Ухвала

від 20.08.2018 по справі 918/86/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" серпня 2018 р. Справа № 918/86/17

Суддя Марач В.В., при секретарі судового засідання Ярощук ОО.П., розглянувши у матеріалах справи про банкрутство Приватного підприємства "Фламінго-Тойс": 35304 Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Корнин, вул. Тракторна, 2 Код ЄДРПОУ 38058937

заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" № 04-11/1088 від 20.07.2018 року про визнання результатів аукціону недійсними

В засіданні приймали участь:

від боржника: Чепелюк О.О.;

від кредиторів: ПАТ "Приватбанк"-Мазурок А.А., Банк Національний Кредит - Лашко І.В.;

ліквідатор: Чепелюк О.О..

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/86/17 від 06.03.2017 року Приватне підприємство Фламінго-Тойс (35304, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Корнин, вул. Тракторна, 2 Код ЄДРПОУ 38058937) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Чепелюка Олександра Олександровича.

Ухвалою суду від 10.04.2018 р. продовжено строк ліквідаційної процедури Фламінго-Тойс та строк повноважень ліквідатора на три місяці до 06.07.2018р.

Ухвалою суду від 13.06.2018р. призначено до розгляду звіт про проведену роботу ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою суду від 12.07.2018р. відкладено розгляд справи на 26 липня 2018 року.

23.07.2018 року публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" звернулося в Господарський суд Рівненської області з заявою, відповідно до якої просить суд визнати недійсними результати аукціону, проведеного 22.05.2018 Універсальною товарною біржею "Україна - Захід", з продажу майна банкрута ПП "Фламінго - Тойс".

Ухвалою суду від 25.07.2018р. заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" № 04-11/1088 від 20.07.2018 року про визнання результатів аукціону недійсними, залишено без руху, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та/або докази зарахування судового збору в розмірі 3 524,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 1902084501 від 20.07.2018 року, до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвалою суду від 26.07.2018р. відкладено розгляд справи (звіт про проведену роботу ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута) до вирішення питання про прийняття заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" № 04-11/1088 від 20.07.2018 року про визнання результатів аукціону недійсними.

03.08.2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" №04-11/1150 від 31.07.2018 року із доказами зарахування судового збору в розмірі 3 524,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 1902084501 від 20.07.2018 року, до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" № 04-11/1088 від 20.07.2018 року про визнання результатів аукціону недійсними призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник ПАТ "Банк Національний Кредит" підтримав заяву про визнання результатів аукціону недійсними. В обгрунтування даної заяви зазначив наступне.

Після ознайомлення 12.07.2018 представником ПАТ "Банк Національний Кредит" у господарському суді Рівненської області з матеріалами справи № 918/86/17 Банку стало відомо, що відповідно до протоколу №1/ф від 22.05.2018 майно банкрута було продано з другого повторного аукціону Універсальною товарною біржою Україна - Захід за 947 231, 92 грн.

Банк вважає, що результати вищевказаного другого повторного аукціону є недійсними відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41, 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Крім того зазначає, що в матеріалах вказаної справи міститься належним чином не посвідчена копія договору про проведення реалізації майна підприємства-банкрута з аукціону від 07.02.2018 (а.с. 101, 102), укладеного між ліквідатором ПП Фламінго-Тойс Чепелюком О.О. та Універсальною товарною біржою Україна-Захід в особі директора Карнаух О.Ф. Згідно витягу з ЄДР підписантом Універсальної товарної біржи Україна-Захід з 10.09.2015 - є Іванов Роман Анатолійович, а тому, на думку Банку, Договір про проведення реалізації майна підприємства-банкрута підписаний не уповноваженою особою.

Згідно ухвали господарського суду Рівненської області від 21.06.2018 у справі № 918/86/17 визнано грошові вимоги кредиторів у розмірі 10 216 587, 21 грн. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.08.2018 у вказаній справі визнано грошові вимоги кредиторів у розмірі 6 552 822, 95 грн. Загальна сума визнаних грошових вимог кредиторів складає 10 216 587, 21+6 552 822, 95= 16 769 410,16 грн.. Однак, ліквідатором ПП Фламінго-Тойс Чепелюком О.О. визначено початкову вартість цілісного майнового комплексу у розмірі 14 800 499, 03 грн..

Ліквідатор надав суду відзив на заяву Банку про визнання недійсними результатів аукціону в якому проти її задоволення заперечив пославшись при цьому на те, що чинним законодавством визначені чіткі підстави для визнання аукціону недійсним, а обставини, які викладені в заяві ПАТ Банк Національний Кредит є надуманими припущеннями, які жодним чином не підтверджені та не мають під собою жодних належних та допустимих доказів, а сама заява подана для затягування справи про банкрутство ПП Фламінго-Тойс .

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що заява Банку про визнання недійсними результатів аукціону не підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного Закону, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Суд зазначає, що виходячи із положень загальних норм ст.ст. 41, 44, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Згідно вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 вказаного Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Згідно вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

07.02.2018 між ліквідатором ПП Фламінго-Тойс Чепелюком О.О. (Замовник) та Універсальною товарною біржою Україна-Захід (Організатор) в особі директора Карнаух О.Ф. було укладено Договір про проведення реалізації майна підприємства - банкрута (надалі Договір). Відповідно до умов Договору Організатор аукціону, діючи від імені Замовника, зобов'язується за свій рахунок підготувати та довести аукціон/аукціони, а Замовник сплати Організаторові обумовлену даним договором біржову винагороду. Організатор здійснює продаж майна ПП Фламінго-Тойс у вигляді цілісного майнового комплексу відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції, що набула чинності з 19.01.2013 р.. Початкова вартість цілісного майнового комплексу, виставленого на перший аукціон, є сукупність визнаних у встановленому порядку вимог кредиторів-14 800 499,03грн.. У разі закінчення першого аукціону без визначення переможця, Організатор аукціону зобов'язаний провести протягом місяця повторний аукціон з продажу майна у вигляді ЦМК. Початковою вартістю повторного аукціону є вартість, зменшена на 5 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості. У разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця, Організатор зобов'язаний провести протягом місяця другий повторний аукціон з продажу майна у вигляді ЦМК. Початковою вартістю другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 5 відсотків щодо початкової вартості попереднього (повторного) аукціону. Другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. У разі, якщо продати майно у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, Організатор організовує аукціон (аукціони) з продажу майна частинами, про що складається додаток до даного Договору або задаткова угода.

Так, за інформацією ліквідатора ПП "Фламінго-Тойс", на виконання умов вказаного Договору організатор аукціону Універсальна товарна біржа "Україна-Захід" здійснив продаж майна ПП Фламінго-Тойс відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом про що 23.05.2018 опубліковано оголошення №51490 про те, що аукціон (публікація № 50754 від 19.04.2018 року) призначений на 22.05.2018 року відбувся, переможець визначений, та оголошено про його результати.

Вважаючи, що результати вищевказаного другого повторного аукціону є недійсними відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41, 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" просить визнати результати аукціону недійсними.

Однак вимоги заявника не грунтуються ні на Законі, ні на належних та допустимих доказах, і, відповідно, є безпідставними, що підтверджується наступним.

Статтею 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексом України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак при розгляді справ про банкрутство застосовуються норми, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до статті 14 цього ж Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Тобто з огляду на вище зазначені правові норми, в даному випадку обов'язок доведення обставин недійсності аукціону з продажу майна банкрута та підтвердження їх належними доказами лежить на заявнику - Публічному акціонерному товаристві "Банк Національний Кредит".

Однак, всупереч наведеним нормам Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" до Зави про визнання недійсними результатів аукціону не додало жодних доказів, які би підтверджували наведені в ній обставини.

Так, Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" в заяві посилається на те, що Договір про проведення реалізації майна підприємства-банкрута з аукціону від 07.02.2018, укладений між ліквідатором ПП Фламінго-Тойс Чепелюком О.О. та Універсальною товарною біржою Україна-Захід зі сторони останньої підписано не уповноваженою особою, однак не додає до заяви ні Витягу з ЄДР, ні витягу із Статуту біржи, тощо. Також посилаючись на необгрунтовність визначення початкових цін під час аукціону заявник не надає суду ні витягів з сайту ВГСУ, на які посилається в заяві, ні доказів за якими ним встановлено сукупну вартість вимог всіх кредиторів.

Твердження представника Банку про те, що відомості наведені ним в заяві про визнання недійсними результатів аукціону є загальнодоступними і, що суд вправі самостійно отримані вказані докази не грунтується на Законі, так як, про що зазначено вище, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи без виключення того чи є ці докази загальнодоступними чи з будь-яким іншим ступенем доступу.

В той же час, ліквідатор надав суду належні та допустимі докази проведення реалізації майна підприємства-банкрута з аукціону згідно Договору від 07.02.2018 року і у відповідності до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Пунктом 3 статті 55 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , визначено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Підставами для визнання в судовому порядку аукціону та результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його підготовки та проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону); оформлення кінцевих результатів аукціону (стаття 50 Закону).

Однак, всупереч вищенаведеному, Банк не надав суду будь яких належних та допустимих доказів, які би свідчили про недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його підготовки та проведення.

Що до твердження Банку про неналежного підписанта в договорі про проведення реалізації майна підприємства-банкрута укладеного між ПП Фламінго-Тойс в особі ліквідатора Чепелюка О.О. та Універсальною товарною біржею Україна-Захід в особі директора Карнаух О.Ф., де Банк зазначає, що право підпису належить виключно Іванову Роману Анатолійовичу, суд зазначає наступне.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Універсальної товарної біржи Україна-Захід , в розділі Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи-підприємця - керівником значиться Карнаух Олена Федорівна (згідно із статутом).

Відповідно до пункту 8 розділу ІV Статуту Універсальної товарної біржи Україна-Захід виконавчу дирекцію очолює директор, який вирішує всі питання діяльності Біржі, крім тих, що входять до компетенції загальних зборів та Біржової ради. Директор, зокрема, має право без доручення діяти від імені Біржі в межах, визначених трудовим контрактом; укладати договори в межах сум, визначених трудовим контрактом, відкривати рахунки. Відтак, посилання банку на неналежного підписанта договору є безпідставним та необгрунтованим.

Щодо посилання Банку на неналежну початкову вартість цілісного майнового комплексу, яка за підрахунками Банку становить 16 769 410,16 грн. (жодного обгрунтування вказаної суми в заяві не наведено), слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Тобто, враховуючи викладену позицію в Законі про банкрутство, відповідно до даних бухгалтерського обліку банкрута, заяв кредиторів заявлених у строки визначені постановою господарського суду Рівненської області від 06.03.2017 року та з пропуском таких строків, ухвал та рішення господарського суду по справі №918/86/17 сума визнаних вимог кредиторів в процедурі ліквідації по даній справі становить 14 800499,03 грн.. Дана сума була внесена до реєстру вимог кредиторів і стала початковою вартістю цілісного майнового комплексу під час першого аукціону.

В поданій заяві Банк не надав суду жодних доказів, на яких грунтується позиція Банку про невірність встановлення ліквідатором початкової вартості цілісного майнового комплексу, сума якого складається з сукупності визнаних вимог кредиторів, а також на підставі чого керувався та як здійснював підрахунок Банк, що за його підрахунками нього вимоги кредиторів становили 16 769410,16 грн..

Окрім цього, суд зазначає, що 12.01.2018 року Банк своїм листом №04-08/103 надавав згоду ліквідатору на реалізацію майна боржника саме за ціною, яка становить 14 800499,03 грн.. Тобто Банк фактично погоджувався з визначеною ліквідатором початковою вартістю майна яка становила сукупність усіх визнаних вимог кредиторів, однак на даний момент необгрунтовано та безпідставно заявляє про невірне визначення початкової вартості цілісного майнового комплексу.

Щодо посилань банку на зниження початкової вартості повторного та другого повторного аукціону більш як на 5% та строків проведення аукціону, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до умов додаткової угоди від 3 квітня 2018 року до Договору про проведення реалізації майна підприємства-боржника з аукціону від 7 лютого 2018 року передбачено зменшення початкової вартості майна не більше ніж на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону. Отже зменшення вартості майна відбувалось в межах передбачених Договором про проведення реалізації майна підприємства-боржника з аукціону.

Відповідно до ст. 52 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.

Вищезазначеною додатковою угодою передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами, а саме до закінчення процедури реалізації майна Банкрута з аукціону/аукціонів. Таким чином, усі аукціони були проведені у відповідності до умов укладеного договору та не порушували терміни проведення аукціону згідно Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Суд зазначає, що аукціон з продажу майна ПП "Фламінго-Тойс" був проведений у відповідності до вимог діючого законодавства, порушень правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме, правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону, які регулюють сам порядок проведення аукціону, та які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" № 04-11/1088 від 20.07.2018 року про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута Приватного підприємства "Фламіного-Тойс", у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 41-43, 55-69 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" № 04-11/1088 від 20.07.2018 року про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута Приватного підприємства "Фламіного-Тойс" відмовити.

2. Судові витрати за розгляд заяви покласти на ПАТ "Банк Національний Кредит".

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2018 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.