Постанова

від 30.08.2018 по справі 813/2872/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4658/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

за участю секретаря - Лемцьо І. В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 813/2872/17 (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулкевич І. З.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 (правонаступником якого є державний нотаріус Стрийської державної нотаріальної контори у Львівській області ОСОБА_3) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови зареєструвати за ним право власності на земельну ділянку по вул. Шашкевича, 4, м. Трускавець, Львівська область, площею 0.0656 га, кадастровий номер 4611500000:09:002:0016, видати йому свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися на вказану вище земельну ділянку, скасувати постанову відповідача про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 серпня 2017 року № 168/01-16 та зобов'язати відповідача зареєструвати за ним право власності на вказану земельну ділянку, та видати відповідне свідоцтво.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що незважаючи на те, що вказана вище земельна ділянка не була зареєстрована боржником в установленому законом порядку її належність боржнику підтверджена ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 09 грудня 2016 року, справа № 2-1324-405/11, а відтак відмова відповідача у видачі йому свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися на вказану вище земельну ділянку з тих підстав, що в акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися не зазначено дані про документи, що посвідчували право власності боржника на зазначену земельну ділянку є протиправною.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча їх належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало зведене виконавче провадження ВП № 52005462 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів на суму 3338103.91 грн.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області вживалися заходи примусового виконання щодо стягнення з ОСОБА_4 вказаних коштів, зокрема, проводилися електронні торги з реалізації вказаної вище земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що електронні торги не відбулися через відсутність учасників торгів листом начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30 червня 2017 року № 02.1-31/1221/В-8/7588 позивачу запропоновано в порядку статті 61 Закону України Про виконавче провадження залишити за собою вказане вище нерухоме майно.

03 липня 2017 року позивач надав письмову згоду на залишення за собою вказаного вище нерухомого майна.

05 липня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 винесено постанову та складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно з якими позивачу в рахунок погашення боргу була передана вказана вище земельна ділянка.

10 серпня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами, в якій просив зареєструвати за ним право власності на вказану вище земельну ділянку.

Цього ж дня відповідачем винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 168/01-16, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на вказану вище земельну ділянку у зв'язку з тим, що у долученому до заяви позивача акті про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу не зазначено дані про правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий, дата видачі (посвідчення), орган реєстрації, дата та номер реєстрації.

Не погодившись з вказаними діями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у реєстрації за ним права власності на вказану вище земельну ділянку та видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися на вказану земельну ділянку, оскільки в поданому позивачем акті державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу не було зазначено дані про документи, що посвідчували право власності боржника на майно.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Закон № 1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Згідно з пунктом 5 статті 34 Закону України Про нотаріат однією з нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси є видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).

Згідно з пунктами 1 - 2 глави 13 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

В акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено: ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон); коротка характеристика майна; прізвище, ім'я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця; дані про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку: назва документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації; підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

Відповідно до статті 50 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статі 440 Цивільного процесуального кодексу України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відтак чинним законодавством визначені певні особливості звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване боржником в установленому законом порядку та подальшої реєстрації права власності на таке майно.

У разі виявлення державним виконавцем майна боржника, яке не зареєстроване ним в установленому законом порядку звернення стягнення на таке майно відбувається на підставі рішення суду.

Відповідно реєстрація права власності на таке майно за новим власником здійснюється на підставі акта про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися без зазначення у ньому даних про документи, що посвідчували право власності боржника на таке майно.

Як видно з матеріалів справи ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 09 грудня 2016 року, яка набрала законної сили, задоволено подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про звернення стягнення на майно ОСОБА_4, дозволено звернути стягнення на земельну ділянку по вул. Шашкевича, 4, м. Трускавець, Львівська область, площею 0.0656 га, яка не була зареєстрована ним у встановленому законом порядку.

Вказана обставина була зазначена в постанові та акті державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 05 липня 2017 року.

Відтак відповідач повинен був здійснити державну реєстрацію права власності на вказану вище земельну ділянку на підставі акта державного виконавця про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися без зазначення у ньому даних про документи, що посвідчували право власності боржника на вказане майно, натомість ним незаконно відмовлено в такій реєстрації.

Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини та прийшов до помилкового висновку про правомірність дій державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо відмови зареєструвати за позивачем право власності на вказану вище земельну ділянку.

Окремо слід зазначити, що на стадії розгляду справи судом першої інстанції позивач заявляв клопотання про заміну відповідача у даній справі, в обґрунтування якого посилався на те, що (завідувач) державний нотаріус Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 звільнений з посади, а виконання його обов'язків покладено на (завідувача) державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори у Львівській області ОСОБА_3

Суд першої інстанції всупереч вимогам статей 52, 204 Кодексу адміністративного судочинства України взагалі не розглянув вказане клопотання, а відповідно не вирішив питання процесуального правонаступництва та не залучив до участі у справі правонаступника відповідача.

Відтак викладене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі № 813/2872/17 - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Визнати неправомірними дії державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо відмови зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по вул. Шашкевича, 4, м. Трускавець, Львівська область, площею 0.0656 га, кадастровий номер 4611500000:09:002:0016 та скасувати постанову державного нотаріуса Трускавецької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 серпня 2017 року № 168/01-16.

Зобов'язати державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори у Львівській області ОСОБА_3 зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по вул. Шашкевича, 4, м. Трускавець, Львівська область, площею 0.0656 га, кадастровий номер 4611500000:09:002:0016 та видати йому свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися на вказану земельну ділянку.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повне судове рішення складено 31 серпня 2018 року.