Постанова

від 23.07.2019 по справі 826/8321/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2019 року

Київ

справа №826/8321/18

провадження №К/9901/2809/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСОЮЗ УКРАЇНА , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. від 29 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Губської Л.В.,суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., від 21 грудня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4888/7 від 29 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2017 року за № 31384-0-33-17, з доповненнями до неї від 18 грудня 2017 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 38151-0-33-17;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 859/7 від 20 березня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 лютого 2018 року № 51, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2018 року за №5340-33-18;

- зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути на комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України скарги позивача від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2017 року за №31384-0-33-17, з доповненнями до неї від 18 грудня 2017 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 38151-0-33-17, та скарги від 19 лютого 2018 року № 51, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2018 року за №5340-33-18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у розгляді скарг позивача з формальних підстав без розгляду їх по суті викладених обставин.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено

Ухвалюючи зазначені рішення суди виходили з того, що в контексті вимог пункту 1 частини шостої та пункту 4 частини п'ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", скарга позивача від 19.10.2017 року № 224, з доповненнями до неї, не містила обставин, які б обґрунтовували вимоги TOB "ОЛІМП-АГРО", а тому, відповідно, правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, є оскаржуваний наказ від 29.12.2017 року №4888/7. Відповідачем також правомірно встановлено недотримання позивачем, визначеного частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", строку оскарження, внаслідок чого прийнято правомірне рішення про відмову в задоволенні скарги TOB "ОЛІМП-АГРО" від 19.02.2018 року № 51 на підставі пункту 8 частини восьмої статті 37 вказаного Закону, оформлене наказом від 20.03.2018 року № 859/7.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга TOB "ОЛІМП-АГРО" № 224 стосовно оскарження державної реєстрації інших речових прав (оренди) на земельні ділянки, які розташовані на території Харліївської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, з кадастровими номерами: 1824788200:07:000:0085, 1824788200:07:000:0044, 1824788200:07:000:0007, 1824788200:07:000:0035, 1824788200:07:000:0033, 1824788200:07:000:0055, 1824788200:07:000:0032, 1824783300:02:001:0006, 1824788200:07:000:0022, 1824788200:07:000:0059, 1824788200:07:000:0027, 1824788200:07:000:0026, 1824788200:07:000:0080, 1824783300:05:001:0235, 1824783300:05:001:0078, 1824783300:02:002:0060, 1824788200:07:000:0034, 1824783300:02:002:0049, 1824783300:02:001:0136, 1824783300:02:001:0028, 1824783300:02:002:0119, 1824783300:02:001:0244, 1824783300:05:000:0170, 1824783300:05:001:0096, 1824783300:05:001:0105, 1824783300:02:001:0070, 1824783300:02:001:0132, 1824783300:02:001:0078, 1824783300:02:001:0091, 1824783300:05:001:0248, 1824783300:02:001:0009, 1824783300:02:001:0074, 1824783300:02:001:0248, 1824788200:07:000:0042, 1824783300:02:001:0257, 1824783300:05:001:0164, 1824783300:05:001:0061, 1824783300:02:001:0122, 1824783300:02:002:0144, 1824783300:02:001:0106, 1824788200:07:000:0003, 1824788200:07:000:0105, 1824783300:02:002:0075, 1824788200:07:000:0097, 1824788200:07:000:0025, 1824788200:07:000:0066, 1824788200:07:000:0068, 1824788200:07:000:0021, 1824788200:07:000:0098, 1824783300:05:001:0236, 1824783300:02:001:0160, 1824783300:02:002:0127, 1824783300:05:001:0240, 1824783300:01:001:0001, 1824783300:02:001:0027, 1824783300:02:002:0104, 1824783300:02:001:0044, 1824783300:05:001:0144, 1824783300:02:000:0268, 1824783300:05:001:0003, 1824783300:02:001:0212, 1824783300:02:002:0134, 1824783300:05:001:0060, 1824783300:02:001:0079, 1824783300:05:001:0006, 1824783300:02:002:0064, 1824783300:05:001:0103, 1824783300:02:002:0138, 1824783300:05:001:0196, 1824783300:02:001:0312, 1824783300:02:001:0213, 1824783300:02:001:0267, 1824783300:05:001:0145, 1824783300:05:001:0059, 1824783300:02:002:0152, 1824783300:05:001:0017, 1824788200:07:000:0011, 1824788200:07:000:0010, 4824580400:03:000:0439, 1824788200:07:000:0072, 1824788200:07:000:0038, 1824788200:07:000:0088, 1824788200:07:000:0093, 1824788200:07:000:0040, 1824788200:07:000:0108, 1824783300:02:001:0295, 1824783300:01:001:0008, 1824783300:02:001:0047, 1824783300:05:001:0134, 1824783300:05:001:0055, 1824783300:02:002:0103, 1824783300:05:001:0157, 1824783300:02:001:0243, 1824783300:05:001:0114, 1824783300:02:001:0202, 1824783300:02:001:0088, 1824783300:05:001:0171, 1824783300:05:001:0159, 1824783300:02:001:0131, 1824783300:02:002:0143, 1824783300:05:001:0180, 1824783300:02:002:0085, 1824783300:02:001:0178, 1824783300:05:001:0135, 1824783300:02:001:0259, 1824783300:02:001:0247, 1824783300:05:001:0113, 1824783300:02:001:0130, 1824783300:05:001:0069, 1824783300:05:001:0226, 1824783300:02:001:0069, 1824783300:02:001:0073, 1824783300:02:002:0137, 1824783300:02:001:0075, 1824783300:02:001:0288 (далі також - земельні ділянки).

Вимогою скаржника було скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за орендарем - ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА", прийняті приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я.

Також, вимогою скаржника було скасування рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за TOB "ОЛІМП-АГРО", прийняті державним реєстратором Попілем В.В., а також державним реєстратором Сокол A.B.

Крім того, позивач у своїй скарзі просив відповідача здійснити державну реєстрацію додаткових угод до договорів оренди вказаних вище земельних ділянок.

За наслідком розгляду такої скарги, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) складено висновок від 26.12.2017 року, яким вирішено відмовити у задоволенні скарги TOB "ОЛІМП-АГРО" у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вона не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Аналогічний висновок в подальшому було відображено в оскаржуваному наказі відповідача від 29.12.2017 року № 4888/7, прийнятому за наслідками розгляду наведеної скарги позивача.

19.02.2018 року позивачем було подано до відповідача скаргу за № 51, прохальна частина якої повторювала відповідну частину скарги, розглянутої Міністерством юстиції України та вирішеною наказом від 29 грудня 2017 року № 4888/7.

За наслідками розгляду такої скарги, Комісією складено висновок від 15.03.2018 року, яким було вирішено відмовити у задоволенні скарги позивача на підставі пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з закінченням встановленого законом строку подачі скарги.

Аналогічний висновок в подальшому було відображено в оскаржуваному наказі відповідача від 20.03.2018 року № 859/7, прийнятому за результатами розгляду наведеної скарги позивача.

5. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду про їх визнання протиправними, скасування та зобов'язання вчинити відповідні дії задля відновлення свого порушеного права.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушили норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначено, що суди помилково дійшли висновку, що у спірних правовідносинах відсутній факт подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки на момент реєстрації таких прав за ТОВ АГРОСОЮЗ УКРАЇНА приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я., що свідчить про невідповідність висновків судів обставинам справи та відсутність оцінки та перевірки судом першої інстанції доказів, наданих позивачем. При цьому, судами попередніх інстанцій було проаналізовано положення Закону України Про оренду землі та надано фактичну та юридичну оцінку обставинам справи щодо використання спірних земельних ділянок після реєстрації права оренди за ТОВ АГРОСОЮЗ УКРАЇНА , що свідчить про вихід за межі повноважень адміністративних судів щодо розгляду публічно-правових спорів та про оцінку предмета спору з точки зору приватно-правового характеру.

7. Міністерством юстиції України подано відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, в якому відповідач зазначає, що скарга подана товариством, не містила обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, а тому за таких підстав комісія не вбачала достатніх підстав для задоволення вимог скаржника щодо скасування оскаржуваних рішень. При цьому, наголошує, що скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Також, зазначає, що товариством пропущено строк на звернення з повторною скаргою, оскільки такий строк необхідно обраховувати саме з дня, коли заявник дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав..

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

9. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

10. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

11. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

12. Відповідно до пунктів 6, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

13. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення господарських правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її господарських прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується господарського (цивільного) права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами господарського або цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 та від 20 березня 2019 року у справі №823/2048/16.

14. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО з наказом Міністерства юстиції України № 4888/7 від 29 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 жовтня 2017 року та наказом Міністерства юстиції України № 859/7 від 20 березня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 лютого 2018 року № 51.

Вимогою скаржника було скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за орендарем - ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА", прийняті приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я.

Також, скаржник просив скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за TOB "ОЛІМП-АГРО", прийняті державним реєстратором Попілем В.В., а також державним реєстратором Сокол A.B.

Крім того, позивач у своїй скарзі просив відповідача здійснити державну реєстрацію додаткових угод до договорів оренди вказаних вище земельних ділянок.

З позовної заяви ТОВ "ОЛІМП-АГРО" вбачається, що у 2017 році позивачу стало відомо, що ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" уклала шляхом подвійної реєстрації договори оренди земельних ділянок з фізичними особами під час дії договорів оренди, укладених цими ж фізичними особами щодо тих же земельних ділянок із ТОВ "ОЛІМП-АГРО". У зв'язку з чим звернулось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за захистом прав з вказаними вище вимогами.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного господарського (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття ТОВ "ОЛІМП-АГРО" та ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА" права оренди на спірні земельні ділянки і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, ухвалюючи рішення в цій адміністративній справі по суті, суд фактично вирішує питання щодо права третіх осіб стосовно розпорядження землею (фізичних осіб, з якими укладено договори оренди землі).

15. Отже, спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю захисту права оренди землі, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

16. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

17. За нормами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

19. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

20. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

21. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

22. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

23. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

24. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСОЮЗ УКРАЇНА , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О.Берназюк

І.В. Желєзний