Постанова

від 19.03.2012 по справі 2а-17581/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2012 року № 2а-17581/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Григоренко О.С. (дов.від 01.12.2011р.)

від відповідача: Столярець С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Топаз - Інжинірінг до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.07.2011р. №0001702320.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.03.2012 року в 11 год. 18 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Топаз - Інжинірінг (надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.07.2011р. №0001702320.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм чинного податкового законодавства України, а відтак завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. При цьому свою позицію, обґрунтовує тим, що ним на підставі та у спосіб, визначені законодавством видано спірне податкове повідомлення рішення. У задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі направлення від 09.06.2011 р. №1997/23-20П та наказу начальника ДПІ у Святошинськоллу р-ні м. Києва від 09.06.2011 р. №1877 заступником начальника відділу перевірок платників податків, інспектором податкової служби першого рангу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинськоллу р-ні м. Києва Михайлович С.В. було проведено позапланову виїзну перевірку Позивача.

Перевірка здійснювалася з метою з'ясування питань правильності та повноти сплати податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 р. при господарських взаємовідносинах Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Арни-Буд (код за ЄДРПОУ 34425156).

За наслідками даної документально перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 25.06.2011р. №174/23-20/36621068, який надійшов на адресу Позивача рекомендованим листом і був отриманий 04.07.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення Позивачем п, 198.1, п.198.6 ст. 198, п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 173 225 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням про розгляд заперечення Позивача до акту від 12.07.2011 р. №14790/10/23-225 за підписом заступника начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва Дзюбенко Л.І. висновок Акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 року №0001702320 на загальну суму 173226,00 грн., у тому числі: по основному платежу - 173225,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 26.09.2011р., №9459/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги Позивача податкове повідомлення-рішення залишено без зміни, а скарга - без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги від 28.10.2011 р. №4561/6/2118 податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 року №0001702320 залишено без змін, а рішення ДПА у м. Києві про розгляд первинної скарги - без задоволення.

Висновок про порушення Позивачем п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 173 225 грн. інспектором податкової служби першого рангу управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва Михайловим С.В. зроблено на підставі аналізу проведених фінансово-господарських операцій Позивача з ТОВ Арни-Буд .

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ Арни-Буд на користь Позивача виконувало роботи на об'єктах будівництва за договорами підряду від 08.02.2011 №11/П-01 та від 11.02.2011 №12/П-01. В той же час в Акті вказано, що у ТОВ Арни-Буд , відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. З цього Відповідач робить припущення, що діяльність ТОВ Арни-Буд пов'язана з проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам, які зацікавлені в штучному формуванні валових витрат та податкового кредиту. Що в свою чергу, в силу частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, тягнуть за собою нікчемність укладених між Позивачем та ТОВ Арни-Буд договорів підряду.

Також, в акті перевірки зазначається, що по виконанню договорів ТОВ Арни-Буд виписано податкові накладні, підписані з використанням факсимільного відтворення підпису директора товариства ОСОБА_4, що є порушенням податкового законодавства.

Враховуючи усі обставини справи, суд не може погодитись вищезазначеними висновками Відповідача, відображеними в Акті перевірки від 25.06.2011 р. №174/23-20/36621068 щодо порушення Позивачем п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України виходячи з наступного.

Стаття 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК) встановлює презумпцію правомірності правочину, зокрема у статті значиться, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом укладені правочини між Позивачем та ТОВ Арни-Буд недійсними не визнавалися.

Частина 1 статті 203 ЦК закріплює положення, що, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Укладені договори підряду від 08.02.2011 №11/П-01 та від 11.02.2011 №12/П-01 не містять положень, що суперечать цивільному законодавству, інтересам держави чи суспільства.

Частина 5 статті 203 ЦК закріплює, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Реальність настання правових наслідків за укладеними договорами підряду підтверджується тим, що ТОВ Арни-Буд виконало весь об'єм робіт передбачених договорами. Цей факт доводиться актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт відповідними податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів на рахунок контрагента Позивача, фотографіями виконаних об'ємів робіт на завершальному етапі.

Разом із цим, відсутність певних трудових ресурсів у ТОВ Арни-Буд на які вказує Відповідач, не можуть бути доказом неспроможності контрагента платника ПДВ виконати операції із виконання підрядних робіт, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів чи договорів субпідряду.

Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства Позивача - платника ПДВ, позаяк не залежать від волі останнього.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку те складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, суд приймає до уваги, що ТОВ Топаз-Інжинірінг та ТОВ Арни-Буд зареєстровані платниками ПДВ, ще підтверджується відповідними свідоцтвами платника ПДВ.

На момент виписки на підставі договорів підряду податкових накладних від 08.02.2011р №1102081, від 22.02.2011р. №1102221, від 24.02.2011р. № 1102241, від 25.02.2011р. №1102251 ТОВ Арни-Буд було зареєстроване в установленому законом порядку, знаходилося на обліку в податковому органі, мало статус платника ПДВ та відповідну ліцензію на виконання робіт.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладне виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкові накладні від 08.02.2011р. №1102081, від 22.02.2011р. №1102221, від 24.02.2011р. № 1102241, від 25.02.2011р. №1102251 були передані контрагентом Позивачеві Дані накладні завірені мокрою печаткою, містять прізвище, ім'я та по батькові керівника товариства та його підпис. Твердження Відповідача, що податкові накладні містять замість підпису директора ТОВ Арни-Буд ОСОБА_4 факсимільні відтворення його підпису жодним дослідженням, у тому числі спеціаліста у сфері почеркознавства, не підтверджені, а отже не можуть прийматися як встановлений факт. Крім того, цивільним та господарським законодавством не встановлено обов'язок Позивача перевіряти справжність підпису контрагентів.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення та не надано суду беззаперечних доказів, які б підтверджували доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 13.07.2011 року №0001702320.

3.Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2 8 грн. 23 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Топаз - Інжинірінг за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур