Ухвала

від 27.08.2018 по справі 910/12643/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.08.2018Справа № 910/12643/17

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши при секретарі судового засідання Бондаренко М.В. у відкритому судовому засіданні

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр"

на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича

у справі № 910/12643/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр"

до приватного підприємства "Олександрія-Н"

про стягнення 57 669,78 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): Гармаш О.П., довіреність № 0207/18-01 від 02.07.2018р.;

від боржника: не з'явились;

від органу ДВС: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр" (надалі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "Олександрія-Н" (надалі - відповідач ) про стягнення 57 669,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Олександрія-Н" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад-Прем'єр" суму основного боргу в розмірі 46 800 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 830 грн. 86 коп., 6 341 грн. 72 коп. пені, 3 697 грн. 20 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

30.11.2017р. на виконання рішення був виданий відповідний наказ.

24 .07.2018р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр" на неправомірну бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича у виконавчому провадженні № 55451902, яка полягає у не витребуванні від ПАТ "Укрсоцбанк" інформації про рух коштів та операції за рахунками ПП "Олександрія-Н" за період з 07 листопада 2017 року по 10 січня 2018 року, відповідно до якої просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича у виконавчому провадженні №55451902, яка полягала у не витребуванні від публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк інформації про рух коштів та операції за рахунками приватного підприємства Олександрія-Н за період з 07 листопада 2017 року по 10 січня 2018 року включно;

- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича витребувати у виконавчому провадженні №55451902 від публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк інформацію про рух коштів та операції за рахунками приватного підприємства Олександрія-Н за період з 07 листопада 2017 року по 10 січня 2018 року включно.

15.12.2017р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017р., яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подану скаргу, суд дійшов висновку, що скарга и не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, до скарги б/н від 23.07.2018р. скаржником не надано доказів направлення на адреси відповідача та Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві копії скарги та усіх доданих до неї документів.

17.08.2018р. через канцелярію суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків скарги.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 341 Господарського процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся.

Як вбачається зі скарги та доданих до неї матеріалів, скаржник звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця у встановлений законом строк.

За таких обставин, суд ухвалою від 17.08.2018р. призначив скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр" на неправомірну бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича до розгляду в судовому засіданні на 27.08.2018р.

Присутній у судовому засіданні 27.08.2018р. представник скаржника повністю підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Представники стягувача та ВДВС в судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та подані сторонами докази, заслухавши пояснення скаржника, суд відзначає наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2017р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Олександрія-Н" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад-Прем'єр" суму основного боргу в розмірі 46 800 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 830 грн. 86 коп., 6 341 грн. 72 коп. пені, 3 697 грн. 20 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

30.11.2017р. на виконання рішення був виданий відповідний наказ.

28.12.2017р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55451902.

11.01.2018р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським Олександром Олександровичем винесена постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 65 446,75 грн.

11.01.2018р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським Олександром Олександровичем винесена постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом,та належать боржнику: ПП Олександрія-Н , код ЄДРПОУ 36185803, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 65 446,75 грн.

При винесенні постанови про арешт коштів боржника, державний виконавець діяв на підставі ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначена постанова була скерована за належністю до банківських установ для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Враховуючи положення статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 28.12.2017р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно боржника. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19 1 та 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Керуючись статтею 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем 11.01.2018р. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 65 446,75 грн.

18.01.2018р. обслуговуючий банк боржника публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк своїм листом №10.5-186/37-872 від 18.01.2018р. повідомив Відділ ДВС про прийняття постанови про арешт коштів до виконання, а також про номери рахунків боржника та залишки коштів на них.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Так, 02.07.2018р. скаржник, скориставшись правом наданим йому ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", звернувся до Відділу ДВС з клопотання №3 про витребування інформації про рух коштів та операції за рахунками боржника від всіх банківських установ, у яких у боржника є діючі банківські рахунки, інформацію про рух коштів та операції за такими рахунками за період з 07.11.2017р. по дату надання відповідей.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний, зокрема, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

За результатами розгляду вказаного клопотання, державним виконавцем було направлено до публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк вимогу №17016/19 від 18.07.2018р. про надання відомостей про рух коштів та операцій на рахунках боржника з 11.01.2018р. по день отримання вимоги.

Скаржник стверджує, що усупереч вимогам клопотання №3 державний виконавець витребував від банківської установи відомості про рух коштів та операції на рахунках з 11.01.2018р. (дата винесення постанови про арешт коштів), а не з 07.11.2017р. (дата набрання законної сили рішенням суду), у зв'язку із чим просить суд визнати його бездіяльність незаконною та зобов'язати витребувати з 07.12.2017р. по 10.01.2018р. включно.

Разом з тим, з встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що держаний виконавець виконав покладений на нього ч. 2 п. 3 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язок, розглянувши клопотання скаржника та задовольнивши його частково в межах компетенції, наданої йому вказаним Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини першої статті 10 цього Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, судом під час розгляду скарги стягувача встановлено, що державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 30.11.2017р. у справі № 910/12643/17 проведено виконавчі дії з метою виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, визначені ДВС як необхідні та достатні з метою виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/12643/17, право визначення яких гарантовано державному виконавцю приписами чинного законодавства України.

Вказані дій вчинені в межах відкритого 28.12.2017р. виконавчого провадження №55451902.

При цьому, положення Закону України "Про виконавче провадження" не містять обов'язку державного виконавця встановлювати майновий стан боржника поза межами виконавчого провадження, тобто до моменту його відкриття.

Викладене свідчить про відсутність у державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича законних підстав для отримання від банківських установ інформації про рух коштів та операцій на рахунках боржника з 07.11.2017р.

З огляду на встановлені вище обставини, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським Олександром Олександровичем правомірно направлено вимогу №17016/19 від 18.07.2018р. про надання відомостей про рух коштів та операцій на рахунках боржника з 11.01.2018р. по день отримання вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 30.11.2017р. у справі № 910/12643/17 не ґрунтується на приписах Закону України "Про виконавче провадження", а відтак, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Зорепад - Прем'єр на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 30.11.2017р. у справі № 910/12643/17 повністю.

2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 03.09.2018р.

Суддя А.І. Привалов