Постанова

від 03.09.2018 по справі 278/1280/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/1280/17 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 23 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Галацевич О.М., Григорусь Н.Й.

з участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу №278/1280/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Полісся про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року, яке ухвалено суддею Грубіяном Є.О. в м.Житомирі

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зернова компанія Полісся (надалі - ТОВ Зернова компанія Полісся ) пеню в сумі 8 364,41 грн., інфляційні втрати в сумі 6 238,82 грн., 3% річних в сумі 711,75 грн. за неналежне виконання умов договору оренди від 20.02.2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.05.2008 року за № 040820900075, а також пеню в сумі 10488,10 грн., інфляційні втрати в сумі 8061,67 грн., 3% річних в сумі 919,14 грн., заборгованість з орендної плати в сумі 8 483,13 грн., які виникли за договором оренди землі від 20.02.2008 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.05.2008 року за № 040820900076.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 20.02.2008 року між ТОВ Зернова компанія Полісся та батьками позивачів - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, були укладені вищевказані договори оренди землі строком на 7 років. Позивачі є спадкоємцями майна після смерті своїх батьків. За період з 2012 року по 2016 рік відповідачем не сплачувалася орендна плата за договором № 040820900076, а за договором № 040820900075 - з 2013 року по 2016 рік. Свої дії відповідач пояснює тим, що орендодавці померли і він не зобов'язаний відшукувати спадкоємців для повідомлення їх про те, що земельні ділянки перебувають у його користуванні та сплати орендної плати за їх користування. Таким чином, на даний час утворилась заборгованість по орендній платі та кошти за неналежне виконання грошового зобов'язання, яку позивачі просять стягнути на користь одного з них, а саме - ОСОБА_2.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, порушені норми процесуального і матеріального права. Зазначає, що суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що в період використання відповідачем земельних ділянок з 2012 року по 2016 рік відповідачем не сплачувалася орендна плата за договором № 040820900076, а за договором № 040820900075 - з 2013 року по 2016 рік. Відповідач відмовився в добровільному порядку сплатити орендну плату за вказаний період мотивуючи тим, що орендодавці земельної ділянки померли, а наявність спадкоємців не дає підстав для сплати. Проте, на думку апелянта, зобов'язання мають виконуватись належним чином, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язань належним чином.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з'явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дані земельні ділянки з 2008 року перебували в оренді у відповідача, який після того як позивач ОСОБА_2 повідомив про факт їх успадкування, виплатив останньому відповідну орендну плату за період користування земельними ділянками у 2012-2016 роках в межах часток ОСОБА_2 у власності таких земельних ділянок. А тому на думку суду першої інстанції, порушення прав ОСОБА_2 відповідачем щодо оплати орендної плати не відбулось. Водночас, безпідставними є вимоги ОСОБА_2 стосовно стягнення з відповідача на його користь пені, суми інфляційних втрат та 3% річних за вказаний період часу, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1230 ЦК України перехід права спадкоємця на стягнення пені у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків має місце лише за умови, коли вона була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. В свою чергу, доказів останнього позивачами суду надано не було, а відтак вимоги з приводу цього, на думку суду першої інстанції є також безпідставними.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, який померІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19) та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18) були батьками позивачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

20 лютого 2008 року між ТОВ Зернова компанія Полісся та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі земель 16.05.2008 року за № 040820900075 (а.с.10-11), відповідно до якого Товариство, як орендатор, прийняло від ОСОБА_5 у строкове платне користування (оренду) на 7 років земельну ділянку площею 2,7918 га, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Троянівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та належить орендодавцю на підставі державного акту серії НОМЕР_1 № 237165 (а.с.16).

Згідно п. 4 даного Договору нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 23051,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у 2008 році у розмірі 2% від грошової оцінки ділянки, а починаючи з 2009 року у розмірі 3% (692,00 грн.). Факт передачі земельної ділянки від орендодавця орендарю підтверджується відповідним актом передачі від 20.02. 2008 року (а.с.12).

Також 20.02.2008 року між ТОВ Зернова компанія Полісся та ОСОБА_4 (а.с.13-14) було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Державному реєстрі земель 16.05.2008 року за № 040820900076. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_4 передав у строкове платне користування ТОВ Зернова компанія Полісся строком на 7 років належну йому на підставі державного акту серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 (а.с.17) земельну ділянку площею 2,9244 га, розташовану на території Троянівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва. Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки на час укладення договору склала 23 051,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у 2008 році у розмірі 2% від грошової оцінки ділянки, а починаючи з 2009 року у розмірі 3% (692,00 грн.). Факт передачі земельної ділянки від орендодавця орендарю підтверджується відповідним актом передачі від 20.02.2008 року (а.с.15).

16 грудня 2016 року на ім'я ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,9244 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с.23). Того ж дня ОСОБА_2 зареєстрував право власності на зазначену частину земельної ділянки (а.с.23).

Згідно даного свідоцтва, іншими спадкоємцями даного спадкового майна померлого ОСОБА_4 є також його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_3, в 1/3 частці кожний.

Також, 16 грудня 2016 року на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,7918 га, кадастровий номер НОМЕР_4 та зареєстровано право власності на неї (а.с.25, 26).

Відповідно до Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12.10.2017 року, за ОСОБА_2 визнано право власності, як за спадкоємцем за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5, зокрема на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 2,9244 га., кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Троянівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (а.с.71-73).

Разом з тим матеріали справи не містять доказів про оформлення позивачем ОСОБА_3 спадкових прав після смерті батька ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,9244 га, кадастровий номер НОМЕР_3 чи про відмову від свого права на частку в спадковому майні.

Згідно відомостей виплати орендної плати від 26.01.2017 року (а.с.61-62) відповідач виплатив позивачу ОСОБА_2 9130,38 грн. орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,7918 га за період з 2013 по 2016 роки, а також 3414,46 грн. за користування 1/3 частиною земельної ділянки площею 2,9244 га за період користування з 2012 по 2016 роки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями статей 13, 15 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Змістом цього договору є права та обов'язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно ч. 1, 3 ст. 148-1 Земельного Кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіції, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно двох свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 грудня 2016 року успадкував 1/3 частину земельної ділянки площею 2,9244 га, що за життя належала його батькові, а також земельну ділянку площею 2,7918 га, що за життя належала його матері. Також на підстав рішення суду за ним визнано право власності, як за спадкоємцем за законом, після померлої матері ОСОБА_5, зокрема на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 2,9244 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка в свій час належала його померлому батькові.

Дані земельні ділянки з 2008 року перебували в оренді у відповідача ТОВ Зернова компанія Полісся . Після того як позивач ОСОБА_2 повідомив відповідача про вступ у спадщину, надавши відповідні документи, товариство виплатило останньому відповідну орендну плату за період користування земельними ділянками у період 2012-2016 рр. відповідно до його часток у спадковому майні, що підтверджується відповідними відомостями про виплату орендної плати (а.с.61,62).

Таким чином встановивши, що орендна плата за користування даними земельними ділянками була виплачена відповідачем позивачу ОСОБА_2, а позивач ОСОБА_3 не надав суду належних доказів про вступ у спадщину після смерті батька, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, зазначивши відповідні мотиви.

Стосовно вимог про стягнення пені в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення за порушення строків виплати орендної плати, передбаченої п. 13 Договорів, судом встановлено, що позивачами недоведено порушення відповідачем строків виплати орендної плати, відповідно до п. 10 Договору (орендна плата за поточний рік вноситься до 10 числа листопада місяця такого поточного року).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ч. 1 ст. 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України). До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя (ч. 2 ст. 1230 ЦК України).

Під час розгляду справи було встановлено, що до складу спадщини на момент смерті батьків до позивача ОСОБА_2 перейшло у порядку спадкування право на отримання орендної плати за умовами договорів оренди землі, а відповідальність за порушення умов договорів, яка за договорами оренди була передбачена за життя орендодавців, після смерті останніх не входить до складу спадщини. Позивачем ОСОБА_2 не надано доказів того, що ним доведено товариству право отримання орендної плати, оскільки надання документів про його право власності на земельні ділянки, надіслано на адресу відповідача лише 31.01.2017 року, тому відсутні підстави вважати, що з вини відповідача була невнесена орендна плата у строки визначені договорами за період з 2012 по 2016 роки. За таких обставин, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені є вірним.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивачів ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ТОВ Зернова компанія Полісся на їх користь суми інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України за неналежне виконання умов договорів виходячи з наступного.

Як на підставу заявлених вимог позивачі посилалися на ч.1 ст. 537 ЦК України, яка передбачає, що боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори також у разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, серед іншого, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Встановивши під час розгляду справи, що вказані положення закону передбачають наявність самого кредитора, дії боржника по виконанню свого обов'язку шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей на депозит у нотаріуса, нотаріальної контори є його правом, а не обов'язком, прострочення виконання зобов'язання у даному випадку відбулось не з вини відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ТОВ Зернова компанія Полісся на користь позивачів інфляційних втрат та 3% річних.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду відповідачем не надано.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий : Судді :