Постанова

від 05.12.2018 по справі 826/14887/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Справа № 826/14887/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Забалитої В.О.,

представника відповідача Трембач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Норма-Пульс

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2017 р. № 00563211409.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що спірна суми готівки була ним оприбуткована за касовим ордером, що відображення її в КОРО виключає можливість притягнення товариства до відповідальності, що Z-звіт датований 23.09, але роздрукований о 08:48 год., а робочий день товариства починається о 09:00 год., тому такий звіт, на думку апелянта, не можна вважати, таким що створений 23.09, а слід вважати звітом за попередній день.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наголошує на порушенні позивачем порядку оприбуткування готівки в касі та на правомірності притягнення його до відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Норма-Пульс (код ЄДРПОУ 40674084) зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у м. Києві та проводить розрахунки із застосуванням РРО та веденням касової книги.

22.09.2017 р. позивачем було здійснено оприбуткування отриманої готівкової виручки у сумі 9657,18 грн. на підставі прибуткового касового ордеру № 701 від 22.09.2017 р. на суму 9657,18 грн.

Залишок коштів в касі підприємства на кінець робочого дня 22.09.2017 р. становив 1402,00 грн.

Запис в КОРО за 22.09.2017 р. здійснений позивачем на підставі фіскального звітного чеку від 23.09.2017 р. № 0349, який було роздруковано на наступний день, 23.09.2017 р. о 08:48 год.

17.10.2017 р. ГУ ДФС у м. Києві було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - аптеки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Замковецька, 106 Б , офіс 46-Б, суб'єкта господарювання - ТОВ Норма-Пульс , за результатами якої складено акт від 17.10.2017 р. №001665.

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 2.6 глави 2 Положення № 637, а саме: на момент перевірки торгівля велась лікарськими засобами та іншими супутніми товарами із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та видачою касових чеків РРО, однак, готівкові кошти у сумі 9657,18 грн. неоприбутковані 23.09.2017 р. у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека РРО. Z-звіт № 0349, роздруковано 23.09.2017 р. о 08.48 год.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 р. № 0056321409, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 48285,90 грн.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства ґрунтується на нормах матеріального права, підтверджуються матеріалами справи і застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу другого статті 1 Указу №436/95 є правомірним та відповідає правовій позиції Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637), Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ № 436/95), Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 (далі - Вимоги).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

У п. 1.2 Положення № 637 визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

У п.п. 2, 7 Вимог визначено, що зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що в разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Водночас, слід враховувати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Тобто, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

При цьому, невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що запис в КОРО за 22.09.2017 р. здійснений позивачем на підставі фіскального звітного чеку № 0349 від 23.09.2017 р., який було роздруковано на наступний день, 23.09.2017 р. о 08 год. 48 хв., тобто позивачем не було виконано вищенаведених законодавчо встановлених вимог щодо оприбуткування готівки в касі, що є правовою підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95.

Доводи апелянта про те, що робочий день товариства починається о 09:00 год., а тому, на його думку, фіскальний звітний чек № 0349 від 23.09.2017 р. слід вважати чеком за 22.09.2017 р., не ґрунтуються на нормах законодавства, з огляду на вищезазначене.

У контексті даного питання судова колегія ще раз наголошує, що роздрукування фіскального чека щоденно означає його роздрукування кожної календарної дати по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього дня, і невиконання таких вимог зумовлює несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів.

Твердження апелянта про відсутність правових підстав для притягнення його до відповідальності, зокрема на підставі Указу № 436/95, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, між Верховною Радою України та Президентом України укладено Конституційний Договір №1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Змістом статті 25 Конституційного Договору передбачено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Тлумачення цитованих вище положень, з врахуванням суспільно-політичних передумов їх прийняття, дозволяє прийти до висновку, що Укази Президента України з питань економічної реформи, не врегульованих чинним на той час законодавством України, видані у відповідності до Конституційного Договору, є обов'язковими для виконання на всій території України до прийняття відповідних законів.

12.06.1995 р. Президент України видав Указ № 436/95, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

Метою прийняття Указу № 436/95 є поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги.

06.07.1995 р. органом законодавчої влади прийнято Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, положення розділу V якого визначають перелік порушень, за вчинення яких передбачено застосування фінансових санкцій.

За змістом розділу V Закону № 265/95-ВР, так само як і положень інших законів України, законодавцем не визначено серед правопорушень неоприбутковання у касах готівки та не встановлена відповідальність за таке діяння.

З прийняттям Конституції України 1996 року Указ №436/95 скасовано не було. На час виникнення спірних у цій адміністративній справі відносин законодавцем не прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала відносини, регламентовані Указом №436/95.

Отже, застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу другого статті 1 Указу №436/95 є правомірним.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі №826/8121/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову, та приходить до висновку, що судом повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Норма-Пульс - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 05 грудня 2018 року.

Головуючий суддя

Судді: