Постанова

від 04.09.2018 по справі 804/8216/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №804/8216/16

адміністративне провадження №К/9901/41231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року (суддя І.О. Верба) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року (судді: А.О. Коршун (головуючий), О.М. Панченко, В.Є. Чередниченко) у справі № 804/8216/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання противною бездіяльності то зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест (далі - позивач, ТОВ ВКФ Союз-Інвест ) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправною бездіяльності Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо неподання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 359 233,00 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача та зобов'язання відповідача скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ ВКФ Союз-Інвест за серпень-жовтень 2006 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, адміністративний позов ТОВ ВКФ Союз-Інвест до Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції).

3. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ТОВ ВКФ Союз-Інвест звернулось до суду з позовом з пропуском встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) строку на звернення до суду, а поважні причини пропуску такого строку позивачем відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ ВКФ Союз-Інвест подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. У касаційній скарзі ТОВ ВКФ Союз-Інвест України посилається на необґрунтованість спірних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, необ'єктивний аналіз судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та оцінку поданих доказів, а також на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не було враховано положень пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм процесуального права при прийнятті рішень.

6. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

7. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сума податку на додану вартість у розмірі 359 233,00 грн, яка, за доводами позивача, підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест , була вказана позивачем у рядку 25 податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2006 року (223 900,00 грн), вересень 2006 року (93 333,00 грн) та жовтень 2006 року (42 000,00 грн), та внаслідок оскарження податковим органом суми бюджетного відшкодування право на бюджетне відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест було підтверджено ухвалами Вищого адміністративного суду України:

- від 4 липня 2013 року № К/9991/41100/11 щодо права на бюджетне відшкодування за вересень 2006 року. Касаційний суд залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2011 року у справі № 2-а-12398/08/0470, якими визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ від 19.12.2006 року № 0000332342/0, від 10.01.2007 року № 0000332342/1, від 20.03.2007 року № 0000332342/2, від 01.06.2007 року № 0000332342/3;

- від 30 січня 2014 року № К/9991/41074/11 щодо права на бюджетне відшкодування за серпень 2006 року. Касаційний суд залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року у справі № 2-а-12392/08/0470, якими визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ від 06.11.2006 року № 0000272342/0, від 04.12.2006 року № 0000272342/1, від 22.01.2007 року № 0000272342/2, від 02.04.2007 року № 0000272342/3;

- від 3 вересня 2014 року № К/9991/41099/11 щодо права на бюджетне відшкодування за жовтень 2006 року. Касаційний суд залишив без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року у справі № 2-а-12397/08/0470, якими визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ від 10.01.2007 року № 0000112342/0, від 30.01.2007 року № 0000112342/1, від 06.04.2007 року № 0000112342/2, від 01.06.2007 року № 0000112342/3.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 200.15 статті 200.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10. Закон України Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

10.1. Пп. 7.7.4., 7.7.5. пункту 7.7 статті 7.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанцій):

11.1. Частини перша, друга статті 99.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11.2. Стаття 100.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

11.3. Пункт 9 частини першої статті 155.

Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

11.4. Частина п'ята статті 254.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Приписи пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо позовну заяву буде подано особою з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, залишити таку позовну заяву без розгляду.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в адміністративному позові, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем, на підставі положень Кодексу адміністративного судочинства України.

15. Доводи ТОВ ВКФ Союз-Інвест щодо того, що позивач дізнався про порушення контролюючим органом його прав лише 22 червня 2016 року після офіційного звернення з відповідним запитом до відповідача про вжиття заходів щодо здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень-жовтень 2006 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки таке звернення не встановлює для ТОВ ВКФ Союз-Інвіест нової дати для обчислення строку на звернення до суду за захистом порушеного права. Як обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій, право на звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень та жовтень 2006 року виникло у позивача в листопаді 2010 року, оскільки, враховуючи положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду і саме у листопаді 2010 року судом апеляційної інстанції закінчено апеляційний розгляд у справах № 2-а-12392/08/0470 та № 2-а-12397/08/0470, в свою чергу, право на звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 року виникло у позивача у лютому 2011 року, оскільки, враховуючи положення статті 254 Кодекс адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду і саме у лютому 2011 року судом апеляційної інстанції закінчено апеляційний розгляд у справах № 2-а-12398/08/0470.

16. Крім того, при зверненні до суду з позовом ТОВ ВКФ Союз-Інвіест не порушувало питання поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду за захистом порушеного права, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судоми першої інстанції), а також не надавало відповідних доказів та не наводило поважних причин пропуску такого строку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Враховуючи положення пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом першої інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Союз-Інвест залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі № 804/8216/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду