Рішення

від 05.09.2018 по справі 398/173/17

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/173/17

провадження №: 2/398/141/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" вересня 2018 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Ніколаєва М.В.,

секретар судового засідання Безкоровайна А.І.,

позивач ОСОБА_1,

відповідач ТОВ "Комінтерн-Агро ,

представник позивача ОСОБА_2,

представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_7 в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн-Агро про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ТОВ Комінтерн-Агро про визнання договору оренди землі № КМNА-2015-037 від 22 травня 2015 року недійсним. Свої вимоги мотивує тим, що зазначений договір оренди не укладала та не підписувала.

Позивач та її представник в судове засіданні, не з'явились, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 190, 229), причини неявки суду не повідомили, правом подати відзив на позовну заяву не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані сторонами доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Істотні умови договору оренди визначені в ст. 15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Позивач є власником земельної ділянки загальною площею 4,59 га, розташованої на території Комінтернівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520383700:02:000:0031, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2015 (а. с. 5, 6).

22 травня 2015 року між сторонами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки №KMNA-2015-037, який зареєстрований 25 травня 2015 року реєстраційною службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, запис № 9863988 (а. с. 6 - 8).

Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 01 березня 2018 року №1525/1526/17-27, 838/839/18-27, яка проведена Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в трьох примірниках оригіналу договору оренди землі №KMNA-2015-037 від 22 травня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комінтерн-Агро , виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а. с. 146 - 160).

Для проведення судової почеркознавчої експертизи, експертній установі було надано: матеріали цивільної справи №398/173/17, експериментальні і вільні зразки підпису і почерку ОСОБА_1, надані позивачем та відповідачем, три оригінали договору оренди від 22 травня 2015 року.

При дослідженні підписів експертом встановлені розбіжні ознаки, які є стійкі, суттєві, та у своїй сукупності достатні для категоричного висновку, що досліджувані підписи в трьох примірниках оригіналу договору оренди землі виконано не ОСОБА_8, а іншою особою.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах від 25 травня 1998 року №15, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Представники відповідача не надали належних та допустимих доказів для спростування висновку експерта, який надсилався відповідачу (а.с. 203, 204, 206), а також не навели інших доводів щодо неправильності проведення експертизи та неправильності висновку судово-почеркознавчої експертизи.

Враховуючи вищевикладене і оцінивши висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 01 березня 2018 року, суд вважає, що даний висновок відповідає встановленим вимогам чинного законодавства, є чітким та обґрунтованим, а тому приймає його в якості належного та допустимого доказу по даній справі.

Акти взаємозаліку від 20.10.2015 та 01.12.2015, а також видаткові накладні до них (а.с. 80-83, 130-131), згідно яких позивач отримував орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3520383700:02:000:0031 не можуть свідчити про наявність волі орендодавця на укладення договору оренди, оскільки це не ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, так як виключне право на підписання договору належить власнику землі або уповноваженій ним в установленому законом порядку особі, а підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Крім того, слід зазначити, що факт незаконного користування чужим майном не позбавляє власника права отримувати кошти у якості відшкодування за використання його майна.

Позивач дізнавшись про існування договору оренди від 22 травня 2015 року, який вона не підписувала, повідомила відповідача про його недійсність, що підтверджується листом-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди (а.с 3), а також звернулась з відповідним позовом до суду для захисту свого права.

Крім того, суд зазначає, що підписуючи договір оренди особа надає свою згоду не тільки на передачу земельної ділянки в оренду, а саме на передачу її в оренду на певних умовах (розмір орендної плати, строк договору та ін.), а не підписання позивачем договору оренди свідчить про відсутність погодження істотних умов договору із власником земельної ділянки, тому отримання в послідуючому позивачем орендної плати за 2015 рік не дає підстав для висновку про відповідність такого договору оренди вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України.

У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

За таких обставин, отримання плати за оскаржуваним правочином, не витребовування земельної ділянки не має правового значення для вирішення спору про визнання договору недійсним.

Спірний договір оренди за формою і змістом відповідає вимогам закону, є зареєстрованим у встановленому законом порядку, але експертизою підтверджено, що власник земельної ділянки його не підписував. Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст. ст. 203, 215 ЦПК України).

Враховуючи те, що договір оренди власник земельної ділянки особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волі орендодавця на її укладення, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а договір оренди від 22 травня 2015 року - визнанню недійсним.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн. (а. с. 14) та витрати на проведення експертизи в сумі 3714,00 грн. (а. с. 110), а всього - 4354,00 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн-Агро про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № KMNA-2015-037 від 22 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: вул. Новоселів, 14, с. Новоселівка (колишня назва Комінтерн), Олександрійський район Кіровоградської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комінтерн-Агро (код ЄДРПОУ 35079053, юридична адреса: проспект Праці, 2т, кімната 10, м. Дніпро; адреса місцезнаходження: вул. Центральна (колишня назва Леніна), 1а, с. Новоселівка (колишня назва Комінтерн), Олександрійський район Кіровоградської області), зареєстрований 25 травня 2015 року реєстраційною службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, запис № 9863988.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комінтерн-Агро (код ЄДРПОУ 35079053, юридична адреса: проспект Праці, 2т, кімната 10, м. Дніпро; адреса місцезнаходження: вул. Центральна (колишня назва Леніна), 1а, с. Новоселівка (колишня назва Комінтерн) Олександрійський район Кіровоградської області) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: вул. Новоселів, 14, с. Новоселівка (колишня назва Комінтерн), Олександрійський район Кіровоградської області) судові витрати в розмірі 4354 (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Ніколаєв