Рішення

від 30.08.2018 по справі 826/14887/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2018 року № 826/14887/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №00563211409 від 31.10.2017,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс (далі - позивач, ТОВ Норма-Пульс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00563211409 від 31.10.2017, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48285,90 грн за порушення позивачем п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2014 (далі - Положення №637).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено передбачену п.2.6 Положення №637 сукупність дій, спрямовану на своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування отриманої 22.09.2017 готівкової виручки, відображеної у книзі обліку розрахункових операцій, про що 22.09.2017 зроблено відповідний запис на підставі фіскального звітного чека №0349 за 22.09.2017, який було роздруковано на наступний день, 23.09.2017 о 08 год. 48 хв. На думку позивача, його дії відповідають визначенню поняття оприбуткування готівки та здійснені в порядку встановленому п.2.6 Положення №637. Посилаючись на вказані обставини позивач стверджує про неправомірність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог п.2.6 Положення №637, оскільки термін щоденно слід розуміти не як календарну дату, а як проведення щоденного друкування фіскальних звітних Z-звіт, яке повинно виконуватися не пізніше 24 години після проведення першої розрахункової операції реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО) після виконання попереднього Z-звіту. Крім того, позивач вказує на те, що відповідальність суб'єктів за не оприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування готівки в касах встановлена Указом Президента України №436/95 від 12.06.1995 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ №436/95), однак на думку позивача п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Зважаючи на те, що Указ Президента України не є законом, а Податковий кодекс України має вищу юридичну силу, застосовуванню підлягають положення Податкового кодексу України. Отже, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України.

Заперечення на позовну заяву від відповідача не надходило.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 позовну заяву залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

07.12.2017 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

При цьому, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

В призначене на 27.02.2018 судове засідання повідомлений належним чином відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки представника не повідомив, заяв/клопотань до суду не направляв.

Судову повістку з повідомленням про відкладення розгляду справи на 15.05.2018 отримано уповноваженим представником відповідача 13.03.2018, що підтверджується розпискою уповноваженого представника на звороті такої повістки.

У судове засідання 15.05.2018 представник відповідача не з'явився, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з потребою додаткового часу для підготовки позиції відповідача.

Згідно пункту 2 частини 3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду даної справи у відсутність представника відповідача, судом враховано, що ухвалу про відкриття провадження у даній справі з копією позовної заяви отримано уповноваженим представником відповідача 23.02.2018, що підтверджується відміткою представника на звороті ухвали. Своїм правом на надання відзиву на адміністративний позов відповідач станом як на день проведення судового засідання 15.05.2018, так і на день постановлення рішення у даній справі не скористався.

За наявності в матеріалах адміністративної справи доказів, на підставі яких можна встановити обставини у даній справі і дати їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд, на підставі письмової заяви останнього, ухвалив про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.10.2017 ГУ ДФС у місті Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці - аптеки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Замковецька, 106 Б , офіс 46-Б, суб'єкта господарювання - ТОВ Норма-Пульс , за результатами якої складено акт №001665 від 17.10.2017.

В ході фактичної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.2.6 глави 2 Положення №637, а саме: на момент перевірки торгівля велась лікарськими засобами та іншими супутніми товарами із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та видачою касових чеків РРО, однак, готівкові кошти у сумі 9657,18 грн неоприбутковані 23.09.2017 у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека РРО. Z-звіт №0349 роздруковано 23.09.2017 о 08.48 год.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0056321409 від 31.10.2017, яким до ТОВ Норма-Пульс застосовано штрафні санкції у розмірі 48285,90 грн.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, аналізуючи доводи позивача, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

За змістом пункту 2.6 глави 2 Положення №637, яке визначає, зокрема, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 01.04.2014 (справа № 21-54а14), від 04.11.2015 (справа № 825/554/15-а).

ТОВ Норма-Пульс проводить розрахунки із застосуванням РРО та веденням касової книги.

Як встановлено судом, оприбуткування отриманої 22.09.2017 готівкової виручки у сумі 9657,18 грн здійснено на підставі прибуткового касового ордеру №701 від 22.09.2017 на суму 9657,18 грн.

Також, 22.09.2017, з метою недопущення порушення п.2.8 Положення №637, готівкові кошти в розмірі 14700,00 грн було видано з каси підприємства завідувачу аптеки Степаненко О.В. для здачі їх до обслуговуючого банку, для зарахування на поточний рахунок, що підтверджується виданим касовим ордером №540 від 22.09.2017, квитанцією про здачу готівки до обслуговуючого банку, копією банківської виписки.

Залишок коштів в касі підприємства на кінець робочого дня 22.09.2017 становив 1402,00 грн.

При цьому, запис в КОРО за 22.09.2017 здійснений на підставі фіскального звітного чеку №0349 від 23.09.2017, який було роздруковано на наступний день, 23.09.2017 о 08 год. 48 хв.

Позивач стверджує, що готівкові кошти в сумі 9657,18 грн, зазначені у фіскальному звітному чеку (Z-звіту) №0349 від 23.09.2017 фактично отримані 22.09.2017 та оприбутковані в день їх фактичного отримання, тому обов'язок повторного оприбуткування отриманої готівки жодним нормативно-правовим актом не передбачений.

Разом з тим, відповідно до пункту 9 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог, усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону №265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону №265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу №436/95.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13.03.2014 (справа №21-5а14), від 14.06.2016 (справа №870/11140/12).

З огляду на зазначене, доводи позивача, що готівкові кошти в сумі 9657,18 грн, зазначені у фіскальному звітному чеку (Z-звіту) №0349 від 23.09.2017 фактично отримані 22.09.2017 та оприбутковані в день їх фактичного отримання є необґрунтованими, оскільки роздрукування фіскального чека щоденно означає його роздрукування кожної календарної дати по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього дня. Невиконання зазначених вимог потягло несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.

З огляду на наведене суд не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення про застосування до ТОВ Норма-Плюс штрафних (фінансових) санкцій, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Оцінюючи доводи позивача про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Указу №436/95 від 08.06.1995, суд звертає увагу на наступне.

Між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір №1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Змістом статті 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Тлумачення цитованих вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов'язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.

12.06.1995 Президент України видав Указ за №436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

Метою прийняття Указу № 436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги.

06.07.1995 органом законодавчої влади прийнято Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, положення розділу V якого визначають перелік порушень, за вчинення яких передбачено застосування фінансових санкцій.

За змістом розділу V Закону №265/95-ВР, так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень неоприбутковання у касах готівки та не встановлена відповідальність за таке діяння.

З прийняттям Конституції України 1996 року Указ №436/95 скасовано не було. На час виникнення спірних у цій адміністративній справі відносин законодавцем не прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані Указом №436/95.

Таким чином, застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу другого статті 1 Указу №436/95 є правомірним.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, закріпленій у постанові від 02.04.2013 у справі №21-77а13, а також у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/8121/16.

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання бездіяльності відповідача протиправною, в силу положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2017 №00563211409 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс (код ЄДРПОУ 40674084, адреса: вул. Замковецька, буд. 106-Б (нежитлове приміщення 46-Б), м. Київ, 04078).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 01011, м. Київ, Шолуденка, 33/19)

Суддя: Н.А. Добрівська