Ухвала

від 30.08.2018 по справі 753/20672/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження № 32017100100000088 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 14 травня 2018 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Макіївка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України;

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 14 травня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32017100100000088 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 10 для усунення невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції в ухвалі вказав, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який повинен містити повний опис усіх без виключення дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування. Однак, у порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України, у реєстрі матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження не зазначено часу повідомлення про підозру, а саме вручення тексту повідомлення, роз`яснення прав підозрюваному, а лише вказано дату, що не відповідає вимогам КПК України, як не зазначено часу і при повідомленні про завершення досудового розслідування, а вказано тільки дату.

Також суд в ухвалі вказав, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про процесуальні дії, проведенні під час досудового розслідування та час їх проведення щодо постанови про залучення захисника, коли і ким був складений та вручений обвинувальний акт.

Крім того, ОСОБА_6 було вручено підозру в кримінальному провадженні № 32016100100000040 від 13 квітня 2016 року, з якого в подальшому було виділено в окреме кримінальне провадження № 32017100100000088, в якому ОСОБА_6 підозра вручена не була, та дане провадження скеровано до суду.

Не погодившись з прийнятим судом рішенням прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 14 травня 2018 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Як вважає прокурор, обвинувальний акт, складений прокурором Київської місцевої прокуратури №10 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , відповідає вимогам ст. 291 КПК України, та містить, зокрема, виклад фактичних обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також в ньому зазначені анкетні дані обвинуваченого, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір витрат на залучення експертів в даному кримінальному провадженні; дата та місце його складення та затвердження; обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором. Зазначає, що до обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування.

На думку прокурора, суд першої інстанції, вказуючи як на недолік на відсутність відомостей про час складення і вручення обвинувального акту, не врахував ту обставину, що реєстр матеріалів досудового розслідування відповідно до ст. 109 КПК України був складений і надісланий прокурором до суду разом із обвинувальним актом після закінчення досудового розслідування.

Сторона обвинувачення стверджує, що не зазначення у реєстрі даних про складання обвинувального акту не обмежує можливості суду ознайомитися з ним у повному обсязі. Вказане за своєю суттю не є таким порушенням вимог процесуального закону, що перешкоджає призначенню справи до судового розгляду.

Крім того, недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки єдиною підставою для такого процесуального рішення є невідповідність вимогам КПК України саме обвинувального акту.

Щодо невручення ОСОБА_6 підозри у кримінальному провадженні № 32017100100000088, то прокурор зазначає, що 23 серпня 2017 року ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №32016100100000040 від 13 квітня 2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. В подальшому 02 жовтня 2018 року матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 212 КК України, у відповідності до ч. 3 ст. 217 КПК України, на підставі постанови прокурора виділено в окреме провадження за №32017100100000088. Посилається на те, що в ході досудового розслідування у кримінальних провадженнях №32016100100000040 та №32017100100000088 дотримано вимог КПК України та, відповідно, права ОСОБА_6 на захист жодним чином не порушено.

Також, прокурор посилається на те, що прийняті на стадії досудового розслідування процесуальні рішення, зокрема, щодо виділення чи об`єднання матеріалів досудових розслідувань відповідно до ст. 314 КПК України не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника та обвинуваченого, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, пославшись на викладені вище його недоліки.

Незважаючи на те, що вказані в ухвалі суду недоліки обвинувального акта стосуються в основному недоліків додатку до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, колегія суддів ретельно вивчивши зміст обвинувального акта, в силу положень ч.2 ст.404 КПК України, так як цим не погіршується становище обвинуваченого, вважає що обвинувальний акта все ж таки містить недоліки, які унеможливлюють його розгляд по суті в суді першої інстанції.

Так, згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист і це чітко визначено національним законодавством в тому числі і рішенням Європейського суду з прав людини.

Всупереч викладеному, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 , при викладенні фактичних обставин кримінального провадження, йдеться не лише про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, ОСОБА_6 , а фактично і про протиправні дії інших осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ряду юридичних осіб від імені яких були складені податкові накладні та інші документи, які згідно обвинувального акта є завідомо неправдивими, навіть без зазначення про виділення кримінальних проваджень щодо цих осіб у інші кримінальні провадження, чи про наявність судових або інших рішень якими вказані вище документи визнавались неправдивими.

Зазвичай, у даному випадку прокурор мав би посилатися лише на особу, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, але при цьому в реєстрі матеріалів досудового розслідування повинні бути відображені дані про відповідне процесуальне рішення, з зазначенням його реквізитів, відповідно до вимог ст. 109 КПК України.

Під час усунення прокурором вказаних вище недоліків обвинувального акта мають бути перевірені і недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування на які послався в ухвалі суд першої інстанції та дотримання строків досудового розслідування. встановлених кримінальним процесуальним законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 14 травня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32017100100000088 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 10 для усунення невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-кп/796/1337/2018

Категорія: ч. 1 ст. 212 КПК України

Суддя у суді першої інстанції ОСОБА_12

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1