Ухвала

від 27.08.2018 по справі 302/692/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/692/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,

за участі секретаря - Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 05 лютого 2018 року (головуючий суддя Цімбота В.І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, знесення гаражу та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у праві власності ОСОБА_2 на земельну ділянку в 0,04га по вул. Дружби, 49 в с. Колочава, Міжгірського району, кадастровий №2122482100:01:008:0008, шляхом знесення гаражу на цій земельній ділянці; стягнути зі ОСОБА_3 на його користь 10000,00 грн. моральної шкоди.

Позов мотивував тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,04 га для ведення особистого селянського господарства в с. Колочава, Міжгірського району, кадастровий номер 2122482100:01:008:0008, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.04.2014.

Відповідач ОСОБА_3 самовільно незаконно збудував на цій земельній ділянці гараж, що стверджується Актом комісії депутатів від 01.07.2016 та рішенням Міжгірського районного суду від 05.02.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015. Добровільно знести гараж - відмовляється.

Рішення Міжгірського районного суду від 05.02.2018 позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у праві власності ОСОБА_2 на земельну ділянку в 0,04 га в с. Колочава, по вул. Дружби, 49 (за дорогою), кадастровий №2122482100:01:008:0008, шляхом знесення гаражу на цій земельній ділянці.

Надано ОСОБА_2 право на знесення із належної йому на праві приватної власності земельної ділянки самовільно збудований гараж ОСОБА_3 за рахунок останнього.

У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

На це рішення подали апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - син відповідача, який не брав участі у справі. У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що гараж збудував він, оскільки є інвалідом першої групи А і йому потрібен такий гараж для зберігання в майбутньому автомобіля, за отриманням якого він зареєстрований у відповідній черзі; обставина будівництва гаража ОСОБА_1 підтверджується заявою депутата Колочавської сільської ради. Зазначає, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем. Належним відповідачем є він - ОСОБА_1, проте його не було залучено до справи співвідповідачем і судом вирішено питання про його права та інтереси. Просив рішення суду місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у грудні 2014 року ОСОБА_3 звертався в суд із позовом до Колочавської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - відділ Держземагенства у Міжгірському районі про зобов'язання виділити земельну ділянку, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 та скасування рішень Колочавської сільської ради (справа № 302/1515/14-ц).

Звертаючись до суду з таким позовом ОСОБА_3 у позовній заяві зазначав, зокрема, що його син, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом першої групи та стоїть на черзі на отримання автомобіля. Кілька років тому позивач на земельній ділянці спорудив гараж. Проте у жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з вимогою звільнити земельну ділянку, оскільки цю ділянку йому передано у власність.

За результатом розгляду такого спору ухвалено рішенням Міжгірського районного суду від 05.02.2015, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 - відмовлено. Дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 13.03.2015.

Указаним судовим рішенням встановлено правомірність передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,04 га. для ведення особистого селянського господарства в с. Колочава, на яку йому 11.04.2014 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Також у матеріалах справи № 302/1515/14-ц містився Акт комісійного обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 (акт від 29.12.2014), яким встановлено, що на цій земельній ділянці ОСОБА_3 самовільно побудував гараж з надвірною спорудою. Документів про дозвіл на будівництво такого гаража позивачем ОСОБА_3 не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, такими судовими рішеннями, які набрали законної сили, а також дослідженим при їх ухваленні Актом комісійного обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 від 29.12.2014, встановлено що саме ОСОБА_3 спорудив гараж на земельній ділянці ОСОБА_2 До того ж пред'явлений 17.12.2014 позов у іншій цивільній справі 302/1515/14-ц ОСОБА_3 обґрунтовував саме тим, що його син, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом першої групи та стоїть на черзі на отримання автомобіля, а кілька років тому позивач ОСОБА_3 на земельній ділянці спорудив гараж.

Доводи апеляційної скарги про те, що у заяві депутатів (а.с. 102) зазначено, що ОСОБА_1 побудував гараж за допомогою батьків - є необґрунтованими, дана обставина спростовується наведеними вище доказами.

Таким чином, апелянтом ОСОБА_1 не доведено, що судовим рішенням у даній справі вирішено питання про його права.

Відповідно до ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Зважаючи на викладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - закрити.

Керуючись ст. 362 ч. 1 п. 3, ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 05 лютого 2018 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 31 серпня 2018 року.

Головуюча: Судді: