Постанова

від 21.05.2020 по справі 186/1053/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 186/1053/17

провадження № 61-45421св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року у складі судді Демиденка С. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 07 лютого 2010 року перед входом до будівлі в„– 15-а на вул. Карла Маркса в м. Першотравенську Дніпропетровської області , в якій знаходилась виборча дільниця № 100, з ним, при виконанні громадських обов`язків члена дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 з виборів Президента України при повторному голосуванні, стався нещасний випадок.

19 липня 2010 року виробничим підрозділом шахта ім. М. І. Сташкова Відкритого акціонерного товариства Павлоградвугілля , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля (далі - ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля ), складено акти форми Н-5 та форми НПВ про розслідування нещасного випадку. Згідно з цим висновком комісія не має підстав кваліфікувати цей нещасний випадок як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 до ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську, третя особа - Територіальне управління Держгіпромнагляду, про скасування актів розслідування нещасного випадку форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, встановлення факта нещасного випадку на виробництві, зобов`язання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок задоволено частково. Скасовано акти розслідування нещасного випадку, який стався 07 лютого 2010 року з членом дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 ОСОБА_1., форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом від 19 липня 2010 року, складений ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля . Встановлено факт нещасного випадку.

На виконання цього рішення наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 31 липня 2012 року № 152-р утворена комісія для спеціального розслідування нещасного випадку.

21 серпня 2012 року складено акти форми Н-5 та форми Н-1 про розслідування нещасного випадку.

15 березня 2017 року не погодившись зі змістом актів форми Н-5 та форми Н-1 від 21 серпня 2012 року він звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою в якій виклав невідповідності внесені до цих актів.

13 травня 2017 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області листом № 3660-15/04 повідомило ОСОБА_1., що Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), процедури проведення дорозслідування нещасного випадку не передбачено.

23 червня 2017 року він повторно звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою в якій виклав невідповідності внесені до актів форми Н-5 та форми Н-1 від 21 серпня 2012 року.

24 липня 2017 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області листом № К-940-11/04 повідомило ОСОБА_1., що йому на це питання вже була надана вичерпна відповідь від 13 травня 2017 року № К-448-11/04, відповідно до статті 8 Закону України Про звернення громадян не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати дії начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3 неправомірними та зобов`язати його з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07 лютого 2010 року з ним при виконанні громадських обов`язків члена дільничної виборчої дільниці № 100 територіального виборчого округу № 36 з виборів Президента України при повторному голосуванні, призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, постановив, щоГоловне управління Держпраці у Дніпропетровській області наділене саме правом, а не обов`язком вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування. Отже, відповідач не призначає і не здійснює повторне розслідування нещасного випадку, а лише має право вимагати такого проведення від роботодавця. Право вимагати від роботодавця проведення повторного розслідування нещасного випадку шляхом видачі відповідного припису є дискреційними повноваженнями Держпраці, тобто повноваженнями, які надають адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним, і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги пункт 34 Порядку № 1232, яким встановлено, що посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти, або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1, чи незгоди потерпілого, або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, зі змістом зазначеного акта, надходження скарги, або незгоди з висновками про обставини та причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку, має право видати обов`язкові для виконання роботодавця приписи, щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визначення чи не визначення нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складання акта за формою Н-5 або Н-1.

Судами першої та апеляційної інстанцій помилково застосовано визначення поняття має право як надання права вибору, що суперечить самій суті контролю, яке зобов`язано проводити Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року та постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року і витребувано із Першотравенського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 186/1053/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.

Фактичні обставини справи

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 від 06 червня 1986 року серії НОМЕР_1 при виконанні громадських обов`язків члена дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу з виборів Президента України при повторному голосуванні, ОСОБА_1 працював підземним гірничим майстром відділку по монтажу, демонтажу гірничого обладнання шахти ім. М. І. Сташкова Павлоградвугілля .

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 до ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенську, третя особа - Територіальне управління Держгіпромнагляду, про скасування актів розслідування нещасного випадку форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов`язання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок задоволено частково.

Скасовано акти розслідування нещасного випадку, який стався 07 лютого 2010 року з членом дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 ОСОБА_1., форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом від 19 липня 2010 року, складений ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля .

Встановлено факт нещасного випадку який стався 07 лютого 2010 року близько 16 год. 00 хв. перед входом до будівлі, де знаходилась виборча дільниця № 100 в будинку в„– 15-а на вул. Карла Маркса в м. Першотравенську Дніпропетровської області , з ОСОБА_1 при виконанні громадських обов`язків члена дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 з виборів Президента України при повторному голосуванні при слідуючих обставинах: 07 лютого 2010 року ОСОБА_1 брав участь у другому турі виборів Президента України у роботі дільничної виборчої комісії № 100 територіального виборчого округу № 36 у м. Павлограді в якості члена виборчої дільниці, відповідно до довідки від 08 лютого 2010 року, близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись поза приміщенням виборчої дільниці, перед входом до будівлі, де знаходилась виборча комісія № 100 будинку в„– 15а на вул. Карла Маркса у м. Першотравенську Дніпропетровської області , підсковзнувся на снігу і впав та тротуарі, при цьому отримав ушкодження лівої ноги і забій голови. Йому була надана перша медична допомога, після чого машиною швидкої допомоги ОСОБА_1 доставили до Першотравенської центральної міської лікарні, де йому встановили діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий уламковий перелом в/з малогомілкової кістки зліва, зростаючий уламковий злом малогомілкової кістки зліва, в с/з та в/з, зрісшийся закритий злом с/з лівої малогомілкової кістки .

У іншій частині вимог відмовлено.

На виконання цього рішення наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області від 31 липня 2012 року № 152-р утворена комісія для спеціального розслідування нещасного випадку.

21 серпня 2012 року складено акти форми Н-5 та форми Н-1 про розслідування нещасного випадку.

15 березня 2017 року, не погодившись зі змістом актів форми Н-5 та форми Н-1 від 21 серпня 2012 року, ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про невідповідності внесені до цих актів.

13 травня 2017 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області листом № 3660-15/04 повідомило ОСОБА_1., що Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), процедури проведення дорозслідування нещасного випадку не передбачено.

23 червня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області із заявою в якій виклав невідповідності внесені до актів форми Н-5 та форми Н-1 від 21 серпня 2012 року.

24 липня 2017 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області листом № К-940-11/04 повідомило ОСОБА_1., що йому на це питання вже була надана вичерпна відповідь від 13 травня 2017 року № К-448-11/04, відповідно до статті 8 Закону України Про звернення громадян не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Положеннями статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).

Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України (стаття 171 КЗпП України).

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком № 1232.

Ураховуючи викладене, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою (пункти 38, 14 Порядку № 1232).

Контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків, згідно із пунктом 33 Порядку № 1232, здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складання акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (пункт 34 Порядку).

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку, а обов`язок призначення повторного (додаткового) розслідування та складання акта за формою Н-1 входить до компетенції відповідного органу Держпраці та роботодавця.

Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, а зобов`язання складання акта форми Н-1 входить до компетенції органів Держпраці. При цьому, у випадку незгоди з висновками спеціальної комісії за результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ним, позивач має право оскаржити відповідне рішення спеціальної комісії до суду, що буде відповідати належному способу захисту його прав, передбаченому чинним законодавством України.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що Порядок № 1232 не передбачає процедури дорозслідування нещасного випадку і чинним законодавством України, яке регулює спірне питання, визначено, що органи та посадові особи Держпраці наділені саме правом, а не обов`язком вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування.

Отже, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не призначає і не здійснює повторне розслідування нещасного випадку, а лише має право вимагати такого проведення від роботодавця.

Право вимагати від роботодавця проведення повторного розслідування нещасного випадку шляхом видачі відповідного припису є дискреційними повноваженнями Держпраці, тобто повноваженнями, які надають адміністративного органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятим, і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд дав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, а тому підстави повторно відповідати на ті самі доводи відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець