Постанова

від 06.09.2018 по справі 916/1387/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1387/15-г

м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 230318/2, дата видачі : 23.03.18)

від відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Одеської області від „20» липня 2018 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 916/1387/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІОТ»

про стягнення 158 762 610,09 грн.

головуючий суддя - Волков Р.В.

місце ухвалення ухвали: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 06.09.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

09.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛІОТ» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст.328 ГПК України, відповідно до якої просило, визнати наказ господарського суду Одеської області від 06.11.2015 року у справі № 916/1387/15-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Галіот на користь ПАТ „Імексбанк заборгованості по кредиту в сумі 140 580 000,00 грн. заборгованості по відсоткам у сумі 15 064 403,66 грн. та пені у сумі 3 118 206,43 грн. - таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2018 року у справі №916/1387/15-г (суддя Волков Р.В.) задоволено заяву ТОВ "ГАЛІОТ" - про визнання наказу від 06.11.2015р. таким, що не підлягає виконанню в порядку ст.328 ГПК України по справі № 916/1387/15-г. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 06.11.2015р. по справі № 916/1387/15-г про стягнення з ТОВ "ГАЛІОТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" заборгованість за кредитом у сумі 140580000 грн. 00 коп., відсотки за користування кредитом у сумі 15064403 грн. 66 коп., пеню у сумі 3118206 грн. 43 коп.

Такий висновок суду мотивований тим, що у зв'язку з відсутність будь-яких обов'язків боржника ТОВ Галіот перед стягувачем (позивачем), що виникли із Договору про відкриття кредитної лінії № 37/13 від 23.9.2013 року з метою примусового виконання яких господарським судом був виданий наказ від 12.02.2016 року у даній справі, тому наявні правові підстави для задоволення поданої ТОВ Галіот заяви.

Не погоджуючись з зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Імексбанк» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.07.2018 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ТОВ Галіот - відмовити.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим виніс незаконну і необґрунтовану ухвалу, яка не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт зазначає, що задовольняючи заяву Боржника, суд фактично повторно розглянув справу по суті, чим порушив принцип правової визначеності та фактично переглянув судове рішення по суті.

Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано доводи позивача про те, що вимоги, направлені на адресу відповідача, не були підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки та за рахунок предмету іпотеки не відбулося погашення боргу відповідача як окремого зобов'язання.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, будь яких клопотань не заявляв.

06.08.2018 року від Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» надійшла заява про доповнення апеляційної скарги, відповідно до якої зазначив про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме згідно ч.13 ст.32 ГПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів. Однак, як зазначає апелянт, справу розглянув суддя одноособова, що є грубим порушенням ГПК України.

Судове засідання 06.09.18 проходило в режимі відеоконференції за клопотанням Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» .

06.09.18 року через відділ діловодства суду надійшла заява про доповнення апеляційної скарги.

06.09.18 року після розгляду апеляційної скарги від Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи необхідних документів, підтверджуючих повноваження представника.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛІОТ» в судове засідання 06.09.18 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» ОСОБА_2, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

19.10.2015 року рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/1387/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Імексбанк були задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Галіот заборгованість по кредиту в сумі 140580000 грн. 00 коп., відсотки за користування кредитом у сумі 15064403 грн. 66 коп., пеню у сумі 3118206 грн. 43 коп.

06.11.2015 року Господарським судом Одеської області був виданий відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Галіот звертаючись з заявою в порядку ст.328 ГПК України, зазначило, що зобов'язання останнього, які виникли із Договору про відкриття кредитної лінії № 76/13 від 23.09.2013 року є припиненим, що свідчить про відсутність будь-яких обов'язків боржника перед стягувачем на виконання вимог наказу господарського суду Одеської області від 06.11.2015 року, у зв'язку з тим, що всі зобов'язання, які були забезпечені іпотекою належного ОСОБА_4 ФК Черноморець майна, за Договором іпотеки від 25.12.2014 року, в тому числі зобов'язання товариства за Договором про відкриття кредитної лінії № 76/13 від 23.09.2013 року - є припиненим в результаті вжиття АТ Імексбанк заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності.

Як вже було встановлено під час розгляду даної справи, 03.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (надалі - "Кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛІОТ" (надалі - "Позичальник") був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 76/13, згідно з яким Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту здійснюється окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 150780000 грн., зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами не пізніше 22.09.2014р. (включно) (п.п. 1.1.1 договору).

25.12.2014 року між ПАТ Імексбанк (Іпотекодержатель) та майновим поручителем ОСОБА_4 Футбольний клуб Чорноморець (Іпотекодавець) було укладено іпотечний Договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 6134, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичною особою-боржником за 41 кредитним договором, передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,00 кв.м., основною площею 67 037,5 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62403 кв.м., яка знаходиться в оренді АТ ФК Чорноморець , розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20 (предмет іпотеки).

Пунктом 1.1 іпотечного договору від 25.12.2014 передбачено, що договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 76/13 від 23.09.2013 року (із урахуванням додаткових угод), який укладено між Іпотекодержателем та ТОВ Галіот стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойки і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов'язання).

Листом №852 від 05.04.2017 року ПАТ Імексбанк звернулось до ОСОБА_4 Футбольний клуб Чорноморець та ТОВ Галіот із вимогою про усунення порушень (у порядку ст. 35 Закону України „Про іпотеку), відповідно до якого вимагало у тридцятиденний строк виконати порушене зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 76/13 від 23.09.2013 та сплатити заборгованість, яка станом на 01.03.2017 становить: 244780663,73 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 140580000,00 грн., заборгованість за відсотками користування кредитом 61959627,06 грн., а також штрафні санкції 42241036,67 грн.

ПАТ Імексбанк було попереджено Іпотекодавця та ТОВ Галіот , що у разі невиконання у тридцятиденний строк зобов'язань за кредитним договором банком буде звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,00 кв.м. шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в порядку ст. 37 Закону України „Про іпотеку).

16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ Імексбанк права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80 289,00 кв.м., підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки №100287849 від 13.10.2017р. є іпотечний договір від 25.12.2014р. та, зокрема, вимога про усунення порушень №861 від 05.04.2016р., вимога про усунення порушень №7515 від 29.12.2016р., вимога про усунення порушень №7553 від 29.12.2016р., вимога про усунення порушень №7552 від 28.12.2016р.

Згідно зі ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Умовами п.3.2.9 Кредитного Договору від 20.12.2012 року, ч.1 ст.12 Закону України Про іпотеку передбачено що у випадку непогашення Кредиту та/або процентів, Кредитор має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та в інших випадках, встановлених договором або законодавством.

Статтею 17 Закону України Про іпотеку передбачено, що Іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки

Відповідно до ч. 4 статті 36 вищеназваного Закону, після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Отже, Законом було чітко передбачено, що у разі припинення Іпотечного договору, припиняються всі зобов'язання боржника за основним зобов'язання, а саме за зобов'язанням по Кредитному Договору від 20.12.2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції, правомірно дійшов до висновку, що набуття АТ Імексбанк в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - будівлі та споруди стадіону Чорноморець , відповідно до умов Договору іпотеки від 25.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №6134 та те, що іпотечним договором було передбачено забезпечення зобов'язань ТОВ Галіот за Договором про відкриття Кредитної лінії № 76/13 від 23.09.2013 (із урахуванням додаткових угод) щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, а тому виданий господарським судом Одеської області наказ від 06.11.2015 року не підлягає виконанню.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на повторний розгляд справи по суті під час прийняття оскаржуваної ухвали, що призвело до порушення принципу правової визначеності, не може бути визнано обґрунтованим, адже за змістом ч. 2 ст. 328 ГПК України суду надане право визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наразі, розгляд відповідної заяви здійснено судом у відповідності до вимог ст. 328 ГПК України, в межах даної справи, наявних в ній письмових, достовірних та належних доказів, які мають значення для вирішення зазначеної заяви.

За встановлених обставин, дії суду не можуть бути розцінені як повторний перегляд судового рішення, оскільки обумовлюється наведеними нормами процесуального законодавства.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про порушення місцевим судом вимог п.13 ст. 32 ГПК України, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.13 ст. 32 ГПК України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. В даному випадку мова їде про неперервність самого процесу розгляду той чи іншої справи. Більш того, слухання справи було завершено та 19.10.215 року було прийнято рішення, яке набрало законної сили 06.11.2015 року господарським судом було видано відповідний наказ.

При розгляді заяви у відповідності до вимог ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку, це процесуальне питання, яке пов'язано з виконанням судових рішень у господарських справах.

Тому, колегія суддів, змушена нагадати скаржникові, що дана вимога пов'язана з не зовсім знанням діючого процесуального законодавства.

Відносно тверджень апелянта в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме продовження строку розгляду заяви спростовується тим, що відповідно до п.2 ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Крім того посилання скаржника на те, що ухвала суду від 19.01.2018 року про призначення заяви до розгляду на 25.01.2018 року, отримана товариством поштою - 06.02.2018 року та оприлюднена в ЄДР - 25.01.2018 року не свідчить про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права відносно належного повідомлення учасників судового процесу, оскільки судом вчинені всі дії для належного повідомлення учасників справи відповідно до норм господарського законодавства.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.07.2018 у справі № 916/1387/15-г підлягає залишенню без задоволення, що згідно із ст. 129 ГПК України має наслідком віднесення на рахунок останнього витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями ст.ст.233, 240, 281-285

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Імексбанк» залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від „20» липня 2018 року у справі № 916/1387/15-г про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття

Повний текст постанови

складено „07» вересня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська