Постанова

від 07.05.2020 по справі 404/7479/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 травня 2020 року

м. Київ

справа № 404/7479/17

провадження № 61-44929св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі судді Іванової Н. Ю. від 05 липня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Кіселика С. А. від 29 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації про визнання наказу протиправним в частині та його скасування, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 27 серпня 1997 року він працював на посаді директора у Новомиргородській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області. 06 листопада 2017 року наказом від 03 листопада 2017 р. № 342-к він був звільнений з посади директора за скороченням штату. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки незважаючи на те, що відбулася реорганізація Новомиргородської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області у навчально-виховне об`єднання Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - дошкільний навчальний заклад Новомиргородської районної ради Кіровоградської області (далі - НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - ДНВЗ ), посада директора школи не була скорочена. На неодноразові звернення позивача про переведення його на посаду директора вказаного закладу освіти було відмовлено з підстав необхідності пройти конкурсну процедуру, переможець якої і може обіймати посаду директора. Позивач вважає, що такі відмови відповідача про переведення його на посаду директора шкоди суперечили частині другій статті 26 Закону України Про загальну середню освіту у редакції чинній станом на 06 липня 2017 року та станом на 20 вересня 2017 року, оскільки приписами вказаної статті не передбачено призначення керівника загальноосвітнього навчального закладу за конкурсом та на контрактній основі.

Крім того, позивач зазначив, що звільнення проведено з порушенням вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив визнати протиправним пункт 1 наказу відповідача від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та скасувати його; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 03 листопада 2017 року № 342-к Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити його на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-Ш ступенів № 2-ДНЗ ; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - ДНЗ .

Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 82 060,44 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів та 2 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу відповідача від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату , суд першої інстанції виходив із того, що чинним законодавством не передбачено оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою частиною права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що відбулась реорганізація навчального закладу, всі права та обов`язки в порядку правонаступництва перешли до нової юридичної особи - НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 - ДНЗ , при цьому не відбулось скорочення штату працівників і посада директора скорочена не була, а сам факт реорганізації не є підставою для звільнення ОСОБА_1 , тому останній підлягає поновленню на роботі на раніше займаній посаді директора.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивача проведене з порушенням вимог частини другої статті 40 КЗпП України в період його тимчасової непрацездатності.

Визначаючи розмір середнього заробітку, який відповідно до частин першої-другої статті 235 КЗпП України підлягає стягненню, суд першої інстанції зазначив період вимушеного прогулу з 21 листопада 2017 року по день винесення рішення суду, яким визнано звільнення незаконним, не включивши до цього періоду дні перебування на лікарняному, середньоденну заробітну плату вирахував згідно довідки відповідача про доходи ОСОБА_3 за останні два місяці перед звільненням.

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд задовольнив частково, стягнувши на користь позивача 2 000 грн, у зв`язку з порушенням прав трудових позивача при його незаконному звільненні, яке призвело до моральних страждань, як передбачено статтею 237-1 КЗпП України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації задоволено частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в частині визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , скасовано, а в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню, - змінено.

Визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року.

Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 90 943,16 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів і зборів.

У задоволенні позовних вимог в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ відмовлено.

Визнано ОСОБА_1 таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

В іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у зв`язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 шляхом злиття в ВНО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ в навчальному закладі дійсно відбулося реальне скорочення штату (посада директора Новомиргородськоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2) ; позивач був завчасно попереджений про майбутнє вивільнення ; йому була запропонована вакантна посада вчителя математики відповідно до його освітньо-кваліфікаційного рівня, від зайняття якої він відмовився , тому підстав вважати, що позивача було незаконно звільнено у зв`язку із скороченням штату немає.

Разом із тим, позивача було звільнено з порушенням частини другої статті 40 КЗпП України, оскільки останній з 06 по 20 листопада 2017 року включно перебував на лікуванні.

Оскільки ОСОБА_1 не працював на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ і не був переведений на таку посаду в установленому законом порядку, то відсутні підстави для поновлення його на такій посаді. Тому в силу вимог статті 240-1 КЗпП України позивач є таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу відповідача від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення позивача на посаді директора та визнання його таким, що звільнений за пунктом 1 статті 40 КЗП України скасувати та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували всіх фактичних обставин справи; не врахували, що з 28 вересня 2017 року набула чинності нова редакція Закону України Про загальну середню освіту , положення статті 45 якої передбачали, що повноваження затверджувати (встановлювати) штатні розписи закладів загальної середньої освіти належать керівникам державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, тому відповідач не мав повноважень скорочувати будь-яку посаду та затверджувати штатні розписи в закладі загальної середньої освіти. Будь-які докази скорочення посади директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області в матеріалах справи відсутні. Крім того, звільнення позивача відбулося без погодження з Новомиргородською районною державною адміністрацією та районною радою, що є порушенням пункту 4.3. Статуту навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області. Суд апеляційної інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин приписи статті 240-1 КЗпП України не врахував, що мала місце саме реорганізація підприємства, а не його ліквідація.

Оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржуються, то в цій частині на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

Відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача, оскільки останній прибув до лікарні та отримав листок непрацездатності вже після ознайомлення з наказом про звільнення. Тому вимога частини третьої статті 40 КЗпП України відповідачем порушені не були. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 404/7479/17 з Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що з 27 серпня 1997 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2.

Рішенням Новомиргородської районної ради від 12 квітня 2017 року № 225 утворено юридичну особу - НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ з окремими підрозділами (філіями) без статусу юридичних осіб: Шпаківська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ; Дібрівська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , Кам`янська філія НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ .

Пунктом 3 вказаного рішення припинено юридичну особу -Новомиргородську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2 у зв`язку з реорганізацією (шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ).

Відповідно до статуту НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ управління навчальним закладом здійснюється відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації; керівництво закладом здійснює його директор; керівник та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації.

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату у зв`язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, Дібрівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , скорочено з 07 листопада 2017 року посади директора (по 1 штатній одиниці) у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Дібрівському НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ .

06 вересня 2017 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату .

Згідно з попередженням № 01-27/233/1 від 06 вересня 2017 року ОСОБА_1 було запропоновано продовжити трудові відносини у НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ на посаді вчителя математики після закінчення трудового договору на посаді директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з 07 листопада 2017 року та попереджено, що у разі відмови від даної пропозиції він буде звільнений на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Від запропонованої посади вчителя математики ОСОБА_1 відмовився.

ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації із заявами про переведення його на посаду директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ , у задоволенні яких останньому було відмовлено у зв`язку із необхідністю проходження відповідної конкурсної процедури.

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області №3 42-к від 03 листопада 2017 року звільнено ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частина перша статті 40 КЗпП України).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 частиною першою статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Установлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи 07 листопада 2017 року зареєстровано припинення юридичної особи - Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Номиргородської районної ради, директором якої працював позивач, та зареєстровано нову юридичну особу - НВО Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ .

Згідно з наказом відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 293-к від 05 вересня 2017 року Про скорочення штату скорочено з 07 листопада 2017 року посади директора (по 1 штатній одиниці) у Новомиргородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Дібрівському НВК Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ДНЗ .

Тобто, у зв`язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ в навчальному закладі відбулося реальне скорочення штату (посади директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2).

Оскільки у відповідача мали місце зміни в організації праці у зв`язку з реорганізацією Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 шляхом злиття в НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ та скорочення посади директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, позивач попереджався за 2 місяці про майбутнє вивільнення та йому була запропонована вакантна посада вчителя математики відповідно до його освітньо-кваліфікаційного рівня, від зайняття якої він відмовився, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про наявність правових підстав для звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату.

У той же час, установивши, що з 06 по 20 листопада 2017 року включно позивач перебував на лікуванні, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що звільнення позивача 06 листопада 2017 року є порушенням трудових гарантій, встановлених частиною дугою статті 40 КЗпП України, за нормами якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Оскільки 07 листопада 2017 року припинена юридична особа Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Номиргородської районної ради, що вбачається із Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи, то підстав для поновлення позивача на посаді директора не було.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України, згідно з якою установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в не скасованій апеляційним судом частині про визнання протиправним пункт 1 наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та його скасування та постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення позову про визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи 06 листопада 2017 року за скороченням штату та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ; визнання його звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України - без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в зазначених частинах залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 липня 2018 року в не скасованій апеляційним судом частині про визнання протиправним пункту 1 наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 05 вересня 2017 року № 293-к Про скорочення штату та його скасування та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року в частині вирішення позову про визнання незаконним та скасування наказу відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації від 03 листопада 2017 року № 342-к про звільнення ОСОБА_1 , директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, з роботи з 06 листопада 2017 року за скороченням штату та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора НВО Новомиргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2-ДНЗ ; визнання ОСОБА_1 звільненим за пунктом 1статті 40 КЗпП України залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун