Постанова

від 30.08.2018 по справі 916/801/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/801/18 м. Одеса, пр-т Шевченка,29,

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Скворцов М.О. (посвідчення адвоката України НОМЕР_1 від 16.08.2017 ордер серія ОД № 359814 від 29.06.2018)

від відповідача: Носенко І.П. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_2 від 21.03.2018; довіреність № б/н від 14.03.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від „24" липня 2018 року

у справі № 916/801/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім"

до Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про повернення 740,230 т ячменю 3-го класу, українського врожаю 2016 року з підстав неналежного виконання договору

головуючий суддя - Демешин О.А.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 30.08.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

02.05.2018 року ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі № 916/801/18 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" до Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про повернення 740,230 т ячменю 3-го класу, українського врожаю 2016 року з підстав неналежного виконання договору.

11.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" до місцевого господарського суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 740,230 т ячменю, що зберігається Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за адресою: Одеська область, Кілійський р., м. Кілія, вул. Железнякова, 4, та передачі цього ячменю на зберігання ПрАТ "Арцизьке ХПП" (місцезнаходження/адреса зернового складу: 68400, Одеса область, м. Арциз, вул. Чапаєва, буд. 44, ІКЮО 00955236).

26.06.2018 постановою Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р. у справі № 916/801/18 скасовано. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця про забезпечення позову у справі № 916/801/18 (вх. № 2-2403/18 від 11.05.2018 р.) задоволено частково. Накладено арешт на 740,230 т ячменю 3-го класу, врожаю 2016 р., що зберігається Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за адресою: Одеська область, Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (на території портопункту "Кілія"), на підставі складської квитанції на зерно від 22.09.2016 р. № 9. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вімексім" м. Вінниця у задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову шляхом передачі зерна на зберігання ПрАТ "Арцизьке ХПП" м. Арциз відмовлено.

23.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову у справі №916/801/18, відповідно до якої просило накласти арешт на нерухоме майно, а саме арешт частки 6/100, яка належить Фірми Давос у формі ТОВ на комплекс будівель та споруд загальною площею 5489,6 кв.м., розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, реєстраційний номер майна:19841462, у межах суми ціни позову, що становить 2701839,50 грн.

Крім того, 23.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про огляд сторінки веб-сайтів.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що з урахуванням встановленого факту - відсутності у відповідача майна, на яке накладений арешт, у разі задоволення судом позовних вимог, позивач не зможе повернути майно, яке належить йому на праві власності. Також заявник зазначив, що відповідачем розміщенні пропозиції щодо продажу нерухомого майна, яке належить останньому на праві власності: комплекс будівель та споруд, загальною площею 5489,6 кв.м.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" про огляд сторінки веб-сайту, в порядку ч17 ст.82 ГПК України - відмовлено. У задоволенні заяви (вх.2-3728/48) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" про забезпечення позову у справі - відмовлено.

Висновок суду мотивований тим, що веб-сторінка в мережі інтернет в якій міститься інформація про розміщення Фірми "Давос" у формі ТОВ пропозиції щодо продажу нерухомого майна, яке належить йому на праві власності - не є доказом в розумінні ст.73 ГПК України щодо позовних вимог про зобов'язання повернення 740,230 тон ячменю.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2018 року у справі № 916/801/18;

- прийняти постанову, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме арешт частки 6/100, яка належить Фірми Давос у формі ТОВ на комплекс будівель та споруд загальною площею 5489,6 кв.м., розташованих за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4, реєстраційний номер майна:19841462, у межах суми ціни позову, що становить 2701839,50 грн.;

- оглянути зазначені в апеляційній скарзі веб-сторінки.

В обґрунтування апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вімексім" зазначає, що місцевим господарським судом не було у повній мірі досліджені обставини, що мають значення для справи, а саме:

- Фірма "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю розмістила оголошення на веб-сайтах про продаж нерухомого майна, а саме комплекс будівель та споруд, загальною площею 5489,6 кв.м.;

- заходи забезпечення позову, а саме накладання арешту на нерухоме майно, дозволить обмежити відповідача у подальшому відчуженню нерухомого майна.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог нової редакції Господарського процесуального кодексу всі заяви і клопотання учасників справи мають бути заявленими та вирішеними судом за новими правилами.

Відповідно до п.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбаченій у главі.

З заявою про зустрічне забезпечення в порядку ст.141 ГПК України учасник судового процесу має право звертатись до місцевого господарського суду та вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Розглянувши у судовому засіданні та перевіривши матеріали оскарження ухвали, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.136 ГПК України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Вімексім" на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, ТОВ "Вімексім" посилається на те, що в мережі Інтернет відповідач розмістив оголошення про продаж нерухомого майна, на який постановою Одеського апеляційного господарського суду накладено арешт, а саме арешт частки 6/100 на комплекс будівель та споруд, загальною площею 5489,6 кв.м., у межах ціни позову, що становить 2701839,50 грн.

Так, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як було зазначено вище, звертаючись з заявою про забезпечення позову, ТОВ ВІМЕКСІМ просило накласти арешт на нерухоме майно, а саме арешт частки 6/100, яка належить Фірми Давос у формі ТОВ на комплекс будівель та споруд загальною площею 5489,6 кв.м., у межах суми ціни позову, що становить 2701839,50 грн.

Так, предметом позовних вимог у даній справі є вимога позивача про повернення ТОВ "Вімексім" 740,230 т ячменю 3-го класу, українського врожаю 2016 року, переданого на зберігання відповідно до складської квитанції на зерно від 22.09.2016 року № 9 до Договору поставки від 22.09.2016 № ВКЯ 22/09-16-01Д.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду в межах даної справи було накладено арешт на 740,230 т ячменю 3-го класу, врожаю 2016 року, що зберігається Фірмою Давос у формі ТОВ за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, м. Кілія, вул. Железнякова, 4 (на території порто пункту Кілія ), на підставі складської квитанції на зерно від 22.09.2016р. №9.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даній справі вже існує забезпечення позову, накладеного зазначеною вище постановою Одеського апеляційного господарського суду та вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" про стягнення збитків з Фірми "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю не є предметом розгляду даної справи.

Між тим в судовому засіданні 30.08.2018 року представник ТОВ "Вімексім" посилався на те, що з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень міститься інформація, а саме ухвала Господарського суду Одеської області від 21.08.2018 року, якою судом першої інстанції було прийнято заяву позивача про зміну предмету спору і, на теперішній час, предметом розгляду по цій справі є стягнення збитків в розмірі 2701839,60 грн., а не повернення ячменю.

Зазначені посилання на зміну предмету позову ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2018 року не приймаються колегією суддів як на підставу для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки предмет позову за заявою позивача був змінений вже після прийняття оскаржуваної ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постановою суду апеляційної інстанції вже було накладено арешт на 740,230 т ячменю 3-го класу, врожаю 2016 року в межах даної справи.

Крім того, ТОВ "Вімексім" просив в апеляційній скарзі оглянути до прийняття відповідної ухвали, веб-сторінки, як доказ того, що Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється продаж власного нерухомого майна.

Огляд веб-сторінок, як доказ для забезпечення позовних вимог не приймається колегією суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів, суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, інформація про продаж Фірмою "Давос" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю власного нерухомого майна, не є доказом відповідно до зазначених вище норм права.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 24.07.2018 року у справі № 916/801/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" без задоволенню.

Керуючись статтями 233, 240, 281- 284 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" залишити без задоволення

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від "24" липня 2018 року у справі № 916/801/18 залишити без змін .

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „03" вересня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська