Постанова

від 28.08.2018 по справі 922/1958/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. Справа № 922/1958/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність №б/ від 25.04.2018)

представника відповідача-1 - не з'явився

представника відповідача-2 - ОСОБА_2 (довіреність № 32-20-0.14,1-87/62-18 від 22.08.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків (вх. №1381 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 (суддя Прохоров С.А.; повне рішення складено 20.06.2018 )

за позовом Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004", 63820, Харківська область, Борівський район, с. Підвисоке, вул. Григорія Запорожченка, 71, код 33177035

до 1) Борівської районної держадміністрації Харківської області, 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Центральна, 1, код 04059467

2) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, 61022, м. Харків, Держпром, 1-й під'їзд, 6-7 поверхи, код 39792822

про поновлення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) до Борівської районної державної адміністрації про визнання поновленим договору оренди землі від 03.03.2005, зареєстрованого у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об'єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, на умовах та на строк, що визначені договором оренди, на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позовні вимоги обґрунтовано належним виконанням позивачем обов'язків орендаря за договором від 03.03.2005 і дотриманням ним вимог щодо порядку реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачених умовами договору та приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначив, що до закінчення строку дії договору неодноразово направляв Борівській РДА листи-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди до нього і Борівська РДА не приймала рішення про відмову у поновленні договору від 03.03.2005 щодо спірної земельної ділянки. Водночас СТОВ "ОСОБА_3 Агро-2004" акцентувало на тому, що належно виконувало та продовжує упродовж двох років після закінчення строку договору оренди землі виконувати обов'язки за договором від 03.03.2005, зокрема сплачувати оренду плату за земельну ділянку, заперечень про поновлення договору оренди від 03.03.2005 від Борівської РДА і Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) позивач не отримував. Отже, як вважає СТОВ "ОСОБА_3 Агро-2004", ним було дотримано умов поновлення договору оренди землі як за процедурою, визначеною частинами 1-5, так і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2017 до участі у справі як співвідповідача залучено ГУ Держгеокадастру.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 (суддя Байбак О.І.) позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 (судді: Тихий П.В., Гетьман Р.А., Россолов В.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 залишено без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру - без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 20.02.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 у справі № 922/1958/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.03.2018 справу було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

04 травня 2018 року до Господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд визнати поновленим договір оренди землі від 03.03.2005, зареєстрованого у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об'єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, розташованої на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, на умовах та строком визначених договором оренди, шляхом укладання додаткової угоди в редакції, викладеній в заяві про уточнення.

Ухвалою суду від 07.05.2018 заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 11753) було прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 позов Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" задоволено повністю. Судом вирішено визнати поновленим договір оренди землі від 03.03.2005, зареєстрованого у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17.06.2005 № 040568700001 щодо об'єкта оренди - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, на умовах та строком визначених договором оренди, шляхом укладання додаткової угоди в редакції, викладеній позивачем у заяві про уточнення. Витрати по сплаті судового збору покладено на відповідачів.

Стягнуто з Борівської районної держадміністрації Харківської області на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" 800 грн. судового збору. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" 800 грн. судового збору.

Відповідач-2, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 13.06.2018 неправильно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права, а саме статтю 19 Конституції України, статтю 33 Закону України Про оренду землі , статтю 122 Земельного кодексу України, статтю 654 ЦК України, ст. 288 Податкового кодексу України, не враховані висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 922/1958/17, в зв'язку з чим відповідач-2 просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі №922/1958/17 та прийняти нове рішення про відмову у позові СТОВ ОСОБА_3 Агро- 2004 . Відповідач-2 просить розглянути справу у присутності уповноваженого представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17. Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" та Борівській районній держадміністрації Харківської області встановлено строк до 26.07.2018 для подачі відзивів на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

26.07.2018 Борівська районна держадміністрація Харківської області надала відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5804), в якому зазначає про те, що оскільки поновлення спірного договору оренди не відноситься до її повноважень, тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків є обґрунтованою, в зв'язку з чим наявні підстави для її задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 призначено до апеляційного розгляду на 28.08.2018 о 10:30 год.

30.07.2018 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5952), в якому СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 вважає, що оскільки заперечення у поновленні договору оренди землі товариство не отримувало ні від Борівської районної державної адміністрації Харківської області, ні від Головного управління Держземагенства у Харківській області, ні від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а 12.08.2015 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, тобто після того як закінчився строк дії договору оренди, був затверджений висновок державної експертизи землевпорядної документації №2190, відповідно до якого технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 31,6104 га, яка заходиться на умовах оренди у СТОВ Восток Агро 2004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підготовлена згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, оцінюється позитивно та погоджується, зазначене є підтвердженням відсутності заперечень щодо законного нрава користування зазначеною земельною ділянкою СТОВ ОСОБА_3 - 2004 вже після закінчення строку дії договору оренди з боку Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Також, рішенням Борівської районної ради Харківської області від 02.10.2015 була затверджена документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходяться в оренді СТОВ ОСОБА_3 - 2004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Підвисочапської сільської ради Борівського району Харківської області загальною площею 31,6104 та, що також є підтвердженням відсутності заперечень на поновлення договору оренди. За вказаних обставин позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача-2 залишити без задоволення.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи відповідач-1 повідомлений належним чином.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, виходячи з приписів зазначеної процесуальної норми, колегія суддів дійшла висновку, що неявка представника відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, а тому вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-1.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши в апеляційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судове рішення суду першої інстанції, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із наступного.

Предметом даного судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про визнання поновленим договору оренди землі від 03.03.2005, який зареєстрований у Борівському районному реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17 червня 2005 року за №040568700001, щодо об'єкту оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 31,6104 га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, на умовах та строком визначених договором оренди шляхом укладання додаткової угоди в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії Договору оренди землі

(державна реєстрація від 17 червня 2005 № 040568700001)

Харківська область "____"

---

20____р.

Борівський район

с. Підвисоке

---

---

, в особі

---

, який(а)

діє на підставі

---

,

іменованому в подальшому "Орендодавець", з однієї сторони, та Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004", в особі Директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту, (іменований в подальшому Орендар , з іншої сторони, а разом іменуються Сторони, згідно зі ст. 33 Законом України Про оренду землі уклали цю додаткову угоду:

1.Поновити термін дії Договору оренди землі від 3 березня 2005 року, зареєстрований |у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17 червня 2005 року за №040568700001, щодо об'єкту оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 31,6104га, кадастровий номер 6321083500:02:003:0105, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області.

2. Внести зміни до Договору оренди землі від 3 березня 2005 року Б/Н, зареєстрований у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17 червня 2005 року за №040568700001, а саме:

2.1. Розділ Предмет договору викласти у наступній редакції:

Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за рахунок земель запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області .

2.2. Розділ Об'єкт оренди викласти у наступній редакції:

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 31,6104 га (землі запасу), кадастровий номер 6321083500:02:003:0105 .

2.3. Розділ Строк дії договору викласти у наступній редакції:

Договір укладено строком на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар , у разі належного виконання обов'язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити Орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого Орендодавцем відповідного рішення .

2.3. Перший абзац розділу Орендна плата викласти в наступній редакції:

Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності Орендаря у розмірі 4%(чотири відсотка) від нормативної грошової оцінки, на підставі витягу з технічної документацій (або довідки) про нормативну грошову оцінку .

3.Всі інші умови вищевказаного Договору, що не змінені даною Додатковою угодою, і залишаються незмінними.

4.Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 3 березня 2005 року, зареєстрований у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17 червня 2005 року за №040568700001 та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

5.Ця Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця , другий - у Орендаря , третій - у органі, що здійснив державну реєстрацію.

Реквізити сторін:

"Орендодавець":

---

, в особі

---

/

підпис, печатка

"Орендар": Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004", 63820, Харківська область, Борівський район, с. Підвисоке, вул. Григорія Запорожченка, 71, код 33177035, п/р 26003361829 в АТ "ОСОБА_5 ОСОБА_2" м. Київ, МФО 380805, в особі директора ОСОБА_4 Миколайвича

/

---

/

підпис, печатка

Додаткова угода зареєстрована у

---

(назва органу державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки)

від "___"

---

20____р. за №

---

МП

---

---

підпис (ПІБ посадової особи, яка провела державну реєстрацію)

Підставою цих вимог позивачем визначено як положення частин 1-5, так і частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі та те, що СТОВ ОСОБА_3 - 2004 , користуючись своїм переважним правом на пролонгацію даного договору та дотримуючись процедури, визначеної законом, заздалегідь та неодноразово зверталось до Борівської районної адміністрації Харківської області з листами з наміром подовжити договір оренди землі, в тому числі землями запасу у розмірі 31,6104 га (лист №1 від 12.01.2015, лист №2 від 12.01.2015, лист №44 від 05.06.2015, лист №50 від 17.06.2015, лист №17 від 03.05.2017), на які Борівська районна державна адміністрація Харківської області (орендодавець) не відреагувала. Крім того, СТОВ ОСОБА_3 - 2004 за відсутності заперечень щодо поновлення договору оренди з боку орендодавця продовжує протягом двох років після закінчення терміну договору оренди землі (з 17.06.2015) виконувати взяті на себе обов'язки за цим договором шляхом сплати орендних платежів за земельну ділянку із земель запасу загальною площею 31,6104 га, тому вважає, що договір оренди від 03.03.2005, строк дії якого закінчився 17.06.2015, є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог судом першої інстанції встановлено, що 03.03.2005 між відповідачем-1 - Борівською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та позивачем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 - 2004 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 514,0691 га, в тому числі ріллі - 514,0691 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 482,4587 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 41 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Борівському районному відділі реєстрації ХРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в книзі 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі по Підвисочанській сільській раді вчинено запис від 17 червня 2005 року за №040568700001.

Відповідно до вимог пункту 8 Договору даний договір укладено на 10 років, тобто зі строком дії до 17.06.2015. В цьому ж пункті зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У зв'язку з витребуванням громадянами - власниками своїх земельних ділянок між позивачем та відповідачем-1 було укладено декілька додаткових угод, якими зменшувалась площа орендованих земельних ділянок - не витребуваних паїв.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 27.04.2007 були внесені зміни в договір, пункт 2 викладений в такій редакції В оренду передаються земельні ділянки загальною площею - 453,0232 га - в тому числі ріллі - 453,0232 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 421,4128 га .

Відповідно до додаткової угоди від 04.06.2007 були внесені зміни в договір, пункт 2 викладений в такій редакції В оренду передаються земельні ділянки загальною площею - 439,344 га - в тому числі ріллі - 439,344 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 407,7336 га .

Відповідно до додаткової угоди від 13.05.2009 були внесені зміни в договір, пункт 2 викладений такій редакції В оренду передаються земельні ділянки загальною площею - 366,9446 га - в тому числі ріллі - 366,9446 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 335,3342 га .

Відповідно до додаткової угоди від 30.07.2012 були внесені зміни в договір, пункт 2 викладений в такій редакції В оренду передаються земельні ділянки загальною площею - 336,7204 га - в тому числі ріллі - 336,7204 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 335,11 га .

Відповідно до додаткової угоди від 01.07.2013 були внесені зміни в договір, пункт 2 викладений в такій редакції В оренду передаються земельні ділянки загальною площею - 361,8598 га - в тому числі ріллі - 361,8598 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 330,2494 га .

У зв'язку з витребуванням громадянами - власниками своїх земельних ділянок, позивач 12.01.2015 звернувся до Борівської районної державної адміністрації Харківської області із заявами № 1 та № 2 від 12.01.2015 про внесення змін до договору оренди щодо зменшення оренди не витребуваних паїв до 302,4565 га та про продовження терміну оренди земельної ділянки загальною площею 31,6104 га з земель запасу з виплатою орендної плати у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До заяв позивачем було додано проект додаткової угоди в 3-х примірниках.

Відповідно до розпорядження Борівської районної державної адміністрації Харківської області № 50 від 13.02.2015 та на підставі заяви директора СТОВ ОСОБА_3 - 2004 , сторонами було внесено зміни в договір оренди, пункт 2 договору вирішено викласти в такій редакції в оренду передаються не витребувані паї площею - 302,4565 га в тому числі ріллі 302,4565 га .

В пунктах 3, 4 цього ж розпорядження зазначено про обов'язок СТОВ ОСОБА_3 - 2004 укласти договори оренди на земельні частки (паї) та приступити до їх подальшого використання після закінчення дії договору оренди землі від 03.03.2005, встановити оренду плату за земельні частки (паї) 4% за землі відповідного призначення.

Судом першої інстанції також було встановлено, що до закінчення терміну договору оренди, позивач ще декілька разів звертався до Борівської районної державної адміністрації Харківської області з повідомленнями № 44 від 05.06.2015 та № 50 від 17.06.2015 з проханням подовжити оренду земельних ділянок згідно розпорядження Борівської районної державної адміністрації Харківської області № 50 від 13.02.2015 з виплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зокрема, в повідомленні № 50 від 17.06.2015 позивач повідомив відповідача-1 про свій намір продовжити оренду земельної ділянки земель запасу розміром 31,6104 га, в т.ч. ріллі, що розташована на території Підвисочанської сільської ради Борівського району Харківської області, шляхом укладання додаткової угоди строком від 7 до 25 років з виплатою орендної плати розміром 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Після закінчення терміну договору оренди, на підставі розпорядження Борівської районної державної адміністрації Харківської області від 13.02.2015 № 50, між СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 та Борівською районною державною адміністрацією Харківської області було укладено та зареєстровано в установленому порядку нові договори оренди земельних ділянок - не витребуваних паїв.

Однак, стосовно земельних ділянок з земель запасу загальною площею 31,6104 га договір оренди поновлений в передбаченому законом порядку, тобто шляхом укладання додаткової угоди, не був.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи містять листи Борівської районної державної адміністрації № 02-51 від 1346 від 12.06.2015 та № 02-51/1457 від 30.06.2015, в яких остання повідомляла орендаря про те, що в зв'язку зі змінами в Законодавстві України, вона не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, і таким розпорядником є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (відповідач-2), до якого відповідач-1 і рекомендував позивачу звернутися з цього приводу.

При вирішенні спору судом першої інстанції також з'ясовано, що докази направлення цих листів відповідачем-1 на адресу позивача у справі відсутні.

З огляду на встановлені обставини справи суд першої інстанції визначився, що СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 належним чином дотрималось процедури поновлення договору оренди землі, що передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Також судом було встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області в своєму листі від 26.06.2017 за результатами розгляду повідомлення позивача про поновлення дії договору оренди землі в частині земельної ділянки площею 31,6104 га (том 1 аркуш справи 121) вказало на недотримання позивачем вимог пункту 8 Договору та те, що строк дії останнього сплив 17.06.2015, у зв'язку з чим ГУ Держгеокадастру у Харківській області відмовив позивачу у поновленні договору, але доказів направлення на адресу листа ГУ Держгеокадастру від 26.06.2017 за результатами розгляду повідомлення позивача про поновлення дії договору оренди землі в частині земельної ділянки площею 31,6104 га суду надано не було.

Крім того, судом першої інстанції згідно наявних у справі доказів з'ясовано, що СТОВ ОСОБА_3 - 2004 протягом двох років після закінчення терміну дії договору оренди землі від 03.03.2005 в частині користування земельною ділянкою з земель запасу загальною площею 31,6104 га продовжує належним чином виконувати обов'язки орендаря за зазначеним договором, зокрема користується цією земельною ділянкою та сплачує за таке користування орендну плату в розмірі, передбаченому умовами договору оренди землі. При цьому, СТОВ ОСОБА_3 - 2004 неодноразово зверталося до орендодавця - Борівської РДА в передбачений законом строк з відповідними листами з питань поновлення договору, до яких додавало проекти додаткових угод. Після сплину терміну дії договору в зазначеній частині, ні Борівська районна державна адміністрація, ні Головне управління держгеокадастру у Харківській області, в т.ч. в передбачений ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі строк не зверталися до СТОВ ОСОБА_3 - 2004 ні з запереченнями стосовно поновлення договору оренди землі від 03.03.2005, ні з запереченнями щодо фактичного користування останнім земельною ділянкою. Тобто, договір оренди землі від 03.03.2005 в частині користування земельною ділянкою з земель запасу загальною площею 31,6104 га має бути поновленим також на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Ухвалюючи судове рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 права на поновлення договору землі від 03.03.2005 укладеного між СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 та Борівською районною державною адміністрацією Харківської області в частині користування земельною ділянкою з земель запасу загальною площею 31,6104 га, на умовах та на строк, визначених цим договором, виходячи із приписів як частин 1-5, так і частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Однак, такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасними через нез'ясування судом усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, з наданням оцінки усім аргументам учасників справи та зібраним у справі доказам.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 цього Кодексу).

За змістом статті 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачені підстави поновлення договорів оренди та конкретизовано порядок такої пролонгації, обов'язковим для обох випадків якої є укладення додаткової угоди .

Вказана норма у частині першій регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині шостій - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Так, відповідно до приписів частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Приписи статей 319, 626 Цивільного кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Другою правовою конструкцією є пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених цією частиною, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Дана норма передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за принципом мовчазної згоди.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Так, звернення орендаря в межах строку дії договору оренди землі може свідчити про те, що ним ініційовано процедуру поновлення договору оренди на інших умовах із застосуванням порядку, передбаченого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що виключає можливість застосування частини 6 цієї статті Закону, оскільки зазначеною частиною встановлено інший порядок поновлення договору оренди за принципом мовчазної згоди обох сторін договору. Тобто, поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можливе за відсутності звернення орендаря та відсутності заперечень орендодавця щодо продовження землекористування відповідною земельною ділянкою.

Вчинення орендарем дій, спрямованих на поновлення договору в рамках процедури, передбаченої частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", виключає у подальшому можливість поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі частини 6 зазначеної статті Закону, оскільки в разі не досягнення згоди за вже розпочатою процедурою відповідно до частини 5 зазначеної статті, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з укладенням додаткової угоди до нього, можливе в разі, якщо між сторонами не існувало процедури його поновлення на підставі частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Також, Верховним судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 07.03.2018 по справі № 917/775/17 зазначено, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, і тому вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Однак в даному випадку, позивач, звертаючись до суду із даним позовом обрав одразу обидві правові конструкції, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а отже з'ясуванню підлягає питання яке саме право позивача було порушено - переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі або право на поновлення дії договору у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний договір оренди землі було укладено 03.03.2005 між Борівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 (орендарем) зі строком дії до 17.06.2015.

Відповідно до цього договору в оренду СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 були передані земельні ділянки загальною площею 514,0691 га, в тому числі ріллі - 514,0691 га, із них землі запасу - 31,6104 га, невитребувані паї - 482,4587 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому, у зв'язку з витребуванням громадянами - власниками своїх земельних ділянок, між позивачем та Борівською РДА було укладено декілька додаткових угод, згідно з якими зменшено площу орендованих земельних ділянок - невитребуваних паїв.

Однак, стосовно земельних ділянок з земель запасу загальною площею 31,6104 га, договір оренди поновлений в передбаченому законом порядку, тобто шляхом укладання додаткової угоди, не був.

Матеріали справи свідчать про те, що до закінчення строку дії договору позивач, СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 , у 2015 році неодноразово звертався до Борівської РДА з проханням поновити спірний договір стосовно земельних ділянок із земель запасу загальною площею 31,6104 га, але відповіді не отримав.

За змістом частин 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Здійснюючи судовий розгляд справи, та встановивши обставини щодо неотримання позивачем відповіді від Борівської РДА на його неодноразові звернення щодо поновлення договору оренди землі в частині земель запасу загальною площею 31,6104 га, судом першої інстанції не було враховано, що позивач не вживав жодних заходів, передбачених чинним законодавством, зокрема щодо оскарження зволікання з боку Борівської РДА в укладенні додаткової угоди до спірного договору оренди землі, вважаючи саме адміністрацію розпорядником спірних земельних ділянок.

Крім того, обмежившись посиланням на відсутність письмових заперечень Борівської РДА про поновлення договору від 03.03.2005 у зазначеній частині, суд першої інстанції не врахував, що закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного із вказаним державним органом, в умовах переходу повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності до ГУ Держгеокадастру свідчить про відсутність у Борівської РДА визначених нормативними приписами підстав для прийняття рішень щодо подальшого розпорядження спірною ділянкою та здійснення повноважень відповідного новоствореного органу виконавчої влади.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК, матиме місце у разі укладення договору оренди із новим орендарем за умови отримання письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновано попереднім наймачем при реалізації переважного права, укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендареві у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб (постанови Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-10цс15, від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15, від 18.03.2015 у справі № 6-4цс15).

Однак позивач не зазначив, а матеріали справи не містять жодних доказів порушення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі стосовно спірних земельних ділянок, яке б підлягало захисту в судовому порядку.

Поряд із цим, враховуючи те, що поновлення договору на підставі іншої правової конструкції, яка передбачена частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", в подальшому потребує відповідного оформлення додатковою угодою, укладеною сторонами, тому предметом судового захисту прав орендаря в такому випадку буде відмова орендодавця (уповноваженого органу або власника земельної ділянки) укласти в обов'язковому порядку додаткову угоду про пролонгацію договору.

Проте позивачем не надано доказів відмови в укладенні додаткової угоди у місячний термін, як того вимагає закон, як і не доведено порушення його права на поновлення договору оренди, у зв'язку з тим, що він продовжує користуватися спірними земельними ділянками після закінчення строку договору оренди.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що після укладення спірного договору та станом на час закінчення строку його дії, на який його було укладено, змінився розпорядник земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, тобто земель запасу загальною площею 31,6104 га, наданих в оренду за цим договором.

Наразі ним є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до якого жодних звернень про продовження договору оренди з надсиланням проекту додаткової угоди від позивача у визначених статтею 33 Закону України Про оренду землі порядку та строки, не надходило і таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за розпорядженням районних державних адміністрацій (стаття 122 Земельний кодекс України у редакції, чинній до 2013 року).

Законом України від 06.09.2012 № 5245-VІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (який набрав чинності 01.01.2013), зокрема внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади було утворено Держгеокадастр внаслідок реорганізації Держземагентства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Реорганізувати територіальні органи Держземагентства шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком 2 (пункт 2). Установити, що територіальні органи Держземагентства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру (пункт 3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з пунктом 1 якого Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (пункт 31 Положення).

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (частина 7 цього Положення).

Частиною другою статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції визначає, що органом, уповноваженим державою передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 Земельного кодексу України, у власність або у користування для всіх потреб із 2013 року на території Харківської області було Головне управління Держземагенства у Харківській області та його правонаступник - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, який здійснює зазначені повноваження і на цей час.

В той же час Головне управління не є правонаступником прав та обов'язків районних державних адміністрацій у правовідносинах з приводу оренди земельних ділянок державної форми власності, а є окремою юридичною особою, яка підпорядкована Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Головне управління у зв'язку із вищевказаними змінами у земельному законодавстві не приймало прав та обов'язків за договорами оренди землі, строк дії за якими ще не закінчився та не приймало документації щодо таких договорів (оригіналів договорів оренди землі, додаткових угод до них тощо), у зв'язку із тим, що законодавством це не передбачено.

Як свідчать матеріали справи, Головне управління не було орендодавцем за договором оренди землі від 03.03.2005 та не приймало на себе прав та обов'язків за цим договором.

Матеріали справи свідчать про те, що лише 31.05.2017 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із повідомленням від 26.05.2017 про поновлення в порядку статті 33 Закону України Про оренду землі договору оренди земельної ділянки, при цьому зазначаючи, що на земельні ділянки, які складаються із невитребуваних паїв загальною площею 302,4565 га відповідно до розпорядження Борівської районної державної адміністрації №50 від 13.02.2015 були переукладені договори оренди земельних ділянок, а отже позивач у проекті додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору оренди землі просив внести зміни, та поновити договір на передачу в оренду земельної ділянки лише на 31,6104 га (землі запасу) із кадастровим номером №96321083500:02:003:0105. До повідомлення додано додаткову угоду про поновлення дії договору на 10 років в 2-х примірниках.

Однак вказаний лист-повідомлення позивача було складено та надіслано Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області майже через два роки після спливу дії договору від 03.03.2005, що не відповідає вимогам статті 33 Закону України Про оренду землі та є порушенням встановленої законом процедури поновлення договору.

Поряд із цим, за результатами розгляду Головним управлінням листа позивача та доданих до нього документів було надано відповідь від 26.06.2017 за №919-20-14-10613/0/19-17 про неможливість поновлення договору оренди землі від 03.03.2005 в частині земельної ділянки площею 31,6104 га (том 1 аркуш справи 121), яка на переконання суду апеляційної інстанції не є запереченнями у поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі , а носить інформативний характер.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що фактичні обставини справи не підпадають під дію статті 33 Закону України Про оренду землі , якою врегульовані питання поновлення договору оренди землі.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до інформації, наданої Відділом у Борівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, наданої листом №251/405-17 від 06.07.2017, дія договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6321083500:02:003:0105 від 03.05.2005, укладеного між Борівською районною державною адміністрацією та СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 , який зареєстровано у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Борівському району Харківської області від 17.06.2005 за №040568700001, не поновлювалась, а тому виходячи із установлених судом апеляційної інстанції обставин справи та вимог наведених норм права, договір оренди землі припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі , в зв'язку з чим Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в даному випадку не має законних підстав для поновлення спірного договору із позивачем у відповідній частині.

Крім того, продовження користування позивачем орендованою земельною ділянкою площею 31,6104 га з кадастровим номером 6321083500:02:003:0105 поза межами строку дії спірного договору та виконання обов'язків зі сплати орендної плати не є підставою для визнання поновленим договору в судовому порядку, оскільки позивач протягом всього часу фактичного користування земельною ділянкою не дотримався вимог законодавства і не вчиняв належних дій по приведенню у відповідність з вимогами законодавства права користування землею як щодо отримання рішення про надання землі в оренду, так і щодо реєстрації права оренди, у зв'язку з чим, позивач не реалізував передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі переважне право на поновлення договору оренди землі від 03.03.2005.

Саме по собі використання земельної ділянки позивачем після закінчення встановленого строку договору без належного правового та документального оформлення такого землекористування у встановленому законодавством порядку, без доказів своєчасного оскарження незаконних дій чи бездіяльності орендодавця щодо реалізації відповідного оформлення, не є мовчазною згодою орендодавця на подовження спірного договору, про що зазначає позивач, а також не може перешкоджати власнику земельної ділянки (органу, який його представляє) розпоряджатись цією земельною ділянкою.

Сплата позивачем орендних платежів протягом 2016-2017 років за користування спірною земельною ділянкою після закінчення дії договору, також не може бути розцінена судом апеляційної інстанції як згода орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном.

Затвердження висновку державної експертизи землевпорядної документації та затвердження документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на що звертає увагу суду позивач, також не є підставою продовження Договору у відповідній частині, термін дії якого закінчився 15.06.2015.

За вказаних обставин відсутні правові підстави вважати, що у позивача виникло право на позов на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з посиланням на те, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Виходячи з наведеного колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами порушення свого права.

Крім того, позивач, звертаючись із цим позовом про визнання поновленим договору оренди землі від 03.03.2005, просив змінити умови договору щодо об'єкта оренди (зміна розміру орендованих площ), що не відповідає умовам частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до пункту 2 Договору оренди землі від 03.03.2005 в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею - 514,0691 га, - в тому числі ріллі-514,0691 га, з них землі запасу - 31,6104 га, не витребувані паї - 482,4587 га.

Розпорядженням Борівської районної державної адміністрації Харківської області №50 від 13.02.2015 внесено зміни в договір оренди землі від 03.03.2005, у зв'язку з витребуванням земельних часток (паїв) та приведення до відповідності згідно діючого законодавства, та зобов'язано СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 укласти договори оренди на земельні частки (паї) та приступити до їх подальшого використання після закінчення дії договору оренди землі від 03.03.2005.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови тягне за собою наслідки, передбачені частиною 10 статті 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 911/1707/15).

Тобто, зміна фактичних площ земельних ділянок (в даному випадку позивач просить суд про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 31,6104 га) унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.ч.1,6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Жодним нормативним актом не передбачено поновлення договору оренди земельної ділянки в частині, тоді як в іншій частині земельних ділянок (невитребуваних паїв) договори було переукладено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наведені СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 в обґрунтування його позовних вимог доводи визнаються колегією суддів апеляційної інстанції безпідставними, необґрунтованими та спростовуються доказами, наданими відповідачами, що зумовлює висновок про відмову в задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 - скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з одночасним ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову СТОВ ОСОБА_3 Агро-2004 .

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків судом апеляційної інстанції задовольняється, витрати зі сплати судового збору в сумі 2400,00 грн. за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 273, пунктом 2 частини першої статті 275, пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 277, статтями 281, 282, 283, 284, 285, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2018 у справі № 922/1958/17 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Агро-2004" (63820, Харківська область, Борівський район, с. Підвисоке, вул. Григорія Запорожченка, 71, код 33177035) на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 1-й під'їзд, 6-7 поверхи, код 39792822) 2400,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 03.09.18

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Слободін М.М.