Постанова
від 27.08.2018 по справі 161/19022/13-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19022/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/904/18 Категорія: 27 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

з участю:

секретаря судового засідання- Лимаря Р.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача-Овчарова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки Вклад про часткове припинення зобов'язань за кредитним договором, за апеляційною скаргою Кредитної спілки Вклад на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2013 року,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом до кредитної спілки Вклад (далі - КС Вклад ), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15.08.2008 року між ним та КС Вклад укладено кредитний договір № 1508/08-100, відповідно до якого відповідач надав йому кредит у розмірі 200 000 гривень на споживчі потреби строком до 30.11.2008 року зі сплатою 23% річних. Додатковим договором від 01.12.2008 року сторонами було внесено зміни до вказаного договору та встановлено термін погашення кредиту до 31.03.2009 року. Окрім того, в забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами 15.08.2008 року було укладено договір іпотеки №6527, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А.

Однак, позивачу стало відомо, що згідно з розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.11.2010 р. за №867 КС Вклад виключена з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, а розпорядженням №951 від 16.12.2010 р. відповідачу анульовано ліцензію на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки.

Позивач покликався на те, що ним упродовж строку дії кредитного договору сплачувались відсотки за користування кредитними коштами, однак у зв'язку із наведеними вище обставинами вважає, що відповідач всупереч вимогам законодавства нараховував та продовжує нараховувати відсотки за користування кредитними коштами за умов відсутності у нього ліцензії на здійснення такого виду діяльності.

Просив суд зобов'язати кредитну спілку здійснити зарахування сплачених ним грошових коштів за період з січня 2011 року по жовтень 2012 року в сумі 125786 грн на погашення кредиту за кредитним договором №1508/08-100 від 15.08.2008 року та визнати частково припиненим зобов'язання за кредитом на суму 125786 грн. за даним договором.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2013 року позов задоволено.

Зобов'язано кредитну спілку здійснити зарахування сплачених позивачем грошових коштів за період з січня 2011 року по жовтень 2012 року в сумі 125786 грн у погашення кредиту за кредитним договором № 1508/08-100 від 15.08.2008 р. та визнано частково припиненим зобов'язання ОСОБА_2. за кредитним договором на суму 125786 грн. за даним договором. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідач КС Вклад 07.03.2018 року подала заяву про перегляд заочного рішення, яка залишена без задоволення ухвалою суду від 23.05.2018 року.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення відповідача не було належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду справи, судове засідання проведено без участі представника відповідача і судом при задоволенні позову не взято до уваги, що кредитний договір ніким не був оскаржений і не визнаний недійсним, зобов'язання діяли до повного виконання умов договору, а відсутність кредитної спілки у Державному реєстрі фінансових установ та анулювання ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки не впливало на виконання укладеного раніше кредитного договору, а лише унеможливило укладання нових договорів та приймання на депозит грошових коштів членів кредитної спілки.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України і відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.8 ст.1 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, керуючись ст.367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, оскільки відповідач без будь-яких правових підстав здійснював нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Разом з тим, суд прийшов до висновку про розгляд справи в заочному поряду з підстав належного повідомлення сторін про дату та час розгляду даної справи.

Однак з такими висновками суду колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 07.11.2013 р. відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 14 год. 30 хв. 19.11.2013 р.

Також в матеріалах справи наявні розписки про повідомлення учасників щодо відкладення розгляду справи на 10.12.2013 р., підписані представником позивача ОСОБА_1 особисто та для передачі відповідачу (а.с.40, 41).

Заявою від 10.12.2013 р. ОСОБА_1, як представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив проводити судове засідання без його участі (а.с.42).

Однак, 19.11.2013 року судом ухвалено заочне рішення у даній справі про задоволення позовних вимог.

Статтею 27 ЦПК України (у редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) визначено права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, зокрема мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 ЦПК України у разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не отримував судові повістки по час і місце розгляду справи, що підтверджується повернутим поштовим конвертом з відміткою за закінченням терміну зберігання . Крім того, судом ухвалено заочне рішення 19 листопада 2013 року, хоча вирішено відкласти розгляд справи на 10 грудня 2013 року.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для його скасування, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення у даній справі.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Суть кредитного договору полягає у наданні послуги фінансовою установою її клієнтам.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (далі - Закон) фінансовий кредит - це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Фінансова послуга - це операція з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Фінансовою, зокрема, вважається послуга з надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону).

Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг належить фінансовим установам, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 5 Закону).

Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа (ч. 3 ст. 5 Закону).

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 34 зазначеного Закону уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Частина 2 статті 34 Закону передбачає, що здійснення діяльності, зазначеної у ч. 1 цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України Про кредитні спілки також визначено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України Про кредитні спілки кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Абзацом 2 частини 1 статті 21 зазначеного Закону передбачено, що кредитна спілка надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм та змісту ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону, діяльність кредитної установи з отримання платежів (у тому числі і процентів) за користування виданим кредитом не потребує отримання ліцензії, на відміну від діяльності з надання нових кредитів іншим особам або надання кредитів за рахунок залучених коштів, або ж залучення коштів у депозит, яка потребує ліцензування.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2008 року між КС Вклад та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за № 1508/08-100, відповідно до умов якого кредитна спілка надала йому кредит у розмірі 200 000 гривень на споживчі потреби строком до 30.11.2008 року зі сплатою 23% річних. Додатковим договором від 01.12.2008 року було внесено зміни до вищевказаного кредитного договору та встановлено термін погашення кредиту до 31.03.2009 року. Окрім того, в забезпечення виконання умов кредитного договору 15.08.2008 року між сторонами було укладено договір іпотеки №6527, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. (а.с. 5-6).

Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено і сторонами не заперечується, що для здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, кредитна спілка на період укладення спірного кредитного договору мала ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в період з 18.12.2007 р. по 18.12.2010 р.

Згідно з інформацією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, кредитна спілка Вклад набула статусу фінансової установи шляхом внесення інформації про неї до Державного реєстру фінансових установ (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 21.08.2007 р. серії КС №819) (а.с.18).

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за № 867 від 18.11.2010 року кредитна спілка Вклад виключена з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. Також, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за №951 від 16.12.2010 р. відповідачу анульовано ліцензію на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки.

Заявлені вимоги позивача стосуються лише неправомірного, на його думку, нарахування відсотків. Позов про визнання кредитного договору недійсним позивачем не заявлявся.

Відповідно до ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Тобто, кредитний договір є чинним, оскільки його не визнано недійсним, а відсутність інформації про кредитну спілку у Державному реєстрі фінансових установ не є підставою для припинення юридичної особи та не припиняє виконання як кредитною установою, так і її членами (позичальниками) взятих на себе зобов'язань, у тому числі за укладеними договорами про надання фінансових послуг.

Аналогічні роз'яснення були надані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у листі від 18.05.2018 р за вих. № 5342/15-12 на звернення керівника КС Вклад (а.с.75-76).

Розрахунок основної суми боргу та процентів за користування кредитом здійснений у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

До правовідносин, встановлених за кредитним договором, застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не визначено цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту кредитного договору № 1508/08-100 від 15 серпня 2008 року вбачається, що даний кредитний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до погашення суми кредиту, вказаної в п.1.1 даного договору, сплати відсотків, збитків та іншої заборгованості згідно умов даного кредитного договору (п.5.1 договору).

Разом з тим, як пояснив представник відповідача в судому засіданні в суді апеляційної інстанції, та видно із витягу з Державного реєстру юридичних осіб, станом на 27 серпня 2018 року кредитна спілка Вклад продовжує діяльність як юридична особа.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України (нова редакція) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи та не надавши належної оцінки доказам, дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих ним відсотків у рахунок погашення заборгованості позивача. Разом з тим, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, які є безумовною підставою для його скасування.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено 688, 20 грн., що підтверджено документально, які відповідно до норм ст.141 ЦПК України слід стягнути з позивача ОСОБА_2 в користь кредитної спілки.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача Кредитної спілки Вклад задовольнити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2013 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_2 до Кредитної спілки "Вклад" про часткове припинення зобов'язань за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Кредитної спілки Вклад 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді

СудАпеляційний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення27.08.2018
Оприлюднено05.09.2018
Номер документу76211699
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —161/19022/13-ц

Ухвала від 19.10.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Антоненко Наталія Олександрівна

Постанова від 27.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Федонюк С. Ю.

Постанова від 30.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Федонюк С. Ю.

Постанова від 27.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 07.08.2018

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 30.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 20.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд Волинської області

Федонюк С. Ю.

Ухвала від 23.05.2018

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Ковтуненко В. В.

Ухвала від 23.05.2018

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Ковтуненко В. В.

Рішення від 19.11.2013

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Ковтуненко В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні