Ухвала

від 03.09.2018 по справі 12/289-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги на дії або бездіяльність

органу ДВС, приватного виконавця

"03" вересня 2018 р. Cправа № 12/289-07

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Лабунської Т.І. , за участю секретаря судового засідання Матущак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу №04-11/1092 від 20.07.2018 року ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. на дії та бездіяльність головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07

за позовом : Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Козятин (22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. Леніна, 15, ідент.код 25511055)

до : Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (22100, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1)

про стягнення 36 737,03 грн.

представники сторін не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.12.2007 року у справі №12/289-07 задоволено в повному обсязі позов Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Козятин до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Козятин, Вінницька область про стягнення 36 737,03 грн..

Зокрема, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м. Козятин 36737,03 грн., в тому числі: за кредитом - 32817,85 грн., заборгованість по відсотках - 1396,33 грн., заборгованість по платі за надання та управління фінансовим кредитом - 141,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту та відсотків - 2381,85 грн., 367,37 грн. витрат на сплату державного мита та 117,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення суду набрало законної сили - 21.12.2007 року.

21.12.2007 року на виконання даного рішення суду видано відповідний наказ.

25.07.2018 року до суду надійшла скарга № 04-11/1092 від 20.07.2018 року від стягувача ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. на дії на бездіяльність головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі №12/289-07.

В даній скарзі скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у справі №12/289-07;

- зобов'язати головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербу В.Л. скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року винесену в рамках виконавчого провадження № 52381051;

- зобов"язати головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербу В.Л. вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів прмусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07.

Вищезазначена скарга мотивована передчасністю винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки на думку скаржника головним державним виконавцем не було повністю виконано вимоги передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07, в тому рахунку не зроблено всіх запитів, не витребувано інформації щодо наявності майна боржника, не перевірено належним чином його майнового та фінансового стану з періодичністю, порушено процесуальні строки щодо вручення стягувачу документа виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 26.07.2018 року скаргу № 04-11/1092 від 20.07.2018 року призначено до розгляду в судовому засідання на 02.08.2018 року.

Ухвалою суду від 02.08.2018 року розгляд скарги відкладено на 06.08.2018 року.

06.08.2018 року на електронну адресу суду від представника ПАТ "Банк Національний кредит" надійшло уточнення до скарги № 04-11/1092 від 20.07.2018 року ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. на дії та бездіяльність головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі №12/289-07, в якому останній уточнив п.2 прохальної частини скарги та виклав його в наступній редакції:

"1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року.

2. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року винесену головним державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. в рамках виконавчого провадження № 52381051.

3. Зобов'язати головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербу В.Л. вжити передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 про стягнення з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Національний кредит" заборгованості у розмірі 35200, 44 грн.".

Заявою № 04-11/1176 від 06.08.2018 року ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. звернувся до суду з проханням розглянути скаргу без участі уповноваженого представника у зв"язку з його великою завантаженістю, значною віддаленістю суду та перебуванням стягувача в стадії ліквідації. При цьому, в заяві скаржник зазначив, що підтримує вимоги поданої ним скарги та просить суд її задовольнити.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року продовжено строк розгляду зазначеної вище скарги та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2018 року.

15.08.2018 року від Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшло заперечення (№13843 від 10.08.2018 року) на скаргу № 04-11/1092 від 20.07.2018 року ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. на дії та бездіяльність головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07.

В даному запереченні головний державний виконавець Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерба В.Л. просить суд відмовити в задоволенні скарги та мотивує свою позицію наступними обставинами.

У відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 52381051 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Національний кредит" боргу на суму 36737,00 грн..

З метою виявлення майна належного боржнику у справі № 12/289-07 головним державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. направлено запити до сервісного центру № 0541 МВС України у Вінницькій області ,Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Згідно отриманої відповіді сервісного центру № 0541 МВС України у Вінницькій області за боржником зареєстровано транспортні засоби: FIAT DUCATO, (1987), БІЛИЙ, ДНЗ НОМЕР_2, ПАЗ 672, (1974), БІЛИЙ ДНЗ НОМЕР_3.

03.10.2016 року органами ДВС здійснено вихід за місцем проживання боржника в АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника, де складено акт державного виконавця про відсутність майна, що належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення, місцезнаходження транспортних засобів належних боржнику не встановлено.

03.10.2016 року винесено постанову про розшук майна боржника.

04.10.2016 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

11.10.2017 року складено акт державного виконавця про те, що транспортні засоби оголошені в розшук не розшукано протягом року з дня оголошення в розшук.

25.10.2017 року сформовано запит до ДФС України про наявність банківських рахунків зареєстрованих на ім"я боржника та джерел отримання боржником доходів.

02.11.2017 року сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта, згідно якої нерухоме майно за боржником не зареєстроване.

Згідно сформованої відповіді з ДФС України фізичну особу-підприємця припинено, боржник отримує доходи в Овруцькій центральній районній лікарні за адресою:Житомирська область, м.Овруч,вул. Шевченка, 106.

02.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено за місцем роботи останнього до Овруцької центральної районної лікарні.

17.11.2017 року до відділу надійшла довідка від ПАТ Банк Національний Кредит про те, що станом на 17.10.2017 року заборгованість ОСОБА_4 складає 14162,85 грн..

20.04.2018 року органами ДВС отримано лист з Овруцької центральної районної лікарні про те, що боржник - ОСОБА_4 звільнився з місця роботи.

04.05.2018 року сформовано запит до ДФС ту УПФУ з метою виявлення рахункі в банківських установах та місця роботи боржника згідно відповіді з ДФС України діяльність ОСОБА_4, як фізичної особи-підприємця припинено, місце роботи боржника не виявлено.

29.05.2018 року складено акт державного виконавця про те,що транспортні засоби оголошені в розшук не знайдено понад рік з дня оголошення в розшук.

31.05.2018 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п.7 ч.1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження , в якому зазначено, що у разі якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров"я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку - виконавчий документ повертається стягувачу.

Борг стягнуто з заробітної плати боржника частково в розмірі 1536,56 грн..

16.08.2018 року суд ухвалою продовжив строк розгляду скарги та призначив її до розгляду в судовому засідані на 03.09.2018 року, визнавши явку стягувача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю., боржника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. обов'язковою.

При цьому, зобов"язавши повторно головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербу В.Л. надати суду матеріали виконавчого провадження №52381051 по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 (оригінали - для огляду в судовому засіданні, копії - для долучення до матеріалів справи).

03.09.2018 представники скаржника (стягувача), боржника та головний державний виконавець Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерба В.Л. в судове засідання не з'явились, письмових пояснень щодо причин своєї неявки не надали, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, зокрема ухвалою суду від 16.08.2018 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією та отримання якої підтверджується поштовими повідомленнями № № вх.7516, 7499 від 31.08.2018 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення останніх належним чином про час і місце розгляду скарги і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому, судом з"ясовано, що головним державним виконавецем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. так і не виконано вимог жодної з ухвал суду щодо надання матеріалів виконавчого провадження № 52381051, постановлених за наслідками судових засідань, проведених з розгляду скарги.

Оскільки згідно із приписами ч.2 ст.342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності останніх.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та відділу ДВС розгляд скарги здійснюється без технічної фіксації судового процесу.

Суд, розглянувши скаргу, дослідивши викладені в ній факти, надавши їм належну оцінку встановив наступні обставини.

28.09.2016 року заступником начальника Козятинського міскрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Шумським О.В. відкрито виконавче провадження № 52381051 щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 про стягнення боргу у розмірі 36 737,00 грн..

31.05.2018 року головним державним виконавецем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. винесено постанову про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 стягувачу - ПАТ "Банк Національний кредит" на підставі п.7 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку належного ліквідного майна боржника, на яке можливо звернути стягнення виявилися безрезультатними, борг стягнено частково у розмірі 1536,56 грн..

Судом з"ясовано, що ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю., як стягувач у справі №12/289-07 не погоджується із зазначеними державним виконавцем підставами для повернення виконавчого документа стягувачу без виконання. Свою позицію стягувач обгрунтовує тим, що відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Натомість, на думку стягувача державний виконавець всупереч викладеній нормі не вжив усіх належних дій та заходів щодо виконання наказу від 21.12.2007 року про виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2007 року у справі № 12/289-07. Зокрема, скаржник вважає, що винесена постанова про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі №12/289-07 є необгрунтованою, оскільки предметом рішення Господарського суду Вінницької області від 05.12.2007 року було не звернення стягнення на транспортний засіб боржника, а стягнення з боржника заборгованості також за рахунок й іншого майна.

Крім того, ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. в спростування правомірності винесення вищезазначеної постанови посилається на невчинення головним державним виконавецем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. перевірки майнового і фінансового стану боржника з періодичністю, яка обмежилась лише одноразовим здійсненням. Тоді як норми ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" покладають обов"язок на виконавця неодноразово здійснювати перевірку майнового стану боржника.

Разом з тим, скаржник з-поміж ряду порушень в діях органів ДВС звернув увагу суду на порушення державним виконавцем процесуальних строків стосовно своєчасного направлення банку постанови про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07, зазначивши, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, позаяк стягувачу відповідний документ було направлено через 45 днів з дня винесення відповідної постанови.

Принагідно у скарзі скаржник зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому ухилення державного виконавця від виконання рішення суду призводить до втрати банком можливості отримати в ліквідаційну масу значної суми грошових коштів для задоволення вимог кредиторів, чим створюються передумови для порушення економічних інтересів держави.

Відтак, ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. вважає, що постанова про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі №12/289-07, винесена головним державним виконавецем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. є передчасною та суперечить вимогам Закону.

З поданих головним державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. письмових заперечень на скаргу вбачається, що останнім вчинялися певні дії щодо розшуку майна боржника - ФОП ОСОБА_4. Однак, у зв"язку з необгрунтованим ненаданням державним виконацем суду письмових доказів та матеріалів виконавчого провадження на підтвердження викладених в запереченнях фактів виконання виконавчих дій, останні не можуть бути досліджені та оцінені належним чином в судовому порядку.

З"ясуваши наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення скарги ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. № 04-11/1092 від 20.07.2018 року на дії на бездіяльність головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі №12/289-07 з огляду на наступні правові приписи.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону .

З письмових заперечень головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. на скаргу № 04-11/1092 від 20.07.2018 року вбачається, що виконавчі дії державним виконавцем щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 вчинялися після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., оцінка правомірності дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання .

Згідно із ст.10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п.п. 1, 2, 3, 21 ч. 3 ч. 5 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження").

Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня будь-яка письмова інформація, що підтверджує направлення головним державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. запитів до всіх організацій з метою отримання інформації про зареєстроване майно боржника у справі № 12/289-07.

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

В ході розгляду скарги судом з"ясовано, що матеріали справи не містять доказів проведення державним виконавцем перевірки майнового стану боржника з періодичністю, про яку йдеться в ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження". Відтак, державним виконавцем не було дотримано періодичності перевірки майнового стану боржника.

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а його обов'язком , оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними

Отже, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ може бути повернутий стягувачеві лише після виявлення безрезультатності заходів з розшуку майна боржника здійснених державним виконавцем.

Суд звертає увагу, що державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.

Висновок щодо безрезультатності та неможливості розшуку майна чи встановлення (з'ясування) певних обставин є обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (виконання рішення суду).

За таких обставин, державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 12/289-07, не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення іншого майна (майнові права) належного боржнику, у зв'язку із чим постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року підлягає скасуванню, а дії головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. підлягають визнанню неправомірними.

Окрім того, суд критично відноситься до письмових заперечень головного державного виконавця Щерби В.Л. на скаргу № 04-11/1092 від 20.07.2018 року від стягувача ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю., оскільки усі викладені в них обставини вчинення виконавчих дій щодо виконання наказу та рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 12/289-07 не підтверджені письмовим доказами, які в своїй сукупності мали б складати матеріали виконавчого провадження № 52381051, які неодноразово витребовувалися у виконавця, але вимоги суду зі сторони останнього, так і залишились проігнорованими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В той же час слід зазначити, що ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 18 ГПК України врегульовано питання обов"язковості судового рішення, а саме зазначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

Згідно із абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1444/16 від 22.04.2016 р. "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини" у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У справі "Сьорінг проти Об'єднаного Королівства Великої Британії", Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 40 рішення Європейського суду від 10.03.1997 р. "Горнсбі проти Греції" для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення Суду у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008).

Право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010)

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у п. 32 рішення від 30.05.2013 р. в справі "Наталія Михайленко проти України" визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

З огляду на вище встановлені обставини скарги та наведені норми законодавства, враховуючи, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 12/289-07, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року є такою, що прийнята передчасно та підлягає скасуванню, а дії головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 неправомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 344 ГПК України передбачено , що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-74, 76-79, 86, 232, 233, 234, ч. 2 ст. 235, ст.ст. 236, 255, 256, 326, ст.339-345 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу № 04-11/1092 від 20.07.2018 року ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова О.Ю. на дії на бездіяльність головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови від 31.05.2018 року про повернення виконавчого документа від 21.12.2007 року у справі №12/289-07 - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щерби В.Л. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року у виконавчому провадженні № 52381051.

3. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.05.2018 року винесену головним державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербою В.Л. в рамках виконавчого провадження № 52381051.

4. Зобов'язати головного державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Щербу В.Л. вжити передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 21.12.2007 року у справі № 12/289-07 про стягнення з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Національний кредит" заборгованості у розмірі 35200, 44 грн.".

5. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 04.09.2018 року.

6. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 07.09.2018 року.

8. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук.прим.:

1 - до справи;

2 - Козятинському відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Червоноармійська, б.39, м. Козятин, Вінницька область, 22100);

3-ПАТ "Банк Національний кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкову О.Ю. (бул. Шевченка, 35, м. Київ, 01032);

4- СПД ОСОБА_4 (АДРЕСА_1).