Постанова

від 21.12.2018 по справі 826/8321/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8321/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участі:

представника позивача Колєсника Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСОЮЗ УКРАЇНА , про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4888/7 від 29 грудня 2017 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2017 року за № 31384-0-33-17, з доповненнями до неї від 18 грудня 2017 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 38151-0-33-17;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 859/7 від 20 березня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ТОВ "ОЛІМП-АГРО" від 19 лютого 2018 року № 51, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2018 року за №5340-33-18;

- зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути на комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України скарги позивача від 19 жовтня 2017 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2017 року за №31384-0-33-17, з доповненнями до неї від 18 грудня 2017 року, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 38151-0-33-17, та скарги від 19 лютого 2018 року № 51, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 лютого 2018 року за №5340-33-18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у розгляді скарг позивача з формальних підстав без розгляду їх по суті викладених обставин.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутній факт подвійної реєстрації прав оренди на земельні ділянки на момент реєстрації таких прав за ТОВ АГРОСОЮЗ УКРАЇНА приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я., що свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи та відсутність оцінки та перевірки судом першої інстанції доказів, наданих позивачем.

На апеляційну скаргу надійшов відзив від відповідача, в якому він зазначає, що скарга подана товариством, не містила обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, а тому за таких підстав комісія не вбачала достатніх підстав для задоволення вимог скаржника щодо скасування оскаржуваних рішень. При цьому, наголошує, що скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Також, зазначає, що товариством пропущено строк на звернення з повторною скаргою, оскільки такий строк необхідно обраховувати саме з дня, коли заявник дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав.

На апеляційну скаргу надійшов відзив від третьої особи, в якому та зазначає, що комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації України дотримані всі вимоги чинного законодавства щодо розгляду скарг та за результатами розгляду скарг прийнятті законні та обґрунтовані рішення. За таких обставин судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи інші учасники до суду не прибули, що, відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, 19.10.2017 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга TOB "ОЛІМП-АГРО" № 224 стосовно оскарження державної реєстрації інших речових прав (оренди) на земельні ділянки, які розташовані на території Харліївської сільської ради Попільнянського району Житомирської області.

Вимогою скаржника було скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за орендарем - ТОВ "АГРОСОЮЗ "УКРАЇНА", прийняті приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я.

Також, скаржник просив скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації інших речових прав (оренди) на вказані земельні ділянки за TOB "ОЛІМП-АГРО", прийняті державним реєстратором Попілем В.В., а також державним реєстратором Сокол A.B.

Крім того, позивач у своїй скарзі просив відповідача здійснити державну реєстрацію додаткових угод до договорів оренди вказаних вище земельних ділянок.

Так, за наслідком розгляду такої скарги, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) складено висновок від 26.12.2017 року, яким вирішено відмовити у задоволенні скарги TOB "ОЛІМП-АГРО" у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вона не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Аналогічний висновок в подальшому було відображено в оскаржуваному наказі відповідача від 29.12.2017 року № 4888/7, прийнятому за наслідками розгляду наведеної скарги позивача.

19.02.2018 року позивачем було подано до відповідача скаргу за № 51, прохальна частина якої повторювала відповідну частину скарги, розглянутої Міністерством юстиції України та вирішеною наказом від 29 грудня 2017 року № 4888/7.

За наслідками розгляду такої скарги, Комісією складено висновок від 15.03.2018 року, яким було вирішено відмовити у задоволенні скарги позивача на підставі пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку із закінченням встановленого законом строку подачі скарги.

Що також знайшло своє відображення в оскаржуваному наказі відповідача від 20.03.2018 року № 859/7, прийнятому за результатами розгляду наведеної скарги позивача.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру розгляду відповідно до законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128), згідно з яким, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.

З урахуванням викладеного, Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване Міністерством юстиції України від 13 січня 2016 року за № 42/28172 (далі - Положення № 37/5).

Відповідно до п. 2 розділу І, п. 1, 8 розділу ІІІ Положення № 37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.

Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

З метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідачів щодо оформлення та видачі оскаржуваних висновків і наказів, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг.

Відповідно до п.4 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.

Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги (п.5 Порядку).

У разі коли встановлено порушення вимог законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу. (п.7 Порядку).

Згідно з п.п. 9-11 Порядку №1128 Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

Відповідно до п. 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, в тому числі, викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга позивача від 19.10.2017 року № 224, за наслідками розгляду якої було прийнято оспорюваний наказ від 29.12.2017 року №4888/7, обґрунтована наступним:

1) здійснення державної реєстрації права оренди земельних ділянок за третьою особою, які перебували в оренді у позивача, призвело до ситуації подвійної державної реєстрації договорів оренди землі, і, як наслідок, до незаконного позбавлення TOB "ОЛІМП-АГРО" всіх передбачених законодавством прав орендаря на вказані земельні ділянки, включаючи переважне право оренди;

2) під час здійснення державної реєстрації права оренди земельних ділянок за третьою особою, державним нотаріусом Пилипчуком А.Я. не перевірено у визначеному п. 8-1 частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому, відповідно, не встановлено, що ці земельні ділянки з 2008-2009 років перебувають в оренді у позивача.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній у період до 01.01.2013 року), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Водночас, вимогу щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок виконано СТОВ Корнин-Агро , правонаступником якого є позивач, лише протягом 2009-2010 років.

Разом з тим, починаючи з 01.01.2013 року статтю 20 виключено зі змісту Закону України Про оренду землі , що свідчить про те, що після вказаної дати реєстрація договорів оренди земельних ділянок не вимагалась.

Таким чином, укладені у 2013-2014 роках договори оренди земельних ділянок між їх власниками та ТОВ АГРОСОЮЗ Україна , за якими останнє набуло права оренди таких земельних ділянок, рішення про державну реєстрацію якого і було предметом поданої позивачем до відповідача скарги, не потребували державної реєстрації.

Тобто, обставини подвійної державної реєстрації таких договорів одночасно за ТОВ АГРОСОЮЗ Україна та позивачем, про які в своїй скарзі зазначало TOB ОЛІМП-АГРО , не виникало.

Крім того, відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Тобто, договір оренди землі може бути поновлений: 1) шляхом направлення орендарем у визначеному законом порядку орендодавцю повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди; 2) шляхом мовчазної згоди орендодавця.

Водночас, судом встановлено, що на виконання умов договорів оренди земельних ділянок, позивачем були направлені листи-повідомлення на адреси орендодавців таких земельних ділянок про поновлення договорів оренди землі разом з проектами відповідних додаткових угод. Однак, з жодної з доданих до матеріалів справи додаткових угод не вбачається обставин їх підписання орендодавцями земельних ділянок, тобто такі додаткові угоди, в розумінні вимог Цивільного кодексу України, вважаються неукладеними.

При цьому, позивачем не було надано доказів оскарження в судовому порядку відмов в укладенні додаткових угод, а також зволікання в укладенні додаткових угод до договору оренди землі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі №6-162ц13, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди закріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наявності у позивача передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі умови для поновлення договорів оренди земельних ділянок.

В той же час, третьою особою надано до матеріалів справи лист від 23.11.2017 року, складений за підписами власників земельних ділянок, відповідно до якого вбачається відмова останніх від поновлення строків дії раніше укладених договорів оренди землі з позивачем.

Тобто, оскаржувані позивачем реєстраційні дії щодо здійснення держаної реєстрації права оренди третьої особи на земельні ділянки не призвели до позбавлення TOB ОЛІМП-АГРО передбачених законодавством прав орендаря на вказані земельні ділянки, включаючи переважне право оренди, як ним про це було зазначено в поданих скаргах, оскільки право оренди ним не реалізовувалось, а переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) у нього не виникало.

Крім того, відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час здійснення реєстрації права оренди третьої особи на земельні ділянки), державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01.01.2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Водночас, відповідно до наданих суду копій матеріалів реєстраційних справ, третьою особою для проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок було подано, зокрема, витяги з Державного земельного кадастру, які не містили відомостей про права TOB ОЛІМП-АГРО щодо оренди земельних ділянок.

Отже, відсутність зареєстрованих прав оренди земельних ділянок перевірено приватним нотаріусом Пилипчуком А.Я. з відомостей, що містилися у витягах з Державного земельного кадастру, на підтвердження чого надано копії відповідних документів.

Зазначене також було відображене і у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ТОВ ОЛІМП-АГРО .

При цьому, колегія суддів зазначає, що у висновку від 26.12.2017, на підставі якого був прийнятий наказ №4888/7 від 29.12.2017, надана оцінка викладеним у скарзі обставинам по суті та фактично зроблено висновок про її необґрунтованість.

Тобто, відмовляючи у задоволенні скарги ТОВ ОЛІМП-АГРО , відповідач безпідставно послався на те, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимог, оскільки, обставини справи свідчать про те, що скарга розглянута ним по суті з аналізуванням усіх наведених в ній обставин.

Крім того, проаналізувавши усі викладені обставини у розрізі вимог законодавства, що регулює спірне питання, колегія суддів приходить до висновку, що по своїй суті рішення відповідача про відмову в задоволенні скарги ТОВ ОЛІМП-АГРО є правильним, при цьому, посилання на норми законодавства щодо підстав для відмови, є в даному випадку формальним, в той час, як не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних підстав.

Крім того, як вже зазначалось, наказом Мін'юсту від 20.03.2018 року № 859/7 відмовлено у задоволенні повторно поданої скарги позивача у зв'язку з закінченням встановленого законом строку подачі скарги.

Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до п. 5 Порядку №1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.

Відповідно до частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

При цьому, відповідно до вимог пункту 8 частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Так, про безпосереднє порушення своїх прав позивач дізнався з інформаційних довідок, отриманих ним 07.09.2017 та 12.09.2017, в задоволенні первинно поданої ним скарги йому було відмовлено 29.12.2017, повторно скаргу ним було подано лише 19.02.2017, що однозначно свідчить про пропущення товариством встановленого Законом строку для подачі скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 329 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМП-АГРО - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 22.12.2018.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк