Постанова

від 29.08.2018 по справі 404/7479/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/7479/17

провадження № 22-ц/781/1495/18

Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Кравченко Я.С .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, в особі начальника ОСОБА_2, та ОСОБА_3на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року за позовом ОСОБА_3 до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації про визнання наказу протиправним в частині та його скасування, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, просив визнати протиправним, тобто таким, що суперечить частині першій статті 39 Закону України "Про загальну середню освіту" у редакції чинній станом на 05.09.2017 р., якою передбачено, що керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, а також таким, що суперечить пункту 4.2 Статуту опорного навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, затвердженого рішенням Новомиргородської районної ради від 23.12.2016 р. № 182, пункт перший наказу від 05 вересня 2017 р. № 293-к "Про скорочення штату" та скасувати його; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 03 листопада 2017 р. № 342- к "Про звільнення ОСОБА_3Р.", поновити його, ОСОБА_3, на посаді директора Навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, ідентифікаційний код 41712036, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ОСОБА_3 працював у Новомиргородській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області на посаді директора з 27.08.1997 р.

06.11.2017 року наказом відповідача від 03 листопада 2017 р. № 342- к він був звільнений з посади директора за скороченням штату.

З вказаним наказом позивач не згодний, вважає його незаконним, а звільнення протиправним, з наступних підстав.

12 квітня 2017 року Новомиргородською районною радою Кіровоградської області на дванадцятій сесії сьомого скликання було прийнято рішення № 225 Про утворення навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області .

Пунктом другим вказаного рішення визначено: "Припинити юридичну особу Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття в навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ), у наступному складі:..." .

Пунктом 8 рішення визначено: "Вважати Навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Дібрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області .

19.05.2017 року відповідачем видано наказ № 172 "Про проведення конкурсного відбору", в якому вказано: " У зв'язку з вакантною посадою директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ..."

У зв'язку з тим, що у навчально-виховному об'єднанні Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області передбачена посада директора та керуючись правилом ч. 4 ст. 36 КЗпП України, яким передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Позивачем 31.05.2017 року було подано відповідачу заяву про переведення його на посаду директора згаданого закладу освіти.

Листом від 02.06.2017 року № 01-28/333/1 відповідач повідомив про неможливість перевести позивача на посаду директора згаданого закладу освіти, у зв'язку з відсутністю у мережі навчальних закладів Новомиргородського району такого навчального закладу, як навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад .

20.06.2017 року та 30.06.2017 року ОСОБА_3 повторно звернувся до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації з проханням перевести його на посаду директора.

Листом від 06.07.2017 року № 01-27/189/1 відповідач повідомив про неможливість переведення у зв'язку з тим, що вказану посаду може обіймати лише переможець конкурсу.

Позивач 11.07.2017 року та 28.07.2017 року звертався до відповідача з цією ж вимогою, проте відповіді не надано.

13.09.2017 року ОСОБА_3 знову звернувся до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації з тією ж вимогою, на що листом від 20.09.2017 року № 01-27/246/1 повідомлено, що перевести його на посаду директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області не можливо, оскільки призначення на згадану посаду здійснюється за конкурсом та шляхом укладення контракту.

За вказаного, позивач вважає, що відмови (від 06.07.2017 р. та від 20.09.2017 р.) відповідача суперечили частині 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту у редакції чинній станом на 06.07.2017 року та станом на 20.09.2017 року, якою не передбачено призначення керівника загальноосвітнього навчального закладу за конкурсом та на контрактній основі.

18.10.2017 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про переведення його на посаду директора навчального закладу - правонаступника Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.

Відповідач листом від 30.10.2017 року, № 01-27/281/1 відмовив у переведенні на посаду директора Навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2- дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області у зв'язку з набуттям чинності нової редакції частини 2 статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту". Згідно до абзацу другого частини 2 статті 26 згаданого закону : "Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії"".

Підпунктом 17 пункту 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про освіту" передбачено, що після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту" застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.

Проте, позивач вважає, що у даному випадку посада директора не є вакантною.

В силу положень ч. 4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40), фактичного скорочення штату не відбулося (посада директора збереглася) і звільнення проведено з порушенням норм трудового права.

Наступного дня після звільнення позивача 07.11.2017 року було внесено запис до ЄДРПОУ № 14341120012000085 про припинення юридичної особи Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ідентифікаційний код 33333782, внесено запис № 14341340000004274 про реєстрацію навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІП ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області ідентифікаційний код 41712036 та вказано відомості про те, що дана юридична особа є правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.

Крім цього, позивач зазначив, що звільнення проведено з порушенням вимог частини 3 статті 40 КЗпП України, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

На підтвердження своєї непрацездатності позивач зазначив, що згідно з листком непрацездатності від 06.11.2017 року серія АДО № 825239, він з 06.11.2017 року по 20.11.2017 року перебував на лікарняному.

Вказує, що незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду, що полягає в моральних стражданнях, які в момент заподіяння переросли у фізичний біль, внаслідок сильного душевного хвилювання він захворів, ним були втрачені нормальні життєві зв'язки, хвороба позбавила його можливості вільно бачитися та спілкуватися з людьми, допомагати дружині вести спільне господарство, займатися навчанням та вихованням учнів.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди в сумі 50000 грн. ним також враховано, що порушення трудових прав з боку відповідача носили систематичний характер, зокрема, це встановлено рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2017 року, у справі № 395/1411/16-ц, яким було визнано незаконним та скасовано наказ відповідача від 02.12.2016 року № 328 - ОС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3Р."

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату.

Поновлено ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (місцезнаходження: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 107, ідентифікаційний код 41712036).

Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 112, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02144105) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 82 060 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів та 2 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

19 липня 2018 року відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування вказаного судового рішення з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що згідно рішень Новомиргородської районної ради у 2016-2018 роках з метою оптимізації навчальних закладів було об'єднано три навчальні заклади (юридичні особи) в один, внаслідок чого замість трьох штатних одиниць директорів залишилась тільки одна штатна посада директора, на яку могла претендувати тільки особа яка пройшла відповідний конкурс.

Висновок суду першої інстанції про те, що штат працівників не змінився, не відповідає наявним у справі доказам.

ОСОБА_3 з 27.08.1997 року по 06.11.2017 року працював у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІП ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області обіймаючи посаду директора цього навчального закладу, контракт з ним не укладався.

Рішенням Новомиргородської районної ради №153 від 21 жовтня 2016 року вказаний навчальний заклад визначено опорним закладом. Обов'язки щодо здійснення господарської діяльності опорним закладом покладено на відділ освіти Новомиргородської РДА.

Рішенням Новомиргородської районної ради №182 від 23 грудня 2016 року затверджено Статут опорного навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області.

За своїм Статутом - опорний заклад є юридичною особою публічного права. Засновником (власником) закладу є Новомиргородська районна рада. Управління та керівництво закладом здійснює його директор. Директор призначається на посаду та звільняється з посади відділом освіти Новомиргородської РДА за погодженням з Новомиргородською районною радою. Директор закладу, за статутними обов'язками, наділений адміністративно-господарськими повноваженнями. Рішення про реорганізацію навчального закладу приймає Новомиргородська районна рада. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління навчальним закладом.

Відповідно до п .п. 3, 4 Рішення Новомиргородської районної ради №225 від 12 квітня 2017 року припинено юридичну особу Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області та Дібрівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад у зв'язку із реорганізацією шляхом створення на їх базі нової юридичної особи Навчально-виховного обєднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 дошкільний навчальний заклад , утворено комісію з припинення дії юридичних осіб.

За п. 9 цього ж рішення обов'язки щодо здійснення господарської та фінансової діяльності учбового закладу покладено безпосередньо на відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА.

У зв'язку із припиненням повноважень директора та подальшим припиненням юридичної особи, начальником відділу освіти прийнято наказ № 293-к від 05.09.2017 року про скорочення штатних посад директорів ліквідованих навчальних закладів. За два місяці до звільнення ОСОБА_3 був попереджений про наступне звільнення у встановлений спосіб та запропоновано роботу у відповідності до його кваліфікації (вчителя математики Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ПІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області). ОСОБА_3 відмовився від запропонованої посади і вказаний факт було підтверджено його представником.

Послідуючими рішеннями Новомиргородської районної ради встановлені порядок проведення конкурсів на заняття посад директорів новостворених навчальних закладів та відповідні кваліфікаційні вимоги до кандидатів на вказані посади.

З моменту припинення ОСОБА_3 своїх повноважень, у зв'язку із відсутністю роботи за відповідною посадою, йому було роз'яснено про новий порядок прийняття на посаду директорів навчальних закладів, повідомлено про проведення конкурсу на заняття вакантної посади директора в новому навчальному закладі.

03 листопада 2017 року наказом начальника відділу освіти №342-к ОСОБА_3 було звільнено з виплатою компенсацій, передбачених ст. 44 КЗпП України з датою звільнення 06.11.2017 року. Компенсація виплачена, враховуючи останній робочий день 06.11.2017 року.

06.11.2017 року близько 10-00 ранку ОСОБА_3, перебуваючи на робочому місці, був ознайомлений з вказаним наказом, йому вручено трудову книжку та перераховано всі кошти, нараховані при звільненні. Після ознайомлення з наказом ОСОБА_3 самовільно залишив робоче місце, відмовившись допрацьовувати останній робочий день. З наданих доказів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що вже після ознайомлення з наказом ОСОБА_3 звернувся до терапевтичного відділення лікарні. Лікарняний лист оформлений 06.11.2017 року і може підтверджувати поважну причину нез'явлення працівника на робочому місці протягом 4 годин роботи.

ОСОБА_3 не був членом профспілкової організації.

07.11.2017 року до Державного реєстру внесено запис (№14341120012000085) про припинення юридичної особи - Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (Ідн.код 33333782).

07.11.2017 року до Державного реєстру внесено запис (№14341340000004274) про проведення державної реєстрації юридичної особи - Навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІП ступенів №2 дошкільний навчальний заклад .

Відповідач у своїй апеляційній скарзі наголошує, що позивач своєчасно був повідомлений про наступне вивільнення, йому було запропоновано вакантні посади на підприємстві, від яких він відмовився, враховуючи відсутність переважного права залишитись на роботі, при цьому позивач своєчасно отримав всі належні йому при звільненні виплати (заробітну плату, вихідну допомогу та грошову компенсацію за невикористану відпустку відповідно до статей 44, 83, 116 КЗпП України, скорочення посади директора, яку займав ОСОБА_3, входило до виключної компетенції відповідача та фактично є його правом, тому вимоги позовної заяви про визнання незаконним наказу про звільнення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

03 серпня 2018 року позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про зміну рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та стягнення з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на його користь 90943 грн. 16 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначається, що згідно наказу від 03.11.2017 р. № 342-к ОСОБА_3 було звільнено 06.11.2017р., за цей день як за останній робочий день відповідач виплатив належну йому заробітну плату. Стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 07.07.2017р. по 05.07.2018 р. включно.

На думку позивача суд першої інстанції помилково визначив початок вимушеного прогулу з 21.11.2017 року, а не з дня незаконного звільнення. Листок тимчасової непрацездатності АДО №825239 від 06.11.2017 року надавався суду як доказ порушення відповідачем заборони на звільнення працівника в день його тимчасової непрацездатності, виплати за цей період не проводились.

Таким чином, з 07 листопада 2017 року по 31 грудня 2018 року середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 38 робочих днів ( із них у листопаді 18 днів вимушеного прогулу ( з 07.11. по 30.11.2017 р.) та 20 днів у грудні 2017 р.) х 532 грн. 86 коп., дорівнює 20248 грн. 68 коп.

З 01.01.2018 р. зарплати педагогічних працівників збільшилися за рахунок зростання прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 1762 грн. Прожитковий мінімум на одну працездатну особу є розміром базового посадового окладу працівника першого тарифного розряду (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказ МОН України від 26.09.2005 р. № 557 Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ з подальшими змінами ). В свою чергу, ставки зарплати (посадові оклади ) працівників бюджетних установ розраховують множенням ставки ( посадового окладу ) працівника 1-го тарифного розряду (1762 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт обумовлений вказаними вище нормативно-правовими актами.

Кабінет Міністрів України пунктом першим постанови від 11.01.2018 р. № 22 встановив, що визначені у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699; 2005 р., № 40, ст. 2544; 2017 р., № 1, ст. 6) посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, підвищуються з 1 січня 2018 р. на 10 відсотків.

Згідно п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 яким передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна тата, включаючи премії та інші витати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної тати та інших витрат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. (Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 348 (348-95-п) від 16.05.95, N 1266 (1266- 2001-п) від 26.09.2001 р.).

Позивач зазначає, що виходячи з відкоригованої заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної тати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Тому розмір середньоденного заробітку з 01.01.2018 р. підлягає коригуванню.

Коефіцієнт коригування середнього заробітку з 01.01.2018 р.: 1762 грн.(прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2018 р.) / 1600грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2017 р.) = 1,1 (коефіцієнт зростання заробітної плати завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатної особи).

Наступний коефіцієнт 1,1 - це коефіцієнт підвищення розміру заробітної плати встановлений Кабінетом Міністрів України (постанова від 11.01.2018 р. № 22) на 10 %.

Таким чином, коефіцієнт коригування середнього заробітку є добутком коефіцієнту зростання заробітної плати завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатної особи та коефіцієнту підвищення розміру заробітної плати встановлений Кабінетом Міністрів України (1,1 х 1,1) = 1,21

Розмір середньоденного заробітку з 01.01.2018 р. становить: 532 грн. 86 коп. х 1,21 = 644 грн. 76 коп .

Кількість днів вимушеного прогулу з 01.01.2018 р. по 05.07.2018 р. включно складає 127 (січень - 21, лютий - 20, березень -21,квітень - 19, травень -21,червень - 20. у липні (з 02.07. по 05.07. включно 5) днів.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2018 р. по 05.07.2018 р. складає 81884 грн. 52 коп.( 644грн.76 коп. х 127 днів вимушеного прогулу).

За таких підстав вважає, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 07.11. 2017 р. по 05.07.2018 р. (включно) складає 102133 грн. 20 коп. ( 20248 грн.68 коп. + 81884 грн. 52 коп.).

Оскільки відповідачем виплачено вихідну допомогу при звільненні в розмірі одного середньомісячного заробітку 11190 грн. 04 коп., то розмір (сума) середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 90943 грн. 16 коп. (102133грн. 20 коп. - 11190 грн. 04 коп.).

Враховуючи доводи апеляційних скарг рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнати протиправним і скасування пункту першого наказу від 05 вересня 2017 р. № 293-к "Про скорочення штату" та розміру моральної шкоди не оскаржується.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши пояснення представника позивача - ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги позивача та заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, представників відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та заперечували проти задоволення скарги позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відбулась реорганізація навчального закладу, всі права та обов'язки в порядку правонаступництва перешли до нової юридичної особи - навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, при цьому не відбулось скорочення штату працівників і посада директора скорочена не була, при порівнянні штатних розписів до і після реорганізації вбачається, що кількість штатних посад не зменшилась, то сам факт реорганізації не є підставою для звільнення ОСОБА_3 При проведенні звільнення відповідачем були грубо порушені трудові права позивача, наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про його звільнення є незаконним, тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі на раніше займаній посаді директора.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивача проведене з порушенням вимог ч.2 ст. 40 КЗпП України в період його тимчасової непрацездатності.

Визначаючи розмір середнього заробітку, який відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України підлягає стягненню, суд першої інстанції зазначив період вимушеного прогулу з 21.11.2017 року по день винесення рішення суду, яким визнано звільнення незаконним, не включивши до цього періоду дні перебування на лікарняному, середньоденну заробітну плату вирахував згідно довідки відповідача про доходи ОСОБА_6 за останні два місяці перед звільненням.

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд задовольнив частково, стягнувши на користь позивача 2000 грн., у зв'язку з порушенням прав трудових позивача при його незаконному звільненні, яке призвело до моральних страждань, як передбачено ст. 237-1 КЗпП України.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись із такими висновками суду першої інстанції.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що з 27.08.1997 року ОСОБА_3 працював на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, що підтверджується записами трудової книжки (а.с.17-18 т.1).

Рішенням Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року № 225 утворено юридичну особу навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (місцезнаходження юридичної особи: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вулиця Соборності, 107) з окремими підрозділами (філіями) без статусу юридичних осіб: Шпаківська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ ; Дібрівська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ , Кам'янська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ (а.с.62-63,126-127 т.1).

Пунктом 3 вказаного рішення припинено юридичну особу Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ ).

Пунктом 5 зазначеного рішення Новомиргородської районної ради припинено діяльність юридичної особи Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ у зв'язку з реорганізацією (шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ ).

Також вирішено вважати навчально-виховне об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - дошкільний навчальний заклад правонаступником Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Дібрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (пункт 8 рішення Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року № 225).

Відповідно до статуту НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ Новомиргородської районної ради Кіровоградської області управління навчальним закладом здійснюється відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації; керівництво закладом здійснює його директор; керівник та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА (п.п. 4.1.-4.3. статуту) (а.с.65-93 т.1).

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 293-к від 05.09.2017 року Про скорочення штату , на виконання рішення Новомиргородської районної ради від 12.04.2017 року № 225 Про утворення НВО Новомиргородська загальноосвітна школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації від 05.09.2017 року № 254 Про внесення змін до штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА , у зв'язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ , скорочено з 07 листопада 2017 року посади директора (по 1 штатній одиниці) у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Дібрівському НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ (а.с.12-13,130 т.1).

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 294-к від 05.09.2017 року Про попередження працівників , доручено інспектору з кадрів централізованої бухгалтерії відділу попередити до 06 вересня 2017 року включно персонально працівників, посади яких скорочуються: ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та ОСОБА_7, директора Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ ; запропонувати вказаним працівникам, які підпадають під скорочення штату, переведення їх за згодою на інші вакантні педагогічні посади. З наказом вказані особи були ознайомлені 06.09.2017 року (а.с.131т.1).

Згідно попередження №01-27/233/1 від 06.09.2017 року, ОСОБА_3 було запропоновано продовжити трудові відносини у НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ на посаді вчителя математики після закінчення трудового договору на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з 07.11.2017 року та попереджено, що у разі відмови від даної пропозиції він буде звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.132 т.1).

Як вбачається з акту від 06.11.2017 року, складеного ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 06.11.2017 року об 11 годині 20 хвилин ОСОБА_3 було запропоновано засвідчити свою відмову (погодження) щодо переведення на посаду вчителя математики з 07.11.2017 року. Засвідчувати відмову (погодження) щодо переведення ОСОБА_3 відмовився (а.с.139 т.1).

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області №342-к від 03.11.2017 року Про звільнення ОСОБА_11В. , звільнено ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06.11.2017 року за скороченням штату (а.с.22 т.1).

Наказом відповідача №172 від 19.05.2017 року Про проведення конкурсного відбору , у зв'язку з вакантною посадою директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ та відповідно до Положення про призначення на посаду керівників навчальних закладів комунальної форми власності Новомиргородської районної ради (а.с.114т.1), створено конкурсну комісію для проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ (а.с.7,128 т.1).

Встановлено, що ОСОБА_3 звертався до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації із заявами про переведення його на посаду директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ (а.с.10-11 т.1).

Листом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації № 01-28/333/1 від 02 червня 2017 року повідомлено ОСОБА_3, що станом на 31 травня 2017 року у мережі навчальних закладів Новомиргородського району такий заклад як НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ не зареєстровано, тому переведення на посаду директора вказаного закладу не можливо (а.с.8 т.1).

Листами відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації №01-27/189/1 від 06 липня 2017 року, №01-27/246/1 від 20.09.2017 року та №01-27/281/1 від 30.10.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про неможливість переведення на посаду керівника навчального закладу комунальної форми Новомиргородської районної ради, так як призначення на таку посаду здійснюється за результатами конкурсного відбору, однією з підстав проведення якого є утворення нового навчального закладу, та погодження з Новомиргородською районною радою, шляхом укладення контракту до п'яти років (а.с.9,15,134,16,133 т.1).

Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення. Згідно з ст. 235 КЗпП України У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту , в редакції до 28.09.2017 року, призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою.

Постановою КМУ № 827 від 13 жовтня 2015 року був затверджений Порядок призначення на посаду керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності та рекомендовано органам місцевого самоврядування з урахуванням Порядку, затвердженого цією постановою, визначити протягом місяця процедуру призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності за результатами конкурсного відбору.

Пунктами 3 та 4 Положення про призначення на посаду керівників навчальних закладів комунальної форми власності Новомиргородської районної ради, затвердженого рішенням Новомиргородської районної ради від 12 серпня 2016 року №114, передбачено призначення керівників навчальних закладів здійснюється начальником відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації за результатами конкурсного відбору, що проводиться відповідно до цього положення та погодження з Новомиргородською районною радою, шляхом укладення контракту до п'яти років. Підставою для проведення конкурсного відбору є наказ відділу освіти. Підставами для видачі наказу є: утворення нового навчального закладу; наявність вакантної посади керівника навчального закладу; прийняття рішення щодо припинення (розірвання) трудового договору (контракту) з керівником навчального закладу.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту , в редакції, яка набрала чинності 28.09.2017 року, керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу. Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об'єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об'єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об'єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Відповідно до п. 17 ч.3 Перехідних положень Закону України Про освіту після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту" застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.

Згідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Підставою для розірвання з працівником трудового договору у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України може бути ліквідація саме підприємства, установи, організації як юридичної особи.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Реорганізація - це друга форма припинення юридичної особи. При реорганізації юридична особа також припиняється. Але всі її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи.

Згідно ч.1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України, в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно з роз'ясненнями викладеними в п.18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року (з наступними змінами) № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Скорочення штату відбувається шляхом затвердження нового штатного розпису, про що має бути виданий керівником відповідний наказ, або шляхом прийняття наказу про внесення змін до діючого штатного розпису.

Суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним, тобто таким, що суперечить частині першій статті 39 Закону України "Про загальну середню освіту" у редакції чинній станом на 05.09.2017 р., якою передбачено, що керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор, а також таким, що суперечить пункту 4.2 Статуту опорного навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, затвердженого рішенням Новомиргородської районної ради від 23.12.2016 р. № 182 пункт перший наказу відповідача від 05 вересня 2017 р. № 293-к "Про скорочення штату" та скасування його, задоволенню не підлягають, так як чинним законодавством не передбачено оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою частиною права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Відповідно, прийняття судом рішення про скасування такого рішення є втручанням у здійснення внутрішньої діяльності такого підприємства чи установи.

Крім того, вказаний наказ не суперечить наведеним нормам, так як вони лише встановлюють правовий статус посади директора школи.

Згідно інформації про юридичну особу 07.11.2017 року зареєстровано припинення юридичної особи - Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Номиргородської районної ради, та зареєстровано нову юридичну особу - НВО Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 - ДНЗ Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (а.с.41-48 т.2).

Задовольняючи позов ОСОБА_3 в частині визнаннянезаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату, суд першої інстанції дійшов висновку, що штатним розписом НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області передбачено 29,50 чоловік, посаду директора не скорочено.

Штатним розписом Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Номиргородської районної ради станом на 01.09.2017 року штат затверджено в кількості 29,50 штатних одиниць (а.с.116 т.1).

Згідно штатного розпису НВО Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 - ДНЗ Новомиргородської районної ради станом на 07.11.2017 року штат затверджено 29,50 штатних одиниць (а.с.120,180 т.1).

Судом не взято до уваги, що згідно наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області №293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату скорочено з 07 листопада 2017 року посади директора (по 1 штатній одиниці) у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 та Дібрівському НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ (а.с.12-13,130 т.1).

Встановлено і підтверджується матералами справи, що у зв'язку з реорганізацією Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2-ДНЗ в навчальному закладідійсно відбулося реальне скорочення штату (посади директора школи Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 ) , позивач був завчасно попереджений про майбутнє вивільнення, йому була запропонована вакантна посада вчителя математики відповідно до його освітньо-кваліфікаційного рівня, від зайняття якої він відмовився.

У зв'язку з викладеним помилковими є висновки суду першої інстанції щодо підстав визнання незаконним звільнення (у зв'язку з відсутністю фактичного скорочення штату при реорганізації) та поновлення позивача на посаді директора новоствореної юридичної особи НВО Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 - ДНЗ Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, на якій ОСОБА_3 не працював і не був переведений в установленому порядку.

В той же час колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності другої підстави для визнання незаконним і скасування наказу про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи з 06 листопада 2017 року, а саме: порушення ч.2 ст. 40 КЗпП України, за нормами якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Згідно з роз'ясненнями викладеними в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року (з наступними змінами) №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач в обґрунтування доводів позовної заяви суду надав листок непрацездатності серії АДО №825239 від 06.11.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 знаходився на лікарняному з 06.11.2017 року по 20.11.2017 року включно (а.с.26 т.1).

Згідно інформації Районного територіального медичного об'єднання Новомиргородське ОСОБА_3 06.11.2017 року був на прийомі у лікаря терапевта та лікаря невропатолога у поліклінічному відділенні РТМО, від госпіталізації відмовився, але в ургентному порядку був доставлений на приймальне відділення РТМО 07.11.2017 року о 07.00. Знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні неврології з 07.11.2017 року по 17.11.2017 року. Хворий виписаний із відділення для продовження лікування амбулаторно. 20.11.2017 року лікарняний лист закрито (а.с.135 т.1).

Відповідно копії епікризу № іст. Х-би 4949, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні РТМО Новомиргородське з 07.11.2017 року по 17.11.2017 року з діагнозом: ДЕ 11 змішаного типу прогредієнтний перебіг з нахилом до ТІА (07.11.2017 року, 06.11.2017 р.) на фоні ГХ кризу, кризовий перебіг, вестибулоатактичний с-м, церебростенічний с-м, пірамідна недостатність зліва (а.с.28 т.1).

Також, за інформацією Районного територіального медичного об'єднання Новомиргородське ОСОБА_3 за медичною допомогою в поліклінічне відділення звернувся 06.11.2017 року (точний час вказати неможливо). Амбулаторно видано лікарняний лист 06.11.2017 року, оглядався невропатологом і терапевтом, від госпіталізації категорично відмовився. 07.11.2017 року о 7 годині ранку в ургентному порядку швидкою допомогою ОСОБА_3 був доставлений в приймальне відділення РТМО Новомиргородське , оглянутий черговим лікарем та направлений в неврологічне відділення. Перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні РТМО з 07.11.2017 року по 17.11.2017 року. Продовжено амбулаторно лікарняний лист з 18.11.2017 року по 20.11.2017 року. По вимозі хворого 20.11.2017 року лікарняний лист закритий. Хворий направлений на дообстеження в обласну лікарню: МРТ головного мозку (а.с.160 т.1).

Відповідно до змісту ч. ч. 1-2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Поновлюючи ОСОБА_3 на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, суд першої інстанції не врахував, що позивач не працював і не був переведений на дану посаду, а юридична особа - Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 07.11.2017 року припинила свою діяльність, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб за № 14341120012000085 (а.с.41-44 т. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до вимог ст. 240-1 КЗпП України уразі коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 493 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України Про зайнятість населення .

Згідно роз'яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами).

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З 01.01.2018 р. зарплати педагогічних працівників збільшилися за рахунок зростання прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 1762 грн. Прожитковий мінімум на одну працездатну особу є розміром базового посадового окладу працівника першого тарифного розряду (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказ МОН України від 26.09.2005 р. № 557 Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ з подальшими змінами ). В свою чергу, ставки зарплати (посадові оклади ) працівників бюджетних установ розраховують множенням ставки ( посадового окладу ) працівника 1-го тарифного розряду (1762 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт обумовлений вказаними вище нормативно-правовими актами.

Кабінет Міністрів України пунктом першим постанови від 11.01.2018 р. № 22 встановив, що визначені у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, підвищуються з 1 січня 2018 р. на 10 відсотків.

Згідно п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 яким передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна тата, включаючи премії та інші витати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної тати та інших витрат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої заробітної тати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної тати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Згідно довідки про доходи № 01-29/47/1 від 21.03.2018 року, виданої відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА, заробітна плата ОСОБА_3 склала: за вересень 2017 року - 11190, 04 грн., за жовтень 2017 року - 11190,04 грн. (а.с.166 т.1). Всього заробітна плата за два місяці складає 22380,08 грн.

Відповідно до інформації наданої позивачем 10.08.2018 року з 01 січня 2018 року посадові оклади педагогічних працівників навчальних закладів Новомиргородського району, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, збільшено на 10 відсотків (а.с.30 т.2).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2017 року по 31 грудня 2018 року складає 38 робочих днів (із них у листопаді 18 днів вимушеного прогулу ( з 07.11. по 30.11.2017 р.) та 20 днів у грудні 2017 р.) х 532 грн. 86 коп. = 20248 грн.68 коп.

Середній заробіток з 01.01.2018 р. підлягає коригуванню.

Коефіцієнт коригування середнього заробітку з 01.01.2018 року 1762 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2018 року) / 1600 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2017 року) = 1,1 (коефіцієнт зростання заробітної плати завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатної особи).

Наступний коефіцієнт 1,1 - це коефіцієнт підвищення розміру заробітної плати встановлений Кабінетом Міністрів України (постанова від 11.01.2018 р. № 22) на 10 %.

Таким чином, коефіцієнт коригування середнього заробітку є добутком коефіцієнту зростання заробітної плати завдяки підвищенню прожиткового мінімуму для працездатної особи та коефіцієнту підвищення розміру заробітної плати встановлений Кабінетом Міністрів України (1,1 х 1,1) = 1,21.

Розмір середньоденного заробітку з 01.01.2018 р. становить: 532 грн. 86 коп. х 1,21 = 644 грн. 76 коп .

Кількість днів вимушеного прогулу з 01.01.2018 р. по 05.07.2018 р. включно складає 127 (січень - 21, лютий - 20, березень -21,квітень - 19, травень -21,червень - 20. у липні (з 02.07.2018 року по 05.07. 2018 року включно 5) днів.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.01.2018 року по 05.07.2018 року складає 81884 грн. 52 коп. ( 644 грн. 76 коп. * 127 днів вимушеного прогулу).

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 07.11.2017 року по 05.07.2018 року (по день ухвалення рішення) складає 102133 грн. 20 коп. ( 20248 грн.68 коп. + 81884 грн. 52 коп.).

Враховуючи, що відповідачем виплачено позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі одного середньомісячного заробітку 11190 грн. 04 коп., то розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 90943 грн. 16 коп. (102133грн. 20 коп. - 11190 грн. 04 коп.).

Відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Ураховуючи, те що Кодекс законів про працю України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

В даному випадку, судом встановлено факт порушення права позивача у зв'язку з його незаконним звільненням, а тому позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок протиправної поведінки відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з принципів розумності, виваженості, справедливості та пропорційності, суд першої і нстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення моральної школи у розмірі 2 000 грн.

У зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату, поновлення ОСОБА_3 на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.

З урахуванням вищевикладених підстав та вимог норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, позов у вказаній частині підлягає частковому задоволенню, наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року, необхідно визнати незаконним та скасувати в зв'язку з порушенням вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України, визнавши ОСОБА_3 таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки неможливо поновити його на роботі внаслідок припинення діяльності Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області. У задоволенні позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області необхідно відмовити за безпідставністю.

Рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає зміні зі стягненням з відповідача на користь позивача 90943,16 грн. середнього заробітку за період з 07 листопада 2017 року по 05 липня 2018 року (час вимушеного прогулу в межах заявлених позивачем вимог) з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і зборів, оскільки суд не врахував вимоги зазначених норм матеріального права при його обчисленні (кількості днів та необхідності коригування розміру середнього заробітку).

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не спростовується доводами апеляційних скарг, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, в особі начальника ОСОБА_2, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в частині визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату, поновлення ОСОБА_3 на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області - скасувати, а в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню - змінити.

Визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_3, директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року.

Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 112, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02144105) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 90943 гривни 16 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і зборів.

В задоволенні позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді директора навчально-виховного об'єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області відмовити.

Визнати ОСОБА_3 таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: Л.М. Дьомич

ОСОБА_12