Рішення

від 31.08.2018 по справі 567/235/18

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/235/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.18 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Острозької РДА Рівненської області -

Неха Р.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права на земельну частку (пай)

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бухарівська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просить визнати за нею як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7, право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього, звернулась ОСОБА_1

В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 (актовий запис №9 від 08.04.1996 року), який з 25.05.1952 року перебував у шлюбі з ОСОБА_6 (актовий запис №6 від 25.05.1952 року).

Вказує, що ОСОБА_7 на день смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 разом із своєю дружиною ОСОБА_6

Зазначає, що ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, оскільки за її заявою 12.02.2008 року заведено спадкову справу після його смерті, заяв про прийняття чи відмову від прийняття спадщини від інших осіб не надходили, відомості про інших спадкоємців у нотаріуса відсутні.

Вказуючи, що ОСОБА_7 був членом колгоспу "Іскра", який в лютому 1993 року було перейменовано на КСП "Нива", якому 10.10.1995 року Бухарівською сільською радою народних депутатів Острозького району було видано Державний акт на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, на земельну ділянку загальною площею 1792,4 га, призначену для сільськогогосподарського використання та під НОМЕР_3 в списку громадян-членів КСП, що є додатком №1 до Державного акту, як такий, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Нива" зазначений ОСОБА_7

За життя ОСОБА_7 сертифікат на право на земельну частку (пай) чи державний акт на право власності на земельну ділянку не отримував та згідно протоколу №1 засідання комісії КСП "Нива" від 15.07.1996 року, додатку №2 до даного протоколу, ОСОБА_7 зазначений як такий, що виключений, у зв'язку із смертю, а в списку громадян-членів КСП навпроти запису "НОМЕР_3 ОСОБА_7." міститься запис "помер".

Посилається на те, що на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Рівненської області, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 10.10.1995 року, та таке його право перейшло до ОСОБА_6 як спадкоємиці за законом після його смерті, яка вважається такою, що прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6, якою за життя, а саме 06.08.1996 року було складено заповіт, посвідчений Бухарівською сільською радою. Згідно якого, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, та на що вона за законом матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1

На день своєї смерті ОСОБА_6 постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2.

Вказує, що після смерті ОСОБА_6, рішенням суду їй було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини та 27.09.2011 року, за заявою позивача, Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №429.

Зазначає, що 27.09.2011 року державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину майна, а саме земельну ділянку, майновий пай в загальному пайовому фонді КСП "Нива", грошові заощадження з нарахованими відсотками та компенсаціями. Окрім того, за рішенням Острозького районного суду від 15.09.2017 року за нею як спадкоємицею за заповітом ОСОБА_6 визнано право власності на ? частину садибного житлового будинку та господарсько-побутових будівель, що розташовані в АДРЕСА_2 та на ? частину вказаного житлового будинку як за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7

Вказує, що зазначені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 та належним чином оформила свої спадкові права.

Вважає, що оскільки на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 10.10.1995 року та таке його право як до спадкоємиці за законом після його смерті перейшло до ОСОБА_6, а тому, з врахуванням наведеного, право на неї переходить до неї, як до спадкоємиці за заповітом після смерті ОСОБА_6

Після звернення до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), загальною площею 2,95 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, у такій видачі їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну частку (пай), про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №95/02-14 від 23.02.2018 року.

Після звернення до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП "Нива" на території Бухарівської сільської ради Острозького району, їй було повідомлено, що лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього було включено ОСОБА_7, проте у зв'язку із смертю він був виключений з нього на підставі протоколу комісії КСП "Нива" від 15.07.1996 року.

Враховуючи наведені обставини, просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Рівненської області, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, надано відповідачу та третім особам строк для подання відзиву та пояснень щодо позову.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року до участі у справі за позовом ОСОБА_1 в якості співвідповідача залучено Бухарівську сільську раду Острозького району Рівненської області, якій надано строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу та третій особі - строк для подання відповіді на відзив.

Представник відповідача Острозької районної державної адміністрації подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав повністю та не заперечує проти його задоволення. При цьому, в поданому відзиві відповідач підтвердив обставини, викладені позивачем щодо належності спадкодавцю ОСОБА_7 права на земельну частку (пай) розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Нива" Бухарівської сільської ради відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року, та визнав, що таке його право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після його смерті, а тому з врахуванням наведеного, право на неї переходить до ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_6

Враховуючи наведене відповідач вважає, що позивач має право на задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та проти їх задоволення не заперечує.

Окрім того, зазначає, що Бухарівською сільською радою повністю визнаються обставини, що викладені в позовній заяві ОСОБА_1, а також повністю погоджуються з висновком та обставинами викладеними позивачем. Зокрема, з тим, що ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 та належним чином оформила свої спадкові права.

Водночас, Бухарівська сільська рада погоджується з висновком ОСОБА_1, що на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року та таке його право перейшло до ОСОБА_6 як спадкоємцю за законом після його смерті.

Відповідачем визнано також і той факт, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6

Крім того, у відзиві зазначено, що на території Бухарівської сільської ради наявні землі запасу сільськогосподарського призначення комунальної та державної власності, а тому, у разі задоволення позову ОСОБА_1, права, свободи, інтереси інших осіб порушені не будуть та на підставі викладеного, позов ОСОБА_1 просять задоволити в повному обсязі.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області подано пояснення щодо позову, в яких він проти задовлення позову не заперечив. Вказує, що згідно додатку №1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, ОСОБА_7 включений до "Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства", як такий, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" Острозького району Рівненської області за НОМЕР_3.

Згідно додатку №2 до протоколу комісії КСП "Нива" від 15.07.1996 року ("Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року"), ОСОБА_7 був виключений із вказаних списків із підставою виключення "помер".

Зазначає, що сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_7 не видавався.

Вказує, що виділення земельних часток (паїв) в натурі не відноситься до компетенції Головного управління, оскільки згідно чинного законодавства, вказані питання належать до компетенції сільських, селищних рад та райдержадміністрацій. Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області вважає, що виділення земельної ділянки позивачу за рахунок земель запасу державної власності можливе лише за підтвердження вільних земель запасу в межах с.Бухарів та земель резервного фонду створених під час приватизації КСП "Нива".

Ухвалою суду від 19.04.2018 року, за клопотанням позивача, витребувано з Рівненського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи №105/2008, заведеної після смерті ОСОБА_7 та спадкову справу №429, заведену після смерті ОСОБА_6

В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просять суд позов задоволити.

Зазначили, що 10.10.1995 року КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Бухарівською сільською радою народних депутатів Острозького району було видано Державний акт на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, на земельну ділянку загальною площею 1792,4 га, призначену для сільськогогосподарського використання.

Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком №1 до Державного акта серії НОМЕР_2, під НОМЕР_3 зазначений ОСОБА_7 як такий, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Рівненської області. Пояснили, що розмір земельної частки (паю) по КСП "Нива" становить 2,95 в умовних кадастрових гектарах на одного члена господарства, та нормативно-грошова оцінка такої частки (паю) становить 96659 грн.

Згідно протоколу №1 засідання комісії КСП "Нива" Острозького району від 15.07.1996 року та додатку №2 до даного протоколу "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року", під НОМЕР_3 зазначений ОСОБА_7 як такий, що виключений в зв'язку зі смертю.

Зазначають, що сертифікат на право на земельну частку (пай) чи державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 не отримував.

Посилаються на те, що на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року та таке його право перейшло до ОСОБА_6, яка вважається такою, що прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6, якою за життя, а саме 06.08.1996 року було складено заповіт, посвідчений Бухарівською сільською радою, згідно якого, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті та на що вона за законом матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1

На день своєї смерті ОСОБА_6 постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2.

Вказують, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини, за наслідками якої 27.09.2011 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №429.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 та належним чином оформила свої спадкові права.

Вважає, що оскільки на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 10.10.1995 року та таке його право перейшло до ОСОБА_6 як до спадкоємця за законом після його смерті, а тому, з врахуванням наведеного, право на неї переходить до ОСОБА_1 як до спадкоємиці за заповітом після смерті ОСОБА_6

Вказують, що досудові заходи врегулювання існуючого спору позитивних результатів не дали. Оскільки, після звернення до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), загальною площею 2,95 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, у такій видачі позивачу було відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказану земельну частку (пай), про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №95/02-14 від 23.02.2018 року.

Після звернення позивача до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП "Нива" на території Бухарівської сільської ради Острозького району, позивачу було повідомлено, що лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього було включено ОСОБА_7, проте у зв'язку із смертю він був виключений з нього на підставі протоколу комісії КСП "Нива" від 15.07.1996 року.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить визнати за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Рівненської області, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору - Головного управління Держегеокадастру у Рівненській області в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в поясненнях третьої особи.

Представник відповідача Острозької районної державної адміністрації Рівненської області в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у відзиві.

Представник відповідача Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві розгляд справи просить здійснювати за його відсутності, з врахуванням поданого відзиву.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 (актовий запис №9 від 08.04.1996 року), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим 08.04.1996 року.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Заповіти ОСОБА_7 не складалися та від його імені не посвідчувалися, про що свідчить Витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №13022596 від 12.02.2008 року, відповідно до якого інформація за параметрами запиту "ОСОБА_7" у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

На день своєї смерті ОСОБА_7 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 разом із своєю дружиною ОСОБА_6 Дані обставини підтверджуються довідкою Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області №56 від 26.01.2018 року.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.548 Цивільного кодексу УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

З 25.05.1952 року по день смерті ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_6. (актовий запис №6), що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5, виданим 17.12.1953 року Острозьким райбюро ЗАГС.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З довідки приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. №94/02-14 від 23.02.2018 року та матеріалів спадкової справи №105/2008, заведеної після смерті ОСОБА_7, вбачається, за заявою ОСОБА_6 12.02.2008 року Острозькою районної державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_7 Заяв про прийняття чи відмову від прийняття спадщини від інших осіб не надходили, відомості про інших спадкоємців у нотаріуса відсутні.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Зазначенні вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 та належним чином оформила свої спадкові права.

Одночасно в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 був членом КСП "Іскра" с.Бухарів Острозького району Рівненської області, яке в лютому 1993 року було перейменовано на КСП "Нива", в березні 2000 року - на СВК "Славутич", в січні 2003 року - ПСП "Діброва", в червні 2008 року - ФГ "Колесов", що підтверджується довідками ФГ "Колесов" №6, №7, №8 від 28.01.2018 року.

10 жовтня 1995 року КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Бухарівською сільською радою народних депутатів Острозького району було видано Державний акт на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №18, на земельну ділянку загальною площею 1792,4 га, призначену для сільськогогосподарського використання.

Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком №1 до Державного акта серії НОМЕР_2, під НОМЕР_3 зазначений ОСОБА_7, як такий, що має право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Рівненської області.

Згідно протоколу №1 засідання комісії КСП "Нива" Острозького району від 15.07.1996 року та додатку №2 до даного протоколу "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року", під НОМЕР_3 зазначений ОСОБА_7 як такий, що виключений в зв'язку зі смертю.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 не видавалися.

Дані обставини підтверджуються наданими позивачем повідомленням Острозької районної державної адміністрації Рівненської області №16/01-49 від 24.01.2018 року, повідомленням відділу в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №28-17-0.29-26/101-18 від 23.01.2018 року, державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 10.10.1995 року, списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком №1 до державного актів серії НОМЕР_2, протоколом №1 засідання комісії КСП "Нива" Острозького району від 15.07.1996 року, додатком №2 до протоколу комісії КСП "Нива" від 15.07.1996 року "Зміни та доповнення в списках громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" Острозького району, додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю, серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року, протоколом №2 засідання комісії колективного сільськогосподарського підприємства "Зірка" Острозького району від 18.07.1996 року.

Землі запасу сільськогосподарського призначення комунальної та державної власності на території Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області є в наявності, про що свідчить довідка Бухарівської сільської ради №55 від 26.01.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.23 Земельного кодексу України 1990 року, державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" в п.11 роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай,) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного Кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР.

Відповідно до п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 року, визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до п.5 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 року, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до п.3 Указу Президента України від 10.11..1994 року №666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" вирішено установити, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Пунктом 17 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

За змістом положень ст.5 ЗК України (в редакції закону від 13.03.1992 року №2196-XII), ст.3 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям", ст.25 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, або сільськогосподарським акціонерним товариством державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на право колективної власності на землю. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), слід з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.

Надаючи оцінку наданих позивачем доказів, суд враховує, що згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є додатком №1 до Державного акту серії НОМЕР_2, ОСОБА_7 зазначений як такий, що має право на земельну частку (пай) в КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району Рівненської області, що належним чином підтверджує наявність підстав, на які посилається позивач.

Таким чином, на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 10.10.1995 року та таке його право як до спадкоємця за законом після його смерті перейшло до ОСОБА_6

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого 07.08.2008 року Бухарівською сільською радою, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №15 від 07.08.2008 року).

Відповідно до ч.1 ст.1217, ч.ч.1, 2 ст.1223, ч.1 ст.1261 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За життя, а саме 06.08.1996 року ОСОБА_6 було складено заповіт, посвідчений Бухарівською сільською радою. Згідно якого, все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, та на що вона за законом матиме право, заповіла позивачці ОСОБА_1

На день смерті заповідача вказаний заповіт змінено чи скасовано не було, що підтверджується відповідною відміткою Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області від 06.05.2011 року та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №28185190 від 27.09.2011 року.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

З матеріалів спадкової справи №429/2011 встановлено, що після смерті ОСОБА_6 позивачем було подано заяву про прийняття спадщини, за наслідками якої 27.09.2011 року Острозькою районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №429.

Окрім того, після смерті ОСОБА_6, 27.09.2011 року державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину майна, а саме - земельну ділянку, майновий пай в загальному пайовому фонді КСП "Нива", грошові заощадження з нарахованими відсотками та компенсаціями, а за рішенням Острозького районного суду від 15.09.2017 року за нею як спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6 визнано право власності на ? частину садибного житлового будинку та господарсько-побутових будівель, що розташовані в АДРЕСА_2 та на ? частину вказаного житлового будинку як за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 Заяви про прийняття чи відмову від спадщини від інших осіб не надходили. Відомості про інших спадкоємців відсутні. Окрім пояснень позивача та її представника, вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні рішеннями Острозького районного суду №2/1713/428/11 від 11.08.2011 року, №567/776/17 від 25.09.2017 року, довідкою приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. №96/02-14 від 23.02.2018 року, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №1872, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №1874.

Зазначені вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, та відповідно до ст.ст.1216, 1269 ЦК України, позивач є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п."г" ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, оскільки на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 виданого 10.10.1995 року та таке його право як до спадкоємця за законом після його смерті перейшло до ОСОБА_6, а тому, з врахуванням наведеного, право на неї переходить до ОСОБА_1 як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Після звернення позивача до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області, у такій видачі їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищевказане спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №95/02-14 від 23.02.2018 року.

Після звернення ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області з приводу виділення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП "Нива" на території Бухарівської сільської ради Острозького району, позивачу було повідомлено, що лише громадяни зазначені в Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, мають право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). На момент формування Списку до нього було включено ОСОБА_7, проте у зв'язку із смертю він був виключений з нього на підставі протоколу комісії КСП "Нива" від 15.07.1996 року.

Таким чином позасудові способи врегулювання існуючого спору позитивних результатів не дали.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 та не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну частку (пай).

Звернувшись до суду, позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Нива", яке належало ОСОБА_7 та яке перейшло в порядку спадкування до ОСОБА_6

За таких обставин, оскільки до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 увійшло її право на земельну частку (пай), то позов підлягає задоволенню з визнанням за позивачем права на зазначену земельну частку (пай).

Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_7 мав право на земельну частку (пай), розміром 2,95 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Нива", та враховуючи те, що ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на зазначене майно, то за нею як спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом ОСОБА_7, необхідно визнати право на земельну частку (пай) розміром 2,95 га в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала в колективній власності КСП "Нива" с.Бухарів Острозького району, відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства".

Одночасно, при вирішенні спору судом враховуються і норми ст.152 ЗК України, якою визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав та норми ст.16 ЦК України, якою визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

На підставі п.4 ст.25, п.11 ч.1 ст.346, ст.ст.392, 1216, 1233-1236, 1269 ЦК України, ст.152 ЗК України, керуючись ст.10, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (м.Острог, пр.Незалежності,14 Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057729), Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області (с.Бухарів, вул.1 Травня, 1 Б Острозького району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04386930), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (м.Рівне вул.С.Петлюри,37, ЄДРПОУ 39768252) про визнання права на земельну частку (пай) задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом ОСОБА_7, право на земельну частку (пай) розміром 2,95 га в умовних кадастрових гектарах в землі, яка перебувала в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Нива" Острозького району Рівненської області відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 10.10.1995 року з додатком №1 "Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства" до нього.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.09.2018 року.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.