Постанова

від 05.09.2018 по справі 916/3212/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3212/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання Бендерук Є.О.;

Від Управління Одеської обласної ради з майнових відносин - ОСОБА_1, довіреність № 12, від 21.12.17;

від ТОВ "Реалгруп-Одеса" - ОСОБА_2, довіреність № б/н, від 18.05.18;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Реалгруп-Одеса»

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року

по справі № 916/3212/17

за позовом Управління обласної ради з майнових відносин

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Реалгруп-Одеса»

про розірвання договору та виселення, -

(суддя першої інстанції: Желєзна С.П., дата та місце винесення рішення: 05.03.2018, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп. Шевченка, 29)

У січні 2018 року Управління обласної ради з майнових відносин звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Реалгруп-Одеса» (далі - ТОВ „Реалгруп-Одеса» ) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.09.2013, укладеного між сторонами по справі, та про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 8.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди нежитлових приміщень від 02.09.2013 в частині підтримання майна у справному стані та страхування об'єкта оренди у порядку, встановленому договором оренди.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 (суддя - Желєзна С.П.) позовні вимоги Управління обласної ради з майнових відносин задоволено, розірвано договір оренди нежитлових приміщень від 02.09.2013, укладений між Управлінням обласної ради з майнових та ТОВ „Реалгруп-Одеса» , зобов'язано ТОВ „Реалгруп-Одеса» звільнити нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд.8.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Реалгруп-Одеса» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Управління обласної ради з майнових відносин.

На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт зазначає, що він не був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання по даній справі, а відтак був позбавлений можливості подати відзив та докази, зокрема договір страхування, який за твердженнями позивача у нього відсутній.

Заявник апеляційної скарги вважає, що посилання позивача, яке знайшло своє відображення і в рішенні суду, на невиконання орендарем п.4.7 Договору, що є підставою у відповідності до п.4.8 для його розірвання, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявністю чинного договору №101030285 добровільного страхування орендованого майна від 01.09.2017.

Також апелянт зазначає, що орендоване нежитлове приміщення ним використовується відповідно до цільового призначення, а в процесі розгляду справи позивач, на думку ТОВ Реалгруп-Одеса не надав належних та допустимих доказів порушення зі сторони відповідача умов договору.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 колегією суддів у складі судді-доповідача ОСОБА_4, суддів Головея В.М., Разюк Г.П. відкрито апеляційне провадження по справі №916/3212/17 за апеляційною скаргою ТОВ «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 року справу №916/3212/17 призначено до розгляду на 11.07.2018 року.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 10.07.2018 №778 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Разюк Г.П., апеляційну скаргу ТОВ «Реалгруп-Одеса» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Діброви Г.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року прийнято колегією суддів у складі: головуючого судді: Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Діброви Г.І., судове засідання по справі призначено на 25.07.2018 року.

В судовому засіданні 25.07.2018 року оголошено перерву по справі №916/3212/17 до 08.08.2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2018, у зв'язку з перебуванням суддів: Савицького Я.Ф., Головея В.М. у відпустці, апеляційну скаргу ТОВ «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року по справі №916/3212/17 прийнято до провадження колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у новому складі: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І., судове засідання по справі №916/3212/17 призначено на 05.09.2018 року об 11-00 год.

04.09.2018 року від судді-учасника колегії ОСОБА_5 надійшла заява про самовідвід.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 року задоволено заяву судді-учасника колегії ОСОБА_5 про самовідвід по справі №916/3212/17 за апеляційною скаргою ТОВ «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року, справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу колегії суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2018 визначено новий склад колегії суддів у складі: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Колоколов С.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 по справі №916/3212/17 прийнято до провадження колегєю суддів у новому складі: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Колоколов С.І.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

В судове засідання 05.09.2018 з'явились представники сторін. Представник ТОВ Реалгруп-Одеса підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції по даній справі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Управління обласної ради з майнових відносин.

Представник Управління обласної ради з майнових відносин заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін, а скарги - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору №101030285 добровільного страхування орендованого майна від 01.09.2017, який не було надано до суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що відповідач не був обізнаний про розгляд справи, не отримував ані копії позовної заяви, ані ухвали суду про призначення справи до розгляду, а відтак не був присутнім і в судових засіданнях і не мав змоги подати свої заперечення проти позову та відповідні докази. Представник відповідача пояснив, що з незрозумілих причин поштовим відділенням не здійснюється доставка кореспонденції на адресу ТОВ Реалгруп-Одеса , а про наявність судового рішення у даній справі відповідачу стало відомо з телефонної розмови з позивачем. З огляду на зазначене, відповідач наполягав на задоволенні його клопотання про доручення доказів.

Враховуючи, що представник відповідача не був присутній в судових засіданнях по даній справі, у зв'язку з чим не мав змоги подати будь-які пояснення, заперечення та докази по справі, а також те, що поштові повідомлення, які наявні в матеріалах справи, відправлялися на юридичну адресу ТОВ Реалгруп-Одеса та повернулися до суду з помітками "не розшукано", "неповна адреса", колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне задовольнити клопотання про долучення до матеріалів справи договору №101030285 добровільного страхування майна від 01.09.2017.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та неоспорено сторонами наступні обставини.

02.09.2013 Управлінням обласної ради з майнових відносин (Орендодавець) та ТОВ „Реалгруп-Одеса» (Орендар) укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за №3638, умовами п. 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 8, загальною площею 305,1 кв. м.для розміщення їдальні (буфету) без продажу товарів підакцизної групи.

Відповідно до відомостей витягу №8354472 від 22.08.2013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлове приміщення загальною площею 305,1 кв.м., яке розташоване за адресою м.Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 8, належить на праві комунальної власності територіальній громаді сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради.

Згідно з п. п. 2.1, 2.4 договору оренди від 02.09.2013 передача-приймання майна здійснюється сторонами за участю їх уповноважених представників, на підставі відповідного акту приймання-передачі. Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.

Умовами п. 3.1 договору оренди визначено, що орендна плата визначається на підставі ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції їх розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі - ОСОБА_2) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2013 - 2555,05 грн.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору оренди Орендар повинен використовувати орендоване майно у відповідності до його цільового призначення та умов цього договору, своєчасно у повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані у п. 3.4 договору. Якщо Орендар використовує приміщення не за його цільовим призначенням, Орендодавець має право на розірвання цього договору. Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю спричиненні цим збитки та сплатити штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Орендар повинен підтримувати орендоване майно у справному стані, запобігати його псуванню та пошкодженню, самостійно та за власний рахунок здійснювати поточний ремонт, а також утримувати майно в належному санітарному, протипожежному та технічному стані.

Положеннями п. п. 4.6, 4.7, 4.9 договору оренди визначено, що Орендар несе ризики випадкової загибелі чи пошкодження орендованого майна та повинен у тижневий термін з моменту набрання договором юридичної сили застрахувати його на користь Орендодавця в порядку, передбаченому чинним законодавством. Орендар повинен поновлювати договори страхування орендованого майна таким чином, щоб на час закінчення дії попереднього договору страхування наступний вже було укладено (п. 4.7). Орендар повідомляє Орендодавця про переукладання договорів страхування протягом тижня після їх переукладання та надсилає їм копії нових договорів страхування.

Згідно з п. 4.8 договору оренди порушення Орендарем зобов'язання, передбаченого п.4.7 цього договору є підставою для розірвання договору у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.1, 9.7 договору оренди від 02.09.2013 договір укладається строком на 25 років та діє до моменту його укладання до 02.09.2038 Договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадках передбачених чинним законодавством України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна , а саме в ст. 2 визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Ця норма узгоджується з приписами ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої ним порушенням другою стороною.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13)

Крім того, ст. 783 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави права вимоги наймодавця про розірвання договору найму, а саме якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна , визначено, що істотними умовами договору оренди є: орендна плата з урахуванням її індексації; виконання зобов'язань; страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Як зазначалося раніше, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було зазначено, що доказів укладання відповідного договору страхування орендованого майна та платіжного доручення що засвідчує перерахування страхового платежу, завірених належним чином відповідачем суду не надано.

З огляду на те, що відповідачем разом з апеляційною скаргою подано договір №101030285 добровільного страхування майна від 01.09.2017, який судом апеляційної інстанції прийнято в якості додаткового доказу на підставі ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції в цій частині, оскільки відповідачем виконано зобов'язання, передбачене п.4.7 договору оренди укладеного сторонами по справі.

Судовою колегією відхиляються пояснення позивача стосовно того, що зазначений договір страхування орендованого майна відповідачем не був надісланий Управлінню обласної ради з майнових прав і це є підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Умовами п.4.9 договору оренди передбачено, що орендар повідомляє орендодавця про переукладення договорів страхування протягом тижня після їх переукладення та надсилає їм копії нових договорів страхування.

Пуктом 4.11 передбачено, що у разі порушення строків, вказаних у п.п. 4.5, 4.6 та 4.9 цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі 1% від суми орендної плати з урахуванням індексу інфляції на час сплати за кожний день прострочення, враховуючи день сплати.

Отже, ненадіслання копії договору страхування орендареві має наслідком настання відповідальності орендаря у вигляді сплати неустойки, а не розірвання договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо страхування об'єкту оренди згідно умов Договору, оскільки такий висновок спростовується вищевикладеними обставинами.

Крім того, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно неналежного виконання своїх обов'язків відповідачем в частині підтримання майна у справному стані, з огляду на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено права позивача вимагати розірвання договору у випадку невикористання орендарем приміщення.

Пунктом 4.2. договору унормовано, що орендар повинен підтримувати орендоване майно у справному стані, запобігати його псуванню та пошкодженню, самостійно та за власний рахунок здійснювати поточний ремонт, а також утримувати майно в належному санітарному, протипожежному та технічному стані.

Крім того, п. 4.3 Договору сторони передбачили, якщо орендодавець встановить, що орендар порушив зобов'язання, передбачене п. 4.2 договорута сповістить про це орендаря, той повинен у дваотиженвий термін провести за свій рахунок незалежну оцінку вартості орендованого майна. Якщо за результатами вказаної незалежної оцінки вартість орендованого майна буде нижчою, ніж вартість вказана в п.1.3 договору з урахуванням індексу інфляції або якщо орендар допустив загибель орендованого майна, він повинен відшкодувати орендареві спричинені ним збитки протягом тижня.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували повідомлення позивачем ТОВ "Реалгруп-Одеса" про порушення відповідачем п.п. 4.1, 4.2. укладеного між сторонами договору, а також використання орендованого майна не за цільовим призначенням, підстав для розірвання договору оренди з мотивів, наведених позивачем у позовній заяві, колегія суддів не вбачає, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору задоволенню не підлягають.

Наявні в матеріалах справи акт та фото об'єку нерухомості, додані позивачем в якості доказів порушення ТОВ "Реалгруп-Одеса" п.4.2 договору оренди щодо підтримання орендованого майна у справному стані та утримання його у належному санітарному, протипожежному та технічному стані, не приймаються судовою колегією в якості належних та допустимих доказів, оскільки акт, складений комісією Управління обласної ради майнових відносин в односторонньому порядку, без присутності представника відповідача, не містить дати, а з фотознімків неможливо встановити, що ща об'єкт і за якою адресою обстежувався і що ці знімки здійснено саме на орендованому відповідачем об'єкті нерухомості.

З огляду на те, що вимога про виселення відповідача з нежитлового приміщення є похідною від вимоги про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.09.2013, позовні вимоги в цій чатсині задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року по справі № 916/3212/17 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Реалгруп-Одеса» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року по справі № 916/3212/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року по справі №916/3212/17 скасувати.

В задоволенні позовних вимог Управління обласної ради з майнових відносин до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Реалгруп-Одеса» про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.09.2013, про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 8. - відмовити.

Стягнути з Управління обласної ради з майнових відносин (65032, м.Одеса, проспект Шевченка, 4, інд.код 23212638) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Реалгруп-Одеса» (65123, м.Одеса, вул.Висоцького, 2-А, інд.код 38722950) 4800,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України .

Повний текст постанови складено і підписано 07.09.2018 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_7