Рішення

від 29.08.2018 по справі 826/8321/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2018 року № 826/8321/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішуючи у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП-АГРО"

до Міністерства юстиції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА"

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП-АГРО" (далі також - ТОВ "ОЛІМП-АГРО", позивач) з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" (далі також - ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА", третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 4888/7 від 29 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2017 року за № 31384-0-33-17, з доповненнями до неї від 18 грудня 2017 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 38151-0-33-17;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 859/7 від 20 березня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 лютого 2018 року № 51, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2018 року за №5340-33-18;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути на комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України скарги позивача від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2017 року за №31384-0-33-17, з доповненнями до неї від 18 грудня 2017 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 38151-0-33-17, та скарги від 19 лютого 2018 року № 51, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2018 року за №5340-33-18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання 09.07.2018 року, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА".

Через канцелярію суду 06.07.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву доказами.

В судовому засіданні 09.07.2018 року, в яке з'явились представники позивача, відповідача, третьою особою участь свого представника не забезпечено, судом оголошено про відкладення судового засідання за клопотанням представника позивача для надання можливості підготувати відповідь на відзив.

01.08.2018 року третьою особою через канцелярію суду подано пояснення щодо позову з долученими доказами.

В судовому засіданні 16.08.2018 року, в яке прибули представники позивача, відповідача, третьої особи, учасниками подано клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом задоволено клопотання учасників справи та ухвалено щодо подальшого розгляду справи в письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у розгляді скарг позивача з формальних підстав без розгляду їх по суті викладених обставин.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю. Окремо представником позивача наголошувалось, що підставою для оскарження спірних наказів відповідача є недотримання останнім процедури розгляду скарг ТОВ "ОЛІМП-АГРО".

В наданому суду відзиві представник відповідача вказав, що оскаржувані накази прийняті Міністерством юстиції України відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третьою особою надано суду письмові пояснення, в яких ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "ОЛІМП-АГРО" з огляду на безпідставність останніх.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено з матеріалів справи, що 19.10.2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга TOB "ОЛІМП-АГРО" № 224 стосовно оскарження державної реєстрації інших речових прав (оренди) на земельні ділянки, які розташовані на території Харліївської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, з кадастровими номерами: 1824788200:07:000:0085, 1824788200:07:000:0044, 1824788200:07:000:0007, 1824788200:07:000:0035, 1824788200:07:000:0033, 1824788200:07:000:0055, 1824788200:07:000:0032, 1824783300:02:001:0006, 1824788200:07:000:0022, 1824788200:07:000:0059, 1824788200:07:000:0027, 1824788200:07:000:0026, 1824788200:07:000:0080, 1824783300:05:001:0235, 1824783300:05:001:0078, 1824783300:02:002:0060, 1824788200:07:000:0034, 1824783300:02:002:0049, 1824783300:02:001:0136, 1824783300:02:001:0028, 1824783300:02:002:0119, 1824783300:02:001:0244, 1824783300:05:000:0170, 1824783300:05:001:0096, 1824783300:05:001:0105, 1824783300:02:001:0070, 1824783300:02:001:0132, 1824783300:02:001:0078, 1824783300:02:001:0091, 1824783300:05:001:0248, 1824783300:02:001:0009, 1824783300:02:001:0074, 1824783300:02:001:0248, 1824788200:07:000:0042, 1824783300:02:001:0257, 1824783300:05:001:0164, 1824783300:05:001:0061, 1824783300:02:001:0122, 1824783300:02:002:0144, 1824783300:02:001:0106, 1824788200:07:000:0003, 1824788200:07:000:0105, 1824783300:02:002:0075, 1824788200:07:000:0097, 1824788200:07:000:0025, 1824788200:07:000:0066, 1824788200:07:000:0068, 1824788200:07:000:0021, 1824788200:07:000:0098, 1824783300:05:001:0236, 1824783300:02:001:0160, 1824783300:02:002:0127, 1824783300:05:001:0240, 1824783300:01:001:0001, 1824783300:02:001:0027, 1824783300:02:002:0104, 1824783300:02:001:0044, 1824783300:05:001:0144, 1824783300:02:000:0268, 1824783300:05:001:0003, 1824783300:02:001:0212, 1824783300:02:002:0134, 1824783300:05:001:0060, 1824783300:02:001:0079, 1824783300:05:001:0006, 1824783300:02:002:0064, 1824783300:05:001:0103, 1824783300:02:002:0138, 1824783300:05:001:0196, 1824783300:02:001:0312, 1824783300:02:001:0213, 1824783300:02:001:0267, 1824783300:05:001:0145, 1824783300:05:001:0059, 1824783300:02:002:0152, 1824783300:05:001:0017, 1824788200:07:000:0011, 1824788200:07:000:0010, 4824580400:03:000:0439, 1824788200:07:000:0072, 1824788200:07:000:0038, 1824788200:07:000:0088, 1824788200:07:000:0093, 1824788200:07:000:0040, 1824788200:07:000:0108, 1824783300:02:001:0295, 1824783300:01:001:0008, 1824783300:02:001:0047, 1824783300:05:001:0134, 1824783300:05:001:0055, 1824783300:02:002:0103, 1824783300:05:001:0157, 1824783300:02:001:0243, 1824783300:05:001:0114, 1824783300:02:001:0202, 1824783300:02:001:0088, 1824783300:05:001:0171, 1824783300:05:001:0159, 1824783300:02:001:0131, 1824783300:02:002:0143, 1824783300:05:001:0180, 1824783300:02:002:0085, 1824783300:02:001:0178, 1824783300:05:001:0135, 1824783300:02:001:0259, 1824783300:02:001:0247, 1824783300:05:001:0113, 1824783300:02:001:0130, 1824783300:05:001:0069, 1824783300:05:001:0226, 1824783300:02:001:0069, 1824783300:02:001:0073, 1824783300:02:002:0137, 1824783300:02:001:0075, 1824783300:02:001:0288 (далі також - земельні ділянки).

Вимогою скаржника було скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за орендарем - ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА", прийняті приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я.

Також, вимогою скаржника було скасування рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за TOB "ОЛІМП-АГРО", прийняті державним реєстратором Попілем В.В., а також державним реєстратором Сокол A.B.

Крім того, позивач у своїй скарзі просив відповідача здійснити державну реєстрацію додаткових угод до договорів оренди вказаних вище земельних ділянок.

За наслідком розгляду такої скарги, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) складено висновок від 26.12.2017 року, яким вирішено відмовити у задоволенні скарги TOB "ОЛІМП-АГРО" у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вона не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Аналогічний висновок в подальшому було відображено в оскаржуваному наказі відповідача від 29.12.2017 року № 4888/7, прийнятому за наслідками розгляду наведеної скарги позивача.

19.02.2018 року позивачем було подано до відповідача скаргу за № 51, прохальна частина якої повторювала відповідну частину скарги, розглянутої Міністерством юстиції України та вирішеною наказом від 29 грудня 2017 року № 4888/7.

За наслідками розгляду такої скарги, Комісією складено висновок від 15.03.2018 року, яким було вирішено відмовити у задоволенні скарги позивача на підставі пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з закінченням встановленого законом строку подачі скарги.

Аналогічний висновок в подальшому було відображено в оскаржуваному наказі відповідача від 20.03.2018 року № 859/7, прийнятому за результатами розгляду наведеної скарги позивача.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду про їх визнання протиправними, скасування та зобов'язання вчинити відповідні дії задля відновлення свого порушеного права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, зокрема, скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, в тому числі, викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

В контексті наведеного, суд наголошує на тому, що аналіз скарги позивача від 19.10.2017 року № 224, за наслідками розгляду якої було прийнято оспорюваний наказ від 29.12.2017 року №4888/7, свідчить про те, що її обґрунтовано виключно наступним:

1) здійснення державної реєстрації права оренди земельних ділянок за третьою особою, які перебували в оренді у позивача, призвело до ситуації подвійної державної реєстрації договорів оренди землі, і, як наслідок, до незаконного позбавлення TOB "ОЛІМП-АГРО" всіх передбачених законодавством прав орендаря на вказані земельні ділянки, включаючи переважне право оренди;

2) під час здійснення державної реєстрації права оренди земельних ділянок за третьою особою, державним нотаріусом Пилипчуком А.Я. не перевірено у визначеному п. 8-1 частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому, відповідно, не встановлено, що ці земельні ділянки з 2008-2009 років перебувають в оренді у позивача.

З приводу першого аргументу позивача, викладеного у скарзі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2008 році СТОВ "Корнин-Агро", правонаступником якого є позивач, було укладено договори оренди земельних ділянок з їх власниками, на підставі чого, СТОВ "Корнин-Агро", а в подальшому позивач, набуло право оренди земельних ділянок, що були перелічені вище.

Відповідно до вимог частини першої статті 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній у період до 01.01.2013 року), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Водночас, вимогу щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок виконано позивачем лише протягом 2009-2010 років.

Разом з тим, починаючи з 01.01.2013 року статтю 20 виключено зі змісту Закону України "Про оренду землі", що свідчить про те, що після вказаної дати реєстрація договорів оренди земельних ділянок не вимагалась.

Оскільки договори оренди земельних ділянок між їх власниками та ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА", за якими останнє набуло права оренди таких земельних ділянок, рішення про державну реєстрацію якого і було предметом поданої позивачем до відповідача скарги, були укладені у 2013-2014 роках, вони не потребували державної реєстрації.

Таким чином, обставини подвійної державної реєстрації таких договорів одночасно за ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" та позивачем, про які в своїй скарзі зазначало TOB "ОЛІМП-АГРО", не виникало.

Щодо зазначеного позивачем позбавлення його всіх передбачених законодавством прав орендаря на вказані земельні ділянки, включаючи переважне право оренди, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із, в тому числі, власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Системний аналіз наведених положень Закону України "Про оренду землі" свідчить про існування двох шляхів поновлення договору оренди землі: 1) шляхом направлення орендарем у визначеному законом порядку орендодавцю повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди; 2) шляхом мовчазної згоди орендодавця.

При цьому, обидва наведених шляхи вимагають виконання, в тому числі, двох обов'язкових умов: орендар здійснює фактичне користування земельною ділянкою, а між ним та орендодавцем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів оренди земельних ділянок, позивачем були направлені листи-повідомлення на адреси орендодавців таких земельних ділянок про поновлення договорів оренди землі разом з проектами відповідних додаткових угод. При цьому, з жодної з доданих до матеріалів справи додаткових угод не вбачається обставин їх підписання орендодавцями земельних ділянок, тобто такі додаткові угоди, в розумінні вимог Цивільного кодексу України, вважаються неукладеними.

В той же час, позивачем не було надано доказів вчинення ним передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" дій щодо оскарження в судовому порядку відмов, а також зволікання в укладенні додаткових угод до договору оренди землі.

Наведене свідчить про невиконання TOB "ОЛІМП-АГРО" передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" умови про укладення додаткових угод до договорів оренди землі про їх поновлення, яка є підставою такого поновлення.

Крім того, згідно пояснень, наданих суду третьою особою, після здійснення державної реєстрації за нею права оренди вказаних земельних ділянок наприкінці 2013 - початку 2014 року, яка власне і була предметом оскарження TOB "ОЛІМП-АГРО", на підставі укладених з власниками земельних ділянок договорів оренди, ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" фактично приступила до обробки таких земельних ділянок, тобто до їх фактичного використання у власній господарській діяльності. Вказані обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами (платіжні доручення) сплати третьою особою орендної плати на користь власників земельних ділянок та податків за здійснення свого права оренди землі.

Крім того, ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" додано до матеріалів справи лист від 23.11.2017 року, складений за підписами власників земельних ділянок, зі змісту якого вбачається відмова останніх від поновлення строків дії раніше укладених договорів оренди землі з позивачем, підтверджується обставина не укладення з TOB "ОЛІМП-АГРО" будь-яких додаткових угод з цього приводу.

Наведене в своїй сукупності дає підстави вважати, що починаючи з часу державної реєстрації права оренди ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" на земельні ділянки наприкінці 2013 - початку 2014 року (останні реєстраційні дії з цього приводу були вчинені у квітні 2014 року), TOB "ОЛІМП-АГРО" не здійснювало фактичного використання вказаних земельних ділянок.

Тобто, таке використання не мало місце вже станом на травень 2014 року, коли TOB "ОЛІМП-АГРО" були направлені перші листи-повідомлення до власників земельних ділянок з метою поновлення договорів оренди землі, копії яких додані до матеріалів справи.

Отже, позивачем не дотримано передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" умови здійснення фактичного використання земельної ділянки.

Таким чином, оскаржувані позивачем реєстраційні дії щодо здійснення держаної реєстрації права оренди третьої особи на земельні ділянки не призвели до позбавлення TOB "ОЛІМП-АГРО" передбачених законодавством прав орендаря на вказані земельні ділянки, включаючи переважне право оренди, як ним про це було зазначено в поданих скаргах, оскільки право оренди ним не реалізовувалось, а переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) у нього не виникало.

Щодо викладених у скаргах позивача доводів про недотримання державним реєстратором вимог пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8-1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час здійснення реєстрації права оренди третьої особи на земельні ділянки), державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Разом з тим, відповідачем були надані суду копії матеріалів реєстраційних справ, які свідчать про те, що третьою особою для проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок було подано, зокрема, витяги з Державного земельного кадастру, які не містили відомостей про права TOB "ОЛІМП-АГРО" щодо оренди земельних ділянок.

Отже, відсутність зареєстрованих прав оренди земельних ділянок перевірено приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я. з відомостей, що містилися у витягах з Державного земельного кадастру, на підтвердження чого надано копії відповідних документів. Відповідно, доводи позивача в цій частині також не є обґрунтованими.

Беручи до уваги все наведене вище в своїй сукупності, суд, в контексті вимог пункту 1 частини шостої та пункту 4 частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", приходить до висновку про те, що скарга позивача від 19.10.2017 року № 224, з доповненнями до неї, не містила обставин, які б обґрунтовували вимоги TOB "ОЛІМП-АГРО", а тому, відповідно, правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, є оскаржуваний наказ від 29.12.2017 року № 4888/7.

З приводу питання дотримання законодавчих вимог при прийнятті наказу відповідача від 20.03.2018 року № 859/7, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, таким наказом було відмовлено у задоволенні скарги позивача на підставі пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з закінченням встановленого законом строку подачі скарги.

Дійсно, відповідно до вимог пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Доводи позивача в частині оскарження наказу відповідача від 20.03.2018 року № 859/7 зводяться до того, що TOB "ОЛІМП-АГРО" недотримано строк подачі скарги виключно з вини самого відповідача, яким перевищено визначені законом строки розгляду попередньої скарги позивача, за наслідками якого прийнято наказ від 29.12.2017 року № 4888/7.

Разом з тим, така позиція TOB "ОЛІМП-АГРО" визнається судом безпідставною, оскільки безпосереднє порівняння скарг позивача від 19.10.2017 року № 224, з доповненнями, та від 19.02.2018 року № 51 свідчить про тотожність не лише їх прохальних частин, а й мотивів їх подання. А оскільки вказані скарги є ідентичними, строк на звернення з ними у відповідності до вимог частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", необхідно обраховувати саме з дня, коли TOB "ОЛІМП-АГРО" дізналось чи могло дізнатись про порушення своїх прав відповідною дією чи бездіяльністю, що, за свідченнями позивача, мало місце у вересні 2017 року.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено недотримання позивачем, визначеного частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", строку оскарження, внаслідок чого прийнято правомірне рішення про відмову в задоволенні скарги TOB "ОЛІМП-АГРО" від 19.02.2018 року № 51 на підставі пункту 8 частини восьмої статті 37 вказаного Закону, оформлене наказом від 20.03.2018 року № 859/7.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено правових підстав для скасування наказу від 20 березня 2018 року № 859/7.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, судом встановлено, що право Позивача не порушено в розумінні КАС України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Разом з тим, Позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.

Відповідно до положень частин першої - другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами першою - другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП-АГРО" (13501, Житомирська обл., Попільнянський р-н., смт. Попільня, вул. Залізнична, 117; код ЄДРПОУ 32816765) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 102, офіс 14; код ЄДРПОУ 37923009), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-Агро" (код ЄДРПОУ 32816765, адреса: 13501, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Залізнична, 117, корпус 1).

Відповідач: Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13);

Третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросоюз "Україна" (код ЄДРПОУ 37923009, адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 102, офіс 14).

Суддя Л.О. Маруліна