Постанова

від 04.09.2018 по справі 805/2694/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року справа №805/2694/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 805/2694/18-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Будьонівського району у м. Донецьку про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Департамент), Управління праці та соціального захисту населення Будьонівського району у м. Донецьку (далі - відповідач-2, УПСЗН), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Департаменту з нарахування та сплати позивачу щомісячної державної компенсації за соціальні послуги, що надаються престарілим; зобов'язати Департамент здійснити перерахунок виплати компенсації по догляду за соціальні послуги, що надаються престарілим, за період з 01.08.2014 року по 03.12.2017 року включно, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок № 558) та провести її виплату (а.с.3-13 т.1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. (а.с.14-17 т.2).

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить судове рішення скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі, а саме: визнати протиправною бездіяльність відповідачів з нарахування та сплати позивачу щомісячної державної компенсації за соціальні послуги, що надаються престарілим; зобов'язати відповідача-2 здійснити перерахунок виплати компенсації по догляду за соціальні послуги, що надаються престарілим, за період з 01.08.2014 року по 03.12.2017 року включно, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок № 558) та провести її виплату (а.с.19-28 т.2).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що статус внутрішньо переміщеної особи не є достатньою умовою для поновлення виплати компенсації за соціальні послуги, оскільки вимагає отримання такого статусу і престарілій, яка не змогла переїхати. Недотримання зазначених вимог розцінюється органами соціального захисту, як підстава для відмови в нарахуванні та виплати компенсації, що підтверджується листом Міністерства соціальної політики та Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відзивом відповідача. Апелянт зазначає, що довідка внутрішньо переміщеної особи була би підставою для відмови у виплаті компенсації, а не для поновлення виплати. Крім того, відповідно до п. 5 Порядку № 558 компенсація призначається і виплачується за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги. Соціальна послуга престарілій ОСОБА_3 була призначена відповідачем-2за місцем проживання у м.. Донецьку. Отже, позивач не може звернутися до іншого органу окрім відповідача-2. Щодо посилання суду на необхідність отримання позивачем висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги, апелянт зазначає, що отримання вказаного висновку без отримання висновку про те, що престаріла особа потребує стороннього догляду, який неможливо отримати через неможливість перевезення престарілої до підконтрольної території, недостатній для відновлення виплати компенсації. Судом не надано правової оцінки бездіяльності відповідача-2. Також, Департамент в порушення Положення про Департамент, не виконав основні завдання, а саме не забезпечив соціальну підтримку населення на непідконтрольній території Донецької області у м. Донецьку, не організував соціальне обслуговування населення, не здійснював координацію діяльності і контролю за виконанням відповідачем-2завдань, не скоординував переміщення відповідача-2,що призвело до припинення нарахування та виплат компенсації за соціальні послуги. Таким чином,обмеження права позивача на соціальний захист не усунуто до цього часу та законодавчо не врегульовано. Відсутність правових механізмів для здійснення соціальних виплат не є підставою для припинення виплат, раніше призначених, оскільки породжує дискримінацію громадян України, яким соціальні виплати виплачувались за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції. Апелянт вважає, що його право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,і зменшення або припинення виплати соціальної допомоги є втручанням у його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 (а.с. 25-26 т.1).

Відповідно до висновку ВКК № 2205/21 КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Донецька" від 04.12.2013 року, ОСОБА_2 практично здорова та може надавати соціальні послуги на протязі року (а.с.27 т.1).

Згідно висновку ВКК № 2205/22 КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Донецька" від 04.12.2013 року, ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та не здатна до самообслуговування протягом року (а.с.27 т.1).

04 грудня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача-2 з заявою в якій зазначила, що не заперечує щоб догляд за нею здійснювала ОСОБА_2 (а.с.37 т.1).

04 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача-2 з заявою № 22009 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидій та пільг, в якій просила призначити компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги (а.с.38-39 т.1).

Управління соціального захисту населення Будьонівської районної у м. Донецьку ради рішенням від 02 січня 2014 року призначено позивачу компенсацію за соціальні послуги, що надаються престарілим (по догляду за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1) на період з 04.12.2013 року по 03.12.2014 року (а.с.20 т.1).

Відповідно до виписки по рахунку від 28.03.2017 року, компенсація виплачувалась до вересня 2014 року (а.с.34 т.1).

Згідно із свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 15.12.2017 року, ОСОБА_3 померла у м. Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24 т.1).

З наявних в матеріалах справи копії чеків та довідок лікарів виданих установами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, вбачається, що позивач доводить цими документами здійснення догляду за пристарілою ОСОБА_3

Позивач звернувся до відповідача-1 з заявою щодо питання надання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам.

Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації листом від 21.10.2016 року повідомив позивача, що відповідно до Порядку № 558 компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги. Виплати державних допомог отримувачам м. Донецьк не проводиться з листопада 2014 року. Управління соціального захисту населення є структурними підрозділами районних держадміністрацій та виконкомів міських рад. Інформацію щодо переміщення управлінь , які розташовані на території не підконтрольній українській владі, департамент не володіє, організація роботи здійснюється з тими управлінням які переміщені та розташовані на території підконтрольній українській владі (195-196 т.1).

Позивач звернувся до відповідача-1 з заявою про надання державної допомоги.

Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації листом від 04.04.2017 року повідомив позивача, що відповідно до Порядку № 558 компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги. Виплати державних допомог отримувачам м. Донецьк не проводиться з листопада 2014 року. Управління соціального захисту населення є структурними підрозділами районних держадміністрацій та виконкомів міських рад. Інформацію щодо переміщення управлінь , які розташовані на території не підконтрольній українській владі, департамент не володіє, організація роботи здійснюється з тими управлінням які переміщені та розташовані на території підконтрольній українській владі. Зазначено, що за Постановою № 637 призначення та продовження виплати допомоги та компенсації особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою ВПО. Запропоновано позивачу звернутися до управління соціального захисту населення за місцем мешкання для перевірки права на отримання довідки про взяття на облік, як переміщеної особи, та вирішення питання щодо надання державної допомоги, компенсації (а.с.197-199 т.1).

16.03.2018 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Донецької області державної адміністрації щодо виплати компенсації йому за період з 01.08.2014 року по 03.12.2014 року, нарахування та виплати компенсації за період з 04.12.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16-17 т.1).

У листі Департаменту соціального захисту населення від 30.03.2018 року №К-0139-50/06-1.1 зазначено, що відповідно проведення аналізу баз даних управління праці соціального населення Будьонівської районної ради у м. Донецьку з 04.12.2013 року по 03.12.2014 року позивач перебував на обліку в зазначеному управлінні. Особовий рахунок закритий 04.12.2014 року у зв'язку з закінченням строку виплати. За призначенням/продовженням надання компенсації треба звернутись до управління соціального захисту населення за місцем фактичного проживання (перебування) (а.с.15 т.1).

Також, матеріали справи містять листи Представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерства соціальної політики України, в яких повідомлено позивача, що за призначенням/продовженням надання компенсації треба звернутись до управління соціального захисту населення за місцем фактичного проживання (перебування) на території підконтрольній українській владі (а.с.49-52, 201-207 т.1).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що позивачем не надано відомостей щодо отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, до іншого органу праці та соціального захисту населення на підконтрольній українській владі території з питань призначення компенсації за соціальні послуги, він не звертався.

Конституцією України передбачено право громадян на соціальний захист.

Законом України "Про соціальні послуги" від 19.06.2003 року № 966 встановлено, що право на отримання соціальних послуг мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі особи, на яких поширюється дія Закону України"Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".

Згідно ч. 8 ст. 7 зазначеного Закону, фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку № 558, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Згідно п. 4 Порядку, компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено: державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"; надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"; 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу"; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі; 4) самозайнятим особам; 5) фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу; 6) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).

Як свідчать матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем, позивач є непрацюючою особою, яка на протязі 2013 - 2014 років, постійно надавала соціальні послуги пристарілій ОСОБА_3

Суд зазначає, що наявні матеріали справи підтверджують право позивача на отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги передбаченої Порядком № 558.

Відповідно до п. 5 Порядку, компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання, перебування особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради видає заявнику розписку про прийняття заяв і документів із зазначенням дати їх прийняття.

За пунктом 8 Порядку, компенсація призначається: на час встановлення групи інвалідності - інвалідам I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду; на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

За пунктом 8 - 12 Порядку, продовження виплати компенсації у зв'язку із закінченням строку надання соціальних послуг фізичною особою або необхідністю отримання соціальних послуг особою, яка їх потребує, здійснюється на підставі поданих заяв разом із новими висновками лікарсько-консультаційної комісії і оформлюється рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради в установленому порядку.

Продовження виплати компенсації у зв'язку із закінченням строку надання соціальних послуг фізичною особою або необхідністю отримання соціальних послуг особою, яка їх потребує, здійснюється на підставі поданих заяв разом із новими висновками лікарсько-консультаційної комісії і оформлюється рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради в установленому порядку.

Виплата компенсації тимчасово зупиняється у разі пропущення інвалідом чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною-інвалідом - лікарсько-консультаційними комісіями, а у разі визнання знову інвалідом або дитиною-інвалідом поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за один місяць. Якщо при цьому інваліду встановлено іншу групу, компенсація за зазначений період виплачується у раніше встановлених розмірах за попередньою групою.

Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційною комісією), виплата компенсації поновлюється з дня її зупинення, але не більш як за три роки за умови, що протягом цього періоду особа визнана інвалідом або дитиною-інвалідом. За місяць до закінчення строку виплати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради зобов'язаний у письмовій формі попередити фізичну особу про причину припинення виплати.

Виплата компенсації провадиться щомісяця до 1 числа місяця, що настає за тим, в якому фізична особа надавала соціальні послуги, і триває до дня припинення їх надання.

У разі зміни особою, якій надаються соціальні послуги, постійного місця проживання виплату компенсації провадить відповідний структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за новим місцем проживання особи з часу припинення виплат за попереднім місцем проживання.

Якщо суми компенсації не одержані з вини органу, який їх призначає та виплачує, вони виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий час здійснюється виходячи з прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Сума компенсації, що нарахована фізичній особі, яка надавала соціальні послуги, і залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, виплачується за весь період по день смерті включно членам її сім'ї (чоловік, дружина, діти), а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.

Відповідно п. 14 Порядку, виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

За пунктом п.15 Порядку, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації.

Отже, виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за адресою особи, якій надаються соціальні послуги.

Матеріали справи свідчать, що позивач перебувала на обліку у відповідача-2 де отримувала відповідну компенсацію передбачену Порядком № 558 до серпня 2014 року. Виплата була припинена оскільки м. Донецьк відноситься до території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а відповідач-2 де перебував на обліку позивача та отримував компенсацію призначену по 03.12.2014 року, не перемістився на підконтрольну територію. Тобто, виплата компенсації припинилась не з вини позивача.

Матеріали справи свідчать, що позивач та пристаріла ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, не мали та не мають статусу внутрішньо переміщеної особи, оскільки відповідну довідку не отримували, мешкали в місті Донецьку, тобто в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, позивач не перемістився з пристарілою з міста Донецьк на підконтрольну територію та не отримав нові висновки медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційної комісії), через стан здоров'я престарілої, який унеможливлював її перевезення. Тобто, позивач стверджує, що не перемістився та не отримав відповідні висновки медико-соціальної експертизи (лікарсько-консультаційної комісії) через поважні причини.

Також, пояснення позивача та матеріали справи (довідки та виписки установ з непідконтрольної території, чеки) вказують на те, що позивач продовжував постійно надавати соціальні послуги пристарілій ОСОБА_3 до дня смерті останньої. Разом з цим, суд позбавлений можливості перевірити ці докази, у зв'язку з находженням позивача та установ, які видали ці документи, на непідконтрольній українській владі території.

Аналіз норм Порядку №558 та матеріалів справи свідчить про право позивача на отримання суми компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, за весь період по день смерті особи за якою здійснювався догляд включно.

Разом з цим суд зазначає, що поновлення та продовження виплати компенсації за соціальні послуги повинно відбуватися з додержанням вимог п. 8 - 14 Порядку №558.

Крім того, згідно зі статтею 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV Про боротьбу з тероризмом (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 5 червня 2014 року) передбачено, що у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Національний банк України (далі - НБУ) постановою від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24 липня 2014 року запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи.

Постановою від 6 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій НБУ зобов'язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв'язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Порядок та умови отримання пенсії особам, які зареєстровані на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, передбачений Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, постановою Кабінету Міністрів України Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 05.11.2014 № 637, відповідно до яких пенсія та заборгованість особам, які перебувають в районі проведення антитерористичної операції, виплачується після їх звернення з заявою до будь-якого органу Пенсійного фонду України за місцем знаходження особи на території підконтрольній Україні та надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для продовження виплати пенсії, пенсіонеру необхідно особисто стати на облік в управлінні соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) на території, яка контролюється українською владою та отримати довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та надати її до управління Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (перебування).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).

Відповідно до ч. 1 Порядку, він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (ч. 2 Порядку).

Згідно з ч. 5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Відповідно до п. 7 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат особі, яка перебуває на обслуговуванні в територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) або здобуває освіту певного рівня в дошкільних, шкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (студенти денної форми навчання), структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надсилає до відповідного органу (закладу) запит щодо надання протягом 15 днів підтвердження перебування/навчання внутрішньо переміщеної особи в такому органі (закладі). У разі не підтвердження факту перебування/навчання внутрішньо переміщеної особи, про що відповідний орган (заклад) інформує письмово, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що іншого механізму поновлення виплати соціальних виплат особам, які проживають на території, непідконтрольній українській владі, не встановлено.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII, а також Закону України від 16 вересня 2014 року № 1680-VII Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування м. Донецьк визнано тимчасово окупованою територією.

Управління праці та соціального захисту населення Будьонівського району у м. Донецьку місцезнаходження якого є м. Донецьк, не є ліквідованим, не знаходиться в стані припинення або реорганізації, є самостійною юридичною особою, яка у зв'язку із проведенням антитерористичної операції не функціонує.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають можливість одержання соціальних виплат за умови переміщення в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, отримання довідки внутрішньо-переміщеної особи, особистого звернення або у встановлених законом випадках через законних представників до управління соціального захисту за місцем реєстрації ВПО щодо поновлення виплат компенсації.

Колегією суддів встановлено, що позивач до будь-якого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради за місцем проживання на території підконтрольній українській владі, із заявою про виплату компенсації не звертався, на облік як внутрішньо переміщена особа не становився.

Державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання надання соціальних послуг, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. Їх права в повній мірі захищено Законом України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , актами Кабінету Міністрів України, іншим нормативно-правовими актами. На законодавчому рівні також визначено, що фінансування видатків з бюджетів на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення вказаних територій під контроль органів державної влади.

Отже, жодними нормативними актами, що регламентують порядок та умови отримання соціальних виплат у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення таких виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.

Крім того, Департамент соціального захисту населення Донецької області державної адміністрації відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.02.2013 року № 71 здійснює координацію діяльності і контролю за виконанням структурними підрозділами соціального захисту населення районних державних адміністрацій та міських рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення) завдань з питань реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення, надання їм організаційно-методичної допомоги щодо правильності застосування законодавства у цій сфері. Тобто, Департамент нарахування та виплату компенсації не здійснює.

Таким чином, звернення позивача з заявою про виплату до Департаменту на території, підконтрольній українській владі, не відповідає способу, визначеному нормативно-правовими актами.

Як зазначалось, виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради.

На підставі викладено суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Департаментом соціального захисту не порушено права позивача.

Суд зазначає, що, позивач, після переміщення на підконтрольні органам державної влади території та отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, має право звернутися до відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення з заявою про виплату компенсації, з наданням доказів про здійснення соціальних послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно вимог апеляційної скарги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідачів з нарахування та сплати позивачу щомісячної державної компенсації за соціальні послуги, що надаються престарілим, зобов'язання відповідача-2 здійснити перерахунок виплати компенсації по догляду за соціальні послуги, що надаються престарілим, за період з 01.08.2014 року по 03.12.2017 року включно, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок № 558) та провести її виплату, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту з нарахування та сплати позивачу щомісячної державної компенсації за соціальні послуги, що надаються престарілим; зобов'язати Департамент здійснити перерахунок виплати компенсації по догляду за соціальні послуги, що надаються престарілим, за період з 01.08.2014 року по 03.12.2017 року включно, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі - Порядок № 558) та провести її виплату.

Матеріали справи не містять будь-яких заяв про зміну, збільшення або уточнення позовних вимог, в яких позивач звертався з позовними вимогами до відповідача-2. Отже, позивач просить розглянути суд апеляційної інстанції позовні вимоги, які не були заявлені до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 5 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, апеляційної інстанції не може розглядати зазначені позивачем в апеляційній скарзі позовні вимоги.

Разом з цим, суд першої інстанції стягуючи у рішенні від 11 липня 2018 року з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. не звернув увагу, що позивачем вже було сплачено зазначену суму судового збору, що підтверджувалось квитанцією на суму 704 грн. 80 коп. оригінал якої отримано судом першої інстанції 10 липня 2018 року. Також, позовні вимоги були заявлені саме до відповідача-1 - Департаменту.

Таким чином, оскільки позивачем не збільшувались позовні вимоги, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з позивача додатково судовий збір на суму 704 грн. 80 коп.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті прийнято рішення, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, що відповідно обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 805/2694/18-а - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 805/2694/18-а - змінити.

Виключити абзац 2 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 805/2694/18-а.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у справі № 805/2694/18-а залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 04 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова