Рішення

від 28.08.2018 по справі 820/4367/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 р. № 820/4367/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.

при секретарі судового засідання - Молчанової О.М.,

за участю:

представника позивача - Азарова О.А.,

представника відповідача - Квартенко О.Р.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН ІТРЗ ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОН ІТРЗ ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2018 року №0000111417; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Підставою подання вказаного позову слугувало винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке на думку позивача, є неправомірним та таким, що прийнято в порушення вимог чинного законодавства.

Позивач вважає, що невизнання фіскальним органом права ТОВ Дон ІТРЗ Лтд на податковий кредит з податку на додану вартість є неправомірним, внаслідок чого податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС в Харківській області від 04.05.2018р. №0000111417 на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 65428,75 грн. у тому числі 52343,00 грн. за податковим зобов'язанням та 13085,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є незаконним.

Під час обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджують правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин. Подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій за укладеними договорами, а понесені позивачем витрати шляхом вибуття безготівкових коштів з власності як суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду. Зазначає, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Наголошує, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними. Стосовно доводів про наявність податкової інформації просив суд врахувати, що остання складена з метою проведення перевірок саме контрагентів, а не позивача. Крім того, обставини, що зумовили складання податкової інформації виникли вже після фактичного здійснення господарських операцій та відповідно не мають відношення до спірних правовідносин.

Позивач звернув увагу суду також на те, що під час перевірки підприємство надавало усі документи на підтвердження відображених у бухгалтерському обліку фактично здійснених господарських операцій. Позивач зауважив, що певні дефекти ТТН не свідчать про їх відсутність.

Ухвалою суду від 06.06.2018 року відкрито провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача подано відзив на позов (т. 2 а.с. 41-47), в якому в обґрунтування своєї позиції, зокрема, зазначає, що під час проведеної перевірки підприємства позивача, за наслідками якої складено відповідний акт, встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України. Зазначає, що фахівцями податкового органу зроблено висновок про неможливість проведення господарських операцій підприємством позивача за укладеними договорами із контрагентами позивача. Зазначає також, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У судове засідання, призначене на 28 серпня 2018 року, прибули представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи заявленого позову та проси суд позов задовольнити з підстав, викладених у ньому та у наданій відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та у наданих письмових запереченнях, та зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки підприємства позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд при вирішенні спору по суті виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Дон ІТРЗ Лтд пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статус юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24670490, ТОВ Дон Ітрз Лтд , взято на податковий облік як платник податків в органах державної податкової служби від 21.04.1997 року за № VI-185, станом на день складання акту перевірки перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ у ГУ ДФС у Харківській області. Зареєстровано в реєстрі платників ПДВ.

Згідно довідки із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про включення ТОВ Дон ІТРЗ Лтд до ЄДРПОУ, види діяльності підприємства за КВЕД є: основний - код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); інші: Код КВЕД 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; Код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; Код КВЕД 46.64 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Код КВЕД 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; Код КВЕД 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; Код КВЕД 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; Код КВЕД 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

Зазначені обставини визнаються сторонами та не потребують доказування.

Як свідчать матеріали справи, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Дон ІТРЗ Лтд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ Делівері групп (код ЄДРПОУ 40396579) за червень-липень 2016 року, ТОВ Грандфлай (код ЄДРПОУ 40626863) за жовтень 2016 року, ТОВ Промаспект (код ЄДРПОУ 40982991) за лютий 2017 року, ТОВ Мергус (код ЄДРПОУ 40808006) за квітень 2017 року.

За результатами перевірки було складено акт від 29.01.2018 р. № 312/20-40-14-17-19/24670490 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а.с. 23-71).

Згідно висновків, викладених у Акті перевірки, фахівцями контролюючого органу встановлені порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3 , п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 54683 грн., у тому числі за грудень 2016 року у сумі 4953 грн., за січень 2017 у сумі 2508 грн., за лютий 2017 року у сумі 2808 грн., за березень 2017 року у сумі 7726 грн., за квітень 2017 року у сумі 36668 грн. та в результаті завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2017 року у сумі 2519 грн.

На підставі таких висновків, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0000031417 від 16 лютого 2018 року та № 0000041417 від 16 лютого 2018 року, за якими було зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2519 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 54 683 грн. та за штрафними санкціями 13670,75 грн. відповідно (т. 1 а.с. 91-93).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ДОН ІТРЗ ЛТд 02.02.2018 року було надано заперечення до Акту перевірки (т.1 а.с. 82-89).

ГУ ДФС у Харківській області розглянуті заперечення на висновки акту перевірки, за результатами розгляду яких залишило висновки акту перевірки без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства, про що надана відповідь від 16.02.2018 №5970/10/20-40-14-17.

ТОВ Дон ІТРЗ Лтл , користуючись правом адміністративного оскарження відповідно до статті 56 Податкового кодексу України, направило скаргу до ДФС України (т.1 а.с. 95-102).

Рішенням ДФС України від 26.04.2018 № 14908/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2018 № 0000041417 в частині визначення податку на додану вартість за рахунок зменшення податкового кредиту по операціях з ТОВ ПРОМ-АСПЕКТ , і у відповідній частині штрафні санкції (т. 1 а.с. 103-113).

З урахуванням Рішення ДФС України про розгляд скарги, ГУ ДФС у Харківській області винесене нове податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 № 0000111417 (т.1 а.с. 114).

Податкове повідомлення-рішення від 04.05.2018 № 0000111417 отримано ТОВ ДОН ІТРЗ ЛТД 17.05.2018 року засобами поштового зв'язку.

За змістом отриманого рішення Товариству з обмеженою відповідальністю ДОН ІТРЗ ЛТД зменшено суму грошового зобов'язання визначене у первісному ППР, та складає за платежем податок на додану вартість 14010100 суму шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 75 копійок. Зокрема, 52343,00 грн. за податковим зобов'язанням та 13 085,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ознайомившись із отриманим податковим повідомленням-рішенням ТОВ Дон ІТРЗ Лтд вважає його таким, що винесене всупереч чинному законодавству України, що зумовило звернення із означеним позовом до суду.

Судом встановлено, що ТОВ Дон ІТРЗ Лтд у періоді, що перевірявся, мало господарські взаємовідносини, зокрема, з підприємством ТОВ Мергус , податковий номер 40808006.

Так, 20 квітня 2017 року між ТОВ Дон ІТРЗ Лтд (Покупецем) та ТОВ Мергус (Постачальником) було укладено Договір поставки № 14 (т.2 а.с. 15).

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність покупця Товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, даного Договору.

Пунктом 2 Договору передбачено, що найменування товару, кількість, ціна на товар, що поставляється постачальником, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Постачальника

Згідно із п. 3.2. Покупець здійснює оплату протягом тридцяти банківських днів з моменту отримання товару .

У відповідності до специфікацій до вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити товар, у тому числі: згідно специфікації №1 від 24.04.2017 року товар на суму 87 720,00 грн, у тому числі: патрубок правий 3А-6Д49.189.1спч, патрубок лівий 3А-6Д49.189.2спч, компенсатор 3А-6Д49.189.3спч, перехідник 3А-6Д49.189.4спч, поводок Д50.34.016Б, вал приводу регулятора Д50.36.006сб, корпус приводу регулятора Д50.27.054.

Фактично на виконання зазначеного договору 24.04.2017р. ТОВ Мергус було поставлено ТОВ Дон ІТРЗ Лтд товар у відповідності до специфікації № 1 від 24.04.2017 р. на загальну суму 87 720,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 44 від 24 квітня 2017 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 44 від 24 квітня 2017 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 44 від 24.04.2017р., що підтверджується платіжним дорученням № 626 від 10 травня 2017 року.

Згідно наданих документів встановлено, що на користь ТОВ Дон ІТРЗ Лтд Постачальником була складена податкова накладна від 24.04.2017 року № 44, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 04.05.2017 року, що підтверджується квитанцією № 1.

26.04.2017 р. вищевказаний товар на підставі укладеного договору ТОВ Дон ІТРЗ Лтд був реалізований філії Енерговантажтранс ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Енерготранс на суму 95 460,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується специфікацією № 1 від 26.04.2017 р. до Договору, видатковою накладною № 23 від 26.04.2017р., товарно-транспортною накладною № 23 від 26.04.2017 р., платіжним дорученням № 429 від 28.04.2017р.

Господарські операції з придбання та поставки Товару відображені у бухгалтерському обліку підприємства у відповідності з правилами, встановленими національними стандартами бухгалтерського обліку.

Стосовно господарських взаємовідносин із підприємством ТОВ Грандфлай , (податковий номер 40626863) судом встановлено, що 18 жовтня 2016 року між ТОВ Дон ІТРЗ Лтд (Покупецем) та ТОВ Грандфлай (Постачальником) було укладено Договір поставки № 11.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність покупця Товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, даного Договору.

Пунктом 2 Договору передбачено, що найменування товару, кількість, ціна на товар, що поставляється постачальником, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Постачальника

Згідно із п. 3.2. Покупець здійснює оплату протягом тридцяти банківських днів з моменту отримання товару .

У відповідності до специфікацій до вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити товар , у тому числі: згідно специфікації №1 від 31.10.2016 року товар на суму 42 000,00 грн, у тому числі амортизатор ТЕП70.31.21.011.

Фактично на виконання зазначеного договору 31.10.2016р. ТОВ Грандфлай було поставлено ТОВ Дон ІТРЗ Лтд товар у відповідності до специфікації № 1 від 31.10.2016 р. на загальну суму 42 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 92 від 31 жовтня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 92 від 31 жовтня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 92 від 31.10.2016р,, що підтверджується платіжним дорученням № 461 від 07 листопада 2016 року.

Згідно наданих документів встановлено, що на користь ТОВ Дон ІТРЗ Лтд Постачальником була складена податкова накладна від 31.10.2016 року № 92, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.11.2016 року, що підтверджується квитанцією № 1.

03.11.2016 р. вищевказаний товар на підставі укладеного договору ТОВ Дон ІТРЗ Лтд був реалізований ПАТ Науково-виробничий центр Трансмаш на суму 45 600,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується специфікацією № 1 від 24.10.2016 р. до Договору, видатковою накладною № 24 від 03.11.2016р., довіреністю № 88 від 28.10.2016р. на отримання ТМЦ,., платіжним дорученням № 199 від 28.10.2017р.

Господарські операції з придбання та поставки Товару відображені у бухгалтерському обліку підприємства у відповідності з правилами, встановленими національними стандартами бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ Делівері Груп , (податковий номер 40396579).

31 травня 2016 року між ТОВ Дон ІТРЗ Лтд (Покупецем) та ТОВ Делівері Груп (Постачальником) було укладено Договір поставки № 5 (т. 1 а.с. 155).

Відповідно до умов п. 1.1. вищевказаного Договору, Постачальник зобов'язався передати у власність покупця Товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, даного Договору.

Пунктом 2 Договору передбачено, що найменування товару, кількість, ціна на товар, що поставляється постачальником, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Постачальника

Умовами п. 3.2. цього договору передбачено, що Покупець здійснює оплату протягом тридцяти банківських днів з моменту отримання товару .

У відповідності до специфікацій до вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити товар, у тому числі: згідно специфікації №1 від 06.06.2016 року товар на суму 6 090,00 грн., у тому числі секцію паливного насосу Д50.27.101сб-2; згідно специфікації №2 від 15.06.2016 року товар на суму 4 620,00 грн., у тому числі розпилювач Д49.85.1спч-2, розпилювач Д50.17.101; згідно специфікації №3 від 21.06.2016 року товар на суму 19 440,00 грн., у тому числі електропневмовентіль ВВ32-Ш 110В, електропневмовентіль ВВ32-Ш 50В; згідно специфікації №4 від 11.07.2016 року товар на суму 16 230,00 грн, у тому числі кільце гумове пальця муфти ПК5-25, лампу ПЖ 50х500, щіткку електрографітну ЕГ4 12,5х20х40, стрічку швидкостевимірювача, поводок Д50.34.046Б ; згідно специфікації №5 від 20.07.2016 року товар на суму 9 612,00 грн., у тому числі плець муфти валу відбору потужності ТГМ3.60.06.118, електропневмовентіль ВВ32УЗ 75В; згідно специфікації №6 від 26.07.2016 року товар на суму 38 160,00 грн, у тому числі кришку циліндру 5Д49.78спч. Фактично на виконання зазначеного договору ТОВ Делівері Груп було поставлено ТОВ Дон ІТРЗ Лтд ; товар у відповідності до специфікації № 1 від 06.06.2016 р. на загальну суму 6 090,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 37 від 07 червня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 37 від 07 червня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 37 від 07.06.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 344 від 08 червня 2016 року; товар у відповідності до специфікації № 2 від 06.06.2016 р. на загальну суму 4 620,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 81 від 15 червня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 81 від 15 червня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 81 від 15.06.2016р; товар у відповідності до специфікації № 3 від 21.06.2016 р. на загальну суму 19440,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 119 від 21 червня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 119 від 21 червня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 119 від 21.06.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 355 від 21 червня 2016 року; товар у відповідності до специфікації № 4 від 11.07.2016 р. на загальну суму 16 230,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31 від 11 липня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 31 від 11 липня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 31 від 11.07.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 377 від 11 липня 2016 року; товар у відповідності до специфікації № 5 від 20.07.2016 р. на загальну суму 9 612,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 153 від 20 липня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 153 від 20 липня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 153 від 20.07.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 389 від 03 серпня 2016 року; товар у відповідності до специфікації № 6 від 26.07.2016 р. на загальну суму 38 160,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 185 від 26 липня 2016 року. Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 185 від 26 липня 2016 року. Товар був повністю оплачений Покупцем згідно рахунку № 185 від 26.07.2016р., що підтверджується платіжним дорученням № 391 від 04 серпня 2016 року.

Згідно наданих документів встановлено, що на користь ТОВ Дон ІТРЗ Лтд Постачальником були складені такі податкові накладні: від 07.06.2016 року № 37, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2016 року; від 15.06.2016 року № 81, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2016 року; від 21.06.2016 року № 119, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.06.2016 року; від 11.07.2016 року № 31, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.07.2016 року; від 20.07.2016 року № 153, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.07.2016 року, від 26.07.2016 р. № 185, яка зареєстрована Єдиному реєстрі податкових накладних 27.07.2016 р., що підтверджується відповідними квитанціями № 1.

Придбані ТМЦ на підставі укладених договорів ТОВ Дон ІТРЗ Лтд було реалізовано:

- філії Дзержинськвантажтранс ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Енерготранс на суму 6 600,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується специфікацією № 40 від 08.06.2016 р. до Договору, видатковою накладною № 7 від 08.06.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 0116 від 08.06.2016р. , транспортною накладною № 7 від 08.06.2016 р., платіжним дорученням № 492 від 214.06.2016р.

- філії Дзержинськвантажтранс Транспортно-експедиційна компанія Енерготранс на суму 60 108,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується специфікацією № 41 від 13.07.2016 р. до Договору, видатковою накладною № 10 від 13.07.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 0114 від 13.07.2016р. , транспортною накладною № 10 від 13.07.2016 р., платіжним дорученням № 238 від 04.08.2016р.; видатковою накладною № 14 від 27.07.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 0151 від 27.07.2016р. , транспортною накладною № 14 від 27.07.2016 р., платіжним дорученням № 239 від 04.08.2016р.

- ПАТ Часов'ярський вогнетривний комбінат на суму 5124,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується видатковою накладною № 8 від 17.06.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 4321 від 16.06.2016р. , транспортною накладною № 8 від 17.06.2016 р., платіжним дорученням № 2911 від 16.06.2016р.

- ПАТ Часов'ярський вогнетривний комбінат на суму 20 880,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується видатковою накладною № 9 від 23.06.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 4330 від 21.06.2016р. , транспортною накладною № 9 від 23.06.2016 р., платіжним дорученням № 2953 від 21.06.2016р.

- ПАТ Часов'ярський вогнетривний комбінат на суму 5 220,00 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується видатковою накладною № 12 від 22.07.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 4444 від 20.07.2016р. , транспортною накладною № 12 від 22.07.2016 р., платіжним дорученням № 3660 від 28.07.2016р.

- ПАТ Часов'ярський вогнетривний комбінат на суму 5 386,80 грн. Факт виконання господарської операції підтверджується видатковою накладною № 13 від 28.07.2016р., довіреністю на отримання ТМЦ № 4456 від 26.07.2016р. , транспортною накладною № 13 від 26.07.2016 р., платіжним дорученням № 3661 від 28.07.2016р.

За Договором про заміну сторін від 31 травня 2016 року Виконавцем робіт по капітальному ремонту гидропередачи УГП 750-1200 ПР виступає ТОВ Делівері Груп , Замовником - ТОВ Дон ІТРЗ Лтд .

Фактично на виконання зазначеного договору ТОВ Делівері Груп було виконано капітальний ремонт гидропередачи УГП 750-1200 ПР, про що складений акт прйому-передачи виконаних робіт від 29 червня 2016 року , акт прийому-передачи із ремонту

гидропередачи УГП 750-1200 ПР від 29 червня 2016 року.

Послуга по ремонту оплачена Замовником згідно рахунку № 165 від 29.06.2016р., що підтверджується платіжними дорученнями № 364 від 29 червня 2016 року та № 369 від 04 липня 2016 року.

Згідно наданих документів встановлено, що на користь ТОВ Дон ІТРЗ Лтд Виконавцем була складена податкова накладна від 29.06.2016 року № 165, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2016 року, що підтверджується квитанціями № 1.

Між ТОВ Дон ІТРЗ Лтд (Замовник) та ТОВ Укрвнєштранс-12 (Перевізник) 05.05.2015 року укладено Договор № 050515 на перевезення вантажів у міжміському сполученні автомобільним транспортом .

Транспортування здійснено на підставі заявок на перевезення № 1 від 23.05.2016 та № 2 від 24.06.2016.

Факт транспортування підтверджується актами здачи-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -000008 від 25.05.2016 року та № ОУ-0000010 від 30.06.2016 року, товарно-транспортними накладними № 6 від 24 травня 2016 року та № 165 від 29 червня 2016 року. Оплата здійснена у відповідності до наданих рахунків-фактур від 25 травня № СФ-000008 та від 30 червня 2016 року № СФ-0000010 платіжними дорученнями від 25 травня 2016 року № 339 та від 30 червня 2016 року № 366.

Згідно наданих документів встановлено, що на користь ТОВ Дон ІТРЗ Лтд Перевізником були складені податкові накладні від 25.05.016 року № 1 та від 30.06.2016 року № 165, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.06.2016 року та 30.06.2016 року відповідно, що підтверджується квитанціями № 1.

Господарські операції з придбання та поставки Товару відображені у бухгалтерському обліку підприємства у відповідності з правилами, встановленими національними стандартами бухгалтерського обліку.

Таким чином, рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальників ТОВ Мергус , ТОВ Грандфлай , ТОВ Делівері Груп до покупця ТОВ Дон ІТРЗ Лтд підтверджується договорами поставки, рахунками на оплату товару, платіжними дорученнями, виписками по особовому рахунку ТОВ Дон ІТРЗ Лтд , товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними.

По суті спірних правовідносин суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За визначенням п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Системно проаналізувавши приписи наведених норм кодексу, суд доходить висновку, що для кваліфікації господарської операції як об'єкту оподаткування ПДВ контролюючому органу належить виявити не лише існування ознак проведення цієї операцій в дійсності (тобто з'ясувати фізичні умови операції, досягнуті між сторонами домовленості тощо), але й також однозначно ідентифікувати набувача товару як реально існуючого суб'єкта права за національним законодавством України та встановити справжню (дійсну) договірну вартість товару.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України.

Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). До внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до абз. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. До внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення не виробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Оскільки правила ведення податкового обліку законодавством окремо не встановлені до уваги приймається загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Згідно до п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фінансовий, податковий, статистичний та інші види обліку, базуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно з п. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт їх здійснення.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність : первинний документ це документ, який містить інформацію про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - подія, яка викликає зміну в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Наявні у ТОВ Дон ІТРЗ Лтд вищевказані документи - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином, рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальників до покупця підтверджується вищевказаними первинними документами.

Вищенаведені первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні сприйматися як належні, достовірні докази реальності вчинення господарських операцій.

Судом встановлено, що податкові накладні відповідають вимогам ст. 201 ПК України.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт виконання позивачем зобов'язань за вищевказаними договорами також підтверджується перерахуванням безготівкових грошових коштів на користь постачальників, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем у ході перевірки відповідачем не виявлено. За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника, що також свідчить про реальність спірних правочинів.

Визначальною ознакою господарських операцій - договорів поставки, укладених між ТОВ Дон ІТРЗ Лтд та вищезазначеними контрагентами є те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Мав місце рух активів у процесі здійснення господарських операцій, що підтверджено усіма первинними документами, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

При здійсненні вищевказаних господарських операцій мав місце зв'язок між фактом придбання товару, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому мала місце господарська мета - придбаний ТОВ Дон ІТРЗ Лтд товар був використаний підприємством для власних господарських потреб: придбані ТМЦ використовувались для їх подальшої реалізації з метою отримання прибутку.

Наявні у ТОВ Дон ІТРЗ Лтд документи - договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, платіжні доручення, виписки по особовому рахунку, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

Судом з'ясовано, що ТОВ Дон ІТРЗ Лтд було встановлено статус постачальників товару, придбання якого є підставою для формування податкового кредиту. Всі постачальники, які видавали податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення вищевказаних господарських операцій, тобто, учасники господарської операції мали спеціальну податкову правосуб'єктність, на час укладення договорів поставки та їх виконання мали статус платника ПДВ, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мали право на нарахування цього податку та складання податкових накладних

Судом встановлено, що на момент укладення договорів поставки всі постачальники були зареєстровані як юридичні особи, та відповідно до п. 4 ст. 91 ЦК України, мали повний обсяг цивільної дієздатності, у тому числі, й на укладення вищезазначених договорів поставки з позивачем.

Отже, спірні правочини укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені у цивільному обороті.

Таким чином, вищевказані правочини є належним, достовірним доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, 1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї сторони повинна бути досягнена згода.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом частини 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки спірні правочини не визнані судом недійними, то відносно них діє принцип презумпції дійсності правочину.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товару та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди підприємством позивача, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі, на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств - контрагентів. Навіть, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншою особою, є неможливими.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладену в постановах № 10/21 від 02.03.2010 року, № 09/05 від 13.01.2009 року, № 08/28 від 12.02.2008 року, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 399/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У спірних правовідносинах контролюючий орган наведених правил не дотримався.

Отже, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Таким чином податковий орган, заперечуючи факт здійснення операцій позивачем і зазначеними вище контрагентами, стверджує про фіктивність здійснення поставки позивачем відповідного товару, при цьому жодного доказу такого твердження податковим органом під час перевірки не зазначено та до суду не надано. Крім того, в акті перевірки не викладено жодних належних та допустимих доказів відсутності фактичного здійснення позивачем господарських операцій за укладеними договорами.

Також податковим органом під час перевірки не зазначено та до суду не надано доказів що продаж позивачем товарів його контрагентам здійснено в операціях, що не узгоджується із господарською діяльністю позивача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваних рішень, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин, а отже претензії представника відповідача з оформлення первинних документів позивачем, які були заявлені в судовому засіданні, але не відображені та не містяться у акті перевірки № 13533/20-40-14-12-11/31060269 від 26.09.2017 року, не можуть прийматися судом як підстава для відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог, натомість - суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, правомірність оскаржуваних рішень - не доведена та не підтверджена доказами, які перевірено судом, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем, в силу приписів наведеної норми законодавства, до матеріалів справи належних доказів, що спростовували доводи позивача, порушення вимог законодавства не надані, судом таких фактів також не виявлено.

Таким чином, доказів, які б свідчили про правомірність та законність оскаржуваного рішення відповідачем до суду не надано та під час розгляду справи не долучено та не зазначено.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі є такими, що підлягають скасуванню

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, договори, тощо) є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції підтверджені належними первинними документами, що в сукупності свідчить про реальність господарських операцій, правомірність їх відображення у податковому обліку позивача, а отже податкове повідомлення - рішення № 0000111417 від 04 травня 2018 року винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 133, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН ІТРЗ ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.05.2018 року № 0000111417.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок - 31217206784011, одержувач - УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ - 37999628, банк одержувача - ГУДКСУ в Харківській області, МФО - 851011, код бюджетної класифікації - 22030101) судовий збір у розмірі 1762, грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.