УХВАЛА
03 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4367/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Гуцала М.І.
суддів - Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018р. по справі №820/4367/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН ІТРЗ ЛТД"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН ІТРЗ ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.
27.09.2018 Головне управління ДФС у Харківській області вперше звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2018 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2643 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду 22.10.2018 від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 клопотання Головного управління ДФС у Харківській області частково задоволено, продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на десять календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
05.11.2018 Головне управління ДФС у Харківській області повторно звернулось до суду із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання та повернуто апеляційну скаргу скаржнику.
22.11.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 разом із клопотанням про поновлення строку на її оскарження.
Обґрунтовуючи дане клопотання тим, що Головним управлінням ДФС у Харківській області робились намагання сплатити судовий збір своєчасно, але враховуючи постійні безспірні списання коштів відповідно до запитів для встановлення даних Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, не мало можливості це зробити тому, що на даний період припиняється виконання платіжних доручень, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України (доданих до даного клопотання). Зазначає, що Головне управління ДФС у Харківській області протягом 2018 року зверталось до ДФС України з проханням розподілити кошторисні призначення за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки на І- II квартал 2018 року на загальну суму судового збору щонайменше у розмірі 11,2 млн. грн про що свідчать численні листи ГУ ДФС у Харківській області. Натомість, фінансування поточного року за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки не охоплює нагальні потреби (безспірне списання коштів по арештам та сплату судового збору). Також зазначає, що Головне управління ДФС у Харківській області просило збільшити кошторисні призначення Головному управлінню ДФС у Харківській області за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки на І -II квартал 2018 року щонайменше, в розмірі 12 318,14 тис. грн - по справах, які вже терміново потребують сплати станом на 15.05.2018 та 2 569,36 млн. грн - по поточних справах.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .
Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, суд зазначає, що ГУ ДФС в Харківській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування контролюючого органу з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 804/958/17.
Враховуючи зазначене, підстави викладені відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні.
Таким чином причини, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку відповідачем не зазначено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження, оскільки вказані скаржником обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.20158 по справі № 820/4367/18 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018р. по справі №820/4367/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН ІТРЗ ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду .
Суддя-доповідач (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.В. Мельнікова
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2018 |
Оприлюднено | 04.12.2018 |
Номер документу | 78267408 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Гуцал М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні