Ухвала

від 22.08.2018 по справі 679/1669/14-ц

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/3/2018

Справа № 679/1669/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

за участі представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу №679/1669/14-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за договором фінансового лізингу, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді суду перебуває вищевказана цивільна справа.

17.04.2018 року на адресу суду надійшла заява представника позивача за довіреністю про зміну предмету позову у справі, яке обґрунтоване тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про фінансовий лізинг №00003375 від 12.10.2011 року, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу Audy A6, 3,0 TFSI, 2011 року виробництва, шасі №WAUZZZ4G8BN014207, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму еквівалент у гривні 57 750,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 47 250,00 доларів США.

Також представник позивача зазначив, що відповідно до рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 15.06.2017 року у справі №755/2250/17, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 30.11.2017 року, судом першої інстанції встановлено, що …Враховуючи недотримання встановленої законом нотаріальної форми для укладення договору та порушення нормами договору фінансового лізингу вимог ЦК України, Закону України Про фінансовий лізинг , Закону України Про захист прав споживачів , суд вважає, що укладений між позивачем та ТОВ Порше Лізинг Україна договір фінансового лізингу є недійсним… .

Позивач у своєму клопотанні вказує, що об'єкт лізингу було вилучено у відповідача 06.06.2014 року, що підтверджується актом опису та арешту майна, а тому останній користувався автомобілем з жовтня 2011 року по 06 червня 2014 року. За вказаний період вартість транспортного засобу знизилася у зв'язку із його експлуатацією відповідачем. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати вартість одержаного ним майна у розмірі еквівалентному 57 891,35 доларів США, що станом на проведення оцінки транспортного засобу становить 1 231 360,59 грн.

З огляду на вказане, посилаючись на норми ч.3 ст.49 ЦПК України та керуючись ст.ст.215, 216, 524, 533 ЦК України, Законом України Про фінансовий лізинг , позивач просить суд:

- застосувати наслідки недійсності правочину - договору про фінансовий лізинг №00003375 від 12.10.2011 року та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в сумі 1 231 360,59 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте направив на адресу суду заяву про проведення судового засідання без його участі в якій також просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову у даній цивільній справі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти клопотання позивача, надав пояснення аналогічні змісту письмових заперечень, що надійшли до суду 18.06.2018 року, в яких останній зазначив, що позивачем фактично змінюється не тільки предмет заявленого позову, але й його підстави, що прямо заборонено законодавством, а тому, на його думку, позивач своєю заявою від 16.04.2018 року подав новий позов з новим предметом та підставами позову, що з процесуальної точки зору є недопустимим.

Дослідивши матеріали справи та поданих заяви і заперечення на неї, заслухавши представника відповідача, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зі змісту норми вказаної статті, вбачається, що змінити підставу або предмет позову позивач може тільки до початку розгляду справи по суті.

Станом на 22.08.2018 року перехід до судового розгляду даної справи по суті не здійснювався.

Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, який проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.

Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Як вбачається з матеріалів справи, первинними позовними вимогами ТОВ Порше Лізинг Україна , з урахуванням їх уточнення відповідно до заяви від 31.03.2016 року, є:

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ Мережеві Технології на свою користь заборгованість за договором фінансового лізингу №00003375 від 12.10.2011 року в розмірі 777 516,97 грн., з яких основна сума заборгованості - 52 099,39 грн., плата за фактичний час користування об'єктом лізингу - 88 782,59 грн., збитки в розмірі 608 295,85 грн., штраф у розмірі 1362,05 грн., пеня - 12 445,42 грн., 3% річних у розмірі 3125,28 грн., витрати на правову допомогу - 11 406,39 грн.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ Мережеві Технології на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 05.04.2017 року позовну заяву ТОВ Порше Лізинг Україна в частині позовних вимог до ТОВ Мережеві Технології залишено без розгляду.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про зміну предмету позову не відповідає вимогам ст.49 ЦПК УКраїни, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Таким чином, суд вважає, що у заяві позивача про зміну предмету позову у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.49, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову у справі від 17.04.2018 року - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Б.І. Базарник