Постанова

від 30.08.2018 по справі 809/545/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5496/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

за участю секретаря - Лемцьо І. В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Джі-Ойл на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 809/545/18 (рішення ухвалене о 13:02 год. у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Тимощука О. Л., повний текст рішення виготовлено 29 травня 2018 року) за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Джі-Ойл про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Джі-Ойл (далі - ТЗОВ Джі-Ойл ), в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 313192.85 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ТЗОВ Джі-Ойл не сплатило суму узгодженого грошового зобов'язання, а відповідно така набула статусу податкового боргу та підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року вказаний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким залишити заявлений позов без розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що позивач пропустив встановлений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячний строк звернення до адміністративного суду, а відтак суд першої інстанції повинен був залишити без розгляду заявлений ним позов.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 вересня 2015 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області було проведено фактичну перевірку ТЗОВ Джі-Ойл , за результатами якої прийнято податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій від 29 вересня 2015 року № НОМЕР_1 на суму 236983.10 грн та № НОМЕР_2 на суму 76209.75 грн.

Не погодившись із вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Рішенням ГУ ДФС в Івано-Франківській області про результати розгляду скарги відповідача від 01 грудня 2015 року № 1976/10/09-19-10-01-14 відхилено скаргу відповідача, а вказані вище податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погодившись з такими діями позивача, відповідач оскаржив вказані вище податкові повідомлення - рішення в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року позов ТЗОВ Джі-Ойл задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року № НОМЕР_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, яка набрала законної сили, вказане вище рішення суду скасовано в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року № НОМЕР_1 та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ТЗОВ Джі-Ойл відмовлено.

Вказані вище суми штрафних санкцій не були самостійно сплачені відповідачем та набули статусу податкового боргу.

Несплата відповідачем вказаної вище суми штрафних санкцій послужила підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТЗОВ Джі-Ойл не сплатило у встановленому чинним законодавством порядку узгоджене грошове зобов'язання в сумі 313192.85 грн, що є підставою для стягнення його у судовому порядку.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4. статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже визначене контролюючим органом грошове зобов'язання в разі його несплати платником податків у визначений чинним законодавством строк набуває статусу податкового боргу. З дня виникнення такого податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною з його стягненням.

Як видно з матеріалів справи згадані вище податкові повідомлення - рішення, якими відповідачу були визначені зобов'язання за штрафними санкціями є чинними, такі не були сплачені відповідачем в добровільному порядку у визначений законом строк та набули статусу податкового боргу.

Відтак позивач вправі був на виконання своїх повноважень, визначених згаданими вище нормами Податкового кодексу України, в межах 1095 денного строку звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, що в свою чергу свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Джі-Ойл залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 809/545/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 31 серпня 2018 року.