Постанова

від 29.08.2018 по справі 2-587/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-587/08 Номер провадження 22-ц/786/1499/18Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Обідіної О.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

За участю секретаря : Кальник А.М.

розглянула в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2018 року в складі судді Парахіної Є.В. за скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 зі скаргою на дій державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ОСОБА_4, в якій просив визнати незаконними та неправомірними дії старшого державного виконавця Подільського ВДВС м. Полтава ОСОБА_4 щодо обчислення та складання розрахунку заборгованості по аліментах, скасувати розрахунок заборгованості станом на 01.10.2017 року № б/н та без дати складання, зобов'язати його обчислити та скласти розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у відповідності та з дотриманням норм законодавства України, притягнути державного виконавця до відповідальності.

Скаргу вмотивовував тим, що при складанні розрахунку заборгованості по аліментам державний виконавець взяв за основу розмір середнього заробітку для даної місцевості, без врахування податків та зборів, по друге - провів вказаний розрахунок без дотримання вимог щодо обрахування щомісячного розміру заборгованості по аліментам, вказавши лише загальний борг за період з квітні 2016 року по вересень 2017 року

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3на дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задоволено частково .

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_4 щодо обчислення та складання розрахунку заборгованості по аліментах згідно в/л 2-587/08 від 08.05.2008, виданого Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання доньки Ангеліни, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття, станом на 01.10.2017 року .

Скасовано розрахунок заборгованості по аліментах згідно в/л 2-587/08 від 08.05.2008, виданого Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання доньки Ангеліни, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття на загальну суму боргу 78652 грн. 41 коп., виконаний станом на 01.10.2017 року старшим державним виконавцем Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_4 та зобов'язано скласти новий розрахунок у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" та "Інструкції з організації примусового виконання рішень".

В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Часткове задоволення скарги обумовлено відсутністю помісячного розрахунку заборгованості за період до 01.04.2016 року, що унеможливлює встановити початок утворення боргу та оцінити правильність розрахунку.

Крім того, вірно взявши при розрахунку заборгованості розмір середньої заробітної плати по м. Полтава з дотриманням вимог ч.ч. 1,2 ст. 195 СК України, вказаний показник було взято до уваги без урахування податків, обов'язкових платежів та зборів, що підлягають утриманню з заробітної плати, що вплинуло на загальний розмір заборгованості.

Вказані обставини на думку суд не відповідають вимогам ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень .

В апеляційній скарзі Подільський ВДВС, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в матеріалах виконавчого провадження наявні всі помісячні розрахунки заборгованості, починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження в 2008 році, на підставі яких державним виконавцем і було сумарно вирахувано загальний розмір заборгованості, тому суд помилково зазначив про відсутність таких щомісячних розрахунків, не витребувавши та не пересвідчившись в їх наявності.

Крім того, невірним є висновок суду щодо необхідності здійснювати відрахування податків та інших обов'язкових платежів з середньої заробітної плати по м. Полтаві, яка фактично є лише статистичної інформацією та береться при обрахунку заборгованості по аліментах в разі, якщо платник аліментів не працював та не мав інших доходів на час виникнення заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18.04.2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки, починаючи з 20 лютого 2008 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вказаного рішення, яке сторонами не оскаржувалося та вступило в законну силу, Ленінським районним судом було видано 08.05.2018 року виконавчий лист, який пред'явлено до виконання в Ленінський (нині Подільський) ВДВС м. Полтава.

Постановою державного виконавця від 10.06.2008 року відкрито виконавче провадження.

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Частиною 4 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Постановляючи ухвалу місцевий суд дійшов висновку про відсутність помісячного розрахунку заборгованості з 2008 року, яка виникла з часу пред'явлення виконавчого листа до виконання, що є порушенням вимог про щомісячне обчислення державним виконавцем розміру заборгованості по аліментам .

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду.

Так, частина 3 статті 72 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Згідно ч.3 ст. 195 СК України якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Положеннями п.7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо боржник не працює або відсутні інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 72 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний за заявою боржника чи стягувача здійснити обчислення заборгованості із сплати аліментів на користь стягувача на утримання неповнолітньої дитини, з дотриманням вимог передбачених ст. 195 СК України, тобто обчислювати щомісячний розмір аліментів, про що складати відповідний розрахунок, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.

Якщо відомостей про заробітну плату немає, борг обчислюється у відповідній частці від середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де проживає боржник. Відомості про розмір середньостатистичної заробітної плати державний службовець отримує в управлінні статистики. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.

Провіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, апеляційним судом були оглянуті надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_3 .В. на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої доньки.

Зазначені матеріали містять всі щомісячні розрахунки по обчисленню заборгованості по аліментах, починаючи з лютого 2008 року, що повністю відповідає вимогам закону щодо необхідності здійснення розрахунку заборгованості щомісячно.

Вказані письмові докази спростовують висновок суду першої інстанції щодо неправомірності обчислення та складання державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментах станом на 01.10.2017 року з тих підстав, що не містять даних саме про щомісячне обрахування такої заборгованості.

Не пересвідчившись в їх наявності та не дослідивши матеріали виконавчого провадження, місцевий суд бездоказово погодився з твердженнями самого скаржника про не здійснення державним виконавцем щомісячного обчислення заборгованості та не відображення їх в самій довідці.

Крім того, прийшовши до висновку про неправомірність дій державного виконавця, суд першої інстанції суд не деталізував та не розмежував, при здійсненні якого саме розрахунку заборгованості по аліментах останній повинен обчислювати та вказувати таку заборгованість щомісячно - в розрахунку, який здійснюється виконавцем в ході примусового виконання судового рішення в межах виконавчого провадження, чи в розрахунку, який він надає в разі звернення до нього боржника чи стягувача.

В даному випадку, матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що державним виконавцем обчислювались всі щомісячні розміри заборгованості аліментів, на підставі яких він склав на вимогу боржника загальний розрахунок заборгованості, що повністю узгоджується з вимогами вищенаведеного законодавства.

При цьому, ні скаржник, ні його представник саму суму заборгованості як результат математичного складання всіх щомісячних заборгованостей по аліментам, починаючи з 2008 року - не оспорюють.

Як пояснив в ході судового засідання представник скаржника, ні він, ні його довіритель з самими матеріалами виконавчого провадження не ознайомлювались, про наявність таких щомісячних розрахунків не цікавились.

Крім зазначеного, колегією суддів звернуто увагу на невірне застосування судом першої інстанції положень ст. 195 СК України, згідно до якої в разі якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно п.7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо боржник не працює або відсутні інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Таким чином, в подібних випадках законодавчо урегульовано необхідність обчислювати заборгованість по аліментам, виходячи з наданих статистичним управлінням даних про середньостатистичну заробітну плату для даної місцевості.

Вказана середня заробітна плата за своєю правовою природою не є доходом, з якого необхідно відраховувати той чи інший податок та здійснювати стягнення обов'язкових платежів, а являється лише статистичною інформацією, яка використовується в передбачених законом випадках, оскільки являє собою узагальнений макроекономічний показник, що обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників.

Оскільки розмір середньомісячної заробітної плати, встановлений управлінням статистики є лише статистичними даними, а не доходом отриманим боржником, що унеможливлює утримання з нього податку, обов'язкових зборів та платежів, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність державному виконавцю обраховувати податок та інші обов'язкові платежі при обчисленні щомісячного розміру заборгованості по аліментам не працюючого боржника, тобто з середньостатистичної заробітної плати.

За вказаних обставин, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, з постановленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги боржника ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2018 року.

Судді : (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1