КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2089/18
У Х В А Л А
31 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2018.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 апеляційну скаргу залишено без руху.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Згідно з поштового повідомлення, апелянтом отримано копію вказаної ухвали 17.08.2018 року.
На виконання ухвали суду апелянтом надіслано копію платіжного доручення про сплату 1057,20 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір , суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У програмі Діловодство спеціалізованого суду в розділі Реєстр підтверджень оплат із Казначейства станом на 31.08.2018 відсутні відомості щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету, сплаченого згідно наданої апелянтом копії платіжного доручення від 20.08.2018 №306.
Крім того, копія платіжного доручення не містить відомостей щодо його відношення до цієї справи та не містить відміток банку про прийняття та зарахування вказаних коштів на відповідні рахунки.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі, тому є недопустимим надання ксерокопії квитанції банківської установи як доказу сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02.04.2018 справа № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).
Таким чином, станом на 31.08.2018 апелянтом не виконано вимог ухвали суду від 07.08.2018 та не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, колегія суддів враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 р. у справі МШ Голуб проти України , відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті належним чином не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2018 |
Оприлюднено | 03.09.2018 |
Номер документу | 76182228 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьменко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні