Ухвала

від 03.09.2018 по справі 826/1850/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1850/17                                                                               УХВАЛА   03 вересня 2018 рокуі                                                                                   м. Київ            Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвайт” до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2017 року №0002381404. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, 20.02.2018 відповідач подав апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 залишено без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом сплати судового збору у розмірі 117258,50 грн. та подання до суду апеляційної інстанції  належним чином завіреної копії довіреності особи яка подає апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору – відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 22 травня 2018 року відповідач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 залишено без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом сплати судового збору у розмірі 117258,50 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору – відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018 повернуто апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 05.07.2018 відповідач втретє подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року повернуто особі, яка її подала в зв'язку з тим, що додані до апеляційної скарги та наявні в матеріалах справи копії та оригінал довіреностей не є документами, що посвідчують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі. Головне управління ДФС у м. Києві, 09 серпня 2018 року, знову звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2018. Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав. За правилами п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС) у редакції на час подання скарги, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. До апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції станом на дату подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Положеннями цієї ж статті у редакції на час подання позовної зави передбачено, що за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня цього року встановлено на рівні 1600 грн. Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 5  211 488,75 грн., що є вимогою майнового характеру. З огляду на наведені правові норми, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у розглядуваному випадку становить 117 258, 50 грн. (5  211 488,75 х 1,5% х 150%). Втім, в порушення вказаних правових норм апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 117 258, 50 грн. Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101. Крім того, відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними. Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 195 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийнято 16 січня 2018 року. Водночас, апеляційна скарга відповідачем подана лише 09 серпня 2018 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі. Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом. Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху. Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відповідачем в апеляційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження не наведено, належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного  оскарження рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року не надано, а тому апелянту необхідно надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якою вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення недоліків. Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 117 258, 50 грн. та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Пунктом 4 частини 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Керуючись статтями 298, 299 КАС суддя, - У Х В А Л И В Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвайт” до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху. Надати скаржникові строк на усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали. У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.                     Суддя                                                                                    О.А. Губська