ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
30.07.2018 р. Справа № 914/1260/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали
скарги (вх.№1884/18) Приватного акціонерного товариства «Галичина» , м.Радехів Львівської області
на дії Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, м.Кропивницький Кіровоградської області
у справі №914/1260/14
за заявою Приватного акціонерного товариства „Галичина» , м.Радехів Львівської області
про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 31.12.2013р. у справі №09-01/1213
за позовом Приватного акціонерного товариства „Галичина» , м.Радехів Львівської області
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гурманіка» , м.Дніпропетровськ
про стягнення 520983,16грн.
За участю представників
від скаржника (позивача) ОСОБА_2
від боржника (відповідача) не з?явився
від ДВС не з?явився
ВСТАНОВИВ
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга (вх.№1884/18) Приватного акціонерного товариства «Галичина» на дії Подільського відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі №914/1260/14.
Ухвалою суду від 19.07.2018р. вказану скаргу прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 30.07.2018р.
Представник скаржника в судовому засіданні 30.07.2018р. подану скаргу підтримав повністю, просив задоволити її з підстав, що викладені у ній.
Боржник та Подільський ВДВС міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області явку представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Станом на 30.07.2018р. від боржника та органу ДВС клопотань чи заяв на адресу суду не надходило.
Стягувач (скаржник) в скарзі зазначив, що на виконанні державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області перебував наказ Господарського суду Львівської області у справі №914/1260/14 від 24.04.2014 р. про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гурманіка» на користь Приватного акціонерного товариства „Галичина» 1827,00 грн. судового збору за розгляд в господарському суді заяви.
Постановою заступника начальника Подільського ВДВС міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було винесено 26.07.2016 р. постанову про відкриття виконавчого провадження №51772142.
23.06.2018р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Підставою для повернення виконавчого документа виконавець зазначив що, здійснені виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними. Стягувач (скаржник) вважає вказану постанову незаконною, оскільки державним виконавцем не було вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду. У зв'язку з цим, просив визнати недійсною постанову Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 23.06.2018 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, суд встановив наступне.
Ухвалою суду у справі №914/1260/14 заяву Приватного акціонерного товариства „Галичина» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 31.12.2013р. у справі №09-01/1213 задоволено.
24.04.2014р. на виконання вказаної ухвали суду видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гурманіка» на користь Приватного акціонерного товариства „Галичина» 1827,00 грн. судового збору, сплаченого за розгляд в господарському суді Львівської області заяви про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 31.12.2013р. у справі №09-01/1213.
Постановою заступника начальника Подільського ВДВС міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було винесено 26.07.2016 р. постанову про відкриття виконавчого провадження №51772142.
23.06.2018р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно та кошти, на які може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Відповідно до ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 2 ст.342 ГПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
05.10.2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., згідно з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016 р.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. (далі - Закон України «Про виконавче провадження» ) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законо
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення
(крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» ).
Частиною 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З огляду на викладене, державний виконавець зобов'язаний був вжити всіх, передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.04.2014р. у справі №914/1260/14.
Згідно бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (www.usr.minjust.gov.ua) боржник-Товариство з обмеженою відповідальністю «Гурманіка» (ідентифікаційний код 38037220) знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул. Євгена Маланюка, буд. 11 А.
Відомості про перебування боржника в процесі припинення чи в процесі провадження у справі про банкрутство відсутні. Керівником боржника зазначено ОСОБА_3, який одночасно є його єдиним учасником та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Також у реєстрі відображена інформація про телефонний зв'язок із боржником.
Проте, з оскаржуваної постанови не вбачається, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо виконання рішення суду, розшуку боржника. Зокрема, із вказаної постанови та матеріалів, що знаходяться у справі, не вбачається, чи державний виконавець звертався з вимогою до посадової особи боржника про надання пояснень за фактом невиконання рішення, викликав посадову особу (керівника) боржника з приводу виконавчого документу, що перебуває у виконавчому провадженні, звертався до суду щодо застосування до нього приводу у зв'язку із неявкою, звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, звертався у строки, встановлені ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» , із повторними запитами до відповідних органів щодо виявлення рухомого і нерухомого майна боржника.
Частиною 1 ст.326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно із ч.2 ст.326 ГПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що орган ДВС був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, жодних заперечень та матеріалів виконавчого провадження не подав, а також зважаючи на те, що відповідно до наявних у справі матеріалів, держаний виконавець не здійснив всіх передбачених законом заходів, суд дійшов висновку, що наведені стягувачем доводи щодо визнання недійсною постанови від 23.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачеві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1 . Скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» на дії Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, м.Кропивницький задоволити.
2 . Визнати недійсною постанову заступника начальника Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 23.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №561772142).
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гоменюк З.П.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 06.09.2018 |
Номер документу | 76265255 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Гоменюк З.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні