Постанова

від 05.09.2018 по справі 805/2000/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року справа №805/2000/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.,

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: Ткаченко О.Я. (за довіреністю)

відповідач: Помалюк І.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя - Бабаш Г.П.) від 31 травня 2018 року (повний текст рішення складено 07 червня 2018 року) у справі №805/2000/18-а за позовом Спільного виробничо-торговельного підприємства фірма Менеджер до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення від 29.09.2017 року №0049021208, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення від 29.09.2017 року №0049021208.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкового-повідомлення-рішення від 29.09.2017 року №0049021208 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку у сумі 6 139,91 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано штрафні санкції, оскільки позивачем не було своєчасно сплачено земельний податок. Застосування судом до спірних правовідносин положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII відповідач вважає безпідставним оскільки м.Бахмут не входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Судом першої інстанції не було враховано, що штрафні санкції нараховані за період дії Закону №1669 зі змінами внесеними Законом №1365.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, доповнення до відзиву, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність в Донецькій області, м. Бахмут, спірна земельна ділянка, також знаходиться на території Донецької області, м. Бахмут, вул. Базарна, 6, кадастровий №1410300000:00:12:0858.

Позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 22 лютого 2016 року № 1600003696, за 2017 рік від 02 березня 2017 року №1700009753.

Відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб Спільного виробничо-торговельного підприємства фірма Менеджер за травень- вересень 2016 року, січень-лютий 2017 року, за результатами якої складено акт від 14.08.2017 року №48/05-99-12-08/05-02/2202538, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 року №0049021208, яким згідно ст.126 Податкового кодексу України позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6139 грн. 91 коп. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 30699,54 грн.

З акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що штрафні санкції застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 22 лютого 2016 року № 1600003696 терміном сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року, 30.10.2016 року, 30.11.2016 року, 30.12.2016 року, 30.01.2017 року та декларації за 2017 рік від 02 березня 2017 року №1700009753 терміном сплати 02.03.2017 року, 30.03.2017 року, 30.04.2017 року.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 №0049021208 - без змін.

Під час розгляду справи в суді, позивачем до контролюючого органу 24.05.2018 року було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю №9271486378 від 24.05.2018 року за 2016 рік, якою нараховано до зменшення податкового зобов`язання з лютого по травень 2016 року та частково червень 2016 року.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно достатті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до якого включено, зокрема, м.Бахмут.

Статтею 6 Закону№1669 (в редакції, чинної до 08.06.2016р.) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, в силу норм статті 6 Закону№1669, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності до 08.06.2016р.

З 08.06.2016р. статтею 6 Закону№1669 (з урахуванням змін, внесених Законом № 1365-VIII від 17.05.2016 )передбачено звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, а саме: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджені Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. N 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. N 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до яких м.Бахмут не входить.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірним податковим повідомлення-рішенням до позивача застосовані штрафні санкції згідно статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік терміном сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року, 30.10.2016 року, 30.11.2016 року, 30.12.2016 року, 30.01.2017 року та за 2017 рік терміном сплати 02.03.2017 року, 30.03.2017 року, 30.04.2017 року.

Тобто, штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання за період, коли позивач не був звільнений від сплати за користування земельними ділянками. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем правомірно було прийнято спірне рішення.

Висновок суду першої інстанції про те, що звернувшись до податкового органу з уточненою податковою декларацією від 24.05.2018 року №9271486378 позивач використав своє право на застосування податкової пільги, а тому відповідачем безпідставно прийнято спірне рішення, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки уточненою декларацією було зменшено суму податкового зобов`язання з лютого по травень 2016 року та частково червень 2016 року, в той час, коли спірним рішенням до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання за 2016 рік терміном сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року, 30.10.2016 року, 30.11.2016 року, 30.12.2016 року, 30.01.2017 року та за 2017 рік терміном сплати 02.03.2017 року, 30.03.2017 року, 30.04.2017 року, тобто за період, коли позивач не був звільнений від сплати за користування земельними ділянками.

Крім того, наведена уточнююча декларація була подана позивачем до податкового органу вже під час розгляду справи в суді, тобто після прийняття відповідачем спірного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного від 31 травня 2018 року у справі №805/2000/18-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного від 31 травня 2018 року у справі №805/2000/18-а - скасувати.

У задоволені позовних вимог Спільного виробничо-торговельного підприємства фірма Менеджер до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29.09.2017 року №0049021208 - відмовити.

Вступна та резолютивна постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 вересня 2018 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 06 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 05 вересня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

М.Г. Сухарьок