Ухвала

від 04.09.2018 по справі 537/5720/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/5720/17 Номер провадження 11-кп/786/835/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінального провадження №12017170110001886, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2017, за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 , прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та представника потерпілих ОСОБА_9 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 квітня 2018 року стосовно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_11 засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_7 8 700 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди та 150 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_8 48935 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди та 50 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Другої міської лікарні м. Кременчука до ОСОБА_11 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задоволено та стягнуто з ОСОБА_11 на користь держави в особі Другої міської лікарні, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 від кримінального правопорушення в сумі 5889 грн. 14 коп.

Згідно ст. 100 КПК України по справі вирішено питання речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.

28.10.2017 року близько 11 год. 40 хв., в світлий час доби, під час дощу, по мокрому асфальтному покриттю проїзної частини автодороги М-22 «Полтава Олександрія» відповідно по проїзній частині дороги вулиці Академіка Герасимовича в м. Кременчуці, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, зі сторони перехрестя вулиць Академіка Герасимовича Чумацький шлях в напрямку перехрестя вулиць Академіка Герасимовича - Кіровоградська, в межах своєї смуги руху рухався автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21104», д.н.з. НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_13 , який перевозив в якості пасажира на передньому сидінні ОСОБА_8 .

В той же час, в зустрічному напрямку, тобто зі сторони перехрестя вулиць Герасимовича - Кіровоградська, в напрямку перехрестя вулиць Академіка Герасимовича Чумацький шлях по проїзній частині дороги вулиці Академіка Герасимовича, ігноруючи дорожні знаки: «Увага! Аварійно небезпечна ділянка 1 км», 5.30 «Рекомендована швидкість «40 км/год»; 1.1. «Небезпечний поворот праворуч», з перевищенням максимально дозволеної швидкості встановленої для населеного пункту - 90.0…100.0 км/год., рухався автомобіль марки «Dodge» моделі «Caliber SXT» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння.

В подальшому на стадії зближення вищевказаних автомобілів, на заокругленні проїзної частини дороги вул. Академіка Герасимовича, яке розташовувалося зліва направо стосовно напрямку руху водія ОСОБА_11 , останній порушив вимоги п.2.9.(а), п.12.1., п.12.4, п.12.9(б), п.1.1. розділу 34 «Правил дорожнього руху України», перетнув вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1., яка нанесена по середині проїзної частини та розділяє смуги руху зустрічних напрямків , виїхав на зустрічну смугу руху та в районі будинку №159 по вул. Академіка Герасимовича допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля з передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ»

В результаті дорожньо - транспортної пригоди:

- водій автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження:

- грудної клітини у вигляді: поперечного перелому тіла грудини в проекції 2-3 - го міжребір`я з крововиливом в ділянку перелому; переломів ребер справа: 6-7-8-9 го по середньо-ключичній лінії; зліва: 3-4-5-7-го по середньо-ключичній лінії. З крововиливами в ділянках переломів; наявності крові в правій плевральній порожнині - 300.0 мл., в лівій плевральній порожнині 900.0 мл.; крововиливів в ділянці коренів обох легень; міждольових розривів правої легені; крововиливів в м`які тканини з ділянки переломів ребер; дефектів легеневої плеври, крововиливів в плевру та альвеолярну паренхіму. Вогнища серозного просочування, гострої альвеолярної емфіземи, бронхо - бронхіолоспазм, дистонія судин в легенях;

- черевної порожнини і таза у вигляді: наявності в черевній порожнині 400.0 мл. крові; розривів тканини печінки по її діафрагмальній та вісцеральній поверхнях; крововиливів в ділянці воріт селезінки; крововиливів в ділянці голівки підшлункової залози; крововиливу в навколо ниркову жирову клітковину зліва та передню стінку сечового міхура. Розриву лонного та правого крижово - клубкового зчленувань, з крововиливами в даних ділянках. Дефект капсули, дерево побідні дефекти печінки з крововиливами в ній. Дрібні крововиливи в нирці, селезінці, навколо наднирковій клітковині;

- нижніх кінцівок у вигляді: перелому лівої стегнової кістки в середній третині, з крововиливом в ділянці перелому; тріщини діафіза правої великогомілкової кістки, з крововиливом в даній ділянці;

- ран: на внутрішній поверхні правої гомілки в верхній третині та зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині;

- синця: в надлобковій ділянці справа, які за ступенем тяжкості відносно живої людини, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Смерть гр. ОСОБА_14 настала внаслідок травми органів грудної клітини, що поєднані з травмами органів черевної порожнини і таза, які ускладнилися масивною внутрішньою крововтратою.

- пасажир автомобіля марки « ВАЗ» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравма (суміщена травма), у вигляді: масивного гемотораксу лівої плевральної порожнини; перелому 3-5-6-7-8-9-11-го ребер зліва; перелому 9-10-го ребер справа; косого скалкового перелому середньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням уламків; гематоми бічної поверхні грудної клітини, живота та поперекової ділянки спини зліва; гематоми правої бічної поверхні живота; численних лінійних ран лобної і тім`яної ділянок голови, справа і зліва; травматичної ампутації першого зуба верхньої щелепи зліва; синця зовнішньої поверхні правого плечового суглобу та передньої поверхні грудної клітини в надключичній і підключичній ділянках, які за ступенем тяжкості визначаються як ТЯЖКІ тілесні ушкодження, за критерієм небезпеки для життя в момент їх утворення.

У поданих апеляційних скаргах:

Захисник ОСОБА_10 просить вирок суду відносно ОСОБА_11 змінити та призначити його підзахисному покарання не пов`язане з позбавленням волі, застосувавши ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Необхідність застосування до ОСОБА_11 ст.75 КК України захисник мотивує тим, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано виключно позитивні характеристики обвинуваченого, вчинення ним вперше необережного злочину, а також висновок органу пробації про можливість застосування до ОСОБА_11 звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, захисник звертає увагу на те, що вчинення злочину обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння не перебуває у прямому причинному зв`язку з тяжкими наслідками злочину.

Крім того, захисник вважає надмірно великим розмір стягнутої з ОСОБА_11 на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 моральної шкоди та просить зменшити розмір стягнення до 100000 грн. та 25000 грн. відповідно.

Прокурор ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі просить вирок суду відносно ОСОБА_11 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначення покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Необхідність призначення більш суворого покарання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_11 у стані алкогольного сп`яніння вчинив тяжкий злочин, грубо порушивши Правила дорожнього руху України, внаслідок чого настали невідворотні наслідки у вигляді смерті потерпілого. Крім того прокурор звертає увагу на те, що вироком суду першої інстанції не знято арешт з автомобілів DODGE моделі Caliber SXT д.н.з. НОМЕР_2 та ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 .

За наслідкамиапеляційного розглядупрокурор проситьувалити новийвирок,яким ОСОБА_11 засудити зач.2ст.286КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та скасувати захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на автомобілі DODGE моделі Caliber SXT д.н.з. НОМЕР_2 та ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 .

Представник потерпілих ОСОБА_9 просить вироксуду скасувати вчастині призначенняпокарання ОСОБА_11 тастягнення накористь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 моральної шкодита ухвалитив ційчастині новийвирок,яким ОСОБА_11 засудити зач.2ст.286КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 500000 грн. та на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 400000 грн.

Необхідність призначення більш суворого покарання представник потерпілих мотивує тим, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував позицію потерпілих, які наполягали на суворому покаранні для обвинуваченого.

Щодо збільшення розміру сум, які підлягають стягненню на користь потерпілих, представник зазначає, що суд першої інстанції не навів мотивів часткового задоволення цивільних позовів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , так як цим особам злочином завдано тяжких наслідків, які унеможливлюють їх подальше нормальне життя.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_10 на підтримку своєї апеляційної скарги та обвинуваченого ОСОБА_11 на підтримку апеляційної скарги свого захисника, прокурора ОСОБА_6 , яка підтримувала свою апеляційну скаргу, представника потерпілих ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підтримкуапеляційної скаргипредставника потерпілихперевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та представника потерпілих задоволенню не підлягають, апеляційна прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_11 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив смерть потерпілого ОСОБА_13 та заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , відповідають фактичним обставинам провадження, правильність правової кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України,апеляційним судомне переглядаються.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.

Торкаючись виду та розміру призначеного судом покарання ОСОБА_11 за вчинений злочин, колегія суддів вважає його таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України і не суперечить приписам ст. 50 КК України.

Твердження в апеляційних скаргах прокурора та представника потерпілих про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_11 більш суворого покарання є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.

Покарання винному призначене у відповідності до ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання. Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_11 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно.

Із мотивувальноїчастини вирокувидно,що судпершої інстанціїврахував ступіньтяжкості вчиненого ОСОБА_11 злочину,конкретні обставинипровадження,дані проособу винного щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, критичне ставлення до злочинної поведінки та готовність нести кримінальну відповідальність як і те, що обвинувачений своїми активними діями надав допомогу органу досудового розслідування в з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для його розкриття, часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілим, наявність на утриманні батьків інвалідів 3 групи, що визнав обставинами, які пом`якшують покарання.

Судом не залишено поза увагою також і те, що ОСОБА_11 вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння, що відповідно до ст.67 КК України є обставиною, що обтяжує покарання. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи захисника про те, що дана обтяжуюча обставина не перебуває у прямому причинному зв`язку з ДТП, а тому може бути підставою для призначення реального покарання, оскільки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням Правил дорожнього руху України, яке поряд з іншими грубими порушенням ПДР водієм ОСОБА_11 , призвели до непоправних наслідків у виді смерті потерпілого ОСОБА_13 та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_11 ст.75 КК України є неможливим та суперечить загальним засадам призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.

На переконання колегії суддів, саме призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_11 не є надмірно м`яким або суворим, а тому колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку в цій частині.

Що стосується тверджень захисника та представника потерпілих про незаконність судового рішення в частині вирішення цивільного позову, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною 1 ст.128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Отже чинне законодавство, надає право жертві кримінального правопорушення звертатися до суду з позовом про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди.

Вбачається, що скориставшись цим законним правом, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як потерпілі від кримінального правопорушення, звернулися до районного суду з цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, що вчинив відносно них обвинувачений ОСОБА_11 , навівши при цьому відповідні мотиви.

Цілком зрозуміло, що точних критеріїв майнового виразу моральної шкоди немає і не може бути. Не містить законодавство й визначення способів обчислення її розміру, а окреслює лише критерії, які впливають на його визначення.

Відповідно до п.п. 1, 2 та 4 ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.9 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні цього питання прийшов до правильного висновку про часткове задоволення цивільних позовів потерпілих, виходячи з глибини їх страждань, та належно мотивував своє рішення.

Однак, колегія суддів погоджується з апеляційними вимогами прокурора щодо зняття арешту з автомобілю та ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 .

Так, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити рішення про зняття арешту з автомобіля ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.10.2017 було накладено арешт.

Апеляційні вимогипрокурора щодоскасування арештуз автомобілю марки«Dodge»«Caliber SXT» д.н.з. НОМЕР_2 , що належить обвинуваченому ОСОБА_11 задоволенню не підлягають, так як у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_11 були частково задоволені, на момент апеляційного розгляду у матеріалах кримінального провадження відсутні данні про виконання обвинуваченим вироку в цій частині.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_11 та представника потерпілих ОСОБА_9 в інтересах потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_11 залишити без змін.

У зв`язку з набрання чинності вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 квітня 2018 року ОСОБА_11 взяти під варту в залі суду.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений на автомобіль марки ВАЗ 21104, д.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.10.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той же строк з дня вручення копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4