Рішення

від 28.08.2018 по справі 913/235/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 серпня 2018 року Справа № 913/235/18

Провадження №19/913/235/18

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом першого заступника прокурора Луганської області (вул.Б.Ліщини, 27, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93408) в інтересах держави в особі

позивача 1 - Кабінету Міністрів України (вул.Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008)

позивача 2 - Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул.Хрещатик, 24, м.Київ, 01001)

до відповідача 1 - Солідарненської сільської ради (с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, 92213)

відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (вул.Саксаганського, 1, м.Київ, 01033)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання права власності

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від прокуратури - ОСОБА_1, прокурор відділу Прокуратури Харківської області за службовим посвідченням;

від позивача 1 - ОСОБА_2, представник за довіреністю №69 від 28.12.2017;

від позивача 2 - представник не прибув;

від відповідача 1 - представник не прибув;

від відповідача 2 - ОСОБА_3, представник за довіреністю №71 від 20.02.2018.

С У Т Ь С П О Р У:

Перший заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Солідарненської сільської ради та Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , в якому просить:

- визнати поважними причини пропуску строку позовної давності;

- визнати незаконним та скасувати рішення Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ;

- визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №297052 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул. Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, згідно якого зареєстровано право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ;

- визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №297053 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул.Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, згідно якого зареєстровано право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ;

- визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №297049 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул.Центральна, 2, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, згідно якого зареєстровано право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ;

- визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул.Центральна, 2, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область; вул.Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область.

Позовні вимоги заявника обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №325 від 07.07.2011, Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» реорганізовано шляхом його перетворення у Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» . В результаті реорганізації Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до переліку необоротних активів, що передавалися як вклад до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , увійшли комплекс будівель та споруд Солідарненського елеватора. Пунктом 1 рішення Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» скасовано рішення Солідарненської сільської ради №53/4 від 22.07.2010, яким було визнано право державної власності на майновий комплекс, розташований за адресою: вул.Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, та належить державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, закріпленого на праві господарського відання за Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» . Пунктом 2 зазначеного рішення визнано право власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул.Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, балансовою вартістю 7121 тис.грн. та адміністративну будівлю, розташовану за адресою: вул.Центральна, 2, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, балансовою вартістю 135483 грн 00 коп. Згідно з вимогами Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» , Солідарненський елеватор не підлягає приватизації, а в Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, зазначене майно відсутнє. Відповідно до ст.5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління об'єктами державної власності. Отже, Солідарненською сільською радою Білокуракинського району Луганської області за відсутності рішення власника про зміну правового режиму майна Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з державної у приватну власність, при наявності заборони на приватизацію майна Солідарненського елеватору, 13.12.2011 прийнято рішення №16/2, яким фактично змінено правовий режим майна та порушено права власника майна - Кабінету Міністрів України.

Ухвалою суду від 29.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 27.06.2018.

22.06.2018 від Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ) надійшла заява №130-2-21/3668 від 15.06.2018 про застосування наслідків спливу строків позовної давності, в якій останнє зазначило про те, що з 17.09.2012 Міністерство аграрної політики та продовольства України знало, що майновий комплекс філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» оформлений на праві приватної власності за товариством. Також листом №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» надавало Міністерству аграрної політики та продовольства України інформацію про отримання свідоцтв на право приватної власності серії САЕ №297052 від 14.12.2011, САЕ №297053 від 14.12.2011, САЕ №297049 від 14.12.2011. Крім того, загальну довідку №07-21/74 від 21.07.2014 Державної фінансової інспекції разом із супровідними листами №07-12/926 від 21.07.2014 та №07-12/922 від 21.07.2014 отримано Кабінетом Міністрів України 22.07.2014 та Міністерством аграрної політики та продовольства України 30.07.2014 відповідно. Отже, з 22.07.2014 Кабінет Міністрів України та з 30.07.2014 Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно знали, що майновий комплекс філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» оформлений на праві приватної власності за товариством.

22.06.2018 від ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» надійшов відзив №130-2-21/3795 від 19.06.2018, в якому останнє просило у задоволенні позову відмовити. Держава прийняла рішення про ліквідацію ДАК «Хліб України» і розпорядилася його майном на свій розсуд, передавши це майно до статутного капіталу Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» . 06.06.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» , якою погодився з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства щодо перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у Державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» . При цьому зазначено, що повноваження з управління корпоративними правами ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснює Міністерство та встановлено, що 100% акцій Державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України. На виконання постанови №593 Міністерством аграрної політики та продовольства України 07.07.2011 видано наказ №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , яким, зокрема наказано реорганізувати державне підприємство «ДПЗКУ» шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство «ДПЗКУ» . Пунктом 4 вказаного наказу №325 встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» . Таким чином, Державою в особі Кабінету Міністрів України, постановою №593 стосовно перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у акціонерне товариство прийнято рішення про зміну правового режиму цього майна у спосіб, передбачений ст.85 Господарського кодексу України, зокрема встановлено, що статутний капітал товариства формується за рахунок майна державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , а сто відсотків акцій товариства залишаються у державній власності. На сьогоднішній день рішення про приватизацію може бути прийнято державою лише по відношенню до акцій товариства, які є її власністю, та жодним чином не буде стосуватися майна, переданого до статутного капіталу товариства. Крім того, згідно з п.4.3 статуту товариства, останнє є власником майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого йому засновником та акціонерами як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Відповідно до п.50 Порядку реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 18.11.2011 є актом приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, а наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 №325 є рішенням про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийнятим уповноваженим органом управління такої юридичної особи.

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області заявою №7/13/3410 від 21.06.2018 просило визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 27.06.2018 розгляд справи відкладено в підготовчому провадженні на 20.07.2018.

05.07.2018 від прокуратури Луганської області надійшли заперечення №05/2-230 вих-18 від 26.06.2018, в яких зазначено, що Кабінет Міністрів України і Мінагрополітики згоду на зміну форми власності майна Солідарненського елеватора з державної на приватну не надавали, відповідне рішення не приймали, а відтак свою волю з цих питань не висловлювали і про вказані порушення щодо державного майна позивачам раніше не було і не могло бути відомо. Оскаржуване рішення Солідарненської сільської ради прийнято без відома власника майна та органу управління майном. Кабінету Міністрів України стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення після звернення прокуратури із запитанням про обізнаність Уряду про спірні правовідносини. До звернення прокуратури Луганської області з листом №05/2-86 вих-18 від 27.02.2018 у секретаріаті Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить забезпечення діяльності Уряду, була відсутня інформація стосовно прийнятих рішень про оформлення права приватної власності на майновий комплекс філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» , а також відсутня інформація стосовно факту прийняття рішення Солідарненською сільською радою про оформлення права приватної власності на зазначений майновий комплекс. Крім того, державна реєстрація прав не передбачала повідомлення попереднього власника про внесені зміни та проведені реєстраційні дії, а на позивача не покладено обов'язок здійснення моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Між тим, лише з 06.10.2015 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі постанови Кабінету Міністрів України №786 від 30.09.2015 став відкритим. Відповідно до листа Солідарненської сільської ради №49 від 02.03.2018 офіційний веб-сайт Солідарненської сільської ради не створювався, рішення Солідарненської сільської ради №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у засобах масової інформації не оприлюднювалась. Таким чином, будь-які документи та/або інформація, з яких Міністерство аграрної політики та продовольства України або Кабінет Міністрів України довідались або могли довідатись про прийняття оскаржуваного рішення та видачу свідоцтв про право приватної власності на нерухоме майно відсутні.

У відповіді на відзив №05/2-241 вих 18 від 05.07.2018 заявник зазначив, що згідно п.8 статуту ДАК «Хліб України» , затвердженого постановою КМУ №1375 від 12.11.1996, майно компанії є власністю держави і закріплюється за компанією на праві господарського відання. Пунктом 5.1 статуту ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України №549 від 08.09.2010 визначалось, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не передавалось у власність товариства, а лише надавалось йому для здійснення статутної діяльності, а з урахуванням положень ст.136 Господарського кодексу України розпорядження майном, переданим засновником до статутного фонду, товариство може вчиняти лише за згодою власника - держави. У даному випадку рішення про надання згоди на розпорядження або про зміну правового режиму спірного майна державою в особі уповноважених органів не приймалось. Згідно з вимогами Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації» Солідарненський елеватор не підлягає приватизації, а у Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, зазначене підприємство відсутнє.

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області у відповіді на відзив №7/13/3753 від 10.07.2018 просило задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.07.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті на 31.07.2018.

У судовому засіданні 31.07.2018 оголошено перерву до 28.08.2018.

Міністерство аграрної політики та продовольства України у письмових поясненнях №31-4/1255 від 27.08.2018, які надійшли на адресу електронної пошти суду, зазначило, що абз.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 передбачено, що Державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо. Згідно додатку 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 №847-XIV цілісний майновий комплекс ДП ДАК «Хліб України» «Солідарненський елеватор» входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Мінагрополітики стало відомо про відчуження Приватним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» цілісного майнового комплексу ДП ДАК «Хліб України» «Солідарненський елеватор» з моменту отримання позовної заяви прокуратури Луганської області, яка надійшла на адресу міністерства 23.05.2018.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника, позивача-1, відповідача-2, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» установлено, що повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Державної акціонерної компанії «Хліб України» здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства (п.1 постанови); постановлено ліквідувати дочірні підприємства компанії згідно з додатком (п.2 постанови). Відповідно до п.4 постанови утворено державне підприємство «Державна продовольчо-зернова компанія України» з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства. Установлено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії, що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства (п.5 постанови).

У додатку до вказаної постанови Перелік дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії «Хліб України» , які припиняються шляхом ліквідації, зокрема, зазначено Солідарненський елеватор.

30.03.2011 між комісією з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Солідарненський елеватор» та Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» складено акт №40 приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП ДАК «Хліб України» «Солідарненський елеватор» .

Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» установлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (п.2 постанови).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №325 від 07.07.2011 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» наказано реорганізувати державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

Установлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (п.4 наказу).

Згідно з п.1.6 статуту товариство є правонаступником всіх прав і обов'язків державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

12.12.2011 філія публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України« «Солідарненський елеватор» звернулася до голови Солідарненської сільської ради з листом №81, в якому просила розглянути питання щодо визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів на майновий комплекс балансовою вартістю 7121 тис. грн.: Луганська область Білокуракинський район, с.Солідарне, вул.Центральна, 1, та адміністративна будівля, балансова вартість 135,483 грн: Луганська область, Білокуракинський район, с.Солідарне, вул.Центральна, 2.

13.12.2011 Солідарненською сільською радою Білокуракинського району Луганської області прийнято рішення №16/2 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , яким, зокрема, відмінено рішення сесії №13-3 від 04.07.2011 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою зі складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою» та рішення №53/4 від 22.07.2010 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів ДП ДАК «Хліб України» на комплекс споруд (п.1 рішення); визнано право власності за ПАТ «ДПЗКУ» на майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с.Солідарне, вул.Центральна, 1, балансовою вартістю 7121 тис. грн; адміністративну будівлю, розташовану за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с.Солідарне, вул.Центральна, 2, балансовою вартістю 135,483 грн (п.2 рішення); вирішено оформити правовстановлюючі документи і видати свідоцтво на право власності ПАТ «ДПЗКУ» на майновий комплекс, розташований за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с.Солідарне, вул.Центральна, 1, на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с.Солідарне, вул.Центральна, 2 (п.3 рішення).

14.12.2011 на підставі вказаного рішення Солідарненською сільською радою видані свідоцтва про право власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на вищевказане нерухоме майно (а.с.118-120 т.1).

Таким чином, Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» було змінено форму власності нерухомого майна, що перебувало у господарському віданні ДП ДАК «Хліб України» «Солідарненський елеватор» , з державної на приватну.

Вказані обставини стали підставою для звернення першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з цим позовом до суду.

Відносно вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст.317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частиною 1 ст.113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до положень ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Пунктом 8 статуту ДАК «Хліб України» , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1375 від 12.11.1996 «Про затвердження Статуту Державної акціонерної компанії «Хліб України» , передбачено, що майно компанії є власністю держави і закріплюється за компанією на праві повного господарського відання.

Як вже зазначалось, постановою Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , зокрема, утворено підприємство «Державна продовольчо-зернова компанія України» з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства та установлено, що повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Державної акціонерної компанії «Хліб України» здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» установлено, що державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (п.2 постанови).

Згідно з п.1.6 статуту Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» товариство є правонаступником всіх прав і обов'язків державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

Суд зауважує, що оскільки ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» створено внаслідок перетворення ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №325 від 07.07.2011 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , тому ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є правонаступником всіх права та обов'язків останнього, в тому числі прав та обов'язків стосовно державного майна, переданого від ліквідованого підприємства до статутного капіталу новоствореного товариства.

Відповідно до п.1.4 статуту публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами товариства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Згідно ст.115 Цивільного кодексу України, ст.85 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Таким чином набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність.

Державне майно, передане до статутного капіталу ДАК «Хліб України» , а в подальшому до статутного капіталу ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та після реорганізації - до його правонаступника - ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» було закріплено за вказаними суб'єктами господарювання на праві господарського відання і у власність не передавалось.

В п.4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №325 від 07.07.2011 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» зазначено, що статутний капітал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» формується на базі майна державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

Згідно з ч.ч.1-3 ст.73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Частинами 1-2 ст.133 Господарського кодексу України передбачено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до ч.3 ст.145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися як підстава для зміни форми власності на державне майно.

Частиною 9 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права приватної власності, що не підлягають приватизації» державне майно ДП ДАК «Хліб України» «Солідарненський елеватор» не підлягало приватизації, оскільки вказане державне майно відсутнє у Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Суд зазначає, що майно ДП ДАК «Хліб України» «Солідарненський елеватор» не могло бути ні приватизоване, ні корпоратизоване, тобто відчужено приватним особам або включено до статутного капіталу акціонерного товариства.

Постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010, №593 від 06.06.2011 та накази Міністерства аграрної політики та продовольства України №325 від 07.07.2011, №634 від 17.11.2011, на підставі яких відбувалась реорганізація ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , не містять будь-яких положень щодо зміни форми власності на державне майно, яке передавалось до статутного капіталу ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , або втрати державою права власності на це майно в обмін на набуття акцій товариства.

Відносно доводів відповідача-2, що постанова Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» є рішенням про зміну правового режиму спірного майна у спосіб, передбачений ст.85 Господарського кодексу України суд зазначає наступне.

Приписами ст.85 Господарського кодексу України передбачено, що господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Як вже зазначалось судом, постановою Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» установлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу , наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (п.2 постанови).

Таким чином, вказаними постановами спірне майно засновником у власність ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не передавалось, правовий режим його використання не змінювався.

Суд вкотре наголошує, що державне майно - майновий комплекс Солідарненського елеватору, передане до статутного капіталу ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» було закріплено за вказаним суб'єктом господарювання на праві господарського відання. Окремого рішення щодо розпорядження вказаним майном Кабінетом Міністрів України не приймалось.

З огляду на що зазначені доводи відповідача-2 судом відхиляються.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст.393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що всупереч вказаним приписам законодавства Солідарненською сільською радою за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про зміну правового режиму майна ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , при наявності заборони на приватизацію майна Солідарненського елеватору, 13.12.2011 було прийнято рішення №16/2 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , яким фактично змінено правовий режим державного майна та порушено права власника.

З огляду на що суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

Відносно вимог прокурора про визнання недійсними свідоцтв серії САЕ №297052 від 14.12.2011, серії САЕ №297053 від 14.12.2011, серії САЕ №297049 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, та про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул.Центральна, 2, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область; вул.Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 2 ст.20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.393 Цивільного кодексу України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.26 та ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7рп/2009 ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.

Розгляд позову про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків).

Тобто самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про визнання права власності дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Правова позиція з вказаного питання викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі №911/3396/14.

Суд зауважує, що незаконне оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна Солідарненського елеватора за ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об'єктів державної власності, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними. Зазначений об'єкт має стратегічне значення для аграрного сектору, розвитку сільських територій, належної діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств. Власником майна Солідарненського елеватору є держава в особі Кабінету Міністрів України, а органом уповноваженим на управління корпоративними правами Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є Міністерство аграрної політики та промисловості України.

Враховуючи на встановлену судом незаконність рішення Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , з метою відновлення становища, яке існувало до порушення, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсними свідоцтв серії САЕ №297052 від 14.12.2011, серії САЕ №297053 від 14.12.2011, серії САЕ №297049 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, та про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул.Центральна, 2, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область; вул.Центральна, 1, с.Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область.

Розглядаючи заяву відповідача-2 №130-2-21/3668 від 15.06.2018 про застосування наслідків спливу строків позовної давності, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі №3-374гс15, держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. На позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади поширюється положення ст.257 Цивільного кодексу України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч.1 ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів .

З огляду на викладене, строк позовної давності слід обчислювати від дня, коли держава в особі Кабінету Міністрів України або Міністерства аграрної політики та продовольства України довідалася або могла довідатись про прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Солідарненської сільської ради та про видачу оскаржуваних свідоцтв про право власності на нерухоме майно, а також про зміст вказаних документів.

В позовній заяві першого заступника прокурора Луганської області вказано про те, що Кабінету Міністрів України і Міністерству аграрної політики та продовольства України про прийняття оскаржуваного рішення та видачу свідоцтв на право власності на нерухоме майно стало відомо після направлення прокуратурою Луганської області 27.02.2018 відповідних запитів за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У листі Міністерства аграрної політики та продовольства України №37-27-15/10759 від 05.04.2018 (а.с.107 т.1), що наданий у відповідь на запит прокуратури, зазначено, про те, що інформація від Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про факт зміни форми власності майна Солідарненського елеватора з державної на приватну в системі СЕД та в Інформаційно-пошуковій системі організаційно-розпорядчої документації відсутні. Згода Мінагрополітики на зміну форми власності майна Солідарненського елеватора з державної на приватну не надавалась.

У листі Секретаріату Кабінету Міністрів України №2451/0/2-18 від 15.03.2018 (а.с.110 т.1), що наданий у відповідь на запит прокуратури, зазначено, що про факт реєстрації за ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» права власності на майновий комплекс Солідарненський елеватор Секретаріату Кабінету Міністрів України стало відомо лише із запиту прокуратури Луганської області. Рішення про зміну форми власності з державної на приватну на майновий комплекс зазначеного підприємства Кабінетом Міністрів України не приймалося.

Судом відхиляються доводи відповідача-2 про те, що затверджуючи статут ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 17.11.2011 Міністерство аграрної політики та продовольства України було обізнано про те, що майно передане до статутного капіталу товариства, у т.ч. і цілісні майнові комплекси філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» є власністю товариства, оскільки, як вже зазначалось судом, рішень про зміну правового режиму майна ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» власником не приймалось і воно у власність не передавалось.

Відносно доводів відповідача-2 про те, що з 17.09.2012 Міністерство аграрної політики та продовольства України знало, що майновий комплекс філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Солідарненський елеватор» оформлений на праві приватної власності за товариством, суд зазначає наступне.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №501 від 10.08.2012 «Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» було складено відповідну Довідку №24/321 від 17.09.2012 про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за 1 півріччя 2012 року. В зазначеній довідці, зокрема, описана структура товариства, вказані структурні підрозділи, філії та їх повноваження, статутні документи, перелічені види діяльності товариства. Також вказано про те, що станом на 20.08.2012 деякі філії, в т.ч. і Солідарненський елеватор, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство.

Суд зауважує, що в наданій довідці не вказано ні на підставі яких документів були отримані свідоцтва про право власності на нерухоме майно ні їх ідентифікуючі дані (номер, дата, серія). Разом з тим, у довідці йде мова про те, що свідоцтва про право власності до перевірки не надані.

Таким чином, доводи відповідача-2 в зазначеній частині судом відхиляються.

Відносно посилань відповідача-2 на лист №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 адресований Міністерству аграрної політики та продовольства України суд зазначає наступне.

На підтвердження доказів направлення вказаного листа відповідачем-2 надано копію Журналу реєстрації вихідної кореспонденції №130-1-10. Надана копія журналу не містить найменування організації, на якій він був заведений, в графі «підпис» відсутній підпис особи, хоча зазначені її прізвище та ініціали та не вказано поштову адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України. З огляду на що судом критично оцінюється вказаний доказ.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2008, розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є касовий чек, розрахункова квитанція тощо. Відповідачем доказів надсилання поштою або вручення листа №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 Міністерству аграрної політики та продовольства України суду не надано.

З огляду на викладене судом вказані доводи відповідача-2 відхиляються.

Доводи відповідача-2 про те, що з численних відповідей на запити Міністерства аграрної політики та продовольства України, як зазначає і само ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , вказувалось про те, що єдиним об'єктом державної власності, управління яким здійснює Мінагрополітики, є акції товариства, а також, що на балансі товариства не обліковуються об'єкти державного нерухомого майна, які можуть бути передані в оренду, судом відхиляються, оскільки у зазначених відповідях не вказувалась інформація про те, що саме майно філії «Солідарненський елеватор» змінило власника та на підставі яких документів це відбулось. Крім того, у листі №130-2-49/1-9/741 від 14.03.2014 (а.с.210 т.1) мова йде про відсутність на балансі товариства об'єктів державного нерухомого майна, які можуть бути передані в оренду, а не про набуття права приватної власності на майновий комплекс Солідарненський елеватор.

Відносно посилань відповідача-2 про те, що позивачі з моменту оприлюднення рішення Солідарненської сільської ради №16/2 від 13.12.2011 були обізнані про порушення їх прав, суд зазначає наступне.

Пунктом 11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення від 13.12.2011, передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ст.14 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Пунктом 2 ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Листом №49 від 02.03.2018 (а.с.114 т.1) Солідарненська сільська рада повідомила, що рішення «Про оформлення права власності на нерухоме майно» не оприлюднювалося в засобах масової інформації, офіційний веб-сайт в сільській раді відсутній.

З огляду на що вказані доводи відповідача-2 судом відхиляються.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що будь-яких документів, які б підтверджували надання Міністерству аграрної політики та продовольства України або Кабінету Міністрів України інформації саме про прийняття оскаржуваного рішення та свідоцтв про право власності на нерухоме майно відповідачем-2 не надано.

На позивачів не покладено обов'язок контролювати діяльність органів місцевого самоврядування та перевіряти їх рішення на відповідність приписам діючого законодавства.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що а ні Кабінет Міністрів України, а ні Міністерства аграрної політики та продовольства України не знали та не могли знати про наявність порушень вимог закону, а саме про прийняття оскаржуваного рішення Солідарненської сільської ради №16/2 від 13.12.2011 та оформлення на його підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, до моменту інформування прокуратурою про їх виявлення у 2018 році.

Таким чином, заява відповідача-2 про застосування наслідків спливу позовної давності відхиляється судом як безпідставна, оскільки звернення з позовом до суду відбулось в межах строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір у сумі 115895 грн 25 коп. покладається на відповідачів, в т.ч. у сумі 57947 грн 62 коп. - на відповідача-1 і в сумі 57947 грн 63 коп. - на відповідача-2, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Солідарненської сільської ради та Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №16/2 від 13.12.2011 «Про визнання права власності і оформлення правовстановлюючих документів Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» .

3. Визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №297052 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул. Центральна, 1, с. Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, згідно якого зареєстровано право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо - зернова корпорація України» .

4. Визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №297053 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул. Центральна, 1, с. Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, згідно якого зареєстровано право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо - зернова корпорація України» .

5. Визнати недійсним свідоцтво серії САЕ №297049 від 14.12.2011 на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул. Центральна, 2, с. Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область, згідно якого зареєстровано право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо - зернова корпорація України.

6. Визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс Солідарненського елеватора, розташованого за адресою: вул. Центральна, 2, с. Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область; вул. Центральна, 1, с. Солідарне, Білокуракинський район, Луганська область.

7. Стягнути з Солідарненської сільської ради (с.Солідарне, Луганська область, 92213, ідентифікаційний код 21830295), на користь прокуратури Луганської області, вул.Б.Ліщини, б.27, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 02909921, судовий збір у сумі 57947 грн 62 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (вул.Саксаганського, б.1, м.Київ, 01033, ідентифікаційний код 37243279), на користь прокуратури Луганської області, вул.Б.Ліщини, б.27, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 02909921, судовий збір у сумі 57947 грн 63 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.09.2018.

Суддя Т.В. Косенко