчої дільниці /згідно довідки від 08 лютого 2010 року/, близько 16 годин 00 хвилин ОСОБА_2, знаходячись поза приміщенням виборчої дільниці, перед входом до будівлі, де знаходилась виборча дільниця № 100 будинку № 15а по вулиці Карла Маркса міста Першотравенська Дніпропетровської області, підсковзнувся на снігу і впав та тротуарі і при цьому отримав ушкодження лівої ноги і забій голови. Йому була надана перша медична допомога, після чого машиною швидкої допомоги ОСОБА_2 був доставлений до Першотравенської центральної міської лікарні де йому встановили діагноз: «ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий уламковий перелом в/З малогомілкової кістки зліва. Зростаючий уламковий злом малогомілкової кістки зліва, в с/З т в/З, Зрісшийся закритий злом с/З лівої малогомілкової кістки.Згідно актів №1 форми Н-1 від 21 серпня 2012 року та акту форми Н-5 від 21 серпня 2012 року встановлено, що ОСОБА_2, член дільничної виборчої комісії виборчої дільниці №100 окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №36 не дотримався правил особистої безпеки під час пересування.

Не погодившись із змістом акта форми Н-5 та акта форми- Н-1 від 21 серпня 2012 року з висновками розслідування про обставини, за яких стався нещасний випадок та висновком комісії, він звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з заявою прохав провести повторне (додаткове) спеціальне розслідування даного нещасного випадку.

Згідно відповіді Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №3660-15/04 від 13 травня 2017 року встановлено, що порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, процедури проведення дорозслідування нещасного випадку не передбачено.

23 червня 2017 року він знову звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з заявою в якій виклав невідповідності внесені до актів Н-1 та Н-5 від 21 серпня 2012 року по нещасному випадку, який стався 07 лютого 2010 року з ним і прохав провести повторне (додаткове) спеціальне розслідування даного нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

Відповідно до відповіді Управління нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки головного управління держпраці у Дніпропетровській області № К - 940 - 11/04 від 24 липня 2017 року встановлено, щодо призначення повторного спеціального розслідування, то позивачу на це питання вже була надана вичерпна відповідь від 13 травня 2017 року № К-448-11/04, а згідно до статті 8 Закону України Про звернення громадян : не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач не призначає і не здійснює повторне розслідування нещасного випадку, а лише має право вимагати такого проведення від роботодавця.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 Закону України № 2694-Х11 від 14 жовтня 1992 року Про охорону праці , роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно змісту п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою КМУ № 1232 від 30 листопада 2011 року (далі Порядок), розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (п.11. Порядку).

Відповідно до положень п.14. Порядку, лише комісія з розслідування має повноваження щодо з'ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.

Згідно п.33. Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Пунктом 34 Порядку передбачено, що посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Пункт 35.Порядку передбачає, що роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк.

У пп.9 п.4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 408/2011, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків.

Згідно п.6 даного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення м. Донецьк.

Згідно Постанови КМУ Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України № 100 від 11 лютого 2015 року, Державна служба з питань праці є юридична особа публічного права.

Згідно розпорядження КМУ № 1021-р від 30 вересня 2015 року погоджено з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Держдавну службу з питань праці постановою КМУ року № 96 від 11.02.2015 року Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняються.

Отже, контроль територіальних органів Держпраці за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків полягає у праві вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог Порядку № 1232. І це право може бути реалізоване шляхом видачі обов'язкового для виконання роботодавцем припису на вчинення відповідних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не наведено з якими саме обставинами та причинами настання нещасного випадку він не згоден.

Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій не передбачено процедури дорозслідування нещасного випадку, а тому судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено в задоволенні цих позовних вимог .

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи позивача перевірені і їм дана належна оцінка.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

ОСОБА_4