Рішення

від 19.06.2007 по справі 27/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/290

19.06.07

За позовом                 Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»

до                                 Товариства з обмеженою відповідальність «Ідеал-Україна»

про                               стягнення 1452,05 грн.

                                                                                                                    Суддя: Дідиченко М.А.

                                                                                              Секретар: Приходько Є.П.

Представники:

від позивача            Шевченко Є.В. –довіреність від 01.02.07р.

від відповідача            не з'явились   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за Договорами № 1785055/1.10980495 від 10.08.04р., № 1868412/1.10980495 від 23.09.04р. та № 1785101/1.10980495 від 10.08.04р. у розмірі 318,97 грн. - основного боргу, 1164,35 грн. –штрафної санкції.

          Ухвалою від 29.05.07р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 19.06.07р.

          Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

          Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі від 29.05.07р. не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

            23.09.04р. сторони уклали Договір № 1868412/1.10980495 (далі - договір 1), відповідно до якого позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги мобільного зв'язку, а останній зобов'язувався їх оплатити.

           10.08.04р. сторони уклали Договори № 1785055/1.10980495 (далі –договір 2) та № 1785101/1.10980495 (далі - договір 3), відповідно до яких позивач зобов'язувався надати відповідачу послуги мобільного зв'язку, а останній зобов'язувався їх оплатити.

           У п. 3.4 договору 1, 2, 3 сторони, встановили, що кількість та вартість послуг, наданих позивачем відповідачу у розрахунковий період, визначається у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

            Відповідно до п.3.2 договору 1, 2, 3  відповідач зобов'язувався сплачувати рахунки за надані послуги, авансові платежі та авансові внески готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України.

            У разі неодержання рахунків рахунків до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, відповідач зобов'язувався зателефонувати до позивача для одержання інформації щодо подальших розрахунків (п.2.4.6 договору 1, 2 та 3).    

            Факт надання позивачем відповідачу послуг мобільного зв'язку за договором 1 та 2 на суму 1429,76 грн., (з урахуванням внесків до Пенсійного фонду України) підтверджується Звітом про баланс особового рахунку відповідача за весь період надання послуг. Цей документ сформовано у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, про що свідчить Свідоцтво № 11-00/1994 від 08.08.03р. про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки та Свідоцтво № 11-00/2092 від 21.08.03р. про державну метрологічну атестацію, яке видано за перевіркою належної системи визначення часу розмов центру комутації мобільного зв'язку.

             Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

             Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

             Відповідно до п.5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

             Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем (ч.1 ст. 68 Закону України «Про телекомунікаційні послуги»).

             Відповідно до ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

             На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 318,97 грн. за договором 1, 2, 3 доведеною та обґрунтованою.

   У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафну санкцію у розмірі 1164,35 грн..

             Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

              Сторони у Додаткових угодах до договорів 1, 2, 3 встановили, що забезпеченням виконання зобов'язання відповідача, як абонента, перед позивачем не відмовлятись від договору та додаткової угоди в частині, що стосується надання послуг зв'язку, зокрема –від послуг голосової телефонії, є штрафна санкція. В разі якщо позивач відмовиться від договору та/або додаткової угоди до закінчення строку встановленого пунктом 1.1 додаткової угоди, або коли дія договору припиняється у зв'язку, в тому числі, з несплатою відповідачем наданих йому послуг зв'язку, останній несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача штрафної санкції в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди з дня відмови або припинення дій.

 Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

            Підписанням Додаткових угод до спірних Договорів відповідач узгодив, що виконання зобов'язання щодо отримання послуг зв'язку за цими Договорами протягом 548 календарних днів, а також зобов'язання по своєчасній оплаті послуг зв'язку, забезпечені штрафною санкцією, що не суперечить чинному законодавству.

            Позивач надав суду розрахунок штрафної санкції, який суд вважає обґрунтованим.

            Згідно ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

            Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором 1, 2, 3 становить 318,97 грн., а розмір штрафної санкції за договором 1, 2, 3 складає –1164,35 грн., то суд зменшує розмір штрафної санкції до 300,00 грн., у зв'язку з тим, що її розмір надмірно великий порівняно із збитками позивача.  

            На підставі вищезазначеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафної санкції частково у розмірі 300,00 грн.     

            Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову держмито та судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

             Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст. 525,526,546,901,903 ЦК України, ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал-Україна»(03055, м.Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 32985474) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(04107, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15, код ЄДРПОУ 14333937) суму заборгованості у розмірі 318,97 грн., штрафну санкцію у розмірі 300,00 грн., державне мито у розмірі 43,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 50,30 грн.

3.   В іншій частині позову відмовити.  

          4.   Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                        М.А. Дідиченко